Справа № 213/2167/12
Іменем України
"22" листопада 2012 р. Липовецький районний суд Вінницької області
в складі: головуючого судді Мочульської Л. Т.
при секретарі Белінській С.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні залу суду в місті Липовець адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ст. інспектора ВДАІ Бондара Олександра Івановича та відділу ДАІ м. Вінниця про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення ,
ОСОБА_1 звернувся до Липовецького районного суду в порядку адміністративного судочинства з вказаним адміністративним позовом, в якому просить скасувати постанову серії АВ1 №178218 від 31 жовтня 2012 року, винесену ст. інспектором ВДАІ Бондарем О.І. в зв'язку з ти, що він здійснив зупинку для висадки/посадки пасажирів в зоні дії знака 3.34 «Зупинку заборонено»та в зоні дії перехрестя.
На обґрунтування своїх вимог позивач посилається на відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121-2 КУпАП, оскільки він керував автобусом, який працює в режимі маршрутного таксі, тобто може зупинятись в будь-якому місці на вимогу пасажира, якщо це не суперечить Правилам Дорожнього Руху.
Позивач в судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності.
Відповідачі, будучи належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, про що свідчать повідомлення про вручення судових повісток, в судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили.
У відповідності до ч.4 ст.128 КАС України, у разі неприбуття відповідача суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття, розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених ст. 128 КАС України, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні, у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта (ч.6 ст. 128 КАС України).
Тому, за даних обставин, так як немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні та відсутня потреба заслухати свідка чи експерта, - суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи, і вважає можливим розглянути та вирішити її на підставі наявних у ній доказів.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи - вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Пунктом 2 частини 1 статті 18 КАС України закріплено, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Тобто, встановлені судом правовідносини за своїм предметом підсудні Липовецькому районному суду Вінницької області як адміністративному суду, який є повноважним у розгляді та вирішенні даного спору.
Судом встановлено наступне.
Із протоколу про адміністративне правопорушення серії АВ1 №308132 від 31.10.2012 року, вбачається, що 31.10.2012 року о 09 годині 35 хвилин у м. Вінниці водій ОСОБА_1, керуючи автобусом в режимі маршрутного таксі, порушив правила зупинки під час посадки/висадки пасажирів, здійснив зупинку в зоні дії знака 3.34 «Зупинку заборонено» та в зоні дії перехрестя, чим було порушено вимоги п. 8.4, 15.9 Правил дорожнього руху, відповідальність за що передбачена ч.2 ст. 121-2 КУпАП.
Справу про адміністративне правопорушення розглянуто 31.10.2012 року ст. інспектором ВДАІ Бондарем О.І., який має спеціальне звання; винесено постанову серії АВ1 №178218 та за вчинення даного правопорушення на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255 гривень.
Встановлені судом правовідносини регулюються нормами Кодексу України про адміністративне правопорушення та положеннями закону щодо забезпечення безпеки дорожнього руху.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою КМУ від 10.10.2001 року № 1306 зі змінами та доповненнями.
Пунктом 15.9 Правил дорожнього руху встановлено, що забороняється зупинка на перехрестях та ближче 10 м. від краю перехрещуваної проїзної частини за відсутності на них пішохідного переходу, а п. 8.4 встановлює основні правила дорожніх знаків, у тому числі заборонного знаку: 3.34 "Зупинку заборонено".
Згідно із ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 251 КУпАП визначено поняття доказів у справі про адміністративне правопорушення, на основі яких, у визначеному законом порядку, встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення та вказується, чим встановлюються фактичні дані, що є доказами. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими докази, показаннями технічних приладів, що мають функцію фото -і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото -і кінозйомки , відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху , іншими документами.
Обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності в адміністративних справах про протиправність рішень дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень -покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч.2 ст.71 КАС України).
Так, із постанови та протоколу не вбачається інших доказів, які входять до переліку зазначеного у ст. 251 КУпАП, які свідчили б про те, що ОСОБА_1 дійсно вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 12-21 КУпАП. Будь-які інші матеріали, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення - суду не надано і до постанови не доєднано. Дані, які стали підставою для притягнення до адміністративної відповідальності позивача - не зазначені та з постанови не випливають.
Відповідачі не надали суду докази на правомірність прийнятого рішення, що є їх обов'язком згідно ч.2 ст. 71 КАС України.
Крім цього, в силу п. 3.43 Правил дорожнього руху, не поширюється дія знаків
3.1, 3.2, 3.21-3.24, 3.34 - на транспортні засоби, що рухаються за встановленими маршрутами.
ОСОБА_1 керував автобусом «Богдан», державний номерний знак «НОМЕР_1», який працює в режимі маршрутного таксі, що підтверджується копією наказу № 85 від 27.11.2011 року про прийом на роботу ОСОБА_1 водієм автобуса в ТОВ «Фаетон-люкс»(а.с. 5), подорожнім листом на автомобіль «Богдан» «НОМЕР_1»(а.с 6) та паспортом № 20 автобусного маршруту регулярних перевезень, затвердженого директором Департаменту енергетики, транспорту та зв'язку Вінницької міської ради та погодженого органом Державтоінспекції, в якому зазначено, що автобус працює у режимі маршрутного таксі загального користування міського маршруту (а.с.7).
Окрім цього, місце зупинки автобуса позивача було віддалене від перехрестя на 15 метрів та від знака 3.34 «Зупинку заборонено» на 2 метри по ходу автобуса. Відповідно до Правил Дорожнього Руху, зупинка заборонена ближче, ніж 10 м до перехрестя, однак позивач зупинився за знаком «Зупинка заборонена», який встановлений через 13 метрів після перехрестя. Тому проїхавши місце встановлення знака транспортний засіб позивача ніяк не міг знаходитись в зоні дії перехрестя, яка закінчується за 2 метри до знака, про що позивачем надана фототаблиця (а.с. 10).
Зазначене свідчить, про те, що позивачем вимоги п. 8.4, 15.9 Правил дорожнього руху порушені не були, що виключає склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121-2 КУпАП, за що ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 255 грн.
За таких обставин, суд вважає, що постанова по справі про адміністративне правопорушення щодо позивача не обґрунтована відповідно до вимог КУпАП достатніми доказами вчинення ним правопорушення, а розгляд справи проведено з порушенням норм матеріально-процесуального характеру.
Крім цього, за змістом ст. 289 КУпАП - встановлено десятиденний строк оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення, який витікає з дня винесення постанови. Постанова винесена 31.10.2012 року, позовна заява подана до суду 07.11.2012 року, тобто в межах зазначеного строку.
Тому, оцінивши докази; всебічно, повно та об'єктивно дослідивши всі обставини справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, суд задовольняє позов ОСОБА_1 до ст. інспектора ВДАІ Бондара Олександра Івановича та відділу ДАІ м. Вінниця про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення .
В силу викладеного, керуючись ст.ст. 6,10, 11, 17,18, 71, 128 ч.4, 159-163, 171-2 КАС України, ст.ст. 7, 9, 251, 287-289 КУпАП, суд,
Позов задовольнити.
Скасувати постанову ст. інспектора ВДАІ Бондар О.І., серії АВ1 №178218 від 31 жовтня 2012 року, про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 255 гривень.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 121-2 КУпАП, щодо ОСОБА_1 закрити -у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова остаточна, оскарженню не підлягає.
Суддя:Л. Т. Мочульська