28 листопада 2012 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:
головуючого Лисака І. Н.
суддів Винту Ю.М. та Заводян К.І.
секретар Ковальчук Н.О.
за участю ОСОБА_1 та її представника, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та їх представника ОСОБА_6,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визначення часток у спільній сумісній власності, за апеляційною скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 29 жовтня 2012 року,
09 жовтня 2012 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовною заявою про визначення часток в спільній сумісній власності, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що є спадкоємицею майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_7, якому за життя згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ№360643 у спільній сумісній власності з відповідачами належала частка земельної ділянки площею 0,065 га за адресою АДРЕСА_1. В зв'язку з відсутністю за життя спадкодавця домовленостей між співвласниками щодо визначення часток, що перешкоджає ОСОБА_1 в оформленні прав на спадщину, просила суд визнати за ОСОБА_7 50/100 частин спірної земельною ділянки, а за відповідачами, відповідно, по 50/400 її частин за кожним.
Рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівці від 29 жовтня 2012 року вимоги ОСОБА_1 задоволено в повному обсягу. Визначено частки в спільній сумісній власності співвласників земельної ділянки по АДРЕСА_1, площею 0,0650 га, визначивши за ОСОБА_7 частку, яка складає 50/100 частини вказаної земельної ділянки, визначено за ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 по 50/400 її частин за кожному. Припинено право спільної сумісної власності на дану земельну ділянку. Питання розподілу судових витрат не вирішувалося.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 через невідповідність висновків суду обставинам справи, що відображено у непропорційному розподілу часток відповідно до часток власності в будинку площею 83,9м2 і до якого закріплена вказана земельна ділянка, просять рішення суду змінити шляхом перерозподілу часток у спільному майні, визначивши за позивачем 39,21/100 частин спірної земельної ділянки, а за відповідачами -60,79/400 кожному. Підставами для цього вважають належність ОСОБА_1 квартири №2 в будинку АДРЕСА_1, площею 32.9 м2, що ставить 39,21% від загальної площі цього будинку, а також належність на праві спільної сумісної власності відповідачам квартири №1 в будинку АДРЕСА_1, площею 51м2, що складає 60,79% від площі будинку.
Заслухавши доводи апелянтів, заперечення позивача та його представника, які апеляційну скаргу не визнали, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволені вимог виходячи з наступного.
Керуючись ч.3 та ч.4 ст.303 ЦПК України апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги та має право перевірити за вказаних обставин справу в повному обсягу.
На підставі ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. В силу ст. 60 ЦПК України обов'язок доказування і подання доказів покладений на сторін. Докази подаються сторонами і доказуванню підлягають ті обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін виникає спір. Обов'язок та порядок подання доказів визначені ст.131 ЦПК України.
В силу ч.1 ст.1225 ЦК України, яка регулює відносини між вказаним спірним майном померлого та прав на нього спадкоємцями, зазначено, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. Спадкоємці, які мають право на спадкування, визначені ст.ст. 1222-1223 ЦК України. Часом відкриття спадщини відповідно до вимог ч.2 ст. 1220 ЦК України є день смерті спадкодавця, яким за обставинами справи є ІНФОРМАЦІЯ_1 року (а.с.14). Строк для прийняття спадщини встановлений ч.1 ст.1270 ЦК України та становить 6 місяців, який починається з часу відкриття спадщини, та , за обставинами справи, спливав 28 жовтня 2012 року. Таким чином, позивач ОСОБА_1 передчасно, до завершення строку для прийняття спадкоємцями спадщини, 09 жовтня 2012 року звернулася до суду із захистом прав, крім того, обравши не передбачений законом порядок захисту, що судом було залишено поза увагою.
Так, визначаючи за померлим ОСОБА_7 частку у спільній сумісній власності, суд керувався ст.370 ЦК України, яка передбачає право співвласника на виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, за правилами, встановленими ст. 364 ЦК України, які, в свою чергу, встановлюють порядок виділу частки в натурі. Вимог ОСОБА_1 про виділ частки в натурі та варіанти такого розподілу не заявлялись. До спірних відносин між власниками майна у спільній сумісній власності про визначення часток в ньому без поділу в натурі поширюються правила, встановлені ст. 372 ЦК України.
Крім того, визначивши право власності на частку майна за померлим, суд порушив вимоги п.11 ч.1 ст.346 ЦК України, яким встановлюється припинення права власності у разі смерті власника, що унеможливлює визнання права на частку в майні за померлим.
Визначаючи частки у спірному майні за відповідачами та припиняючи їх право спільної сумісною власності на залишок від поділу частини земельної ділянки суд в порушення вимог ст.11 ЦПК України вийшов за межі заявлених вимог, залишив поза увагою те, що вимога про припинення ОСОБА_5 права спільної сумісної власності на частину у майні, яка належала їм на праві спільної сумісної власності з іншою особою, ними не заявлялася.
Таким чином, суд застосував до спірних відносин норми матеріального права, які не підлягали застосуванню, а також порушив норми процесуального права, що потягло ухвалення незаконного рішення, і в силу п.4 ч.1 ст. 309 ЦПК України є підставою для його скасування.
Враховуючи передчасне обрання ОСОБА_1 невірного способу захисту своїх прав, обґрунтування якому міститься вище, її вимоги підлягають відхиленню.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 задовольнити частково.
Рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 29 жовтня 2012 року скасувати.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визначення часток у спільній сумісній власності відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку протягом 20 (двадцяти) днів.
Головуючий
Судді