27 листопада 2012 р. Справа № 2а/0470/12779/12
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Коренева А.О.,
при секретарі Литвин Ю.Ю.,
за участю
представника позивача - Каніщевої І.Л.,
представника відповідача -Остренко Ю.М.,
представників третьої особи -Браги Л.М., Яриховича С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську в приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Криворізької міжрайонної виконавчої дирекції Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до Криворізького регіонального відділу Територіальної державної інспекції з питань праці у Дніпропетровській області, третя особа на стороні позивача -Виконавча дирекція Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, про скасування припису від 08.06.10 №04-05-63/138-97,-
Позивач, Криворізька міжрайонна виконавча дирекція Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, звернувся до суду з позовом до Криворізького регіонального відділу Територіальної державної інспекції з питань праці у Дніпропетровській області, третя особа на стороні позивача - Виконавча дирекція Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, про скасування припису від 08.06.10 №04-05-63/138-97, винесеного головним державним інспектором праці ТДІП у Дніпропетровській області Паламарчуком Л.М. На обґрунтування позову позивачем зазначено, що норма оскарженого припису про усунення правопорушення в частині відмови в нарахуванні та виплаті допомоги по тимчасовій непрацездатності, вагітності та пологах адвокату ОСОБА_6, яка добровільно застрахована у позивача, є незаконною, оскільки підстави для виплати ОСОБА_6 такої допомоги відсутні. Так, на думку позивача, ОСОБА_7, знаючи про орієнтовану дату настання страхового випадку (відпустки у зв'язку із вагітністю та пологами у квітні 2010р.), завдяки спеціальній освіті, все прорахувала та стала на облік до позивача як добровільно застрахована особа 01.02.10, будучи вже вагітною. Страхові випадки наступили починаючи з 06.03.10 та з 24.03.10, а відпустка у зв'язку з вагітністю та пологам - починаючи з 15.04.10. Отже, ОСОБА_7 намагається незаконно заволодіти коштами Фону в сумі 59 951 грн., що в 120 разів перевищує сплачені нею за лютий та березень 2010р. внески (495 грн.). Враховуючи наведене, а також те, що внески за березень та квітень 2010р. внесені ОСОБА_7 несвоєчасно, а довідка про доходи видана податковим органом не на підставі річної декларації, відмова в призначені допомоги ОСОБА_7 є законною та такою, що відповідає дорученню Генеральної прокуратури України регіональним органам прокуратури щодо проведення перевірок суб'єктів підприємницької діяльності, які оформлюють сумнівні документи, що стають підставами для нарахування допомоги по вагітності та пологах у максимальних розмірах (лист Генеральної прокуратури України від 03.06.09 №0711/1-182вих.). В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити з підстав, наведених в позові.
Територіальна державна інспекція з питань праці у Дніпропетровській області, відділом якої є Криворізький регіональний відділ без статусу юридичної особи, що проводив перевірку позивача, за результатом якої винесений припис від 08.06.10 №04-05-63/138-97, проти задоволення позову заперечувала, зазначивши наступне. 05.07.10 за підписом заступника директора позивача була надана письмова відповідь про виконання оскарженого припису, відділенням фонду був виданий наказ про призначення ОСОБА_7 допомоги по тимчасовій непрацездатності та по вагітності і пологах на загальну суму 59 950,80 грн., яка була виплачена останній. В судовому засіданні представник відповідача з наведених підстав просила відмовити в задоволені позову.
Представники Виконавчої дирекції Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, третьої особи на стороні позивача, просили позов задовольнити, навівши пояснення, аналогічні поясненням представника позивача.
Вивчивши доводи позову та заперечень, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд при винесені постанови виходить з наступних підстав та мотивів.
Судом встановлено, що начальником Криворізького регіонального відділу ТДІП у Дніпропетровській області у присутності директора позивача проведена перевірка Криворізької міжрайонної виконавчої дирекції Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності з питань наявності фактів, викладених у заяві ОСОБА_7 Результати перевірки оформлені актом від 07.06.10 №04-05-47/138. За змістом згаданого акту проведеною перевіркою встановлено, що громадянка ОСОБА_7 відповідно до вимог ч.3 ст. 6 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» №2240 на підставі заяви від 01.02.10 взята на облік в Криворізькій міжрайонній виконавчій дирекції Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності як добровільно застрахована особа. 25.05.10. ОСОБА_7 звернулась до позивача із заявами про надання матеріальної допомоги по тимчасовій непрацездатності згідно з листами непрацездатності серії АБП №977991 від 06.03.10 за період хвороби з 06.03.10 по 15.03.10 (вх.№01-25/2974); АБП №952673 від 24.03.10 за період хвороби з 24.03.10 по 06.04.10 (вх.№01-25/2973 від 21.05.10); АБП №952700 від 15.04.10 за період вагітності та пологів з 15.04 10 по 18.08.10 (вх.№01-25/2972 від 21.05.10). Також ОСОБА_7 були надані трудова книжка НОМЕР_1, повідомлення про взяття на облік як страхувальника від 21.01.10 №9148, Ф4-ФСС з ТВН про нараховані внески від 19.04.10, картка страхувальника. З метою визначення розміру матеріальної допомоги по тимчасовій втраті працездатності, по вагітності та пологах, гр. ОСОБА_7 надала довідку про дохід, видану Центральною міжрайонною податковою інспекцією у м. Кривому Розі від 21.05.10 №15145/Щ/171. За результатами розгляду поданих ОСОБА_7 документів позивач 28.05.10 наказом № 269 відмовив ОСОБА_7 в призначенні допомоги за кошти Фонду. При прийнятті рішення про відмову у призначенні Криворізька виконавча дирекція посилалась на доручення Генеральної прокуратури України регіональним органам прокуратури щодо проведення перевірок суб'єктів підприємницької діяльності, які оформлюють сумнівні документи, які стають підставою для нарахування допомог по вагітності та пологах у максимальних розмірах (лист Генеральної прокуратури України від 03.06.09 № 0711/1-182вих), з урахуванням роз'яснення Виконавчої дирекції Фонду (лист від 25.03.09 № 01-16-605), та на виконання листа Виконавчої дирекції Дніпропетровського обласного відділення Фонду (лист від 28.05.10 № 08-03/3072 «Про відмову у призначенні допомог за кошти Фонду добровільно застрахованій особі ОСОБА_7»). Така відмови позивача в призначенні ОСОБА_7 допомоги визнана відповідачем порушенням вимог ст.51 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» №2240 та Порядку страхування осіб на добровільних засадах за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 02.06.05 №62. Враховуючи встановлені порушення, Територіальною державна інспекцією з питань праці у Дніпропетровській області відносно позивача винесений припис від 08.06.10 №04-05-63/138-97, яким приписано останньому забезпечити проведення нарахування і виплати матеріальної допомоги по тимчасовій непрацездатності та вагітності і пологах ОСОБА_7 згідно з вимогами ст. 51 Закону №2240 та Порядку №62.
В ході розгляду справи представником позивача визнані обставини щодо перебування ОСОБА_7 на обліку в Криворізькій МрВД як добровільно застрахована особа з 01.02.10, а також щодо подання нею заяв про надання матеріальної допомоги по тимчасовій непрацездатності згідно з листами непрацездатності серії АБП №977991 від 06.03.10 за період хвороби з 06.03.10 по 15.03.10 (вх.№01-25/2974); АБП №952673 від 24.03.10 за період хвороби з 24.03.10 по 06.04.10 (вх.№01-25/2973 від 21.05.10); АБП №952700 від 15.04.10 за період вагітності та пологів з 15.04 10 по 18.08.10 (вх.№01-25/2972 від 21.05.10), трудової книжки НОМЕР_1, повідомлення про взяття на облік як страхувальники від 21.01.10 №9148, Ф4-ФСС з ТВН про нарахування внески від 19.04.10, картки страхувальника, та довідки про дохід, виданої Центральною МДПІ у м. Кривому Розі від 21.05.10 №15145/Щ/171. Також представником позивача зазначено, що враховуючи, що Довідку Центральною МДПІ видано з порушенням Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», а саме не на підставі річної декларації, ОСОБА_7 відмовлено в призначенні допомог згідно з наказом від 28.05.10 №269, про що їй повідомлено листом від 28.05.10 №04-24/2009 та повернуті всі надані нею документи, в тому числі оригінали листів непрацездатності.
Суд відмічає, що відповідно до ч.2 ст.72 КАС України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватись перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони та в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.
Розв'язуючи спір, суд зазначає, що порядок страхування осіб на добровільних засадах за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності унормований Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» №2240 (далі - Закон №2240) та Порядком страхування осіб на добровільних засадах за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, затвердженим постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 02.06.05 №62 (далі - Порядок №62). Так, відповідно до ч.3 ст.6 Закону №2240 особи, які забезпечують себе роботою самостійно (особи, які займаються підприємницькою, адвокатською, нотаріальною, творчою та іншою діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності, в тому числі члени творчих спілок, творчі працівники, які не є членами творчих спілок), мають право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги відповідно до цього Закону за умови сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності відповідно до діючого законодавства. Згідно з ч.1 ст.51 Закону №2240 підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності, а в разі роботи за сумісництвом - копія листка непрацездатності, засвідчена підписом керівника і печаткою за основним місцем роботи. Порядок і умови видачі, продовження та обліку листків непрацездатності, здійснення контролю за правильністю їх видачі встановлюються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров'я за погодженням з Фондом.
Положеннями п.14 Порядку №62 визначено, що добровільно застрахованим особам надається матеріальне забезпечення та соціальні послуги, в порядку, передбаченому нормами базового Закону та нормативно-правовими актами Фонду, зокрема: - допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травм, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві (включаючи догляд за хворою дитиною); та - допомога по вагітності та пологах. При цьому добровільно застрахована особа набуває право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за базовим Законом за умови сплати страхових внесків до Фонду (п.15 Порядку №62). Згідно з п.16 та 17 Порядку №62 рішення про призначення та виплату матеріального забезпечення, а також надання соціальних послуг добровільно застрахованій особі приймається робочим органом Фонду за місцем її обліку як страхувальника на підставі заяви та документів, передбачених базовим Законом, цим Порядком і оформляється наказом керівника цього органу. Для отримання допомоги по тимчасовій втраті працездатності подаються також документи, які підтверджують наявність страхового стажу за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням (трудова книжка, страхове свідоцтво, повідомлення про взяття на облік як страхувальника, документи про пільги) і сплату страхових внесків.
Аналіз наведених положень законодавчого акту та Порядку №62 дає підстави для висновку, що особи, які забезпечують себе роботою самостійно, набувають право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги, в тому числі на отримання допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності, за умови сплати ними страхових внесків та надання до Фонду листків непрацездатності, а також документів, які підтверджують наявність страхового стажу за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності (трудова книжка, страхове свідоцтво, повідомлення про взяття на облік як страхувальника, документи про пільги) і сплату страхових внесків. При цьому законодавець не ставить право добровільно застрахованої особи на отримання допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах в залежність від кількості здійснених такою особою страхових внесків до настання страхового випадку.
Як зазначено вище, позивачем не заперечується факт подання добровільно застрахованою особою ОСОБА_7 листків непрацездатності, трудової книжки НОМЕР_1, повідомлення про взяття на облік як страхувальники від 21.01.10 №9148, Ф4-ФСС з ТВН про нарахування внесків від 19.04.10, картки страхувальника. Не заперечується представником позивача і факт сплати ОСОБА_7 страхових внесків за лютий, березень та квітень 2010р. - період, що передує настанню страхових випадків. За викладених обставин, ОСОБА_7 слід вважати такою, набуло право на отримання допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах.
З приводу доводів позивача щодо відмови ОСОБА_7 в надані допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах у зв'язку із наданням останньою довідки, яка видана податковим органом з порушенням Закону №889, а саме не на підставі річної декларації, суд зазначає наступне. По-перше, право добровільно застрахованої особи на отримання допомоги по тимчасовій непрацездатності, вагітності та пологах не обумовлено законодавцем наявністю Довідки про доходи, отримані застрахованою особою протягом року, що передує настанню страхового випадку. По-друге, положеннями Закону №889 (чинного на час виникнення спірних правовідносин) не визнається порядок надання органам державної податкової служби довідок про доходи для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням. Натомість положеннями п.4.1. ст.4 Закону №889 визначено, що загальний річний оподатковуваний дохід складається з суми загальних місячних оподатковуваних доходів звітного року, а також іноземних доходів, одержаних протягом такого звітного року, що не позбавляє платника податку права подати до податкового органу відповідну декларацію задля отримання довідки про доходи. Крім того, суд зважує, що при визначені розміру допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах позивач має виходити з положень Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженим постановою КМУ від 26.09.01 №1266 відповідно до ч.2 ст.53 Закону № 2240 (далі - Порядок № 1266). Пунктом 4 загаданого Порядку чітко визначено, що розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) для застрахованих осіб (включаючи осіб, які працюють неповний робочий день (робочий тиждень) та добровільно застрахованих осіб), є останні шість календарних місяців (з першого до першого числа), що передують місяцю, в якому настав страховий випадок (для страхування на випадок безробіття - в якому припинено дію трудового договору або особу знято з обліку у державного реєстратора як суб'єкта підприємницької діяльності, припинення адвокатської, нотаріальної, творчої або іншої діяльності, закінчення проходження служби; для страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання осіб, у яких через деякий час погіршився стан здоров'я у зв'язку з раніше отриманим ушкодженням здоров'я внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання - період роботи за останнім основним місцем роботи перед настанням тимчасової непрацездатності). Одночасно в пункті 5 Порядку №1266 зазначено, що якщо застрахована особа працювала та сплачувала страхові внески або за неї сплачувалися страхові внески менш як 6 календарних місяців, середня заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) обчислюється за фактично відпрацьовані календарні місяці (з першого до першого числа), в яких сплачено страхові внески. Відповідно до п.8 Порядку №1266 середній дохід добровільно застрахованої особи обчислюється виходячи із суми оподатковуваного доходу (прибутку), з якого сплачувалися страхові внески. Згідно з п.23 Порядку довідка про оподатковуваний дохід добровільно застрахованим особам видається державними податковими органами за місцем проживання зазначених осіб на підставі декларацій, поданих в установленому законодавством порядку. Позивачем не заперечується, що ОСОБА_7 задля отримання допомоги по тимчасовій непрацездатності, вагітності та пологах надана Довідка про доходи, видана Центральною МДПІ у м. Кривому Розі від 21.05.10 №15145/Щ/171.
З огляду на викладене, а також враховуючи, що фактів підроблення або виправлення в документах, наданих ОСОБА_7, або подання нею недостовірних відомостей позивачем не наведено, суд доходить до висновку, що останнім не були враховані вимоги наведених нормативно-правових актів, що регулюють порядок надання допомоги по вагітності та пологах добровільно застрахованим особам приватним підприємцям платникам фіксованого податку, відтак відповідачем правомірно винесено оскаржуваний припис.
Положеннями ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Судовим розглядом не встановлено порушення зазначених критеріїв відповідачем при винесенні оскаржуваного припису, а тому вказане рішення (припис) не підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 2, 8-12, 69, 71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов залишити без задоволення.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги з одночасним надісланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили згідно зі ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови виготовлений 30.11.12
Суддя А.О. Коренев