Справа № 118/6370/12
28.11.2012 року м. Сімферополь
Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим у складі: головуючої судді Пакули М.Р.
при секретарі Єрмакової Г.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Гвардійської селищної ради Сімферопольського району Автономної Республіки Крим про визнання рішення неправомірним та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим з позовом до Гвардійської селищної ради Сімферопольського району Автономної Республіки Крим про визнання рішення неправомірним та зобов'язання вчинити певні дії. Позовні вимоги мотивує тим, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 9 серпня 1996 року він є власником 1/ 2 частки будинку АДРЕСА_1. Рішенням виконавчого комітету Гвардійської селищної ради від 26 липня 2000 року № 86 йому у тимчасове користування строком на 10 років для обслуговування житлового будинку та господарських споруд за зазначеною адресою була надана земельна ділянка площею 0, 07 га, а ОСОБА_2 земельна ділянка площею 0, 07 га була передана у приватну власність. На підставі цього рішення 1 серпня 2000 року строком на 10 років між ним та Гвардійською селищною радою був укладений договір № 38 на право тимчасового користування земельною ділянкою. Після спливу строку дії договору 13 серпня 2012 року він звернувся до Гвардійської селищної ради із заявою про розгляд на найближчій сесії селищної ради питання та прийняття рішення щодо надання йому зазначеної ділянки у довгострокову оренду строком на 49 років. Однак рішенням Гвардійської селищної ради від 17 серпня 2012 року в наданні дозволу на розробку технічної документації було відмовлено з посиланням на відсутність заяви та документів на оформлення правовстановлюючих документів від другого співвласника житлового будинку, що вважає порушенням положень ст. 19 Конституції України, оскільки рішенням виконавчого комітету Гвардійської селищної ради від 26 липня 2000 року по АДРЕСА_1 були визначені дві різні окремі самостійні земельні ділянки, які передавалися відповідно у власність та у користування різним особам на різних правових підставах. Крім того, рішенням Сімферопольського районного суду від 27 липня 2005 року між ним та ОСОБА_3 був встановлений самостійний правовий режим користування земельними ділянками площею по 0, 07 га. Відповідно до п. 7 Перехідних положень Земельного кодексу України він мав право на користування земельною ділянкою для обслуговування належного йому житлового будинку, не втрачає цього права у разі спливу дії договору тимчасового користування та має право на укладення відповідного договору щодо прав користування такою земельною ділянкою на умовах, визначених діючим законодавством. Вважає, що рішення органу місцевого самоврядування є необґрунтованим, дискримінаційним, нерозсудливим, порушує принцип рівності, винесено без всебічного з'ясування обставин справи в їх сукупності. На підставі викладеного просить визнати протиправним та скасувати рішення Гвардійської селищної ради Сімферопольського районну Автономної Республіки Крим від 17 серпня 2012 року про відмову в наданні йому дозволу на розробку технічної документації по оформленню правовстановлюючих документів на земельну ділянку площею 0, 07 га за адресою: АДРЕСА_1; зобов'язати Гвардійську селищну раду Сімферопольського районну Автономної Республіки Крим розглянути на найближчий сесії питання про прийняття рішення щодо надання йому права на складання проекту відводу зазначеної земельної ділянки та відшкодувати судові витрати.
У судовому засіданні представника позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному об'ємі.
Представник відповідача позов не визнала, зазначивши, що рішенням Гвардійської селищної ради Сімферопольського району Автономної Республіки Крим ОСОБА_1 було відмовлено в наданні дозволу на розробку технічної документації по оформленню правовстановлюючих документів на земельну ділянку площею 0, 07 га по АДРЕСА_1 відповідно до положень ст. 86 Земельного кодексу України.
Вислухавши доводи учасників процесу, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що заявлені позовні вимоги позивача ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню в силу наступних підстав.
Так, судом встановлено, що рішенням Гвардійської селищної ради Сімферопольського району Автономної Республіки Крим від 26 липня 2000 року № 86 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого 2-ю Сімферопольською районною державною нотаріальною конторою 2 квітня 1996 року за № 1-684 на житловий будинок АДРЕСА_1 за ОСОБА_5 та ОСОБА_6 було припинено право володіння земельною ділянкою площею 0, 14 га, розташованої по АДРЕСА_1 і призначеної для обслуговування житлового будинку та господарських споруд, і виділено ОСОБА_2 у приватну власність, а ОСОБА_1 у тимчасове користування строком на 10 років по 0, 07 га. (а.с. 8).
1 серпня 2000 року між ОСОБА_1 та Гвардійською селищною радою був укладений договір № 38 на право тимчасового користування строком на десять років земельною ділянкою площею 0, 07 га по АДРЕСА_1 (а.с. 10).
Рішенням Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим від 27 липня 2005 року відповідно до висновку будівельно-технічної експертизи від 29 квітня 2005 року № 729 між ОСОБА_1 та ОСОБА_3, якому 17 лютого 2003 року ОСОБА_2 подарувала свою частку будинку АДРЕСА_1, був визначений порядок користування земельною ділянкою за вказаною адресою з виділенням кожному з них по 700 кв. м, включаючи площу, зайняту під будівлями (а.с. 11-12).
13 серпня 2012 року ОСОБА_1 звернувся до Гвардійської селищною ради Сімферопольського району Автономної Республіки Крим із заявою про прийняття рішення щодо надання дозволу про передачу йому у довгострокову оренду строком на 49 років земельної ділянки площею 0, 07 га за адресою: АДРЕСА_1, для обслуговування житлового будинку та господарських споруд (а.с. 6).
Рішенням Гвардійської селищної ради Сімферопольського району Автономної Республіки Крим від 17 серпня 2012 року ОСОБА_1 було відмовлено у дачі дозволу на розробку технічної документації в частині оформлення правовстановлюючих документів по передачі в оренду земельної ділянки площею 0, 07 га по АДРЕСА_1, призначеної для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд у зв'язку з відсутністю заяви та документів на оформлення правовстановлюючих документів від іншого співвласника на домоволодіння (а.с. 7).
Ст. 12 Конституції України визначено, що право власності на землю від імені українського народу здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.
В силу ст. ст. 142, 143 Конституції України матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад, сіл, селищ, міст, районів, у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад. Територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності.
На підставі ч. 1 ст. 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю.
Відповідно до п.п. «а», «б» ст. 12 Земельного кодексу України розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб входить до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст.
За ч.ч. 1, 4 ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Оренда земельної ділянки може бути короткостроковою - не більше 5 років та довгостроковою - не більше 50 років.
Згідно зі ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, яке приймається у порядку, визначеному ст. 123 Земельного кодексу України. При цьому в силу ч. 2 ст. 123 Земельного кодексу України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності зазначає у клопотанні орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки).
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними ст. 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.
В силу ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення
справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкту владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездітності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Приймаючи до уваги вище викладеного та враховуючи, що земельна ділянка по АДРЕСА_1 не перебуває у спільній сумісній власності ОСОБА_3 та ОСОБА_7, між якими рішенням Сімферопольського району суду Автономної Республіки Крим від 27 липня 2005 року вирішено питання щодо розділу домоволодіння АДРЕСА_1 та визначено порядок користування земельною ділянкою, посилання представника відповідача в обґрунтуванні правомірності прийнятого Гвардійською селищною радою Сімферопольського району Автономної Республіки Крим рішенням від 17 серпня 2012 року на ст. 86 Земельного кодексу України щодо перебування зазначеної земельної ділянки у спільній власності суд находить безпідставними.
Таким чином, беручи до уваги встановлені факти та оцінивши надані докази, рішення Гвардійської селищної ради Сімферопольського району Автономної Республіки Крим від 17 серпня 2012 року «Про відмову у наданні дозволу на розробку технічної документації по оформленню правовстановлюючих документів на передачу в оренду земельної ділянки площею 0, 07 га по АДРЕСА_1, призначеної для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд» суд находить неправомірним і вважає необхідним його скасувати.
Вимоги ОСОБА_1 щодо зобов'язання Гвардійської селищної ради Сімферопольського районну Автономної Республіки Крим розглянути на найближчий сесії питання про прийняття рішення щодо надання йому права на складання проекту відводу зазначеної земельної ділянки на думку суду задоволенню не підлягають, оскільки це питання підлягає вирішенню з дотриманням положень Земельного кодексу України у межах повноважень наданих Гвардійській селищній раді Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні».
На підставі ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України з Гвардійської селищної ради Сімферопольського району Автономної Республіки Крим на користь ОСОБА_1 належить стягнути судовий збір у розмірі 32 гривень 20 копійок.
Керуючись ст. ст. 12, 142, 143 Конституції України, ст. ст. 12, 83, 93, 116, 123, 124 Земельного кодексу України, ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. ст. 10, 11, 70, 71, 94, 158, 159, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Гвардійської селищної ради Сімферопольського району Автономної Республіки Крим про визнання рішення неправомірним та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати неправомірним та скасувати рішення Гвардійської селищної ради Сімферопольського району Автономної Республіки Крим від 17 серпня 2012 року «Про відмову у наданні дозволу на розробку технічної документації по оформленню правовстановлюючих документів на передачу в оренду земельної ділянки площею 0, 07 га по АДРЕСА_1, призначеної для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд».
У задоволенні решта вимог відмовити.
Стягнути з Гвардійської селищної ради Сімферопольського району Автономної
Республіки Крим на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 32 гривень 20 копійок.
Постанова може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду АР Крим через Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 3 грудня 2012 року.
Суддя