Лисянський районний суд Черкаської області
, м , тел. (факс):
12.11.2012 Справа №: 2311/1020/12
12 листопада 2012 року Лисянський районний суд Черкаської області
в складі: головуючого-судді Золотоверхого О.І.
за участю секретаря Кравець І.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Лисянка справу за позовом ОСОБА_1 до СТОВ «Бужанське»с. Бужанка Лисянського району про стягнення орендної плати за користування земельною ділянкою,
В судовому засіданні позивачка частково підтримавши позов пояснила, що відповідно до свідоцтва про право на спадщину від 04 червня 2002 року їй та її покійному брату - ОСОБА_2 належала земельна ділянка розміром 2,8150 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Бужанської сільської ради Лисянського району, яку вони оформили після смерті матері -ОСОБА_3.
ІНФОРМАЦІЯ_1 року, помер її брат -ОСОБА_2 На підставі рішення Лисянського районного суду від 13 травня 2008 року, вона стала власником всієї земельної ділянки. За життя матері та її брата, земельну ділянку було передано в оренду СТОВ «Бужанське», але договір оренди вона представити не може і просить витребувати у відповідача. Вона договір оренди за 2006-2008 роки не укладала, поскільки в зв'язку з тим, що проживає за межами Лисянського району і не могла своєчасно оформити документи на спадщину. Вона зверталась в суд з позовом про стягнення орендної плати, але поскільки відповідач зобов'язався сплатити заборгованість, справу було закрито. При вирішенні спору в добровільному порядку, відповідач сплатив орендну плату лише за останні три роки - 2009-2011 роки, мотивуючи це тим, що відшкодував орендну плату лише в межах строку позовної давності. Вона вважає що поскільки відповідач ввів її в оману не сплативши повністю орендну плату, а в неї були поважні причини пропуску строку для звернення до суду, так як вона проживає в іншій місцевості, і не могла своєчасно оформити спадщину, тому вона просить поновити їй строк для звернення до суду та стягнути з відповідача орендну плату в сумі 1075 гривень.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала і пояснила, що договір оренди з покійною ОСОБА_3 був укладений в 2000 році терміном на п'ять років. Після смерті ОСОБА_3 товариство продовжувало сплачувати оренду плату ОСОБА_2 без будь-якого документального оформлення, вважаючи його єдиним спадкоємцем, в 2005 році ОСОБА_2 отримав останній раз орендну плату. В послідуючі роки орендна плата ОСОБА_3 нараховувалась але ніхто за нею не звертався тому вона списувалась.
Позивачка звернулась з позовом в квітні 2012 року з аналогічними вимогами до ТОВ «Бужанське»і справа була закрита в зв'язку з відмовою позивачки від позову ( ухвала від 28 травня 2012 року). Відповідно до домовленості між ТОВ та позивачкою, останній було виплачено орендну плату за останні три роки з дня її звернення, тобто за 2009, 2010, 2011 роки.
Що стосується вимог позивачки про стягнення орендної плати за період 2005-2008 років то вона просить відмовити позивачці в позові за пропуском строку звернення до суду.
Вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає із слідуючих підстав.
Як встановлено судом, фактично і офіційно договори оренди між ОСОБА_1 та СТОВ «Бужанське»склались в 2011 році, поскільки 01.07.2011 року був укладений договір оренди земельної ділянки № 0202 від 01.07.2011 року терміном на один рік та договір № 202 від 28.03.2012 року -на 5 років.
Судом також встановлено, що в 2012 році СТОВ «Бужанське»розрахувалось по орендній платі з позивачкою за 2009-2011 роки, про що не заперечує сама позивачка, тобто в межах строку позовної давності.
Що стосується стягнення орендної плати за 2006-2008 роки позивачка просить поновити їй строк позовної давності, мотивуючи це тим, що не змогла своєчасно оформити документів поскільки проживає за межами Лисянського району.
Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, в межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права. А відповідно до ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю в три роки.
Ст. 267 ЦК України передбачено, якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
Як пояснила позивачка в судовому засіданні причиною пропуску позовної давності явилось те, що вона проживає за межами Лисянського району і що вона лише в 2008 році оформила право власності на 1/2 частину спадкового майна ( тобто на Ѕ частину земельної ділянки).
Виходячи із ствердження позивачки , що право в неї виникло в 2008 році, то строк позовної давності три роки, являється реальним для оформлення договірних відносин з СТОВ «Бужанське». Тому суд вважає, що позивачка не довела судовому засіданні поважні причини пропуску строку позовної давності.
Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.
На підставі викладеного та керуючись ст. 256, 257, 267 ЦК України, ст. 14, 16, 212-215 ЦПК України,
Відмовити в позові ОСОБА_1 до СТОВ «Бужанське»с. Бужанка Лисянського району про стягнення заборгованості по орендній платі.
На рішення може бути подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Черкаської області на протязі десяти діб з наступного дня після проголошення.
Суддя Золотоверхий О. І.