79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
28.11.12 Справа № 5015/1477/12 (8/20)
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого-судді Кузя В.Л.
суддів Желіка М.Б.
Малех І.Б.
за участю представників:
від позивача-1 - не з'явився;
від позивача-2: Пантюшева Н.М. -юрисконсульт;
від відповідача - Турко Г.О., Москаль Д.М. -представники;
прокурор -Луцик Г.Д. - прокурор відділу (посвідчення № 004096).
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу за вих. №112-4174 від 24.07.12 Публічного акціонерного товариства «Львівобленерго», м. Львів
на рішення господарського суду Львівської області від 16.07.12
у справі № 5015/1477/12
за позовом Львівського міжрайонного транспортного прокурора в інтересах держави в особі позивача-1: Національної комісії регулювання електроенергетики України, м. Київ та позивача-2: Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця»в особі відокремленого підрозділу «Енергозбут», м. Львів
до відповідача Публічного акціонерного товариства «Львівобленерго», м. Львів
про стягнення 26 791 672, 58 грн.
Розпорядженням керівника апарату Львівського апеляційного господарського суду № 112 від 11.10.12 у зв'язку із задоволенням заяви про самовідвід головуючої судді Скрипчук О.С., відповідно до п. 3.1.13 Положення про автоматизовану систему документообігу суду було призначено повторний автоматизований розподіл справи № 5015/1477/12, внаслідок якого передано дану справу на розгляд судді - доповідачу Кузю В.Л.
Враховуючи зміну складу колегії суддів в процесі розгляду даної справи в порядку апеляційного провадження та з огляду на встановлений п. 3 ч. 4 ст. 47 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»принцип незмінності судді, розгляд справи № 5015/1477/12 колегією суддів у складі: Кузь В.Л., Малех І.Б., Желік М.Б. розпочато спочатку.
Про вказані обставини представників сторін повідомлено на початку судового засідання 29.10.12. Відводів такому складу колегії суддів Львівського апеляційного господарського суду не заявлено.
У судовому засіданні від 29.10.12 за згодою представників сторін оголошено перерву до 26.11.12.
У судовому засіданні від 26.11.12 за згодою представників сторін оголошено перерву до 28.11.12.
Представники сторін ознайомлені з правами та обов'язками, які передбачені ст. 22 ГПК України.
У січні 2008 року Львівський міжрайонний транспортний прокурор звернувся до Господарського суду Львівської області в інтересах держави в особі Національної комісії регулювання електроенергетики України, яку представляє Львівське територіальне представництво, та в особі ДТГО «Львівська залізниця», яке представляє відокремлений підрозділ «Енергозбут», з позовом до ВАТ «Львівобленерго»про стягнення заборгованості з оплати послуг з передачі електроенергії (транспортування) на суму 2 870 602,94 грн. (Т. І, а.с.2).
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 27.03.08 у справі № 8/20, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 05.06.08, позов залишено без розгляду. Постановою Вищого господарського суду України від 21.01.09 (Т. ІІІ, а.с.105) попередні судові рішення скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для розгляду позовної заяви по суті.
Ухвалою суду від 24.10.11 у справі № 8/20 (Т.V, а.с.120) здійснено заміну відповідача -ВАТ «Львівобленерго»на його правонаступника -ПАТ «Львівобленерго».
Львівський міжрайонний транспортний прокурор 29.11.10 подав до Господарського суду Львівської області заяву про збільшення позовних вимог (Т. IV, а.с. 114-115), в якій просить стягнути заборгованість з оплати послуг з передачі електроенергії (транспортування), а саме 19 331 178,11 грн. - основний борг, пеню на суму 2 218 551, 75 грн., індекс інфляції за весь час прострочення сплати основної суми боргу на суму 4 290 157,96 грн., три проценти річних на суму 951 784,77 грн. За результатами розгляду рішенням Господарського суду Львівської області від 10.11.11 провадження у справі № 8/20 припинено в частині стягнення основного боргу за період з 01.07.07 до 01.01.09 за послуги з передачі електроенергії 2 класу напруги власними місцевими електричними мережами ДТГО «Львівська залізниця»ПАТ «Львівобленерго»на суму 8 805 208,31 грн.; відмовлено в задоволенні позовних вимог щодо стягнення 10 525 969,80 грн. боргу за послуги з передачі електроенергії 2 класу напруги власними місцевими електричними мережами ДТГО «Львівська залізниця»ПАТ «Львівобленерго»за період з 01.01.09 до 31.10.10, 4 290 157,95 грн. втрат від інфляції, 2 218 551,75 грн. -пені, 951 784,77 -3 % річних.
Постановою Вищого господарського суду України від 27.03.12 (Т.VI, а.с.133-137) касаційну скаргу ДТГО «Львівська залізниця»та прокуратури Львівської області задоволено, постанову Львівського апеляційного господарського суду від 13.12.11 і рішення господарського суду Львівської області від 10.11.11 у справі № 8/20 скасовано, матеріали справи передано на новий розгляд до Господарського суду Львівської області.
Під час нового розгляду рішенням Господарського суду Львівської області від 16.07.12 у справі № 5015/1477/12 (головуючий суддя Станько Л.Л., судді Бортник О.Ю., Козак І.Б.) позов задоволено частково, стягнуто з ПАТ «Львівобленерго» на користь Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця» 19 331 178,11 грн. основного боргу, 207 098,65 грн. пені, 3 029 966,88 грн. індексу інфляції, 749 597,14 грн. 3% річних, стягнуто з ПАТ «Львівобленерго»в дохід Державного бюджету 22 185 грн. державного мита та 102 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відмовлено в частині стягнення 2011453,10 грн. пені, 202187,63 грн. 3 % річних, 1260191,08 грн. індексу інфляції.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ПАТ «Львівобленерго»звернулося до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 16.07.12 у справі № 5015/1477/12 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, з огляду на наступне:
- судом першої інстанції в порушення вимог ст. 43 ГПК України не було надано належної правової оцінки умовам договору № 21/556-НП від 03.01.2000 р. та додаткової угоди до нього від 30.06.06 до нього, а також не було застосовано п.п. 1.4., 3.7.2. «Умов та Правил здійснення підприємницької діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами». Адже, відповідно до положень законодавства України регулювання порядку поділу на класи напруги обсягів віддачі електроенергії між ліцензіатами з передачі електроенергії визначається виключно постановами НКРЕ, які є обов'язковими для сторін за договором № 21/556-НП;
- при визначенні порядку (критеріїв) поділу на класи суд неправомірно застосував нечинну постанову НКРЕ № 715, яка втратила чинність з 01.07.07, та відповідно не застосував постанову НКРЕ № 654 в частині п. 3 Порядку розділу на класи напруги обсягів віддачі електроенергії суміжним електропостачальникам, роз'яснення НКРЕ № 6064/09/17-07 та наказ Мінпалеваенерго № 757. При цьому, скаржник зазначає про те, що обсяги втратної та безвтратної віддачі електроенергії ступенем напруги 35 кВ, обсяги безвтратної віддачі електроенергії ступенем напруги 10, 6 кВ в загальній кількості 1 655 038 456 кВт*год. слід віднести лише до 1 класу напруги;
- у ПАТ «Львівобленерго»відсутня заборгованість по оплаті вартості наданих послуг з передачі електроенергії в кількості 1 655 038 456 кВт по 1-му класу напруги;
- в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які підтверджують визнання відповідачем факту надання послуг по 2-му класу напруги;
- відмовивши у прийнятті відмови НКРЕ від позову, суд першої інстанції порушив вимоги ст. 78 ГПК України, п. 4 ст. 105 ЦК України, Указу Президента України № 1057 від 23.11.11, адже голова комісії НКРЕ Тітенко С.М. мав повноваження від імені НКРЕ, що ліквідується, підписувати заяву про відмову від позову та вчиняти дії щодо відмови від позову.
- по даній господарській справі інтереси держави - НКРЕ не порушуються жодним чином, адже остання не є стороною спірного договору, а предметом регулювання оптового ринку (надалі по тексту - ОРЕ) електроенергії України, який діє на підставі договору між членами ОРЕ від 15.11.96, є оптова купівля-продаж електроенергії, що вироблена на електростанціях;
- суд не надав належної правової оцінки судовим рішенням по справах №№ 28/215, 8/20.
ДТГО «Львівська залізниця»в особі відокремленого підрозділу «Енергозбут»подала суду відзив на апеляційну скаргу та додаткові пояснення до відзиву, в яких заперечує доводи, викладені в апеляційній скарзі, та зазначає про наступне:
- у відзиві на позов від 24.04.12 відповідач сам визнає факт надання йому залізницею послуг з передачі електроенергії 2 класу напруги, існування та виконання залізницею договірних відносин щодо передачі електроенергії 1 та 2 класу напруги»;
- судові рішення прийняті по справі № 28/215 жодних зобов'язань залізниці перед відповідачем не встановлювали, а тому не є обов'язковими до виконання в розумінні положень ст.ст. 4-5, 115 ГПК України;
- умовами договору № 21/556-НП від 03.01.2000 р. та додатковою угодою від 30.06.06 до цього договору не передбачено, що залізниця при поділі електроенергії на класи напруги повинна була керуватися постановою НКРЕ від 30.11.2001 р. № 1179, оскільки при поділі електричної енергії, переданої для потреб замовника (відповідача у справі) та розрахунку плати за передану електричну енергію сторони домовились застосовувати виключно постанову НКРЕ від 12.09.97 № 715, і замовнику залізниця надавала послуги відповідно до умов договору, а скаржник до 01.07.07 повністю оплачував послуги з передачі електроенергії мережами залізниці до моменту прийняття постанови НКРЕ від 21.06.07 № 831;
- заявою про застосування строку позовної давності до позовних вимог по справі № 8/20 (5015/1477/12), направленої на адресу Господарського суду Львівської області, скаржник визнав факт порушення умов договору від 03.01.200 р. № 21/556-НП в частині оплати послуг з передачі електроенергії по 2 класу напруги.
Згідно з ч. 2 ст. 85 та ч. 1 ст. 99 ГПК України у судовому засіданні 28.11.12 оголошено вступну та резолютивну частини постанови Львівського апеляційного господарського суду.
Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін у судових засіданнях, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, з огляду на наступне:
Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, 03 січня 2000 року між Львівською державною залізницею, найменування якої змінено на ДТГО «Львівська залізниця»та ВАТ «Львівобленерго»(Замовник), правонаступником якого є ПАТ «Львівобленерго», укладено договір про оплату послуг з передачі електроенергії № 21/556-НП (Т. І, а.с. 20), відповідно до умов якого Замовник оплачує Львівській залізниці послуги з передачі електроенергії, яка відпускається з шин тягових підстанцій для потреб підприємств Замовника та їх абонентів відповідно до переліку, який є невід'ємною частиною цього договору.
Львівська залізниця та відповідач є ліцензіатами з постачання електричної енергії за регульованим тарифом та з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами на території, де розташовані власні місцеві (локальні) електричні мережі залізниці та Товариства на підставі виданих НКРЕ України ліцензій серії АБ № 220846, АБ № 220845, АБ № 177344, АБ № 177345 (Т. І. а.с.7-8, Т. IV а.с. 35-36).
Відповідно до п.2.1. договору замовник зобов'язується щомісячно нараховувати та оплачувати на підставі показників обліку суму розрахунку: по 1 класу -0,43 коп./кВт. год., по 2 класу -1,40коп./кВт. год., за послуги з передачі електроенергії мережами Залізниці для потреб Замовника на підставі наданих залізницею довідок.
Договір діє з моменту підписання до 31.12.01 (п.5.1. договору).
Матеріали справи містять додаткову угоду про внесення змін до договору №21/556-НП від 03.01.2000 року від 30.06.2006 року, в якій зазначено, що термін дії договору про оплату послуг з передачі електроенергії №21/556-НП від 03.01.2000 року подовжується на строк до 31.12.2006 року. Договір вважається щоразу продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. (п.1.1. договору).
Відповідно до пункту 1.2. додаткової угоди до договору оплата за весь об'єм переданої електроенергії проводиться подекадно, за тарифом на передачу по 1 та 2 класу, затвердженим Постановою НКРЕ №715 від 12.09.1997 року, в наступні терміни: до 10 числа 30% вартості прогнозованої величини транзиту; до 20 числа 30% вартості прогнозованої величини транзиту; до 30 числа 40% вартості прогнозованої величини транзиту; до 10 числа наступного місяця -остаточний розрахунок відповідно до отриманого рахунку.
28.08.2007 року між сторонами підписана додаткова угода з протоколом розбіжностей, відповідно до пункту 1.1. якої зазначено, що п. 1.2. договору № 21/556-НП від 03.01.2000 року викладений в наступній редакції: оплату за весь об'єм переданої електричної енергії проводиться подекадно, за тарифом на передачу по 1 та 2 класу, затвердженим Постановою НКРЕ № 831 від 21.06.2007 року в наступні терміни: до 10 числа 30% вартості прогнозованої величини транзиту; до 20 числа 30% вартості прогнозованої величини транзиту; до 30 числа 40% вартості прогнозованої величини транзиту; до 10 числа наступного місяця -остаточний розрахунок відповідно до отриманого рахунку.
Проте, протокол розбіжностей ДТГО «Львівська залізниця»не підписало. Додаткова угода від 28.08.07 не набрала чинності.
Постановою НКРЕ України від 12.09.97 № 715 ДТГО «Львівська залізниця»затверджено тарифи на передачу електричної енергії місцевими (локальними) електромережами (Т. V, а.с. 61-62), зокрема, для І класу напруги (35 кВ та вище) встановлено тариф 0,43 коп./кВт. год. , для 2 класу напруги (менше 35 кВ) - тариф 1,40 коп/ кВт.год.
Відповідач до липня 2007 року здійснював оплату вартості послуг на передачу електроенергії за тарифами, затвердженими ДТГО «Львівська залізниця»постановою НКРЕ України від 12.09.97 № 715 по І та ІІ класах напруги.
Тобто, сторони договору № 21/556-НП від 03.01.2000 р. будували свої розрахунки, виходячи з умов (критеріїв) поділу електроенергії на І (35 кВ та вище) і ІІ класи (менше 35кВ) напруги, визначених постановою НКРЕ № 715 від 12.09.97.
З 1 липня 2007 року вступила в дію постанова НКРЕ України № 831, якою затверджено нові тарифи на постачання електричної енергії за регульованим тарифом, на передачу електричної енергії місцевими (локальними) електромережами та передачу електричної енергії для здійснення сальдо-розрахунків між ліцензіатами, та визнано такою, що втратила чинність, попередню постанову № 715 (Т. І а.с. 108, 109).
Нові тарифи на передачу електричної енергії місцевими (локальними) електромережами згідно постанови НКРЕ № 831 для здійснення сальдо-розрахунків між ліцензіатами для ДТГО «Львівська залізниця»встановлено на рівні: для І класу напруги -2,59 грн./МВт. год. (без ПДВ), для ІІ класу напруги -38,81 грн./МВт. год. (без ПДВ).
Анулювавши постанову НКРЕ № 715, постанова НКРЕ № 831 не визначала умови (критерії) поділу переданої електроенергії на І та ІІ класи напруги за ступенем напруги (35 кВ та вище) і менше (35 кВ), як це було у постанові № 715, що діяла на момент укладення договору, додаткової угоди від 30.06.2006 р. і за станом до 01.07.2007 р.
Задовольняючи частково позов щодо стягнення суми заборгованості за період з 01.07.07 по 31.10.10, суд першої інстанції виходив з того, що умови договору, укладеного між сторонами, є незмінними щодо розрахунків по І та ІІ класах напруги, оскільки відповідач по справі не довів, що у зв'язку з прийняттям постанови НКРЕ № 831 змінились умови поділу за ступенем напруги, переданої ДТГО «Львівська залізниця»і неоплаченої відповідачем електроенергії місцевими (локальними) електромережами залізниці, оскільки сторони під час укладення договору № 21/556-НП від 03.01.2000 р. не погоджували, що до І класу напруги відносяться обсяги віддачі електроенергії по ступені напруги 35 кВт. та вище, а до 2 класу напруги -менше 35 кВт. Тобто, сторони не внесли зміни до договору щодо зміни критеріїв поділу електроенергії на класи напруги згідно постанови НКРЕ № 654, а тому слід керуватися вищевказаним поділом на класи напруги, який визначений у договорі.
Крім того, в обґрунтування свого рішення суд першої інстанції посилався на те, що відповідач не довів суду належними доказами ту обставину, що загальний обсяг переданої йому ДТГО «Львівська залізниця»і спожитої відповідачем електроенергії у кількості 1 655 038 456 кВт./год. -це передана залізницею електроенергія лише І класу напруги.
Проте, Львівський апеляційний господарський суд не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне:
Згідно з ч. 3, 9 ст. 17 Закону України «Про електроенергетику»тарифи на передачу і постачання електричної енергії місцевими (локальними) електромережами регулюються Національною комісією регулювання електроенергетики України. Підприємства, які постачають електричну енергію мережами, які не є їх власністю, повинні купувати електричну енергію на оптовому ринку електричної енергії України та вносити плату за користування місцевими (локальними) електричними мережами.
Згідно з ст. 11 Закону України «Про електроенергетику»державне регулювання діяльності в електроенергетиці провадиться шляхом надання ліцензій на здійснення окремих видів діяльності в електроенергетиці, формування тарифної політики, встановлення порядку здійснення контролю за діяльністю суб'єктів електроенергетики, інших учасників оптового ринку електричної енергії та відповідальності за порушення ними умов і правил здійснення діяльності на оптовому ринку електричної енергії. Органом державного регулювання діяльності в електроенергетиці є національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики.
Пунктом 3.7.2. «Умов та Правил здійснення підприємницької діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами», які затверджені постановою НКРЕ № 15 від 13.06.96, що зареєстрована в Міністерстві юстиції України 26.07.96 за № 408/1433, встановлено, що ліцензіат має право одержувати від енергопостачальників як електроенергію, яку він передає місцевими (локальними) електромережами на відповідному класі напруги, так і плату за тарифами на передачу електроенергії. Відносини між ліцензіатами регулюються договорами. Порядок розрахунку обсягів передачі електроенергії та тарифи на передачу визначаються нормативно-правовими актами НКРЕ.
У п. 5.3. договору № 21/556-НП від 03.01.2000 р. сторони домовилися, що у всьому іншому, не передбаченому умовами даного договору, сторони зобов'язуються керуватись діючим законодавством.
Відповідно до п. 1.4. цих Умов та Правил ліцензіати з передачі електричної енергії, якими є сторони, зобов'язані виконувати постанови НКРЕ.
Як зазначалося вище, НКРЕ постановою № 715 від 12.09.97 (з додатком) затвердила ДТГО «Львівська залізниця»тарифи на передачу електроенергії (ціну) та критерії поділу електроенергії на класи напруги: 1 клас напруги (35 кВ та вище), 2 клас напруги (менше 35 кВ).
В постанові НКРЕ № 715 (з додатком) зазначено, що ці класи напруги діють до введення в дію інших класів напруги.
Постановою НКРЕ № 831 ДТГО «Львівська залізниця»було затверджено нові тарифи (ціну) на передачу електроенергії для здійснення розрахунків між ліцензіатами.
Однак, на відміну від постанови НКРЕ № 715, постановою НКРЕ № 831 Львівській залізниці не було затверджено критеріїв поділу електроенергії на класи напруги.
Згідно постанови НКРЕ № 831, постанова НКРЕ № 715 визнана такою, що втратила свою чинність.
Постанова НКРЕ № 831 набрала чинності 01.07.07.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про електроенергетику», ст. 9 Закону України «Про ціни і ціноутворення», ст. 632 ЦК України, п. 3.7.2. «Умов та Правил здійснення підприємницької діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами»тарифи на передачу електричної енергії затверджуються постановами НКРЕ.
У зв'язку з тим, що постанова НКРЕ № 715 та затверджені нею критерії поділу електроенергії на класи напруги для Львівської залізниці втратили чинність 01.07.07, в постанові НКРЕ № 715 було передбачено, що затверджені нею критерії поділу електроенергії на класи напруги діють до введення в дію інших критеріїв, з 01.07.07 такі критерії поділу електроенергії на класи напруги визначаються (вводяться в дію) згідно постанови НКРЕ № 654 від 25.05.06.
Постановою НКРЕ № 654 від 25.05.06 було затверджено критерії поділу електроенергії на класи напруги для всіх ліцензіатів України (тоді як постанова НКРЕ № 715 визначала критерії поділу електроенергії на класи напруги виключно для ДТГО «Львівська залізниця»).
Як зазначено в наявному в матеріалах справи офіційному роз'ясненні НКРЕ від 17.08.11, ДТГО «Львівська залізниця»та ПАТ «Львівобленерго»при визначенні критеріїв поділу електроенергії на класи напруги зобов'язані керуватися розділом 3 постанови НКРЕ № 654.
Згідно розділу 3 постанови НКРЕ № 654 критеріями поділу електроенергії на класи напруги є: 1) ступінь напруги (6,10,35... кВ) та 2) втратність/безвтратність віддачі електроенергії.
Постанова НКРЕ № 654 змінила критерії поділу електроенергії на класи напруги у порівнянні з постановою НКРЕ № 715: згідно постанови НКРЕ № 715 єдиним критерієм поділу електроенергії на класи напруги був тільки ступінь напруги (6,10,35... кВ).
Пунктом 1.3 Положення НКРЕ № 654 від 25.05.06 встановлено, що обсяг безвтратної (на 1-му ступені напруги) віддачі електроенергії - обсяг віддачі електроенергії енергопостачальником безпосередньо з шин 1-го ступеня напруги суміжним енергопостачальникам та споживачам, що перебувають на території здійснення ліцензованої діяльності енергопостачальника, без її передачі власними електричними мережами 1-го ступеня напруги.
Згідно з п. 1.3 постанови НКРЕ № 654 від 25.05.06 обсяг втратної (на І-му ступені напруги) віддачі електроенергії - обсяг віддачі електроенергії енергопостачальником електропередачі електричними мережами 1-го ступеня напруги в електричні мережі 1-го ступеня напруги суміжних енергопостачальників та споживачів.
Відповідно до пункту 3.1. Положення НКРЕ № 654 від 25.05.2006р до 1 класу напруги належать обсяги:
втратної віддачі електроенергії на ступенях напруги 150, 110, 35, 27 кВ;
безвтратної віддачі електроенергії на ступенях напруги 35, 27, 10, 6(3) кВ.
3.2. До 2 класу напруги належать обсяги:
втратної віддачі електроенергії на ступенях напруги 10, 6(3), 0,38 кВ;
безвтратної віддачі електроенергії на ступені напруги 0,38 кВ.
У наявних у справі довідках про фактичні обсяги віддачі електроенергії за 2007, 2008, 2009, 2010 роки, які підписані між Львівською залізницею та Львівобленерго, сторони погодили, що вся електроенергія, передана за спірний період з 01.07.07 по 31.10.10 за ступенем напруги 35, 10,6 кВ, є безвтратною.
Безвтратність цієї електроенергії випливає і з наказу Мінпаливенерго України № 757 від 17.12.03 та висновку експертизи КНІСЕ від 20.07.11 у справі № 28/215 по 4-му питанню.
На підставі вищевикладеного, загальний обсяг переданої за цей спірний період безвтратної електроенергії ступенем напруги 35, 10, 6 кВ в розмірі 1 655 038 456 кВт*год. відноситься лише до 1 класу напруги та повинен оплачуватись за тарифом на передачу електроенергії для здійснення розрахунків між ліцензіатами для 1 класу напруги, затвердженого постановою НКРЕ № 831, в розмірі 5143 859,52 грн.
Натомість, відповідно до матеріалів справи відповідач оплатив позивачу-2 5 287 762,50 грн. вартості наданих послуг з передачі електроенергії в кількості 1 655 038 456 кВт*год. по І-му класу напруги.
Таким чином, за період з 01.01.09 по 31.10.10. обсяги передачі електричної енергії мережами позивача-2 оплачуються за тарифами, які затверджені постановою НКРЕ № 831 з врахуванням постанови № 654 від 25.05.06, по першому класу напруги, а тому заборгованість у відповідача - відсутня.
Адже, класи напруги обсягів переданої електроенергії визначаються відповідно до постанови НКРЕ «Про затвердження Положення про порядок подання, визначення та затвердження економічних коефіцієнтів нормативних технологічних витрат електроенергії» № 654 від 25.05.06, а умови договору між сторонами у справі не можуть суперечити нормативним актам, до яких відносяться і постанови НКРЕ.
Відповідно до п. 1.3. постанови НКРЕ № 654 від 25.05.06 енергопостачальник -суб'єкт господарювання, який отримав ліцензії НКРЕ на право здійснення підприємницької діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами та постачання електричної енергії за регульованим тарифом на закріпленій території.
Відповідно до ч. 3 ст. 6 ЦК України сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
Згідно з ч. 3 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. До таких актів відносяться і постанови НКРЕ, оскільки регулюють правовідносини між сторонами в сфері постачання та передачі електричної енергії. Про обов'язковість застосування вимог постанов НКРЕ сторонами у справі як ліцензіатами з постачання та передачі електричної енергії місцевими локальними електромережами зазначено як в п.п 1.4, 3.7.2. «Умов та Правил здійснення підприємницької діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами», так і в ліцензійних умовах і в п. 5.3. договору № 21/556-НП від 03.01.2000 р.
Щодо висновку суду про необґрунтованість відмови НКРЕ від позову по даній справі, оскільки така заява від НКРЕ підписана особою, повноваження якої на вчинення таких дій не підтверджено належними та допустими доказами, Львівський апеляційний господарський суд зазначає наступне:
Відповідно до абзацу 6 статті 22 ГПК України господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.
Відповідно до ч. 1 ст. 78 ГПК України відмова позивача від позову, визнання позову відповідачем і умови мирової угоди сторін викладаються в адресованих господарському суду письмових заявах, що долучаються до справи. Ці заяви підписуються відповідно позивачем, відповідачем чи обома сторонами.
Як вбачається з матеріалів справи, НКРЕ -позивач-1, подав до суду заяву про відмову від позову в порядку ст. 78 ГПК України від 11.05.12 за вих. № 378/13/17-12 (Т. VІІ, а.с. 65-66). Ця заява була підписана головою ліквідаційною комісією -С. Тітенко.
Відповідно до п. 4 ст. 105 ЦК України до комісії з припинення юридичної особи з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії виступає у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.
Відтак, згідно з п. 4 ст. 105 ЦК України та п. п. 3.4. Указу Президента України №1057 від 23.11.11 голова комісії з ліквідації НКРЕ Тітенко С.М. мав повноваження від імені НКРЕ, що ліквідується, підписувати заяву про відмову від позову та вчиняти дії щодо відмови від позову.
В рішенні суд першої інстанції покликається на те, що невиконання встановлених державою ліцензійних умов, правил і тарифів на транспортування електричної енергії суб'єктами підприємницької діяльності істотно порушує інтереси держави в частині регулювання оптового ринку електроенергії України для реалізації яких і була створена НКРЕ.
Однак, у цій справі не порушено жодних ліцензійних умов, правил і тарифів на транспортування електричної енергії, що підтверджується висновками Актів НКРЕ про планову перевірку додержання ПАТ «Львівобленерго»законодавства про електроенергетику та ліцензійних умов з передачі та постачання електроенергії за 2007-2010 роки (т. VІІ, а.с. 107-117). Крім того, в постанові від 27.03.12. Вищий господарський суд зазначив, що у цій справі НКРЕ підтримала правову позицію ПАТ «Львівобленерго». Інших підстав, визначених ст. 22 ГПК України щодо неможливості прийняття судом відмови позивача від позову -не встановлено.
Таким чином, заява НКРЕ про відмову від позову була обґрунтованою, а тому підлягає до задоволення.
В поданих суду поясненнях від 22.06.09 за вих. № 4105/13/17-09 НКРЕ також заявляла про відмову від позову, заявленого до ВАТ «Львівобленерго», у зв'язку з чим просила суд виключити її із складу позивачів по справі (Т. ІV, а.с. 8-9).
Відповідно до п. 5 постанови Пленум Вищого господарського суду України від 23.03.12 № 7 «Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам»відмова прокурора від поданого ним позову не є обов'язковою для позивача, і так само відмова позивача від позову не є обов'язковою для прокурора, оскільки така відмова не означає вибуття позивача з процесу чи зміни його процесуального статусу. У відповідних випадках спір підлягає вирішенню по суті.
Відповідно до цього, та вказівок, зазначених у постанові Вищого господарського суду України від 27.03.12 у даній справі, рішення Господарського суду Львівської області від 20.09.11 у справі № 28/215 (яке набрало законної сили), яким відмовлено в задоволенні позовних вимог ДТГО «Львівська залізниця»про стягнення з ПАТ «Львівобленерго» 3 004 011,82 грн. заборгованості за надані в період з 01.07.07 по 01.01.09 послуги з передачі електроенергії на підставі договору № 21/556-НП від 03.01.2000 р. та додаткових угод до нього, не може бути застосовано як преюдиціальне при вирішенні даного спору.
Разом з цим, суд апеляційної інстанції приймає до уваги, що сторони у справі № 28/215 зобов'язані приймати до уваги рішення з цієї справи як щодо підстав та обставин його прийняття, так і щодо результату вирішеного ним спору за попередній період спірних правовідносин щодо порядку і підстав оплати послуг з передачі електроенергії.
З врахуванням вищенаведеного, Львівський апеляційний господарський суд встановив факти щодо того, що передача ДТГО «Львівська залізниця»в особі відокремленого підрозділу «Енергозбут»електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами для потреб відповідача здійснювалась у спірний період лише по першому класу напруги, а тому застосування позивачем цим тарифів на передачу електроенергії по другому класу напруги є безпідставним.
Місцевим господарським судом при прийнятті рішення не були правильно застосовані норми матеріального права внаслідок неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, що є підставою для його скасування в частині задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, -
Львівський апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Львівобленерго»задоволити частково.
2. Рішення Господарського суду Львівської області від 16.07.12 у справі № 5015/1477/12 скасувати в частині задоволення позову щодо стягнення з Публічного акціонерного товариства «Львівобленерго»на користь Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця»19 331 178,11 грн. основного боргу, 207 098,65 грн. пені, 3 029 966,88 грн. індексу інфляції, 749 597,14 грн. 3% річних. В цій частині прийняти нове рішення -в позові відмовити.
3. В решті рішення суду залишити без змін.
4. Стягнути з Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця»(79000, м. Львів, вул. Гоголя, 1, код ЄДРПОУ 01059900) на користь Публічного акціонерного товариства «Львівобленерго»(79026, м. Львів, вул. Козельницька, 3 код ЄДРПОУ 00131587) 32 190 грн. у відшкодування сплаченого судового збору за перегляд судового рішення в апеляційному порядку.
5. Місцевому господарському суду видати наказ.
6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку
Повний тест постанови складено 03.12.12
Головуючий суддя Кузь В.Л.
Суддя Желік М.Б.
Суддя Малех І.Б.