13 листопада 2012 р. Справа № 2а/0470/11060/12
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіЗахарчук Н. В.
при секретаріКузнецов С.М.
за участю:
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Закритого акціонерного товариства Дніпропетровське спецпідприємство "Пожтехніка" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, в якому позивач просить:
1. Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Дніпропетровське спецпідприємство «Пожтехніка» адміністративно-господарські санкції у розмірі 17688,89 грн.
2. Стягнути з відповідача на користь Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів пеню за порушення термінів справи адміністративно-господарських санкцій у розмірі 95,58 грн.
В обґрунтування позову Фонд зазначив, що за 1 робоче місце, призначене для працевлаштування інвалідів, не зайнятих інвалідами, відповідач до 15.04.2012 повинен був самостійно сплатити адміністративно-господарські санкції у розмірі 17688,89 грн. Оскільки ця сума відповідачем не сплачена, розмір пені, яка підлягає сплаті, становить 95,58 грн.
Позивач про дату, час та місце судового засідання був повідомлений згідно з умовами процесуального законодавства, що підтверджується матеріалами справи, проте до суду не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Відповідач про дату, час та місце судового засідання був повідомлений згідно з умовами процесуального законодавства, що підтверджується матеріалами справи, проте до суду повернувся конверт з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Згідно з ч. 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Враховуючи викладене суд доходить висновку про належне повідомлення відповідача про дату, час та місце судового засідання.
Враховуючи такі обставини, керуючись нормами статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд ухвалив рішення про розгляд справи на підставі наявних в ній доказів.
Дослідивши чинне законодавство та матеріали справи суд встановив наступне.
На Закрите акціонерне товариство «Дніпропетровське спецпідприємство «Пожтехніка» покладається обов'язок щорічно до 1 лютого року, що настає за звітним, подавати відділенням Фонду соціального захисту інвалідів відомості про середню річну заробітну плату на підприємстві, середньооблікову чисельність штатних працівників облікового складу та про кількість працюючих інвалідів.
Підприємством 10 квітня 2012 року подано Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2011 рік вх. № 03-07/3777, згідно з яким ЗАТ «Дніпропетровське спецпідприємство «Пожтехніка» самостійно обчислено адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів в сумі 17689,00 грн. Проте, в строки, передбачені чинним законодавством, зазначена заборгованість в добровільному порядку не сплачена.
Вирішуючи справу по суті позовних вимог суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» підприємства, установи і організації за рахунок коштів Фонду соціального захисту інвалідів або за рішенням місцевої ради за рахунок власних коштів, у разі необхідності, створюють спеціальні робочі місця для працевлаштування інвалідів, здійснюючи для цього адаптацію основного і додаткового обладнання, технічного оснащення і пристосування тощо з урахуванням обмежених можливостей інваліда.
Частиною 3 ст. 18 Закону передбачено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 10 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1995 року № 314 - працевлаштування інвалідів здійснюється державною службою зайнятості, органами Мінсоцзахисту, місцевими Радами народних депутатів, громадськими організаціями інвалідів з урахуванням побажань, стану здоров'я інвалідів, їхніх здібностей і професійних навичок відповідно до висновків МСЕК.
Пунктом 11, 12 Положення місцеві органи соціального захисту населення: виявляють інвалідів, які бажають працювати і спроможні реалізувати свої здібності та можливості на підставі індивідуальних програм реабілітації; щомісячно надсилають державній службі зайнятості списки інвалідів, які виявили бажання працювати, із зазначенням професій, спеціальностей; подають державній службі зайнятості заявки на професійне навчання інвалідів; ведуть інформаційний банк даних про інвалідів, які працюють і бажають працювати.
Державна служба зайнятості: веде облік інвалідів, які звернулися за допомогою у працевлаштуванні; веде облік робочих місць підприємств, на які можуть бути працевлаштовані інваліди; сприяє працевлаштуванню інвалідів, які звернулися з таким проханням, з урахуванням рекомендацій МСЕК; щоквартально подає місцевим органам соціального захисту населення інформацію про працевлаштування інвалідів.
Суд зазначає, що з листа Лівобережного районного центру зайнятості м. Дніпропетровська від 27.09.2012 № 3372 вбачається, що ЗАТ «Дніпропетровське спецпідприємство «Пожтехніка» зареєстровано в Лівобережному центрі зайнятості з 07.07.1993, проте звіти за формою 3ПН для працевлаштування осіб, яким встановлена група інвалідності протягом 2011 року підприємством не надавались.
Згідно зі ст. 19 Закону для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.
Частиною 1 статті 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» встановлено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.
Відповідно до ч. 2 ст. 20 вищезазначеного Закону та п. 3.1 Наказу Міністерства праці та соціальної політики України «Про затвердження Порядку нарахування пені та її сплати» № 223 від 15.05.2007, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30 травня 2007 року за № 552/13819, порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені у розмірі 120 відсотків річної облікової ставки Національного банку України за кожен календарний день прострочення (наведених у постановах Правління Національного банку України), що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.
Згідно з п. 3.3 Порядку нарахування пені та її сплати документами, що підтверджують невиконання нормативу по працевлаштуванню інвалідів, є звіт за формою 10-ПІ (річна) «Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів», затвердженою наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10.02.2007 № 42, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.02.2007 за № 117/13384, рішення суду, акт перевірки відділенням Фонду роботодавця.
Відповідно до п. 3.4 та 3.5 Порядку нарахування пені та її сплати нарахування пені як роботодавцем, так і органом контролю здійснюється з наступного дня граничного строку сплати адміністративно-господарських санкцій по день сплати включно (тобто з 16 квітня наступного за роком, у якому відбулося порушення нормативу). У випадку, коли строк сплати збігається з вихідним (святковим) днем, то останнім днем граничного строку сплати вважається перший робочий день після вихідного (святкового) дня, а пеня нараховується, починаючи з другого робочого дня після вихідного (святкового) дня.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що за одне робоче місце призначене для працевлаштування інвалідів, не зайнятих інвалідами, відповідач до 15.04.2012 повинен був самостійно сплатити адміністративно-господарські санкції у розмірі 17688,89 грн.
Проте, оскільки в строки, передбачені чинним законодавством, зазначена заборгованість відповідачем в добровільному порядку не сплачена, розмір пені, яка підлягає сплаті, становить 95,58 грн., що підтверджується Розрахунком суми позову станом на 14.05.2012.
При цьому суд зазначає, що докази перерахування коштів в рахунок погашення адміністративно-господарських санкцій в сумі 17688,89 грн. та пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій в розмірі 95,58 грн. відповідачем не надані. Також відсутні такі докази в матеріалах справи.
На підставі вищевикладеного суд доходить висновку, що заявлений позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 160, 162, 163 КАС України суд, -
Адміністративний позов Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів задовольнити повністю.
Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Дніпропетровське спецпідприємство «Пожтехніка» на користь Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції у розмірі 17688 (сімнадцять тисяч шістсот вісімдесят вісім) грн. 89 коп.
Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Дніпропетровське спецпідприємство «Пожтехніка» на користь Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів пеню за порушення термінів справи адміністративно-господарських санкцій у розмірі 95 (дев'яносто п'ять) грн. 58 коп.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складено 16 листопада 2012 року
Суддя Н.В. Захарчук