вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
Іменем України
27 листопада 2012 р. Справа №2а-12618/12/0170/15
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючої судді Тоскіної Г.Л., за участю секретаря судового засідання Кисельової А.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Керч АРК
до Відділу державної виконавчої служби Керченського міського управління юстиції АР Крим
про визнання протиправної бездіяльності та спонукання до виконання певних дій
Обставини справи: Управління Пенсійного фонду України в м. Керч АР Крим (далі позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Відділу державної виконавчої служби Керченського міського управління юстиції АР Крим (далі відповідач), в якому просить визнати протиправною бездіяльність Начальника відділу державної виконавчої служби Керченського міського управління юстиції АР Крим по примусовому стягненню заборгованості з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, спонукати його вчинити необхідні заходи для примусового виконання рішення № 283 П від 26.03.2010 р.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення положень Закону України "Про виконавче провадження" не вчиняє будь - яких дій щодо примусового виконання рішень.
Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 07.11.12 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.
У судове засідання, яке відбулось 27.11.2012 року, позивач явку представник не забезпечив, повідомлений належним чином.
Відповідач у судове засідання явку представника не забезпечив, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, заперечень на адміністративний позов, будь-яких документів до суду не надав.
Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо доказів для з'ясування обставин по справі, враховуючи, що відповідач у справі є суб'єктом владних повноважень, процесуальний обов'язок якого є надання всіх матеріалів, які можуть бути використані в якості доказів, суд вважає можливим на підставі статті 128 КАС України розглядати справу за відсутністю представників позивача та відповідача за наявними у справі документами.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши доказів в їх сукупності, суд
Управлінням Пенсійного фонду України в м. Керч АР Крим до Відділу державної виконавчої служби Керченського міського управління юстиції АР Крим було направлено на примусове виконання рішення про застосування фінансових санкцій № 283 П від 26.03.2010 року, про стягнення з ОСОБА_1 штрафних санкцій у сумі 2676, 96 грн.
На підставі вказаного рішення постановою від 10.05.2012 р. Відділом державної виконавчої служби Керченського міського управління юстиції АР Крим відкрите виконавче провадження з примусового виконання рішення № 283 П.
Під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, представником позивача було встановлено, що будь-яких виконавчих дій, спрямованих на примусове виконання рішення № 283 П, державним виконавцем вчинено не було.
Вказану бездіяльність позивач вважає протиправною, що і стало підставою для звернення до суду.
Перевіряючи законність та обґрунтованість позовних вимог, суд зважає на наступне.
Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно.
Тому вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача щодо законності дій державного виконавця під час проведення виконавчих дій, суд зобов'язаний перевірити, чи вчинені дії на підставі закону, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та Законами України, безсторонньо та добросовісно.
Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд зауважує, що до 01.01.2011р. принципи, основи та механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування були визначені в Законі України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-ІV (надалі Закон №1058).
Підпунктом 1 пункту 3.1 Порядку формування та подання органам Пенсійного фонду України відомостей про застраховану особу, що використовуються в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 10 червня 2004 року №7-6, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 10 серпня 2004 р. за N 1000/9599, передбачено, що звітність страхувальників до системи персоніфікованого обліку подається страхувальником один раз на рік до 1 квітня поточного року.
Пунктом 5 ч. 9 ст. 106 Закону №1058 встановлено, що за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою або подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку та іншої звітності, передбаченої законодавством, до територіальних органів Пенсійного фонду, виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників такі фінансові санкції - штраф у розмірі 10 відсотків суми страхових внесків, які були сплачені або підлягали сплаті за відповідний звітний період, за кожний повний або неповний місяць затримки подання відомостей, звітності, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до п. 5 ч. 9 ст. 106 Закону №1058 позивачем прийнято рішення № 283 П від 26.03.2010 року про застосування до ОСОБА_1 штрафних санкцій у розмірі 2676, 96 грн., яке отримане страхувальником, про що свідчить особистий підпис на на екземплярі рішення № 283 П від 26.03.2010 року, наданого позивачем.
Відповідно до ч. 14 ст. 106 Закону №1058 рішення органу Пенсійного фонду про нарахування пені або накладення штрафу, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, є виконавчим документом.
Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що рішення № 283 П від 26.03.2010 року є виконавчим документом, при примусовому виконанні якого відповідач має діяти в порядку та способом, передбаченими Законом України «Про виконавче провадження».
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, в тому числі порядок розгляду скарг на дії державного виконавця встановлені Законом України «Про виконавче провадження» № 606-XIV від 21.04.1999 року (в редакції на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до ст. 1 Закону № 606 виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Згідно ст.2 Закону № 606 визначені органи і посадові особи, які здійснюють примусове виконання рішень та проводять окремі виконавчі дії, у ч.1 якої зазначено, що примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.
Статтею 11 Закону № 606 встановлено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець, зокрема, здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
У ст.17 Закону № 606 вказані виконавчі документи та рішення, що підлягають примусовому виконанню державною виконавчою службою, в який зазначено, що відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою, зокрема, рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу.
Згідно ч. 1 ст. 27 Закону № 606 у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.
Строки здійснення виконавчого провадження передбачені ст. 30 Закону № 606, ч. 2 якої встановлює, що державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк. Строк здійснення виконавчого провадження не включає час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження на період проведення експертизи чи оцінки майна, виготовлення технічної документації на майно, реалізації майна боржника, час перебування виконавчого документа на виконанні в адміністрації підприємства, установи чи організації, фізичної особи, фізичної особи - підприємця, які здійснюють відрахування із заробітної плати (заробітку), пенсії та інших доходів боржника. Строк здійснення зведеного виконавчого провадження обчислюється з моменту приєднання до такого провадження останнього виконавчого документа.
Згідно ст. 32 Закону №6060 заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; 2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; 4) інші заходи, передбачені рішенням.
Отже Законом №606 чітко визначені строки здійснення виконавчого провадження та заходи, які підлягають застосуванню для примусового виконання виконавчого документу.
З матеріалів справи вбачається, що постановою від 10.05.2012 року відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню рішення про застосування фінансових санкцій № 283 П від 26.03.2010 року про стягнення з ОСОБА_1 2676, 96 грн. штрафних санкцій.
Позивач вказує, що державним виконавцем не були вчинені дії, спрямовані на виконання рішення.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Проте в порядку, передбаченому ст. 71 КАС України, відповідач не надав докази вчинення ним всіх необхідних та передбачених Законом України «Про виконавче провадження» заходів щодо примусового виконання рішення позивача.
Суд зауважує, що бездіяльність суб'єкта владних повноважень - це пасивна поведінка суб'єкта владних повноважень, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод, інтересів фізичної чи юридичної особи.
Враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів оскарження зазначеного рішення позивача, його скасування, відсутність доказів вчинення відповідачами всіх необхідних та передбачених Законом України «Про виконавче провадження» заходів щодо примусового виконання рішення, суд вважає, що існують підстави для задоволення позову.
Приймаючи до уваги, що відповідно до прохальної частини позову позивач просить визнати протиправною бездіяльність начальника відділу державної виконавчої служби Керченського міського управління юстиції АР Крим, враховуючи, що у вказаній категорії справ відповідачем є відділ державної виконавчої служби Керченського міського управління юстиції АР Крим, суд вважає можливим вийти за межі позовних вимог на підставі ч.2 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України та задовольнити адміністративний позов шляхом визнання протиправною бездіяльність відділу державної виконавчої служби Керченського міського управління юстиції АР Крим.
Керуючись ст.ст. 160-163,167 КАС України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Визнати протиправною бездіяльність Відділу державної виконавчої служби Керченського міського управління юстиції АР Крим щодо примусового виконання рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Керч №283 П від 26.03.2010 р. про стягнення з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 штрафних санкцій у сумі 2676,96 грн.
3.Зобов'язати Відділ державної виконавчої служби Керченського міського управління юстиції АР Крим вчинити, передбачені Законом України «Про виконавче провадження», дії щодо примусового виконання рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Керч № 283 П від 26.03.2010 р. про стягнення з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 штрафних санкцій у сумі 2676,96 грн.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Тоскіна Г.Л.