04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"27" листопада 2012 р. Справа№ 5011-42/11170-2012
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Чорногуза М.Г
суддів: Жук Г.А.
Сухового В.Г.
розглянувши матеріали апеляційної скарги публічного акціонерного товариства «Будівельне управління № 813»,
на рішення господарського суду міста Києва від 09 жовтня 2012 року,
у справі № 5011-42/11170-2012 (суддя Паламар П.І.),
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «НВО Промвпровадження», м. Київ,
до публічного акціонерного товариства «Будівельне управління № 813», м. Київ,
про стягнення 2 664 574 грн. 18 коп.,
ТОВ «НВО Промвпровадження» звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до ПАТ «Будівельне управління № 813» про стягнення 2 664 574 грн. 18 коп. (а.с. 2-3).
Рішенням господарського суду міста Києва від 09 жовтня 2012 року по справі № 5011-42/11170-2012 позов задоволено повністю (а.с. 126-127).
Не погоджуючись із вказаним рішенням місцевого господарського суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 09 жовтня 2012 року у справі № 5011-42/11170-2012 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції неповно та неправильно з'ясовано обставини, що мають значення, а також неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права. Скаржник не погоджується із сумою заборгованості.
Автоматизованою системою документообігу суду здійснено розподіл справ між суддями, відповідно до якого апеляційну скаргу ПАТ «Будівельне управління № 813» по справі № 5011 42/11170 2012 передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Чорногузу М.Г. Розпорядженням в.о. голови Київського апеляційного господарського суду Верховця А.А. від 07 листопада 2012 року для розгляду апеляційної скарги по справі № 5011 42/11170-2012 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя: Чорногуз М.Г., судді: Жук Г.А., Суховий В.Г.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07 листопада 2012 року апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду.
В судовому засіданні 27 листопада 2012 року представник відповідача надав суду свої пояснення в яких підтримав апеляційну скаргу, просив скасувати рішення господарського суду міста Києва від 09 жовтня 2012 року та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково, а саме: задовольнити позовні вимоги позивача на суму 450 790 грн.
Представник позивача, також надав суду свої пояснення в яких заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 09 жовтня 2012 року у справі № 5011 42/11170-2012 без змін.
Згідно з частиною першою статті 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила наступне.
27 січня 2010 року ТОВ «НВО «Промвпровадження» (орендодавець) та ПАТ «Будівельне управління № 813» (орендар) уклали договір оренди залізничних вагонів № 27/01-10 (а.с. 56-58).
Пунктом 1.1 договору № 27/01-10 погоджено, що орендодавець передає а орендар приймає в тимчасове платне користування рухомий склад групи думпкарних вагонів з екіпажем у кількості згідно актів прийому-передачі.
Відповідно до п. 4.1 договору № 27/01-10, розмір орендної плати одного вагону за один день оренди відповідно становить 85 грн., в.т.ч. ПДВ 14 грн. 17 коп.
Згідно п. 4.6 договору № 27/01-10,орендар протягом 5 днів з моменту підписання договору зобов'язується сплатити орендодавцю 100 % орендної плати за перший місяць, наступні оплати проводити до 5 числа поточного місяця оренди.
01 грудня 2011 року ТОВ «НВО «Промвпровадження» (орендодавець) та ПАТ «Будівельне управління № 813» (орендар) уклали договір оренди залізничних вагонів №01/12-11 (надалі по тексту - договір) (а.с. 7-11).
Відповідно до п. 4.1 договору №01/12-11, розмір орендної плати одного вагону за один день оренди відповідно становить 270 грн., в.т.ч. ПДВ 45 грн.
На виконання умов договорів позивачем передано а відповідачем прийнято залізничні вагони в оренду. Вказане підтверджується актами прийому-передачі (а.с.40-45, 59, 61-62).
Як зазначає позивач сторонами підписані акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) по договору № 27/01-10 на загальну суму 5 862 314 грн. 19 коп. Вказане підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) (а.с. 65-87).
Проте, відповідачем оплату здійснено часткову в сумі 5 360 330 грн., у зв'язку з чим виникла заборгованість перед позивачем по договору № 27/01-10 в сумі 501 984 грн. 18 коп. (5 862 314,19 грн. - 5 360 330 грн. = 501 984,18 грн.)
Згідно договору №01/12-11 позивачем було надано відповідачу послуг на загальну суму 5 137 020 грн., в наступних періодах: за грудень 2011 року - 782 730 грн., за січень 2012 року - 929 070 грн., за лютий 2012 року - 869 130 грн. за березень 2012 року - 853 740 грн. за квітень 2012 року - 793 800 грн., за травень 2012 року - 820 260 грн. за червень 2012 року - 88 290 грн.
На підставі наданих послуг позивач виставив відповідачу рахунки-фактури для оплати вказаної заборгованості (а.с. 107-113).
Проте, як вбачається з виписки по рахунку (а.с. 31-34), оплату відповідачем було здійснено частково, а саме: оплата за оренду вагонів згідно рахунку №24 від 01 березня 2012 року 929 070 грн., оплата за оренду вагонів згідно рахунку №24 від 01 березня 2012 року 929 070 грн., оплата за оренду вагонів згідно рахунку №13 від 01 лютого 2012 року 500 000 грн. оплата за оренду вагонів згідно рахунку №145 від 01 травня 2012 року 500 000 грн.
Оскільки відповідачем при перераховані зазначених коштів не зазначено період за який сплачується дана сума коштів, позивач зарахував дані кошти наступним чином:
Платежі 116 290 грн. та 500 000 грн. зараховано за оренду вагонів у лютому 2012 року (869 130 грн. - 616 290 грн. = 252 840 грн.)
Платіж 929 070 грн. зараховано за оренду вагонів у березні 2012 року. Отже, за березень 2012 року відповідач розрахувався у повному обсязі. (929 070 грн. - 853 740 грн. = 75 330 грн. - переплата).
Сума 75 330 грн. переплати та 929 070 грн. Погашено заборгованості: 501 984 грн. 18 коп. в рахунок погашення заборгованості, яка виникла станом на 01 грудня 2011 року та 502 415 грн. 82 коп. в рахунок погашення заборгованості за грудень 2011 року. Таким чином заборгованість відповідача за грудень 2011 року склала 782 730 грн. - 502 415 грн. 82 коп. = 280 314 грн. 18 коп.
Платежем 500 000 грн. Оплачено частину заборгованості за оренду вагонів у травні 2012 року (820 260 грн. - 500 000 грн. = 320 260,00 грн.
Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем становить 2 664 574 грн. 18 коп.
Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду виходить з наступного.
Частиною 1 ст. 283 Господарського кодексу України встановлено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідач, в судових засіданнях як в суді першої інстанції так і в апеляційному судді не надав доказів сплати вказаної позивачем заборгованості.
Фактично відповідач не заперечує заборгованості перед позивачем в сумі позовних вимог проте вважає що заборгованість має місце за іншим договором. Посилання відповідача на те, що на оплату за договором у більшому розмірі є необґрунтованими, так як оплату необхідно було зараховувати по іншому договору, та суперечать зібраним у справі доказам.
Пунктом 2.9 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 р. N 22 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 р. за N 377/8976, установлено, що банк не має права робити виправлення в розрахунковому документі клієнта, за винятком випадків, обумовлених нормативно-правовими актами НБУ, які можуть стосуватися, зокрема, зміни з ініціативи банку платника номера рахунку платника, назви та коду банку платника, при частковому виконанні платіжної вимоги. Внесення банком змін до реквізиту платіжного доручення "Призначення платежу" нормативно-правовими актами не передбачається. Цей реквізит заповнюється платником таким чином, щоб надати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України і несе за неї відповідальність.
Як вбачається з наявних у справі банківських виписок за період дії спірного договору з 1 грудня 2011 р. до часу розгляду даної справи відповідачем на користь позивача було сплачено загалом 2974430 грн.
Частина одержаних коштів у розмірі 501984,18 грн. була зарахована позивачем в рахунок оплати за укладеним між сторонами договором № 27/01-10 від 27 січня 2010 р. Факт наявності зобов'язання відповідача перед позивачем про сплату такої суми грошових коштів підтверджується поясненнями позивача, наявними у справі копіями вищевказаного договору, актами здачі-приймання робіт (надання послуг) за цим договором та не заперечений відповідачем.
За відсутності чіткого призначення платежу (згідно з банківськими виписками частина платежів передбачали сплату за оренду вагонів згідно неіснуючих рахунків-фактур без посилання на конкретний укладений між сторонами договір) позивач був вправі прийняти указані кошти в рахунок часткової оплати за договором та погашення заборгованості за договором № 27/01-10 від 27 січня 2010 р.
1 жовтня 2012 р. позивач у письмових пояснення позивач обґрунтував розрахунок позовних вимог ( а.с. 54-55).
Решта доводів скаржника, наведені в апеляційні скарзі зводяться до намагань надати їм перевагу над встановленими судом першої інстанції обставинами, та переоцінити ці обставини, однак, які не впливають на результат розгляду справи.
У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статтею 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідач, в судових засіданнях як в суді першої інстанції так і в апеляційному судді не надав доказів сплати вказаної позивачем заборгованості.
Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог ТОВ «НВО «Промвпровадження», а відтак про необхідність їх задоволення.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду стосовно встановлених обставин і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
З огляду на вищевикладене колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що місцевий господарський суд виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, в рішенні господарського суду міста Києва повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами дослідженими в судовому засіданні.
Рішення господарського суду міста Києва від 09 жовтня 2012 року, по справі № 5011-42/11170-2012 підлягає залишенню без змін.
Апеляційна скарга публічного акціонерного товариства «Будівельне управління № 813», на рішення господарського суду міста Києва від 09 жовтня 2012 року, задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 99, 101, п. 1 ч. І ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -
1. Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Будівельне управління № 813» на рішення господарського суду міста Києва від 09 жовтня 2012 року, по справі № 5011-42/11170-2012 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду міста Києва від 09 жовтня 2012 року, по справі № 5011-42/11170-2012 залишити без змін.
3. Справу № 5011-42/11170-2012 повернути до господарського суду міста Києва.
Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову Київського апеляційного господарського, протягом двадцяти днів, суду може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 109 ГПК України.
Головуючий суддя Чорногуз М.Г
Судді Жук Г.А.
Суховий В.Г.