04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"14" листопада 2012 р. Справа№ 11/072-12
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Руденко М.А.
суддів: Пономаренка Є.Ю.
Остапенка О.М.
за участю секретаря: Петров Д.В.
за участю представників сторін:
від позивача: Петренко І.А. ( за довіреністю),
від відповідача 1: не з'явився,
від відповідача 2: не з'явився
розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Херсонський оптовий торговий дім-97»
на рішення Господарського суду Київської області від 22.08.2012р.
у справі № 11/072-12 (суддя: Мальована Л.Я.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Експансія»
до 1: Приватного акціонерного товариства «Херсонський оптовий торговий дім-97»;
2: Товариства з обмеженою відповідальністю «Бюро маркетинга і консалтинга «Формула»
про стягнення 3 334 634,73 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.08.2012 р. по справі № 11/072-12 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з ПАТ«Херсонський оптовий торговий дім-97» на користь ТОВ «Експансія» 50 000 грн. - заборгованості по договору поруки, 54 831,37 грн. - пені, 298 425,53 грн. - штрафу, 11 122,51 грн. - 3% річних, 67 281,00 грн. - судового збору. В решті позовних вимог провадження у справі припинено.
Не погоджуючись з рішення суду, ПАТ «Херсонський оптовий торговий дім-97» звернулось з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення господарського суду міста Києва № 11/072-12 від 22.08.2012 р. скасувати, повністю та прийняти нове.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.10.2012 року було прийнято до розгляду апеляційну скаргу ПАТ «Херсонський оптовий торговий дім-97» та призначено розгляд справи № 11/072-12 на 01.11.2012 р.
01.11.2012р. представники відповідача 1 та відповідача 2 у судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, як свідчать матеріали справи про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Розгляд справи було відкладено на 14.11.2012р.
14.11.2012р. представники відповідача 1 та відповідача 2 у судове засідання вдруге не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, як свідчать матеріали справи, про час та місце розгляду справи відповідачі 1, 2 були повідомлені належним чином.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Інформаційний лист Вищого господарського суду від 13.08.2008 р. № 01-8/482 із змінами станом на 29.06.2010 року „Про деякі питання застосування нори Господарського процесуального кодексу України").
Враховуючи те, що матеріали справи містять докази повідомлення всіх учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання, судова колегія вважає можливим розглянути справу у відсутності представників відповідачів 1 та 2, за наявними у справі доказами.
Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 20.03.2012 р. між ТОВ "Експансія" (позивач, продавець) та ПАТ "Херсонський оптовий торговий дім-97" (відповідач, покупець) було укладено договір купівлі-продажу № 66918 відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати покупцю товар, а покупець зобов'язується своєчасно прийняти та оплатити товар на умовах даного договору.
Відповідно до п. 2.1 договору продавець передає покупцю товар в строк, що не перевищує двох робочих днів з моменту погодження сторонами асортименту, ціни та кількості товару. Під товаром сторони розуміють продукцію народного споживання у тому числі: продукти харчування, алкогольні напої, тютюнові вироби, побутову хімію, електротовари, побутову техніку, засоби електрозв'язку та інші товари народного споживання, купівля -продаж яких дозволена на території України (п. 2.2 договору).
Згідно п. 3.1 договору вартість товару, купівля-продаж якого є предметом цього договору підлягає оплаті покупцем на умовах відстрочення платежу 14 календарних дня. При зазначенні строку відстрочення платежу, початок строку відліковується з моменту фактичного отримання товару покупцем.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору позивач в період з березня по червень 2012 року на підставі видаткових накладених передав у власність відповідача 1 товар на загальну суму 3 010 250 грн. 90 коп.
На момент подання позову борг становив 2 984 255 грн. 31 коп. (2 934 255 грн. 31 коп. заборгованість по відповідачу 1 та 50 000 грн. заборгованість по відповідачу 2).
Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Колегія суддів вважає, що оскільки відповідачем 1 подана банківська виписка про сплату боргу в сумі 2 884 255 грн. 31 коп., провадження в цій частині правомірно було припинено судом першої інстанції.
Як вбачається із матеріалів справи, з метою забезпечення виконання грошових зобов'язань ПАТ "Херсонський оптовий торговий дім-97", між позивачем та ТОВ "Бюро маркетинга і консалтинга "Формула" 27.06.2012 р. був укладений договір поруки, відповідно до умов якого відповідач 2 зобов'язався перед позивачем відповідати за виконання відповідачем 1 грошових зобов'язань, які він повинен виконати згідно умов договору купівлі-продажу № 66918 від 20.03.2012 р., а саме сплатити у триденний термін з моменту отримання вимоги позивача грошову суму основного боргу відповідача 1 в розмірі 50 000 грн.
Повідомлення позивача від 09.07.2012 р. № 234 було отримано відповідачем 2 10.07.2012 р., про що свідчить підпис уповноваженої особи про вручення. Вимога направлена на суму 50 000 грн.
Тобто, поручитель -відповідач 2 повинен був виконати грошові зобов'язання по сплаті частини основного боргу відповідач 1 в сумі 50 000 грн. до 13.07.2012 р.
Колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції, що в порушення прийнятих на себе зобов'язань за договором поруки, відповідач 2 суми грошових коштів позивачу не сплатив. Оскільки, 08.08.2012р. позивач через відділ документального забезпечення суду першої інстанції, подав заяву, в якій зазначено, що у зв'язку з тим що відповідачем 1 було погашено всю суму основного боргу, позивач відмовляється від позовних вимог про стягнення 50 000,00 грн. до відповідача 2. Крім того, позивач у судовому засіданні підтвердив вищезазначені обставини.
Крім того, колегія суддів вважає, що стягнення судом першої інстанції з першого відповідача 50 000,00 грн. за договором поруки, укладеним між позивачем та другим відповідачем є помилковим, оскільки перший відповідач не був учасником вказаного правочину. Також слід зазначити, що позивач у судовому засіданні підтвердив, факт погашення першим відповідачем суми основного боргу, у зв'язку з чим позивачем було подано заяву до суду першої інстанції про відмову від позову в частині стягнення 50000, 00 грн. ( а.с.210)
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції помилково стягнув з відповідача 1 заборгованість по договору поруки в розмірі 50 000,00 грн., а тому колегія суддів вважає, що провадження в цій частині підлягає припиненню.
Крім основної суми боргу позивач просив стягнути з відповідача 1 - 54 831 грн. 37 коп. пені, 298 425 грн. 53 коп. штрафу та 11 122 грн. 51 коп. 3 % річних згідно ст. 625 ЦК України.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних з простроченої суми.
Згідно п. 6.2 договору у випадку порушення термінів оплати товару, передбачених цим договором, покупець оплачує на користь продавця виключно неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення, від неоплаченої суми, за кожен день прострочення оплати.
Відповідно до п. 6.3 договору у випадку неоплати товару на протязі 10 календарних днів, з моменту закінчення строку оплати товару, передбаченого п. 3.1 цього договору, покупець окрім пені, передбаченої п. 6.2 цього договору сплачує продавцю штраф у розмірі 10 % від вартості неоплаченого товару.
На вимогу суду першої інстанції, сторонами було складено акт взаємозвірки розрахунків, відповідач 1 акт взаємозвірки не підписав, але на акті здійснив запис, що з ним ознайомлений, тому суд першої інстанції правомірно дійшов висновку, що позовні вимоги в частині штрафних санкцій є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, оскільки відповідачем 1 не подано свій контррозрахунок.
Враховуючи вищевикладені обставини справи, колегія суддів вважає, що господарський суд Київської області правомірно стягнув з відповідача 1 пеню - 54 831 грн. 37 коп., штраф - 298 425 грн. 53 коп. та 3 % річних - 11 122 грн. 51 коп., згідно ст. 625 ЦК України, в цій частині рішення є обґрунтованим та відповідає нормам чинного законодавства. Стосовно стягнення з відповідача 1 заборгованість по договору поруки в
розмірі 50 000,00 грн., провадження в цій частині підлягає припиненню. З державного бюджету України на користь відповідача 1, за подання апеляційної скарги, підлягає поверненню 1 450,00 грн., як надмірно сплачений судовий збір при подачі апеляційної скарги.
Стосовно перерозподілу судових витрат, колегія суддів зазначає наступне.
Щодо посилань відповідача на неправомірність дій суду першої інстанції, щодо стягнення судового збору в розмірі 67281 грн. колегія суддів зазначає на наступне.
Відповідно до п. 4.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № від 26.12.2001р. « Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку припинення провадження, якщо зменшення позовних вимог пов'язано з частковим визнанням та задоволенням позову відповідачем після подання позову, то судовий збір у відповідній частині з урахуванням припису частини другої статті 49 ГПК України може бути покладений на Відповідача. Оскільки відповідачем 1, сплачений основний борг в сумі 2 884 255,31 грн., після подачі позовної заяви , то судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про стягнення судового збору в розмірі 67 281 грн., оскільки спір виник в наслідок неправомірних дій Приватного акціонерного товариства «Херсонський оптовий торговий дім-97».
Відповідно до ст. 104 ГПК України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно ст. 101 Господарського процесуального кодексу апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга є частково обґрунтованою та підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване рішення господарського суду Київської області від 22.08.2012р. скасуванню частково.
Керуючись ст. ст. 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України суд,-
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Херсонський оптовий торговий дім-97» на рішення господарського суду Київської області від 22.08.2012 року у справі № 11/072-12 задовольнити частково.
Рішення господарського суду Київської області від 22.08.2012 року у справі № 11/072-12 скасувати частково.
В частині стягнення з приватного акціонерного товариства «Херсонський оптовий торговий дім - 97» 50 000 грн. 00 коп. заборгованості по договору поруки рішення суду скасувати, а провадження в цій частині припинити.
Повернути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства «Херсонський оптовий торговій дім-97» ( 73020, м. Херсон , вул. Ілліча, б. 86, к. 88, код ЄДРПОУ 24121211) судовий збір як надмірно сплачений за апеляційну скаргу в розмірі 1 450 грн. 00 коп.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Видачу наказу доручити господарському суду Київської області.
Матеріали справи №11/072-12 повернути господарському суду Київської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом двадцяти днів.
Головуючий суддя Руденко М.А.
Судді Пономаренко Є.Ю.
Остапенко О.М.