Справа № 0306/7027/2012
Провадження № 2/0306/1664/2012
м. Ковель 22.11.2012
Ковельський міськрайонний суд Волинської області
під головуванням судді АГЕЄВОЇ Є.О.
з участю секретаря КЛЕВЕЦЬКОЇ О.М.,
позивача -ОСОБА_1,
відповідача -ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ковелі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, -
ОСОБА_1 звернулась в суд з позовною заявою до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою. В обґрунтування заявлених вимог позивач вказує, що вона є власником 47/100 частини житлового будинку по АДРЕСА_1, власником 57/100 частини даного будинку є відповідач. На земельній ділянці, яка перебуває у спільному користуванні сторін розміщена колонка для забору води. Вказану колонку використовує як вона так і відповідач. Оскільки в процесі експлуатації колонка вийшла з ладу та потребувала ремонту позивач її зняла, після чого відповідач на місці встановлення колонки поклав бетонну плиту та перекрив прохід до колонки шляхом влаштування металевої хвіртки. В подальшому позивач мала намір встановити колонку та звернулась до відповідача з проханням прибрати бетонну плиту, на що той не погодився. Не погодився відповідач і демонтувати встановлену ним хвіртку. Оскільки земельна ділянка на якій розташована колонка знаходиться у спільному користуванні сторін, тому відповідач не вправі чинити перешкоди в користуванні спільним майном. Прохає зобов'язати відповідача усунути перешкоди у користуванні спільною земельною ділянкою АДРЕСА_1, шляхом надання вільного доступу до колонки, а також зобов'язати ОСОБА_2 демонтувати встановлену ним металеву хвіртку та бетонну плиту на місці встановлення колонки.
В судовому засіданні позивач позов підтримала повністю, з підстав, викладених у заяві, прохає його задовольнити.
Відповідач в судовому засіданні позов не визнав, суду пояснив, що будь-яких перешкод позивачу в користуванні спільною земельною ділянкою він не чинить. Вказав, що саму колонку для забору води зняла позивач, а бетонну плиту він встановив щоб закрити отвір, який утворився на місці, де була встановлена колонка. Що стосується встановлення хвіртки, то позивач пояснив, що він її встановив, для того, щоб його собаки не заходили на територію позивача.
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази по справі, приходить до висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення частково.
З копії реєстраційного посвідчення, виданого 19.05.1997 року Волинським обласним бюро технічної інвентаризації вбачається, що ОСОБА_3 на підставі договору дарування частини будівель, посвідченого 07.04.1997 року Ковельською державною нотаріальною конторою належить 47/100 частини житлового будинку по АДРЕСА_1
Копією реєстраційного посвідчення, виданого 03.12.1993 року Волинським обласним бюро технічної інвентаризації доводиться та обставина, що ОСОБА_2 на підставі договору дарування, посвідченого 29.04.1992 року Ковельською державною нотаріальною конторою належить 53/100 частини житлового будинку по АДРЕСА_1
Таким чином, сторони по справі є співвласниками житлового будинку по АДРЕСА_1.
Згідно ст. 152 Земельного кодексу України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Сторонами визнається та обставина, що в користуванні позивача ОСОБА_1 знаходиться земельна ділянка площею 535 квадратних мерти по АДРЕСА_1, в користуванні ОСОБА_2 перебуває земельна ділянка площею 603 квадратних метри за даною адресою та 97 квадратних метри земельної ділянки перебуває у спільному користуванні сторін.
З копії договору дарування частини будівель, посвідченого 07.04.1997 року державним нотаріусом Ковельської державної нотаріальної контори вбачається, що літня кухня В-1, Ѕ частина хліва Б, вбиральня Д, огорожа та колонка перебувають в спільному користуванні власників житлового будинку по АДРЕСА_1.
В судовому засіданні сторони ствердили, що такий порядок користування господарськими приміщеннями склався між ними на протязі багатьох років та колонка для забору води використовується як позивачем так і відповідачем.
Відповідно до ст. ст. 10, 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
В позовній заяві позивач покликається на те, що відповідач чинить їй перешкоди в користуванні земельною ділянкою, яка перебуває у спільному користуванні сторін. Поряд з тим, позивач не зазначає конкретно, які саме перешкоди їй чиняться відповідачем та в чому полягають неправомірні дії відповідача, оскільки встановлення хвіртки та бетонної плити на місці розташування колонки не може розцінюватись як здійснення перешкод.
З врахуванням того, що позивач не довела факту створення їй перешкод в користуванні земельною ділянкою, на підтвердження даної обставини остання жодних доказів суду не надала, тому суд вважає дану вимогу безпідставною та необґрунтованою.
Поряд з тим відповідачем не заперечується та обставина, що він встановив бетонну плиту на місці колонки для забору води та металеву хвіртку. Оскільки дану обставину визнав відповідач, то на підставі ч.1 ст.61 ЦПК України, вона не підлягає доказуванню.
Відповідно до ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
З пояснень позивача слідує, що встановлена відповідачем бетонна плита унеможливлює їй влаштувати саму колонку для забору води, а металева хвіртка перешкоджає вільному доступу до даної колонки.
Зважаючи на викладене, вимоги позивача про демонтаж бетонної плити та металевої хвіртки є підставними та їх слід задовольнити, зобов'язавши відповідача надати позивачу вільний доступ до місця встановлення колонки, шляхом демонтажу влаштованої на місці колонки бетонної плити та металевої хвіртки.
Згідно ч.1 ст.88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею та документально підтверджені судові витрати.
На підставі викладеного, керуючись 10, 11, 60, 61, 88, 209, 212-215 ЦПК України, ст.391 ЦК України, ст. 152 ЗК України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Зобов'язати ОСОБА_2 надати вільний доступ ОСОБА_1 до місця встановлення колонки, яка розташована по АДРЕСА_1, здійснити демонтаж влаштованої на місці колонки бетонної плити та металевої хвіртки.
Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 107 (сто сім) гривень 30 копійок.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Волинської області через Ковельський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Головуючий:Є. О. Агеєва