вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
Іменем України
22 листопада 2012 р. Справа №2а-218/12/0170/13
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Ольшанської Т.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю секретаря судового засіданні Ківа А.С., представників позивача- Базілевич Н.В., довіреність №578/10/10-00 від 12.03.12, відповідача - ОСОБА_2 паспорт серії НОМЕР_1, адміністративну справу
за позовом Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2
про стягнення заборгованості у сумі 5069,33 грн.,
Обставини справи: Державна податкова інспекція в м. Керчі АР Крим звернулась до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості у сумі 5069,33 грн..
Представник позивача у судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних та надав клопотання про уточнення позовних вимог, в якому просить стягнути заборгованість з відповідача у сумі 279,73 грн..
Відповідач заперечував проти позову.
Вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд
Згідно з частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.
Пунктом 7 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до статті 41 Податкового кодексу України, контролюючими органами є: органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби; митні органи - щодо мита, акцизного податку, податку на додану вартість, інших податків, які відповідно до податкового законодавства справляються у разі ввезення (пересилання) товарів і предметів на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезення (пересилання) товарів і предметів з митної території України або території вільної митної зони.
Розмежування повноважень і функціональних обов'язків між контролюючими органами визначається цим Кодексом та Митним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами.
Виконавчим комітетом Керченської міської ради АР Крим 12.07.2010 проведено державну реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії НОМЕР_2.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 з 13.07.2010 перебуває на податковому обліку ДПІ в м. Керчі АР Крим як платник податків за №19164, що підтверджується довідкою від 13.07.2010 № 432.
Судом встановлено, що 09.02.2011 відповідачем була спрямована на адресу ДПІ в Керч декларація про доходи, одержані з 1 січня по 31 грудня 2010 року, в якій нею власноручно був зазначений дохід, одержаний від підприємницької діяльності у розмірі 214300,00 грн., витрати, пов'язані з одержанням доходу у розмірі 53575,00 грн., сума чистого доходу -160725,00 грн.
До декларації доданий розрахунок суми податку з доходів фізичних осіб, що підлягає поверненню платнику податку або сплаті до бюджету, у тому числі у зв'язку з нарахуванням податкового кредиту, в якому відповідач власноручно визначив розмір податкового зобов'язання, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 24108,75 грн.
Відповідно до статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що у строк 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, а саме до 21 лютого 2011 року податкове зобов'язання позивачем добровільне сплачено не було.
Відповідно до статті 50 Податкового кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
23.02.2011 відповідачем була спрямована на адресу відповідача уточнена податкова декларація про доходи, одержані з 1 січня по 31 грудня 2010 року або за інший період звітного року, в який був зазначений розмір отриманого валового доходу -214300,00 грн., витрати, пов'язані з одержаннями доходу -212157,00 грн., сума чистого доходу -2143,00 грн.
Проте розрахунок податкового зобов'язання до декларації доданий не був, у зв'язку з чим листом від 25.02.2011 №1529 позивач повідомив відповідача, що надана декларація від 23.02.2011 не визнана ним у якості податкової звітності.
Зазначена сума податкового зобов'язання добровільно сплачена 05.03.2011, що підтверджується квитанцією №К5/54 від 05.03.2011 у розмірі 321,45 грн.
08.04.2011 відповідачем знов подана уточнена податкова декларація про доходи, де зазначені об'єми отриманого доходу та сума чистого доходу. До декларації доданий розрахунок суми податку з доходів фізичних осіб, що містить визначену позивачем суми ПДФО, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 321,45 грн.
Відповідно до картки особового рахунку станом на 14.11.2011 відповідачу нарахована пеня у розмірі 279,73 грн..
За несвоєчасну сплату грошового зобов'язання відповідачу з 20.02.2011 по 05.03.2011 по декларації від 18.02.2011 №491 нарахована пеня у сумі 0,98 грн..
За несвоєчасну сплату грошового зобов'язання відповідачу з 20.02.2011 по 08.04.2011 по декларації від 18.02.2011 №491 нарахована пеня у сумі 278,80 грн.
Порядок нарахування і сплати пені регулюється нормами Податкового кодексу України та Інструкцією про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, затвердженої наказом ДПА України від 17.12.2010 N 953.
Пеня - це сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки (стаття 14 підпункт 14.1.162 пункту 14.1 Кодексу).
Пеня нараховується після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу. Нарахування пені розпочинається при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом.
Таким чином, базою для нарахування пені є сума податкового боргу. При цьому відповідно до пп. 14.1.175 ПКУ податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк.
Згідно із пунктом 129.4 статті 129 ПКУ пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПКУ, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті
Облікова ставка Національного банку України, яка діяла на момент виникнення податкового боргу (станом на 21.02.2011), дорівнювала 7,75 %.
Сума пені розраховується за такою формулою: Y = (Сума погашення податкового боргу х K днів : 100 % х UНБУ х 1,2) : R
де:
Y - сума пені, що нараховується на фактично погашену суму податкового боргу (завжди округлюється до другого знака після коми);
Сума погашення податкового боргу - фактично погашена сума податкового боргу;
K днів - кількість днів затримки сплати податкового зобов'язання;
UНБУ - більша з облікових ставок Національного банку України, що діяли на день виникнення податкового боргу або на день його (його частини) погашення;
1,2 - коефіцієнт, що дозволяє розрахувати 120 % річних UНБУ;
R - кількість днів у календарному році.
Таким чином розрахунок пені повинен був проведений наступним чином: (321,45 х 12 (кількість днів затримки) : 100% х 7,75 х 1,2) : 365 = 0,98 грн.
Оскільки у період з 05.03.2011 податкового боргу не існувало у зв'язку із самостійною сплатою платником податків суд вважає безпідставним нарахування пені з 05.03.2011 по 08.04.2011.
У зв'язку з чим вимоги позивача про стягнення 278,80 грн. пені нарахованої за період з 20.02.2011 по 08.04.2011 задоволенню не підлягають.
Відповідно до пункту 95.1 та пункту 95.2 статті 95 ПКУ, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.
Судом встановлено, що 07.03.2011 відповідачем було отримано податкову вимогу від 04.03.2011 №73 про стягнення загальної суми податкового боргу платника податків за узгодженим грошовим зобов'язанням станом на 4 березня 2011 року на суму 24108,75 грн. основного платежу.
Вказана сума податкового боргу сформована на підставі податкових повідомлень-рішень від 23.05.2011 №0003721702 про визначення податкових зобов'язань у розмірі 10% у сумі 32,15 грн.; №0003711702 у розмірі 20% у сумі 4757,45 грн.
Згідно статті 60 ПКУ податкова вимога вважається відкликаною, якщо рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.
Суд вказує, що рішенням Окружного адміністративного суду АР Крим по справі №2а-1556/12/0170/13 за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у м. Керчі АР Крим Державної податкової служби про визнання неправомірними дій та скасування податкових повідомлень-рішень - визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Керчі АР Крим Державної податкової служби від 23.05.2011 №0003721702, №0003711702.
Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 26.09.2012 у справі №2а-1556/12/0170/13 постанова Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 21.03.2012 залишена в силі. В силу частини 3 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Таким чином податкова вимога від 04.03.2011 №73 є відкликаною з 26.09.2012.
Доказів спрямування на адресу платника податків податкової вимоги після 26.09.2012 на суму пені 0,98 грн. Позивачем не надано.
Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Позивачем зазначений обов'язок не виконаний.
Таким чином звернення Державної податкової інспекції у м.Керчі до Окружного адміністративного суду АР Крим із позовною заявою до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості у сумі 0,98 грн. без виконання обов'язкових умов, визначених Податковим кодексом України є передчасним.
Зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що вимоги позивача не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Ольшанська Т.С.