ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-22/14719-2012 03.12.12
За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова
група»
до Публічного акціонерного товариства «ХДІ страхування»
про відшкодування шкоди в порядку регресу
суддя Самсін Р.І.
Представники сторін:
від позивача: не з'явились;
від відповідача: Бойко С.М. (довіреність № 315-ЮР від 04.10.2012р.);
В судовому засіданні 03.12.2012р. у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Українська страхова група»(надалі ПАТ «СК «Українська страхова група», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства «ХДІ страхування»(надалі ПАТ «ХДІ Страхування», відповідач) страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 4 535, 16 грн..
Позовні вимоги мотивовані тим, що ПАТ «СК «Українська страхова група»на підставі договору добровільного страхування № 28-0520-2241 від 26.10.2010р., внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди виплачено страхове відшкодування власнику пошкодженого автомобіля марки ВАЗ, державний номер АН 0518 ЕІ, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України «Про страхування»та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки цивільна відповідальність власника транспортного засобу -автомобіля ВАЗ 2108, державний номер 30526 ЕА, водій якого визнаний винним у скоєнні ДТП була застрахована ПАТ «ХДІ страхування»позивачем було направлено останньому претензію про виплату страхового відшкодування в порядку регресу. Враховуючи, що відповідачем не відшкодовано заявлену суму збитку, позивач просив стягнути з відповідача суму в розмірі 4 535, 16 грн. в судовому порядку.
Відповідачем позову не визнано, заперечення викладені письмово у відзиві на позов та обґрунтовані недоведеністю розміру збитку завданого пошкодженням застрахованому позивачем автомобіля через відсутність відповідного звіту суб'єкта оціночної діяльності.
Щодо призначення у справі судової експертизи представник відповідача заперечував.
В судове засідання призначене згідно ухвали суду від 23.10.2012р. представник позивача не з'явився, однак докази, наявні в матеріалах справи є достатніми для прийняття рішення у справі. Згідно заяви за вих. № 11/3906 від 06.11.2012р. розгляд справи позивач просив здійснювати без участі його представника.
Розглянувши подані документи, дослідивши наявні у справі докази, господарський суд, -
За договором добровільного страхування № 28-0520-2241 від 26.10.2010р. у ПАТ «СК «Українська страхова група», застраховано автомобіль ВАЗ, державний номер АН 0518 ЕІ, страхувальником по договору є Довбиш Дмитро Леонович, вигодонабувачем -ПАТ «Ерсте Банк».
Довідкою засвідченою Відділом ДАІ з обслуговування адміністративної території міста Донецька та автомобільно-технічної інспекції при УДАІ ГУ МВС України в Донецькій області підтверджено настання 19.02.2011р. дорожньо-транспортної пригоди -зіткнення за участю автомобіля ВАЗ 2108, державний номер 30526 ЕА, яким керував Степанов Іван Юрійович з автомобілем ВАЗ, державний номер АН 0518 ЕІ під керуванням Довбиша Дмитра Леоновича.
ДТП сталася в результаті порушення водієм Степановим І.Ю. вимог п. 12.1 Правил дорожнього руху України, якого визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення постановою Київського районного суду м. Донецька від 04.04.2011р., справа 3-891/2011.
За страховим випадком -ДТП що сталась 19.02.2011р. за участю застрахованого автомобіля, згідно складеного страхового акту № ССКА-374 від 01.04.2011р. по договору страхування № 28-0520-2241 від 26.10.2010р. визначено суму страхового відшкодування в розмірі 4 535, 16 грн., виплата якого підтверджується платіжним дорученням № 3235 від 05.04.2011р..
Загальний розмір матеріальної шкоди, завданого власнику транспортного засобу ВАЗ, державний номер АН 0518 ЕІ в результаті його пошкодження при ДТП, визначено згідно виставленого рахунку ремонтною організацією № 0000000126 від 04.03.2011р., розрахунок страхового відшкодування є додатком до страхового акту від 01.04.2011р..
Враховуючи заперечення відповідача, суд приймає до уваги здійснення виплати страхового відшкодування згідно виставленого рахунку № 0000000126 від 04.03.2011р. безпосередньо особі, якою проводився ремонт автомобіля, розрахунок страхового відшкодування є свідченням оціненої шкоди, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого (автомобілю ВАЗ, державний номер АН 0518 ЕІ). Отримання пошкоджень транспортним засобом у ДТП 19.02.2011р. підтверджується матеріалами справи: протоколом огляду транспортного засобу після аварії, жодних доказів у спростування визначеного позивачем розміру збитку застрахованому ним автомобілю, відповідачем суду не представлено.
Положення Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів»не передбачають обов'язкового проведення оцінки суб'єктом оціночної діяльності, вартості завданого збитку автомобілю під час ДТП, а в редакції положень закону, що чинна з 19.09.2011р., п. 36.2 прямо передбачено можливість здійснення виплати страхового відшкодування у розмірі заподіяної шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ).
Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Матеріалами справи підтверджено, що транспортний засіб - автомобіль ВАЗ 2108, державний номер 30526 ЕА, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому у позивача автомобілю ВАЗ, державний номер АН 0518 ЕІ, взято на страхування ПАТ «ХДІ страхування»про що укладено договір (поліс) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ВЕ/4134911.
Частиною другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Вина водія який керував автомобілем ВАЗ 2108, державний номер 30526 ЕА підтверджується постановою Київського районного суду м. Донецька від 04.04.2011р..
Пунктом 37.4 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів»(в редакції закону на час врегулювання страхового випадку) передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.
Таким чином відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля ВАЗ, державний номер АН 0518 ЕІ відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів»в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс ВЕ/4134911), а до ПАТ «СК «Українська страхова група»як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором страхування № 28-0520-2241 від 26.10.2010р., перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до ПАТ «ХДІ страхування»як особи, відповідальної за завдані збитки.
Аналогічні висновки по застосуванню положень закону містяться у постанові Верховного Суду України судової палати у господарських справах від 25 листопада 2008 року (справа 11/406-07), а також і у постанові Верховного Суду України 11/104 від 07.11.2011р. (справа № 48/562), які згідно ч. 2 ст. 82 ГПК України є обов'язкові до врахування судом при прийнятті рішення у справі.
За чинним законодавством України окрім особи, винної у завданні шкоди, потерпілий у ДТП має також право одержати майнове відшкодування або за рахунок страхової організації, якою застраховане його майно, за правилами і в порядку, встановленому Цивільним кодексом України та Законом України «Про страхування», або за рахунок страховика, яким застраховано відповідальність особи, що володіє транспортним засобом, водія якого визнано винним у ДТП, за правилами та у порядку, встановленому ЦК України та Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Право потерпілого обрати той чи інший спосіб захисту чинним законодавством не обмежене.
В даному випадку потерпілий звернувся за відшкодуванням майнової шкоди до позивача, який застрахував його майно - автомобіль ВАЗ, державний номер АН 0518 ЕІ.
Правовідносини сторін у такому випадку регулюються нормами ЦК України та ЗУ «Про страхування».
Так, відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Статтею 993 ЦК України передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Положення наведеної статті закону передбачають, що для страховика, який виплатив страхове відшкодування право вимоги на відшкодування збитку з особи відповідальної за заподіяний збиток, обмежене розміром виплаченого страхового відшкодування.
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Тобто в розумінні положень Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»позивач набув (в порядку регресу) право на виплату страхового відшкодування від страховика винної особи.
За договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс ВЕ/4134911) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 50 000 грн., франшиза - 399 грн..
Враховуючи викладене, за встановлених обставин, на користь позивача підлягає стягненню в порядку регресу сума 4 136, 16 грн. (4 535, 16 грн. -399 грн. розмір франшизи за полісом ВЕ/4134911), а вимоги позивача щодо відшкодування відповідачем іншої частини виплаченого страхового відшкодування не узгоджуються з наведеними положеннями закону, оскільки відповідальність страховика винної особи регламентована положеннями Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»та обмежується укладеним договором страхування.
Випадки, коли шкода не відшкодовується страховиком (або МТСБУ) визначені у ст. 32 (в редакції закону на час врегулювання страхового випадку) і доказів наявності таких суду не представлено.
Згідно з положеннями Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів»(п. 37.1) виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.
Таким чином, підстави вважати порушеними права позивача відповідачем при невиплаті суми страхового відшкодування на користь позивача є саме неотримання коштів від відповідача протягом місяця від дня отримання страховою компанією регресної вимоги. Невиконання вказаних вимог є підставою для звернення до суду та стягнення зазначеної суми коштів згідно судового рішення.
Заява на виплату страхового відшкодування в порядку регресу за вих. № 11/208 від 18.07.2011р. міститься в матеріалах справи та отримана відповідачем 22.07.2011р., що підтверджено поштовим повідомленням про вручення рекомендованого відправлення (в копії залучене до справи).
Враховуючи відсутність здійснення виплати на користь позивача згідно вказаної регресної вимоги, заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Судові витрати позивача про сплату судового збору у сумі 1 609, 50 грн. відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог в сумі 1 464, 64 грн..
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «ХДІ страхування»(03150, м. Київ, вул. Червоноармійська 102, ідент. код 22868348) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група»(03038, м. Київ, вул. Івана Федорова 32-А, ідент. код 30859524) 4 136, 16 грн. (чотири тисячі сто тридцять шість гривень 16 копійок) страхової виплати в порядку регресу, 1 464, 64 грн. (одну тисячу чотириста шістдесят чотири гривні 64 копійки) витрат по сплаті судового збору.
3. В іншій частині в позові відмовити.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.
дата підписання рішення 04.12.2012
Суддя Р.І. Самсін