04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"14" листопада 2012 р. Справа №05-5-71/4042
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Жук Г.А.
суддів: Мальченко А.О.
Остапенка О.М.
розглянувши матеріали апеляційної скарги Приватної фірми «Валентина» на ухвалу господарського суду міста Києва від 27.07.2012 року
у справі № 05-5-71/4042 (суддя - Нечай О.В.)
за позовом Приватної фірми «Валентина»
до ПАТ Банк «Фінанси і кредит»
про стягнення 339 364, 69 грн.
встановив:
Приватна фірма «Валентина» звернулася до господарського суду міста Києва з позовом до ПАТ Банк «Фінанси і кредит» про стягнення 339 364, 69 грн.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.07.2012 року у справі № 05-5-71/4042 позовну заяву з доданими до неї документами повернуто позивачеві на підставі ст.63 ГПК України.
Не погодившись з вищевказаною ухвалою, позивач, 30.10.2012 року, Приватна фірма «Валентина», через господарський суд міста Києва подав апеляційну скаргу, у якій просить відновити строк на апеляційне оскарження та скасувати ухвалу господарського суду міста Києва, направити справу до господарського суду міста Києва для розгляду по суті.
Перевіривши матеріали апеляційної скарги, апеляційний господарський суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 94 ГПК України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано доказів надсилання її копії іншій стороні (сторонам).
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Як вбачається із матеріалів апеляційної скарги, апелянтом не додано доказів надсилання її копії іншій стороні (сторонам) та доказів сплати судового збору у встановленому законодавством порядку та розмірі, тому судова колегія вважає, що апеляційна скарга, на підставі п. п. 2, 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України, не підлягає прийняттю до розгляду і має бути повернута апелянту.
Одночасно апелянт подав клопотання про відновлення строку на подання апеляційної скарги.
Своє клопотання про відновлення пропущеного строку скаржник обґрунтовує тим, що дізнався про існування оскаржуваної ухвали нещодавно, переглядаючи Єдиний державний реєстр судових рішень.
Колегія суддів, розглянувши матеріали апеляційної скарги та клопотання про відновлення пропущеного строку на оскарження встановила, що дане клопотання задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Статтею 93 ГПК України визначено, що апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
В ст. 53 ГПК України встановлено, що за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.
Виходячи зі змісту ст. 53 ГПК України, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
У відповідності до ст. 4-3 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Згідно з вимогами ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов'язки. Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами, в тому числі подавати докази на підтвердження обставин, на які вони посилаються.
Відтак, скаржником не надано доказів існування поважних причин неподання у встановлені процесуальні строки апеляційної скарги.
Частиною 2 статті 93 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, та незалежно від поважності причини пропуску цього строку - у разі, якщо апеляційна скарга подана прокурором, органом державної влади, органом місцевого самоврядування після спливу одного року з дня оголошення оскаржуваного судового рішення.
Позовна заява та додані до неї документи місцевим господарським судом повернуто позивачу (рекомендованою кореспонденцією) в строки, передбачені ст.87 ГПК України, на адресу, вказану останнім в позовній заяві. Отже, апелянт мав можливість вчасно оскаржити ухвалу від 27.07.2012 року в апеляційному порядку або повторно звернутися із позовом.
Таким чином, колегія суддів апеляційного суду вважає за необхідне зазначити, що клопотання скаржника не містить обґрунтувань та посилань, які б свідчили про наявність об'єктивно непереборних обставин для подання апеляційної скарги. Також не надано доказів того, що скаржник не мав можливості вчасно здійснити відповідні процесуальні дії, оскільки, можливість вчасного подання апеляційної скарги залежала виключно від волевиявлення самого скаржника, тобто мала суб'єктивний характер, а тому підстав для відновлення пропущеного процесуального строку у даному випадку колегія суддів не вбачає.
При наведених обставинах, апеляційний господарський суд вважає, що в задоволенні клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 53, 86, 93, п.п. 2, 3 ст. 97 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -
ухвалив:
1. Відмовити Приватній фірмі «Валентина» у задоволені клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду міста Києва від 27.07.2012 року у справі № 05-5-71/4042.
2.Апеляційну скаргу Приватної фірми «Валентина» на ухвалу господарського суду міста Києва від 27.07.2012 року у справі № 05-5-71/4042 та додані до неї документи повернути скаржнику.
3. Матеріали справи № 05-5-71/4042 повернути до господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя Жук Г.А.
Судді
Мальченко А.О.
Остапенко О.М.