Справа № 111/4489/2012
04 грудня 2012 року, Красногвардійський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого - судді Павлюковой О.В.,
при секретарі - Рашитовій Л.А.,
за участю прокурора - Шостак О.В.,
захисника - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Красногвардійськє кримінальну справу за звинуваченням ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Островське Джанкойського району АР Крим, цигана, громадянина України, який має середньо-спеціальну освіту, холостого, не судимого, проживаючого: АДРЕСА_1
у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України,-
17 квітня 2012 року приблизно о 13.30, знаходячись біля автомийки по АДРЕСА_2, в ході виниклого конфлікту на грунті особистих неприязних відносин з ОСОБА_3, наніс останньому один удар кулаком правої руки в область щелепи зліва, внаслідок чого, заподіяв ОСОБА_3 тілесні ушкодження у вигляді перелому нижньої щелепи, синці на слизовій рота. Згідно, висновку судово-медичної експертизи № 57 МД від 11.06.12, перелом нижньої щелепи є пошкодженням середньої тяжкості, що спричинило за собою тривалий, більше 21 дня розлад здоров'я.
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 винним себе визнав частково, пояснив що 17.04.12 року приблизно о 13.30 між ним і ОСОБА_3 на території автомийки по АДРЕСА_2 на грунті особистих неприязних відносин виник конфлікт, в ході якого ОСОБА_3 перший наніс йому кілька ударів в область голови, від яких він упав. Після чого ОСОБА_3 став бити його. Це продовжувалося до тих пір, поки їх не розтягнули знайомі. Пізніше ОСОБА_3 повернувся і почав знову став провокувати його на бійку, внаслідок чого, вони знову повернулися у двір, що знаходиться за кутом автомийки. ОСОБА_3 замахнувся на нього для нанесення удару, проте він ухилився та завдав ОСОБА_3 удар кулаком правої руки в область щелепи зліва. Після отриманого удару, ОСОБА_3 став кричати. Він бачив, що у ОСОБА_3 пішла кров. Після чого, ОСОБА_3 накинувся на нього і почав завдавати численних ударів, від яких він упав, а ОСОБА_3 продовжував його бити. Після побиття, він звернувся за допомогою в лікарню.
В подальшому, в ході судового слідства підсудний вину визнав та пояснив, що кається у скоєному. Також пояснив, що обставини, викладені в обвинувальному висновку щодо його вини у вчиненні злочину відповідають фактичним обставинам, що відбувалися.
Вина підсудного, в скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, підтверджується дослідженими судом в ході судового слідства доказами:
- показами потерпілого ОСОБА_3, допитаного в ході судового слідства, який показав, що між ним та підсудним був конфлікт і він 17.04.12 р. приблизно о 13.00 годині він на скутері їхав на роботу до свого приятеля, який працює на СТО по АДРЕСА_2, щоб підкачати колесо. Проїжджаючи по АДРЕСА_2, він побачив біля автомийки ОСОБА_2, вони відійшли за кут будівлі автомийки, де знаходиться внутрішній дворик підприємства. Почали розмовляти, потім ОСОБА_2 вдарив його в область обличчя, від чого він впав та в нього була зламана щелепа;
- показами свідка ОСОБА_4, даними суду, що 17.04.12 він працював на станції технічного облуговування, розташованої на АДРЕСА_2. Приблизно о 13.40 він почув у внутрішньому дворі, розташованого між СТО і автомийкою крики грубої нецензурної лайки. Коли він забіг за будинок автомийки, то побачив, що ОСОБА_3 лежить спиною на землі, а на ньому сидить ОСОБА_2. Він чув, що ОСОБА_3 просив, щоб з нього зняли ОСОБА_2, а також щоб той його не бив. Він особисто не бачив, щоб вони завдавали один одному якісь удари. Але за зовнішнім виглядом було помітно, що вони до цього билися. Він відтягнув ОСОБА_2 від ОСОБА_3. Все, що відбувалося бачив ОСОБА_5 Коли ОСОБА_3 підіймався з землі, він скаржився, що у нього болить щелепа. При цьому він тримався за неї. Пізніше він дізнався, що у ОСОБА_3 поламана щелепа;
- показами свідка ОСОБА_6, даними суду, що він працює мийником в ПП «ОСОБА_9». 17.04.12 він находився на своєму робочому місці і бачив біля мийки ОСОБА_2 і ОСОБА_3, між якими раніше був словесний конфліктів. У цей час на автомийку заїхав автомобіль, який він став обслуговувати. Що відбувалося на вулиці, він не чув. Почув з боку вулиці шум, виглянувши, побачив, що між ОСОБА_2 і ОСОБА_3 відбувається бійка. З розмови стоячих біля автомийки людей, він дізнався, що бійку розпочав ОСОБА_7;
- показами свідка ОСОБА_8, дослідженими судом в порядку ст.. 306 КПК України, що 17.04.12 приблизно о 13.30 він на своєму автомобілі приїхав на автомийку, в смт. Октябрьське. Загнавши машину в середину приміщення, він вийшов на вулицю, де побачив скупчення людей, серед яких знаходилися ОСОБА_2 і ОСОБА_3. Вони розмовляли на підвищених тонах. Він зайшов у всередину автомийки, де спостерігав за тим, як мили його машину. Через деякий час він знову вийшов на вулицю і присів на лавку. Він бачив, що ОСОБА_2 і ОСОБА_3 продовжують розмовляти на підвищених тонах, після чого він побачив, що ОСОБА_2 вдарив ОСОБА_3, потім вони разом зчепилися і впали на землю. Люди, що стояли поруч стали їх розбороняти, а він(ОСОБА_8) знову зайшов усередину автомийки. Коли його машину помили, він виїхав на ній на вулицю, але там вже нікого не було;
- протоколом очної ставки між потерпілим ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_7, в ході очної ставки кожна зі сторін підтверджує свої свідчення(а.с.73-75);
- протоколом відтворення обстановки та обставин події за участю підозрюваного ОСОБА_2.(а.с.. 42, 43);
- висновком судово-медичної експертизи № 57 від 11.06.12, згідно якої у ОСОБА_3 виявлені ушкодження у вигляді перелому нижньої щелепи, синця на слизовій рота. Зазначені ушкодження виникли від дії тупих твердих предметів, можливо в строк 17.04.12. Перелом нижньої щелепи, підтверджений рентгенологічно, є пошкодженням середньої тяжкості, яке спричинило за собою тривале, більше 21 дня розлад здоров'я (а.с.32).
Оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про доведеність вини підсудного ОСОБА_2 та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 122 КК України, як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я.
При визначенні виду та розміру покарання підсудному, суд враховує суспільну небезпеку скоєного злочину, злочин, скоєний ОСОБА_2 є злочином середньої тяжкості.
Також, суд враховує особу підсудного, який за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку лікарей нарколога та психіатра не перебуває раніше не судимий, злочин скоїв вперше.
Суд визнає обставиною, що пом'якшує покарання підсудного визнання вини, щире каяття. Обставин, що обтяжують покарання підсудного, судом не встановлено.
З урахуванням викладеного, а також враховуючи думку потерпілого, який показав суду, що примирився із підсудним, не має до нього претензій, суд вважає, що виправлення підсудного можливо без ізоляції від суспільства, та вважає за достатнє та необхідне призначити підсудному мінімальне покарання, передбачене санкцією ч. 1 ст. 122 КК України у вигляді обмеження волі, від відбування якого належить звільнити з випробуванням на підставі ст.. 75 КК України, без покладення на нього обов'язків, передбачених ст.. 76 КК України .
Речових доказів, судових витрат по справі не має.
Керуючись ст. ст. 323-324 КПК Украины, суд, -
ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України і призначити йому покарання за ч. 1 ст. 122 КК України у вигляді 1 року обмеження волі.
На підставі ст.. 75 КК України ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання звільнити з випробуванням. Встановити випробувальний термін в 1 рік.
Запобіжний захід ОСОБА_2 до набуття вироком законної сили залишити попередній - підписку про невиїзд.
Вирок може бути оскаржений шляхом подання апеляції протягом 15 діб з моменту його проголошення до Апеляційного суду АР Крим через Красногвардійський районний суд Автономної Республіки Крим.
Головуючий: О.В.Павлюкова