вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
Іменем України
15 листопада 2012 р. (13 год. 11 хв.) Справа №2а-9501/12/0170/19
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі колегії суддів: головуючого судді Кузнякової С.Ю., суддів Калініченко Г.Б., Пакет Т.В., секретар судового засідання Устінова І.В., за участю позивача - ОСОБА_1, представника позивача - ОСОБА_2, представника відповідача - Лєтунової О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Міністерства надзвичайних ситуацій України
про стягнення.
Обставини справи: ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом (з урахуванням уточнень від 15.11.2012р.) до Міністерства надзвичайних ситуацій України про стягнення недоплаченої виплати одноразової грошової допомоги у разі настання 3 групи інвалідності в розмірі 52399,08 грн. Позовні вимоги ґрунтуються на постанові Кабінету Міністрів України № 908 від 11.07.2007р. та мотивовані тим, що відповідач неправомірно нарахував та виплатив позивачу одноразову грошову допомогу у разі настання інвалідності ІІІ групи, врахувавши лише посадовий оклад.
Позивач та його представник у судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав, зазначених у позові, та просили їх задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечував та просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, зазначивши, що позивачу повністю була виплачена одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності ІІІ групи на підставі чинного законодавства. Свою правову позицію виклав у письмових запереченнях на позов (а.с. 72-75).
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -
ОСОБА_1 проходив військову службу з 01.04.1993р. по 14.02.2003р. в пожежній частині СДПЧ-30 м Євпаторії, яка відносилася до УДПО ГУ МВС України в АР Крим, та з 14.02.2003р. по 26.04.2011р. на посаді командира відділення СДПЧ-30 Євпаторійського МУ ГУ МНС України в АР Крим, про що свідчать наявні в матеріалах справи копія трудової книжки (а.с.14-16), лист ГУ МНС України в АР Крим від 26.09.2011р. № 05-1/3-3615 (а.с.48).
26.04.2011р. наказом Головного управління МНС України в АР Крим № 43 відповідно до положення про порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту звільнено у відставку на підставі п. 99 п.п.п 3 (за станом здоров'я - на підставі висновку ВЛК про непрацездатність або обмежену придатність до служби) прапорщика служби цивільного захисту ОСОБА_1, командира відділення 30-ї самостійної державної пожежної частини, Євпаторійського міського управління з 26 квітня 2011 року. Підстава: рапорт ОСОБА_1, свідоцтво ЛЕК при ГУ МНС України в АР Крим від 14.04.2011р. № 158 (а.с.51, 61).
Згідно із витягом з протоколу засідань Центральної лікарсько-експертної комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв № 156 від 16.02.2012р. захворювання прапорщика служби ЦЗ ОСОБА_1, 1970 року народження, пов'язані з проходженням військової служби, які визначені у свідоцтві про хворобу від 14.04.2011р. № 158/909, виданим ЛЕК при МНС України в АР Крим (м. Сімферополь) (а.с. 78).
На підставі протоколу № 2 засідання комісії з призначення одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії травми або каліцтва) чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту від 16.03.2012р. вирішено згідно з п.п. 2 п.2 Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності, затвердженого Постановою КМ України від 11.07.2007р. № 908 виплати інваліду ІІІ групи ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у сумі 23220,00 грн. (а.с. 77).
Наведена вище сума була виплачена позивачу, про що свідчать матеріали справи (а.с. 94, 95-96), та не заперечується сторонами у судовому засіданні.
Не погодившись із розміром одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності, ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Міністерства надзвичайних ситуацій України про стягнення недоплаченої виплати одноразової грошової допомоги у разі настання 3 групи інвалідності в розмірі 52399,08 грн.
Оцінюючи правомірність дій відповідача, суд керується критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта.
Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Стаття 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Отже "на підставі" означає, що суб'єкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.
"У межах повноважень" означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, встановлених законами.
"У спосіб" означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.
Суд з'ясовує, чи використане повноваження, надане суб'єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчинюється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.
Законом, що визначає правові та організаційні засади у сфері цивільного захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного, природного та військового характеру, повноваження органів виконавчої влади та інших органів управління, порядок створення і застосування сил, їх комплектування, проходження служби, а також гарантії соціального і правового захисту особового складу органів та підрозділів цивільного захисту є Закон України «Про правові засади цивільного захисту» від 24.06.2004р. № 1859-IV (далі закон № 1859).
Розділом VIII Закону № 1859 передбачений соціальний і правовий захист осіб рядового і начальницького складу та працівників органів і підрозділів цивільного захисту та їх пенсійне забезпечення.
Відтак, згідно із ч. 2 ст. 56 Закону № 1859 у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного особі рядового чи начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту під час виконання службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби, пов'язаного з виконанням службових обов'язків, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності особою рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту в період проходження служби в органах і підрозділах цивільного захисту у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.
Відповідно до статті 56 Закону України "Про правові засади цивільного захисту" постановою Кабінет Міністрів України від 11.07.2007р. № 908 затверджено Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу органів та підрозділів цивільного захисту (далі Порядок № 908).
Згідно із п. 2 Порядку № 908 грошова допомога виплачується особам рядового і начальницького складу у разі настання інвалідності в період проходження служби та особам, звільненим із служби, у разі настання інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення, а якщо інвалідність настала внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби, незалежно від строку, який минув після звільнення із служби, у розмірі:
- 48-місячного грошового забезпечення - інвалідам I групи;
- 42-місячного грошового забезпечення - інвалідам II групи;
- 36-місячного грошового забезпечення - інвалідам III групи.
При цьому, п. 3 Порядку № 908 передбачено, що розмір одноразової грошової допомоги визначається відповідно до грошового забезпечення (посадового окладу, передбаченого постановою Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 07.09.2007р. №1294 (далі - Постанова №1294) за останньою посадою, яку займала особа рядового або начальницького складу на день втрати працездатності, а особа звільнена із служби, - на день звільнення.
Відповідно до п. 1 Постанови № 1294 грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Вказане також кореспондує з ч. 2 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991р. №2011-ХІІ, якою передбачено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
З аналізу наведених вище норм впливає, що у разі настання інвалідності ІІІ групи, що настала в період проходження військової служби, особі рядового чи начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України, а саме згідно із Порядком № 908 в розмірі 36-місячного грошового забезпечення, яке відповідно до Постанови №1294, складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Як вбачається з матеріалів справи, та не заперечувалось сторонами у судовому засіданні, позивач отримав ІІІ групу інвалідності, яка настала в період проходження військової служби, та він має право на виплату одноразової грошової допомоги, яка повинна бути виплачена в розмірі 36-місячного грошового забезпечення.
МНС України при розрахунку і виплаті позивачу одноразової грошової допомоги у зв'язку з настанням інвалідності ІІІ групи, виходило лише з розміру його посадового окладу за останньою посадою - 645,00 грн. (645 х 36 = 23220).
Представник відповідача у судовому засіданні пояснив, що при розрахунку врахований лише посадовий оклад, оскільки постановою Кабінету Міністрів України від 16.08.2008р. № 644 "Про внесення зміни до пункту 3 Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу органів та підрозділів цивільного захисту" внесено зміни до абзацу першого пункту 3 Порядку і на цей час розмір одноразової грошової допомоги визначається відповідно до грошового забезпечення (посадового окладу, передбаченого постановою Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 р. N 1294 (Офіційний вісник України, 2007 р., N 86, ст. 3148) за останньою посадою, яку займала особа рядового або начальницького складу на день втрати працездатності, а особа, звільнена із служби, - на день звільнення.
В зв'язку з чим, Наказом МНС України № 610 від 21.08.2008р. «Про внесення змін та доповнень до Наказу МНС України від 02.08.07 №527», пункт 3 методичних рекомендацій викладено у новій редакції, згідно із змістом якої розмір грошової допомоги визначається відповідно до грошового забезпечення (посадового окладу, передбаченого Постановою КМ України від 07.07.2007р. №1294).
Однак, суд не може погодитися з такою правовою позицією відповідача, так як Наказ МНС України № 610 від 21.08.2008р. по суті є локальним актом міністерства, який не пройшов реєстрацію в органах юстиції, відповідно до норм діючого законодавства України, а тому не може бути застосовний судом до спірних правовідносин.
Більш того, положення ст.9 КАС України передбачають, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Отже, у даному спорі суд виходить виключно з приписів вищевикладених нормативних актів, які прийняті відповідними суб'єктами правотворчості держави, у передбачений порядок і визначений спосіб, на виконання вимог Конституції України та законів.
Досліджений у суді грошовий атестат ОСОБА_1 № 04/11 встановлює наступні види грошового забезпечення: оклад за спеціальне звання - 60,00 грн., посадовий оклад - 645,00 грн., відсоткова надбавка за вислугу років у розмірі 35% - 246,75 грн., надбавка ОВЗ 50% - 475,88 грн., премія 77% - 496,65 грн., надбавка за ризик - 25% - 176,25 грн., а разом - 2100,53 грн. (а.с.53).
Враховуючи вищенаведене, з урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами, суд дійшов висновку про порушення відповідачем прав ОСОБА_1 при нарахуванні і виплаті одноразової допомоги з урахуванням лише посадового окладу в розмірі 645 грн. без врахування грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, а саме: окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення, яке визначено Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та постановою Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
МНС України при прийнятті рішення відносно позивача щодо виплати грошової допомоги у разі настання інвалідності ІІІ групи під час проходження служби в органах та підрозділах цивільного захисту, повинно було виходити з суми грошового забезпечення, відповідно до даних визначених у його грошовому атестаті, приймаючи до уваги суму грошового забезпечення саме 2100,53 грн. х 36 (грошових забезпечення), що дорівнює 75619,08 грн.
Отже, суд розраховуючи розмір грошової допомоги, яка підлягає стягненню на користь ОСОБА_1 приймає до уваги отримання ним 23220,00 грн. нарахованих відповідачем раніше та суму розраховану судом вище - 75619,08 грн., різниця яких дорівнює - 52399,08 грн., яку необхідно стягнути.
Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
При цьому, відповідно до ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
В свою чергу, ч. 2 ст. 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Отже, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади (суб'єкта владних повноважень), який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
В порядку передбаченому ст.71 КАС України, відповідач не довів, що у правовідносинах з позивачем діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені діючим законодавством України.
Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, та відповідно такими, що підлягають задоволенню повністю.
Вступну та резолютивну частини постанови проголошено у судовому засіданні 15.11.2012р.
Постанову складено у повному обсязі та підписано 20.11.2012р.
Керуючись ст. ст. 9, 69-71, ст.ст. 158-159, 161-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.
2. Стягнути з Міністерства надзвичайних ситуацій України (01030, Україна, м. Київ, вул. О. Гончарова, б. 55-а) на користь ОСОБА_1 (97400, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 52399,08 грн. недоотриманої одноразової грошової допомоги при інвалідності ІІІ групи, яка настала в період проходження служби.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Головуючий суддя Кузнякова С.Ю.
Суддя Калініченко Г.Б.
Суддя Пакет Т.В.