вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
Іменем України
15 листопада 2012 р. Справа №2а-12110/12/0170/13
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Ольшанської Т.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю секретаря судового засіданні Ківа А.С., представника позивача- Куліков М.В. довіреність №б/н від 27.07.12; Бойко С.А. довіреність №б/н від 27.07.12, представника відповідача- не з'явився, адміністративну справу
за позовом Публічного акціонерного товариства "Завод "Фіолент"
до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 11.10.2012 №0004692204 та №0004702204,
Обставини справи: Публічне акціонерне товариство "Завод "Фіолент" звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 11.10.2012 №0004692204 та №0004702204.
Представники позивача у судовому засіданні, яке відбулось 15.11.2012, наполягали на задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце його проведення повідомлений належним чином.
Вислухавши пояснення представників позивача, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд
Публічне акціонерне товариство "Завод "Фіолент" 28.01.1994 зареєстроване рішенням виконавчого комітету Сімферопольської міської ради АРК як юридичну особу, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АА №528803.
З 17.09.2012 по 21.09.2012 на підставі наказу у м. Сімферополі від 04.09.2012 №1882 та згідно підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, статті 79 Податкового кодексу України головним державним податковим ревізором-інспектором проведена документальна невиїзна позапланова перевірка Приватного акціонерного товариства Завод "Фіолент" з питань взаємовідносин з ТОВ "Кєол Крим" за 01.01.2010 по 31.07.2011.
Під час перевірки відповідачем були досліджені первинні документи надані ПАТ "Завод "Фіолент", інформації комп'ютерних автоматизованих інформаційних систем АС "Аудит", АРМ "Бест Звіт", АІС "Реєстр платників податків", АІС "Облік податків та платежів", "Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів" (автоматизоване співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України- комп'ютерної автоматизованої інформаційної системи податкового органу "Система обробки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів) встановлено взаємовідносини з ТОВ "Коєл Крим" за період з 01.01.2010 по 31.07.2011.
За результатами якої був вкладений акт від 28.09.2012 №6205/22-08/14309586, в якому встановлено порушення:
-підпункту 138.1.1 пункту 138.1, пункту 138.2, підпункту 138.8.1 пункту 138.8 статті 138, пункту 144.1 статті 144 Податкового кодексу України, у результаті занижений податок на прибуток на загальну суму 248,00 грн., у тому числі за 3 квартал 2011 рік у сумі 248,00 грн.;
-підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14, пункту 185.1 статті 185, пункту 188.1 статті 188, пункту 198.6 статті 198, підпункту 201.14, 201.15 статті 201 Податкового кодексу України, у результаті чого завищена сума податку на додану вартість по ряд.20.2 декларації ПДВ "зарахування від'ємного значення різниці поточного звітного періоду до складу податкового кредиту наступного звітного періоду" за серпень 2011 року у сумі 216,00 грн.
Керуючись пунктом 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 №984, пунктом 86.7 статті 86 Податкового кодексу України, позивачем подано заперечення на вищезазначений Акт.
Листом від 10.10.2012 за №22315/10/22-8 Державна податкова інспекція у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби повідомила про результати розгляду заперечення до Акту, якими висновки Акту вважає правомірним та обґрунтованим.
На підставі акту перевірки 11 жовтня 2012 року відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:
1) №0004692204 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 216,00 грн.;
2) №0004702204 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств в сумі 248,00 грн..
Не погодившись з названим податковим повідомленням-рішенням, позивачем було його оскаржено у судовому порядку до Окружного адміністративного суду АР Крим.
Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підстава, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органу власних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Порядок оподаткування податком на додану вартість визначений розділом V Податкового кодексу України (далі -ПК України).
Перевіркою формування податкового кредиту ПАТ "Завод "Фіолент" при взаємовідносинах з ТОВ "Кєол Крим" за період з 01.01.2010 по 31.07.2011 не встановлено взаємовідносини з ТОВ "Кєол Крим".
Під час розгляду справи судом перевірено правомірність висновків відповідача щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства в частині завищення суми податкового кредиту з податку на додану вартість та встановлено наступне.
Статтею 198 Податкового кодексу України передбачено право платників податку на віднесення сум податку до податкового кредиту, яким є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду (підпункт 14.1.181 пункт 14.1 стаття 14 Податкового кодексу України).
Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3 стаття 198 Податкового кодексу України).
Відповідно до пункт 198.6 стаття 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити.
Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (пункт 201.6 стаття 201 Податкового кодексу України).
Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.
Не дає права на віднесення сум податку до податкового кредиту податкова накладна, виписана платником, звільненим від сплати податку за рішенням суду, після набрання чинності таким рішенням суду (підпункт 201.8-201.9 статті 201 Податкового кодексу України).
Проаналізувавши наведені вище норми податкового законодавства, суд дійшов висновку, що достатньою підставою для формування податкового кредиту є наявність податкової накладної, що засвідчує факт сплати отримувачем товару (робіт, послуг) їх вартості з урахуванням податку на додану вартість, у випадку підтвердження фактичного здійснення господарської операції.
Матеріалами справи підтверджено наступне.
Платником податків здійснюються наступні види господарської діяльності:
33.20.1 Виробництво контрольно-вимірювальних приладів;
52.12.0 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах без переваги продовольчого асортименту;
51.90.0 Інші види оптової торгівлі;
60.24.0 Діяльність автомобільного вантажного транспорту;
29.71.0 Виробництво електричних побутових приладів.
Судом встановлена наявність в ПАТ "Завод "Фіолент" власного транспорту - легкого пасажирського автомобілю Тайота 1991 року випуску, державний номер 4487 КР (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу КРС №418195).
З метою проведення поточного ремонту транспортного засобу складена дефектна відомість від 15.06.2011 у зв'язку з фізичним зносом диску, корзини супоні, кришки радіатору, тормозної колодки, повітряного фільтру та складений кошторис на ремонт транспортного засобу.
ПАТ "Завод "Фіолент" у червні2011 року від ТОВ "Коєл Крим" придбав запчастини на загальну суму 1077,49 грн..
На підтвердження проведення господарських операцій платнику податків видані:
- видаткова накладна від 22.06.2011 № РН-0000210, товар фільтр масляній ор № (В12013) і н (619/ОР), масло моторне ор № (10400 і н(ESSO Uitra) у сумі 509,00 грн., у тому числі ПДВ у сумі 84,84 грн.;
- видаткова накладна від 21.06.2011 №РН-0000213, товар фільтр масляний Toyota у сумі 90,00 грн., у тому числі ПДВ у сумі 15,00 грн.;
- видаткова накладна від 22.06.2011 №РН-0000209, товар колодки гальмівні передні ор. № (04491 -, колодки гальмові задні (С02046), кришка радіатора (D30003) розмір (0,9) у сумі 784,00 грн., у тому числі ПДВ 130,67 грн.
Від контрагента ТОВ "Коєл Крим" замовником -ПАТ "Завод "Фіолент" були отримані податкові накладні за постачання товарів/послуг продавця:
- податкова накладна № 49 від 22.06.2011 на суму з ПДВ 508,99 грн.;
- податкова накладна № 48 від 22.06.2011 на суму з ПДВ 784,00 грн..
Оплата за отриманий товар проведена безготівковим шляхом:
- платіжним дорученням від 29.06.2011 №2117 на суму 1383,00 грн., згідно прибутковим ордерам №87/70 від 23.08.2011, №87/71 від 23.08.2011, №87/72 від 23.08.2011.
Отримання товару підтверджується довіреністю, виданою за журналом реєстрації довіреностей 20.08.2011 №1436.
Оприбуткування отриманого товару оформлено прибутковими ордерами від 23.08.2011 №87/70, від 21.10.2011, від 23.08.2011 №87/71, від 23.08.2011 №48.
Наступне використання шляхом встановлення на автомобілі підтверджено лімітно- забірними картками за серпень, жовтень 2011 року.
На підставі вказаних документів суд робить висновок про обґрунтований зв'язок здійснених господарських операції з основною діяльністю позивача та використанням отриманих товарно-матеріальних цінностей в господарському обороні ПАТ «Завод «Фіолент».
Судом встановлено, що позивачем до складу податкового кредиту серпня 2011 року включено 215,50 грн. податку на додану вартість за податковими накладними від ТОВ «Кєол Крим» від 22.06.2011 №48, №49.
За відомостями веб-сайту ДПА України свідоцтво платника ПДВ ТОВ «Кєол-Крим» анульоване 23.06.2011.
Таким чином на момент видання податкових накладних постачальник був платником податку на додану вартість та ПАТ «Завод «Фіолент» правомірно включило вказані суми до складу податкового кредиту серпня 2011 року.
Згідно статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Судом встановлено, сторонами не заперечується, що у рядку 20.2. податкового декларації з ПДВ за серпень 2011 року позивачем визначена сума від'ємного значення, що підлягає зарахуванню до складу податкового кредиту наступного звітного періоду - 211226,00 грн., у тому числі 216,00 грн. за операціями з ТОВ «Кєол-Крим».
Матеріалами справи спростовується висновок податкового органу про завищення суми ПДВ від'ємного значення різниці поточного звітного періоду за серпень 2011 року у сумі 216,00 грн.
Також витрати з придбання товару від ТОВ "Кєол Крим" включено ПАТ «Завод «Фіолент» до складу валових витрат за 3 квартал 2011 року у сумі 1077,00 грн.
Порядок оподаткування податком на податок на прибуток підприємств визначений розділом III Податкового кодексу України.
Відповідно до статті 134 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу; дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно зі статтею 160 цього Кодексу, з джерелом походження з України.
Пунктоми 138.1, 138.2 статті 138 Податкового кодексу України встановлено, шо витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.
Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді. Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.
Пунктом 138.8 статті 138 Податкового кодексу України встановлено, що собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).
Перевіркою формування податку на прибуток по взаємовідносинам з ТОВ "Кєол Крим" за період з 01.01.2010 по 31.07.2010 встановлено заниження у сумі 248,00 грн., у тому числі за 3 квартал 2011 року у сумі 248,00 грн.
Податковий орган вважає, що показники податкової звітності сформовані за документами, що не відповідають вимогам до первинних документів фінансової звітності та бухгалтерського обліку, зокрема в платника податків відсутні товарно-транспортні накладні.
Згідно з статтею 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" від 01.07.04 № 1955-ІV (зі змінами та доповненнями) факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення. Перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні.
Пунктом 11.5 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні передбачено, що товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом).
Наявність чи відсутність товарно-транспортних накладних є лише дотриманням чи порушенням тільки правил перевезень автомобільним транспортом, які не пов'язані з дотриманням вимог податкового законодавства.
Зазначеної думки підтримується ї Вищий адміністративний суд України в рішеннях по справам по справам К-15247/07, К-55094/09.
Таким чином висновки податкового органу, які викладені в акті перевірки є необґрунтованими, спростовуються матеріалами справи.
Суд вважає за доцільне зазначити, що відповідно до частини 2 статті 8 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Згідно статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини»суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У рішенні Європейського Суду з прав людини від 22.01.2009 року у справі «Булвес»АД проти Болгарії (заява №3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки для отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.
На підставі вказаного суд відхилює, як неналежний доказ, акт невиїзної позапланової перевірки контрагента ТОВ «Кєол-Крим» від 16.01.2012 №401/23-2/34372183.
Відтак, податкові повідомлення-рішення від 11.10.2012 №0004692204 та №0004702204 є такими, що прийнято Державною податковою інспекцією у м. Сімферополі АР Крим протиправно, у зв'язку з чим підлягають скасуванню.
Під час прийняття постанови суд, зокрема, вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати (стаття 161 Кодексу адміністративного судочинства України).
Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) (частина перша статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до підпункту 3 пункту 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.
Водночас пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ встановлено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.
З огляду на викладене та з урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами суд вважає необхідним стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача.
Керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити.
2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим від 11.10.2012 № 0004692204 про зменшення від'ємного значення податку на додану вартість у сумі 216,00 грн..
3.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим від 11.10.2012 № 0004702204 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на 248,00 грн..
4.Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства "Завод "Фіолент" судовий збір у розмірі 107,30 грн. з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Ольшанська Т.С.