ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-49/13489-2012 26.11.12
За позовом Публічного акціонерного товариства «Київенерго»
До Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Шевченківської районної у м. Києві ради
Про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію у розмірі 141 998,37 грн.
Суддя Митрохіна А.В.
Представники сторін:
Від позивача: Іваненко І.П. -за дов. №99/2012/02/13-18 від 13.02.2012р.
Від відповідача: Коломийченко І.В. -за дов. №77-Д від 03.09.2012р.
Обставини справи:
Позивач, Публічне акціонерне товариство «Київенерго», звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства по управлінню житлового господарства Шевченківської районної у м. Києві ради про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію у розмірі 141 998,37 грн.
Вимоги позивач обґрунтовує тим, що всупереч умовам укладеного між ПАТ «Київенерго»та КП по управлінню житлового господарства Шевченківської районної у м. Києві ради договору №8292006 від 01.04.2004 року на постачання теплової енергії у гарячій воді, відповідач свої обов'язки щодо оплати за поставлену теплову енергію виконав частково, внаслідок чого у останнього за період з листопада 2009 року по вересень 2012 року виникла заборгованість у розмірі 134 832,77 грн. За порушення відповідачем грошового зобов'язання, позивач нараховує останньому збитки від інфляції у розмірі 2 303,63 грн. та 3% річних у розмірі 4 861,97 грн.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 03.10.2012 року порушено провадження по справі №5011-49/13489-2012 та призначено розгляд на 22.10.2012 року.
У судовому засіданні 22.10.2012 оголошувалася перерва до 07.11.2012.
Представник відповідача 22.10.2012 подав відзив на позовну заяву, у якому позовні вимоги відхилив, посилаючись на те, що боржниками за спірним договором є населення та орендарі, а відповідач є третьою стороною у спірному зобов'язанні, у зв'язку з чим позивач не має правових підстав вимагати від відповідача виконання зобов'язань боржників (населення та орендарів) перед позивачем. На думку відповідача, звернення позивача з позовом про стягнення спірної заборгованості з відповідача фактично свідчить про намір позивача отримати грошові кошти в подвійному розмірі -з населення та орендарів, а також з відповідача. Крім того, відповідач зазначив про ігнорування позивачем тарифів та порядку розрахунків, затверджених розпорядженнями Київської міської державної адміністрації для споживачів, що, в свою чергу, є порушенням умов спірного договору.
У судовому засіданні 07.11.2012 оголошувалася перерва до 26.11.2012
Представник позивача у судовому засіданні 26.11.2012 року подав додаткові документи по справі, вимоги підтримав у повному обсязі.
За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд в нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 ГПК України, ухвалив рішення у справі № 5011-49/13489-2012.
В судовому засіданні 26.11.2012р. судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
01 квітня 2004 року між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго»(правонаступником якої є ПАТ «Київенерго»), за договором - Постачальник, та Комунальним підприємством по управлінню житлового господарства Шевченківської районної у м. Києві ради, за договором -Споживач, було укладено договір №8292006 на постачання теплової енергії у гарячій воді, надалі за текстом - Договір, згідно п. 1.1 якого Постачальник зобов'язується виробити та поставити теплову енергію споживачу для потреб опалення та гарячого водопостачання, а Споживач зобов'язується отримати її та оплатити відповідно до умов, викладених в цьому договорі.
Відповідно до п. 2.2.1 Договору, Постачальник зобов'язується безперебійно постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на межу балансової належності із Споживачем для потреб опалення - в період опалювального сезону; для потреб гарячого водопостачання -протягом року згідно із заявленими Споживачем величинами приєднаного теплового навантаження.
Пунктом 2.1 Договору встановлено, що при виконанні умов договору, а також при вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися тарифами, затвердженими Київської міською держадміністрацією, чинним законодавством України, Правилами користування тепловою енергією, нормативними актами з питань користування та взаєморозрахунків за енергоносії.
Як вбачається з п. 9, 10 наявного в матеріалах справи додатку №2 до договору (Тарифи та порядок розрахунків), споживач щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує в МВРТ-7 платіжну вимогу-доручення, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця та кінцеве сальдо на початок поточного місяця за мінусом суми фактично сплаченої теплової енергії в поточному місяці; табуляграму фактичного споживання за попередній період та акт звірки, який оформлює і повертає один примірник постачальнику протягом двох днів з моменту їх одержання. Споживач щомісячно до 25 числа поточного місяця, сплачує вартість теплової енергії, яка використовується орендарями на рахунок постачальника згідно з його розрахунком.
Зазначений Договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2004 року. Договір вважається пролонгованим на кожний новий рік, якщо за місяць до закінчення його дії не буде письмово заявлено однією із сторін про його припинення (п.п.4.1, 4.3).
На виконання умов договору позивач надав відповідачеві послуги за період з листопада 2009 року по вересень 2012 року, що підтверджується наданими ним обліковими картками (табуляграмами) за вказаний період та кореспондується із наданим відповідачем контррозрахунком.
Однак, відповідачем були порушені умови договору щодо своєчасної оплати за надані згідно договору послуги, а відтак, позивач, просив стягнути з Комунального підприємства по управлінню житлового господарства Шевченківської районної у м. Києві ради борг у сумі 134 832,77 грн.
Згідно ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Так, згідно зі статтями 14, 526 ЦК України, між сторонами у справі наявні цивільні права і обов'язки (зобов'язання), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, а одностороння відмова від виконання зобов'язання в силу ст. 525 ЦК України не допускається.
Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договір.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Як вбачається з наданих суду доказів, відповідачем були порушені договірні зобов'язання щодо оплати наданих позивачем послуг з постачання теплової енергії у гарячій воді.
Суд критично оцінює заперечення відповідача, викладені ним у відзиві на позов, стосовно того, що кредитором за спірним Договором є позивач, боржниками -населення та орендарі, а відповідач є третьою стороною у спірному зобов'язанні, у зв'язку з чим позивач не має правових підстав вимагати від відповідача виконання зобов'язань боржників (населення та орендарів) перед позивачем.
Заперечення відповідача стосовно того, що боржниками за Договором є мешканці квартир та орендарі не беруться господарським судом міста Києва до уваги, оскільки споживач, виходячи з умов Договору, повинен забезпечити своєчасне щомісячне надходження коштів на рахунок постачальника за теплову енергію, спожиту орендарями; вжиття всіх заходів (в тому числі примусових) для стягнення коштів з боржників згідно з чинним законодавством України (п. 2.3).
Отже, стороною спірного Договору, на яку покладено обов'язок по оплаті вартості спожитої теплової енергії, є відповідач, а не населення та орендарі, а отже і спірна заборгованість за Договором є заборгованістю саме відповідача перед позивачем.
Суд також зазначає, що в п. 2.3.5 Договору та п. 10 додатку 2 до Договору сторони узгодили, що оплата коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію здійснюється на транзитний рахунок ГІОЦ КМДА, а відповідач забезпечує її надходження.
Безпосередньо кошти від населення за фактично спожиту теплову енергію, які надійшли на транзитний рахунок ГІОЦ КМД, позивачем враховувались при визначенні суми заборгованості відповідача за спірним Договором, а отже, відсутні жодні підстави для тверджень відповідача стосовно наміру позивача отримати грошові кошти в подвійному розмірі -з населення та орендарів, а також з відповідача.
Крім того, матеріалами справи не підтверджуються доводи відповідача про ігнорування позивачем тарифів та порядку розрахунків, затверджених розпорядженнями КМДА для споживачів, що в свою чергу, є порушенням умов спірного Договору. До того ж, відповідачем не вказано, які саме тарифи невірно застосовані позивачем. Не надано відповідачем також контррозрахунку суми заборгованості за спірним Договором.
Таким чином, наведені відповідачем доводи є безпідставними та необґрунтованими, тоді як інших належних та допустимих доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, відповідач суду не надав.
Таким чином, враховуючи вищезазначене, факт наявності у відповідача заборгованості за Договором в розмірі 134 832,77 грн. за спожиту теплову енергію перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований.
Крім суми основної заборгованості, позивач за невиконання договірних зобов'язань просить суд стягнути з відповідача 2 303,63 грн. інфляційних втрат та 4 861,97 грн. трьох процентів річних.
Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною другою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три процента річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
При цьому передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
В силу приписів п. 18 Інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році» №01-8/344 від 11.04.2005р. з огляду на вимоги частини 1 статті 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини 1 статті 43 ГПК України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого нарахування сум штрафних санкцій, річних, збитків від інфляції, і в разі, якщо їх обчислення помилкове -зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно.
Розрахунок сум інфляційних втрат та річних, наведений позивачем, відповідає вимогам чинного законодавства, в зв'язку з чим суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району»інфляційних втрат в сумі 2 303,63 грн. та 4 861,97 грн. трьох процентів річних, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача суми боргу за спожиту теплову енергію, інфляційних втрат та річних підлягають частковому задоволенню. Зокрема, до стягнення підлягають борг за спожиту теплову енергію в сумі 134 832,77 грн., інфляційні втрати в сумі 2 303,63 грн. та 4 861,97 грн. трьох процентів річних.
Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, стороні на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує судовий збір за рахунок другої сторони, а також витрати, пов'язані з розглядом справи в суді. За таких обставин, витрати по сплаті судового збору підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Комунального підприємства по управлінню житлового господарства Шевченківської районної у м. Києві ради (03190, м. Київ, Шевченківський район, вул. Кирпоноса, 10/8; ідентифікаційний код: 31731838) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго»(01001, м. Київ, Печерський район, пл. Івана Франка, буд. 5; код ЄДРПОУ 00131305, п/р №26000306201 у ВАТ «Ощадбанк» у м. Києві та Київській області, МФО 322669) заборгованості за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді №8292006 від 01.04.2004р. у розмірі 141 998,37 грн., з яких 134 832,77 грн. основного боргу, 2 303,63 грн. -інфляційних витрат, 4 861,97 грн. - три проценти річних.
3. Стягнути з Комунального підприємства по управлінню житлового господарства Шевченківської районної у м. Києві ради (03190, м. Київ, Шевченківський район, вул. Кирпоноса, 10/8; ідентифікаційний код: 31731838) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго»(01001, м. Київ, Печерський район, пл. Івана Франка, буд. 5; код ЄДРПОУ 00131305, п/р №26000306201 у ВАТ «Ощадбанк» у м. Києві та Київській області, МФО 322669) 2 839,97 грн. - витрати по сплаті судового збору.
4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Митрохіна А.В.
Дата підписання рішення 30.11.2012р.