04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"12" листопада 2012 р. Справа№ 5011-42/11176-2012
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Жук Г.А.
суддів: Мальченко А.О.
Остапенка О.М.
при секретарі судового засідання Анісімовій М.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги від 03.10.2012 року № 1985/V-2.1 Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» на рішення господарського суду міста Києва від 11.09.2012 року
у справі № 5011-42/11176-2012( суддя - Паламар П.І.),
за позовом Державного підприємства «Державний науково-дослідний інститут автоматизованих систем в будівництві»
до Управління житлового будівництва» Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву»
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державна спеціалізована фінансова установа «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву»
про стягнення боргу, неустойки, сум за прострочення виконання боржником грошового зобов'язання, ціна позову 81 224, 65 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явилися,
від відповідача: не з'явилися,
від третя особа: не з'явилися
10.08.2012 року Державне підприємство «Державний науково-дослідний інститут автоматизованих систем в будівництві» звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Управління житлового будівництва» Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» про стягнення 81 224, 65 грн., що становить: 61 515, 65 грн. боргу по оплаті послуг, 15 515, 80 грн. - пені, 249, 10 грн. - 3 % річних, 4 306, 10 грн. - штраф (а.с. 2-6).
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором № 1130/2/051/10 про відшкодування витрат балансоутримувача та надання послуг орендарю по утриманню орендованого нерухомого майна в належному стані від 1 жовтня 2010 року.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.09.2012 року у справі № 5011-42/11176-2012 позов задоволено частково. Стягнуто з Управління житлового будівництва» Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» на користь Державного підприємства «Державний науково-дослідний інститут автоматизованих систем в будівництві» 61 515, 65 грн. боргу, 249, 10 - 3% річних з простроченої суми, 15 515, 80 грн. пені та судовий збір. В іншій частині позовних вимог відмовлено (а.с.49-50).
Не погодившись з прийнятим рішенням, Державна спеціалізована фінансова установа «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву», подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду м. Києва повністю та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права. Апелянт стверджує, суд першої інстанції неправомірно відмовив у задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи та залучення його в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.10.2012 року апеляційну скаргу Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» прийнято до провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні за участю представників сторін на 12.11.2012 року. Даною ухвалою суд, в порядку ст. 27 ГПК України, залучив Державну спеціалізовану фінансову установу «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» (апелянт у справі) третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.
12.11.2012 року позивач - Державне підприємство «Державний науково-дослідний інститут автоматизованих систем в будівництві» подав клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги в зв'язку з неможливістю забезпечення явки представника в судове засідання.
У відповідності до вимог ч. 3 ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Стаття 28 ГПК України, передбачає, що справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника.
В силу вимог ч. 2, 3 ст. 28 ГПК України представниками юридичних осіб можуть бути як керівники підприємства та організацій, так і інші особи, повноваження яких визначенні законодавством або установчими документами, довіреністю від імені підприємства, організації, виданої за підписом керівника, або іншої повноваженої особи та посвідчуються печаткою підприємства, організації.
Отже, з 23.10.2012 року (з моменту направлення сторонам ухвали про порушення апеляційного провадження) до 12.11.2012 року (дня розгляду апеляційної скарги в суді), позивач мав достатньо часу для оформлення повноважень іншого представника, враховуючи, що позивач в клопотанні не посилається на намір представити додаткові докази у справі, які не були предметом дослідження в суді першої інстанції, суд відхиляє клопотання позивача про відкладення розгляду справи.
Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив рішення господарського суду від 11.09.2012 року залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
Представник апелянта, представник позивача, відповідача в судове засідання не з'явилися, хоча про час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені належним чином, про що свідчать повідомлення поштової установи про вручення сторонам ухвали від 18.10.2012 року про порушення апеляційного провадження у даній справі.
Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи, апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.
Судова колегія Київського апеляційного господарського суду, розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права встановила наступне.
01.10.2010 року між сторонами у справі було укладено договір про відшкодування витрат балансоутримувача та надання послуг орендарю по утриманню орендованого нерухомого майна в належному стані № 1130/2/051/10 (далі -договір), відповідно до розділу 1 якого, Державне підприємство «Державний науково-дослідний інститут автоматизованих систем в будівництві» (балансоутримувач за договором, позивач у справі) зобов'язалося забезпечувати обслуговування, експлуатацію та ремонт будівлі, що знаходиться за адресою: м.Київ-037, вул. Клименка, 5А, корпус № 3, кімнати 404-408, 410 та 412 (надалі - приміщення), а також утримання прибудинкової території, Управління житлового будівництва» Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» (орендар за договором, відповідач у справі) бере участь у витратах балансоутримувача на виконання вказаних робіт пропорційно до займаної площі (175, 9 кв.м), у відповідності до умов даного договору, комунальні та експлуатаційні послуги: водопостачання і каналізація, нормативне електропостачання, радіо, вивіз сміття, телефонна абонентна плата, охорона, сигналізація, прибирання місць загального користування тощо. Орендар зобов'язувався прийняти ці послуги і оплатити їх. В комунальні послуги не входять послуги зв'язку згідно окремих рахунків, що виставлені за міжміські та міжнародні переговори, понаднормативне споживання електроенергії.
Сторони розділом 2 договору встановили, що загальний розмір плати за послуги з обслуговування і утримання приміщень складає 13 192,50 грн.
Відповідно до п.4.1. договору строк дії договору з 01.10.2010 року до 31.09.2011 року.
30.09.2011 року між сторонами підписана Додаткова угода № 1 до договору про відшкодування витрат балансоутримувача та надання послуг орендарю по утриманню орендованого нерухомого майна в належному стані № 1130/2/051/10 від 01.10.2010 року, якою сторони пунктом 1 продовжили строк дії договору до 31.12.2012 року (а.с.12).
03.05.2012 року між сторонами підписана Додаткова угода № 2 до договору № 1130/2/051/10 від 01.10.2010 року про зміну вартості послуг, якою сторони виклали п.2.1.1. договору в наступній редакції: «2.1.1. Послуги з обслуговування, експлуатації будівель інституту з розрахунку 22, 46 грн. за кв.м з ПДВ орендованих приміщень на місяць» (а.с.13).
01.06.2012 року між сторонами підписана Додаткова угода № 3 до договору № 1130/2/051/10 від 01.10.2010 року, якою сторони змінили п.п. 1.1,1.2,1.3,1.4 договору, а саме: 1.1. Балансоутримувач нести витрати пов'язані з утриманням та експлуатацією будівлі,яка знаходиться за адресою: м.Київ-037, вул. Клименка, 5/2, корпус № 3, орендар зобов'язується відшкодувати балансоутримувачу витрати зазначені у п.1.2 договору в порядку та на умовах визначених даним договором; 1.2. Орендар зобов'язуються відшкодовувати балансоутримувачу витрати: отримання послуг з обслуговування та експлуатації будівлі, електропостачання, опалення, водопостачання та водовідведення, забору та вивозу побутового сміття, радіо, охорони, сигналізації, а також відшкодувати інші витрати передбачені у наданих балансоутримувачем актах по відшкодуванню витрат; 1.3.Орендар відшкодовує витрати балансоутримувача пропорційно до займаної ним площі в будівлі; 1.4. Орендар займає нежилі приміщення що розташовані на 4-му поверсі будівлі, а саме, кімнати № 15-17, 19-21 (оф. 403-405, 412, 413) площею 93, 6 кв.м та частину коридору площею 22, 00 кв.м. Загальна площа займаних приміщень - 115, 60 кв. (а.с.14).
Як вбачається із матеріалів справи, на виконання умов договору, позивач надав послуги відповідачу, що підтверджується відповідними актами надання послуг №№ 144 від 31.01.2012 року на суму 11 664, 53 грн., 279 від 29.02.2012 року на суму 17 877, 38 грн., 502 від 30.03.2012 року на суму 10 760, 61 грн., 594 від 30.04. 2012 року на суму на суму 9 755, 05 грн., 772 від 31.05.2012 року на суму 8 885, 73 грн., 891 від 27.06.2012 року на суму 8 983, 04 грн. (а.с.15-20), які підписано повноважними представниками сторін (позивача та відповідача у справі) без будь-яких заперечень чи застережень, підписи осіб засвідчено печатками юридичних осіб (позивача та відповідача у справі).
Крім того, актом звіряння взаємних розрахунків за період 01.01.-03.08.2012 року (а.с.22) підтверджується факт надання позивачем відповідачу протягом січня-червня 2012 року послуг за договором в сумі 85 476,16 грн., а також часткової оплати останнім цих послуг у сумі 23 960,51 грн., борг відповідача становив 61 515, 65 грн. (без врахування суми за липень в сумі 8 390, 51 грн.). Акт підписано сторонами без заперечень.
Претензій щодо недобросовісного виконання позивачем своїх договірних зобов'язань від відповідача не надходило.
Відповідач умови Договору щодо оплати послуг не виконав та заборгованість не погасив, що стало підставою звернення позивача до суду з позовом про стягнення 61 515, 65 грн. боргу по оплаті послуг, 15 515, 80 грн. - пені, 249, 10 грн. - 3 % річних, 4 306, 10 грн. - штрафу (а.с. 2-6).
Місцевий господарський суд правомірно, посилаючись на норми ст.ст. 174, 193 ГК України, ст. ст. 11, 509, 526, 626, 629 ЦК України зазначив, що підставою виникнення зобов'язання є договір укладений між сторонами, зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовної вимоги про стягнення боргу в сумі 61 515, 65 грн., оскільки відповідач не спростував наведених позивачем обставин та не довів суду належними і допустимими доказами повної оплати отриманих послуг.
За неналежне виконання грошового зобов'язання за договором позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача 15 515, 80 грн. - пені, 249, 10 грн. - 3 % річних, 4 306, 10 грн. - штрафу.
Відповідно до ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.
Відповідно до ч.1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Згідно із положень ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є пеня.
Договором (п.3.2. договору) сторони передбачили відповідальність відповідача за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання у вигляді сплати пені в розмірі 0,5 % від суми заборгованості за кожний день прострочення.
Відтак, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду про правомірність нарахування пені в сумі 15 515, 80 грн., яку нараховано у відповідності до вимог ст. 232 ГК України.
Стаття 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором.
Перевіривши розрахунок 3 % річних, колегія суддів зазначає, що місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог позивача щодо стягнення з відповідача 249, 10 грн., які нараховані у відповідності до вимог ст. 625 ЦК України.
Крім того, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовної вимоги про стягнення 7 % штрафу у сумі 4 306,10 грн., оскільки відповідно до вимог ч. 2 ст. 231 ГК України неустойка передбачає відповідальність за виконання не грошового зобов'язання, а спірне зобов'язання, про виконання якого заявлено позов, є грошовим.
Твердження апелянта щодо порушення місцевим господарським судом норм процесуального права, а саме позбавлення надати суду відзив на позов у зв'язку із відмовою у задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи та залучення апелянта як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, не приймаються колегією суддів апеляційної інстанції до уваги з огляду на наступне.
Як вбачається із матеріалів справи, 04.09.2012 року відповідач - Управління житлового будівництва» Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» звернувся до господарського суду з клопотанням (а.с.24-25) про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву», він є засновником та власником Управління - відповідача у справі, безпосередньо входить до органів управління УЖБ Фонду як структурного підрозділу, відтак вважає, що рішення суду стосується його прав та охоронюваних законом інтересів.
Відповідно до ст.27 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора. Якщо господарський суд при прийнятті позовної заяви, вчиненні дій по підготовці справи до розгляду або під час розгляду справи встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права і обов'язки осіб, що не є стороною у справі, господарський суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.
Колегія суддів, дослідивши Положення про Управління житлового будівництва Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву», яке погоджено рішенням правління Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву», від 28.09.2010 року, протокол № 35 (наявне в матеріалах справи, а.с. 26-37), дійшла висновку про відсутність порушення процесуального права заявника, оскільки відповідно до п. 1.6. Положення Управління житлового будівництва Фонду (відповідач у справі) є юридичною особою, має право від свого імені володіти і користуватися майном, що знаходиться у його фактичному управлінні (п.1.7. Положення), несе відповідальність за своїми зобов'язаннями (п. 1.9 Положення).
Крім того, до матеріалів справи долучено витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 39), а також витяг з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України станом на 15.08.2012 року (а.с.42), якими підтверджено, що Управління житлового будівництва Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» є юридичною особою.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.10.2012 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державну спеціалізовану фінансову установу «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» (03037, м. Київ, вул. М.Кривоноса, 2а), оскільки саме Державна спеціалізована фінансова установа «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» є апелянтом у справі.
Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Враховуючи наведене, а також те, що сторони належним чином повідомлені про час та місце розгляду спору, що підтверджується належними доказами в матеріалах справи (а.с.45,46) колегія суддів апеляційної інстанції не вбачає порушенням процесуального права відповідача розгляд справи у його відсутність.
За таких обставин, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом належним чином досліджено обставини справи та надано цим обставинам відповідну правову оцінку, тому рішення господарського суду міста Києва від 11.09.2012 року у справі № 5011-42/11176-2012 відповідає фактичним обставинам справи та не суперечить чинному законодавству України, а відтак передбачених законом підстав для скасування оскаржуваного рішення місцевого господарського суду не вбачається.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за розгляд справи в апеляційній інстанцій покладаються на апелянта.
Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103 та 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу від 03.10.2012 року № 1985/V-2.1 Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» на рішення господарського суду міста Києва від 11.09.2012 року по справі № 5011-42/11176-2012 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду міста Києва від 11.09.2012 року по справі № 5011-42/1176-2012 залишити без змін.
3.Справу № 5011-42/11176-2012 повернути до господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку відповідно до вимог ст. ст. 107-111 ГПК України.
Головуючий суддя Жук Г.А.
Судді Мальченко А.О.
Остапенко О.М.