вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
Іменем України
14 листопада 2012 р. (16:45) Справа №2а-10609/12/0170/28
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Калініченко Г.Б., за участю секретаря Колосовій Ю.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Національного центру управління та випробувань космічних засобів
про визнання неправомірними дій та стягнення,
ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Національного центру управління та випробувань космічних засобів (далі відповідач), в якому просив визнати неправомірним рішення відповідача про відмову у виплаті одноразової грошової винагороди та зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу одноразову грошову винагороду за 15 років безперервної служби у Збройних Силах України у розмірі 1777,00 грн.
Ухвалою суду від 22.10.2012 року відкрито провадження в адміністративній справі.
Позивач у судове засідання, яке відбулось 14.11.2012 року, не з'явився, про час, день та місце його проведення повідомлений належним чином.
Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про час, дату та місце його проведення повідомлений належним чином, про причин неявки суд не повідомив.
Проаналізувавши матеріали справи, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі виходячи з наступного.
Позивач проходить військову службу за контрактом у Центрі контролю космічного простору Національному центру управління та випробувань космічних засобів Національного космічного агентства України на посаді інженера групи передаючих засобів.
Станом на 21.07.2012 року строк безперервної військової служби позивача складав 15 календарних років, що підтверджується витягом із послужного списку ОСОБА_1 від 21.07.2012 року.
Позивач 10.09.2012 року звернувся до відповідача з рапортом про виплату йому одноразової грошової винагороди за 15 років безперервної військової служби в ЗСУ.
Відповідачем 10.09.2012 року надано довідку-відповідь про те, що на даний час законодавчих підстав для виплати військовослужбовцям, відрядженим до ДКАУ, грошової винагороди за тривалість безперервної військової служби не має.
Ст.19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підстава, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органу власних повноважень суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, визначені в Законі України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", яким також встановлюється єдина система їх соціального та правового захисту, гарантуються військовослужбовцям та членам їх сімей сприятливі умови в економічній, соціальній, політичній сферах для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни.
Соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом (ст.1 Закону).
У ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення входять посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
За військовослужбовцями, відрядженими до державних органів, установ і організацій, зберігаються всі види забезпечення, передбачені статтями 9 і 9-1 цього Закону, гарантії та пільги, що надаються за рахунок коштів, призначених у Державному бюджеті України на утримання Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів, Державної спеціальної служби транспорту.
Відповідно до п.1 Постанови КМУ № 1294 від 07.11.2007 р. "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців,осіб рядового і начальницького складу"(далі Постанова № 1294) грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством інфраструктури, Міністерством надзвичайних ситуацій, Державною інспекцією техногенної безпеки, Службою безпеки, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Управлінням державної охорони, Службою зовнішньої розвідки, Державною пенітенціарною службою, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації (п. 2 Постанови № 1294).
Наказом Міністра оборони України № 260 від 11.06.2008 року, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14.07.2008 року за № 638/15329, затверджена Інструкція про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі Інструкція №260), якою визначений порядок та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, ліцеїстам та вихованцям військових оркестрів, а також порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил України одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби.
Згідно з п.1.2 Інструкції № 260 грошове забезпечення військовослужбовців визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання. До складу грошового забезпечення входять посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Розміри посадових окладів, окладів за військовими званнями, додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців установлюються відповідно до чинного законодавства.
У п. 32.1 Інструкції № 260 вказано, що особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, одноразово, залежно від тривалості безперервної календарної військової служби, виплачується винагорода в таких розмірах:
строк безперервної календарної розмір винагороди
військової служби (посадовий оклад і оклад за військовим званням)
15 років 1,0;
20 років 1,5;
25 років 2,0;
30 років 2,5;
35 років і кожні наступні 3,0.
5 років
Винагорода за тривалість безперервної військової служби виплачується за місцем штатної служби за наказом командира військової частини, а командирам військових частин (начальникам) - за наказами вищих командирів (начальників).
У наказі на підставі особової справи військовослужбовця визначаються строк його безперервної календарної військової служби та розмір винагороди.
Як зазначено вище, матеріали справи свідчать про те, що позивач станом на 21.07.2012 р. має 15 років безперервної військової служби у Збройних Силах України. Зазначений факт не заперечується відповідачем та підтверджується наданим ним витягом із послужного списку.
До матеріалів справи залучена довідка-розрахунок № 216 від 05.09.2012, відповідно до якої посадовий оклад позивача складав 1700 грн., оклад за військовим званням 125 грн., в наслідок чого сума винагороди за тривалість безперервної військової служби дорівнює 1777,55 грн.
Вивчивши зазначені документи, суд дійшов висновку, що після 21.07.2012 року позивач на підставі Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"та згідно з положеннями Постанови № 1294 та Інструкції № 260 має право на отримання 1777 грн. винагороди за 15 річну тривалість безперервної військової служби.
П. 1 Постанови КМУ № 104 від 07.02.2001 р. "Про порядок і норми грошового та матеріального забезпечення військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань, осіб начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної кримінально-виконавчої служби, відряджених до державних органів, установ та організацій"(далі Постанова №104) встановлено, що військовослужбовцям, особам начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації та Державної кримінально-виконавчої служби, відрядженим до державних органів, установ та організацій, виплачується грошове та здійснюється матеріальне забезпечення, передбачене законодавством для військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань, особового складу органів внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації та Державної кримінально-виконавчої служби.
Відповідно до п.78 Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками (мічманами) Збройних сил України, затвердженого Указом Президента України №1053 від 07.11.2001 року, за відрядженими військовослужбовцями та членами їх сімей зберігаються всі гарантії та пільги, передбачені законодавством.
Вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що відповідач, відмовляючи у виплаті одноразової грошової винагороди діяв в супереч вимог діючого законодавства без урахування дійсних обставин справи.
Вивчивши обставини справи, керуючись визначеним у ст. 8 КАС України принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, діючи відповідно до ст. 9, ст.11 КАС України, проаналізувавши матеріали справи, суд вважає, що матеріалами справи підтверджено право позивача на отримання одноразової винагороди, у зв'язку з чим права позивача підлягають захисту шляхом визнання протиправною відмови відповідача, викладеної у довідці від 06.08.2012 року та стягнення з відповідача одноразової грошової винагороди за 15 років безперервної військової служби у Збройних Силах України.
Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.
2. Визнати протиправною відмову Національного центру управління та випробувань космічних засобів, викладену в довідці від 10.09.2012 року, щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової винагороди за 15 років безперервної військової служби у Збройних Силах України.
3. Стягнути з Національного центру управління та випробувань космічних засобів (96552, АР Крим, Сакський район, с. Вітіне) на користь ОСОБА_1 (96552, АДРЕСА_1) одноразову грошову винагороду за 15 років безперервної військової служби у Збройних Силах України у розмірі 1777,00 грн.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Калініченко Г.Б.