Справа № 2-0263/11/0121
"04" грудня 2012 р. Справа № 2-263\11\0121
2\0121\42\2012
4 грудня 2012 року Феодосійський міський суд Автономної Республіки Крим у складі: головуючого судді Лошакової Т.А.
при секретарі Винокурової Є.Є.
з участю представників ОСОБА_1, ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Феодосія справу по позові ОСОБА_3, яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, третя особа орган опіки та піклування Феодосійського міського виконавчого комітету про визнання частково недійсним договору купівлі-продажу, визнання права власності на частку майна та зустрічному позову ОСОБА_5 до ОСОБА_3, яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_4 про визнання права власності на 1\3 частку квартири,
встановив:
ОСОБА_3 звернулася до суду в особистих інтересах і в інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_4 з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про визнання частково недійсним договору купівлі-продажу, визнання права власності на частину майна, мотивуючи його тим, що 10.01.2001 року зареєструвала шлюб з ОСОБА_11. Раніше, ІНФОРМАЦІЯ_1 в них народилася дочка ОСОБА_4. 19.12.2001 року чоловіку і дочці в порядку приватизації передана в спільну власність по 1\2 частки кожному квартира, розташована за адресою: РФ АДРЕСА_1. Відповідними місцевими органами Російської Федерації 04.03.2003 року чоловіку і дочці був дозволений продаж зазначеної квартири за умови одночасної покупки 3-х кімнатної квартири по конкретній адресі в м. Томську. При цьому чоловік зобов'язаний був оформити на дочку частку в праві власності в придбаній квартирі. 13.03.2003 року зазначена квартира була продана. Частину грошей вони витратили на переїзд родини в м. Феодосію, а на гроші, що залишилися, 14.06.2003 року родина купила 2-х кімнатну квартиру АДРЕСА_2. При придбанні даної квартири вона вклала свої особисті засоби. Право власності на придбану квартиру було зареєстровано на чоловіка 07.07.2003 року. 22 серпня 2008 року чоловік помер. Після його смерті відкрилася спадщина. Вона звернулася в нотаріальну контору у своїх інтересах і в інтересах дочки з заявою про прийняття спадщини. Також на спадщину претендує мати чоловіка - ОСОБА_5 У зв'язку зі смертю чоловіка немає можливості оформити 1\2 частини квартири на дочку. Свекруха вправі претендувати на 1\3 частину спадкоємного майна, у результаті чого будуть защемлені права неповнолітньої ОСОБА_4. Оскільки при оформленні договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 право власності було оформлено тільки на чоловіка, те даним договором порушені майнові права її дочки. У зв'язку з цим, по підставах ст. 48 ч. 1 ЦК України 1963 року, договір купівлі-продажу повинний бути визнаний недійсним у частині покупки чоловіком цілої квартири, покупцем 1\2 частки квартири в обов'язковому порядку повинна була бути їхня дочка. Якщо, як наслідки угоди, що порушує права дочки, застосувати наслідки, передбачені ст. 48 ч. 2 ЦК України 1963 року, то це спричинить порушення прав дочки. У зв'язку з цим, вважає, що за аналогією можливо застосувати норми ст. 61 ЦК України 1963 року. Відповідно до даної норми права, угода зроблена під відкладеною умовою, якщо сторони ухвалили виникнення прав і обов'язків у залежності від обставини, щодо якого невідомо, наступило воно чи ні. Оскільки при одержанні дозволу адміністрації м. Томська на продаж квартири обов'язковою умовою було придбання житла на ім'я дочки, розмірного її частці в праві на раніше займане житло і цю умову не було виконано, то суд з метою відновлення порушеного права дитини вправі визнати її покупцем 1\2 частини квартири в м. Феодосії. Крім того, вважає, що і за нею також може бути визнане право власності на 1\2 частку в подружньому майні, що складається з 1\2 частини придбаної квартири. Вона в придбання квартири в м. Феодосії вклала особисті кошти , що складають чверть вартості квартири, тому має право на 1\4 частину зазначеної квартири. Просить визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2, укладений між ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_14, з одного боку, і ОСОБА_11, з іншого, засвідченого 14.06.2003 року по реєстрі № 2219, у частині покупки 1\2 частки даної квартири на ім'я ОСОБА_11. Визнати ОСОБА_4 покупцем 1\2 частки квартири за договором купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2, укладеного між ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_14, з одного боку, і ОСОБА_11, з іншої, посвідченого 14.06.2003 року по реєстрі № 2219. Визнати за ОСОБА_4 право власності на 1\2 частку зазначеної квартири. Визнати, що 1\2 частка квартири АДРЕСА_2 є її й ОСОБА_11 загальною спільною власністю. Визнати за нею право власності на 1\2 частку загальної спільної власності з ОСОБА_11 у зазначеній квартирі, що складає 1\4 частина від цілої квартири.
ОСОБА_5 звернулася з зустрічним позовом до ОСОБА_3, що діє також в інтересах неповнолітньої ОСОБА_4 про визнання права власності на частку квартири в порядку спадкування, посилаючись на ті, що після смерті її сина ОСОБА_11 відкрилася спадщина. У відповідність зі ст. 1261 ЦК України спадкоємцями є вона, дочка померлого ОСОБА_4 і його дружина ОСОБА_3 у рівних частках по 1\3 частки кожна. Просить визнати за нею право власності на 1\3 частку квартири АДРЕСА_2 як за спадкоємицею 1-ої черги.
Ухвалою Феодосійського міського суду від 08.02.2010 року залучено до участи у справи як співвідповідачів ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_14, як третю особу на стороні позивача ОСОБА_3 орган опіки та піклування Феодосійського міського виконавчого комітету.
Позивачка по основному позові ОСОБА_3 звернувся до суду із письмовим клопотання про залишення її позовної заяви в частині визнання 1\2 частки квартири АДРЕСА_2 її й ОСОБА_11 загальною спільною власністю, визнання за нею право власності на 1\2 частку загальної спільної власності з ОСОБА_11 у зазначеній квартирі, що складає 1\4 частина від цілої квартири без розгляду.
Вислухавши думку сторін, суд знаходить необхідним клопотання задовольнити.
Відповідно до ст. 11 ЦПК України особа, яке бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд.
Право позивача подати заяву про залишення позову без розгляду є його диспозитивним правом на розпорядження своїми правами.
Керуючись ст. 207 ч. 1 п. 5 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_3, яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, третя особа орган опіки та піклування Феодосійського міського виконавчого комітету в частині визнання 1\2 частки квартири АДРЕСА_2 її й ОСОБА_11 загальною спільною власністю, визнання за нею право власності на 1\2 частку загальної спільної власності з ОСОБА_11 у зазначеній квартирі, що складає 1\4 частина від цілої квартири залишити без розгляду.
Роз'яснити ОСОБА_3, що це не перешкоджає їй повторно звернутися до суду з тим же самим позовом після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим у п'ятиденний строк через Феодосійський міський суд у порядку ст. 294 ч. 2 ЦПК України.
Суддя: підпис
Копія вірна: суддя -
Секретар -