04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"27" листопада 2012 р. Справа№ 5011-65/11600-2012
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Коротун О.М.
суддів: Ільєнок Т.В.
Корсакової Г.В.
при секретарі судового засідання - Шмиговській А.М.
за участю представників:
від ПАТ «Сведбанк»: не з'явились
від ПАТ «Фінансова компанія «Сантанна»: Кобзар О.В. - представник за довіреністю б/н від 20.10.2011р. - приймав участь в судовому засіданні до перерви;
від ТОВ «Сантанна»: Кобзар О.В. - представник за довіреністю б/н від 07.07.2009р. - приймав участь в судовому засіданні до перерви;
розглянув апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Фінансова компанія «Сантанна» на ухвалу господарського суду міста Києва від 11.10.2012р.
у справі № 5011-65/11600-2012 (суддя Головіна К.І.)
за заявою Приватного акціонерного товариства «Фінансова компанія «Сантанна» про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 25.05.2012 р. у третейській справі № 187/12
за позовом Публічного акціонерного товариства «Сведбанк»
до Приватного акціонерного товариства «Фінансова компанія «Сантанна»
третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Сантанна»
про стягнення заборгованості.
В судовому засіданні оголошувалася перерва до 17:30 на підставі ч. 3 ст. 77 ГПК України.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Суть ухвали і апеляційної скарги:
Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.10.2012р. відмовлено в задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства «Фінансова компанія «Сантанна» (далі - ПАТ «Фінансова компанія «Сантанна», апелянт) про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 25.05.2012 р. у третейській справі № 187/12 (далі - рішення третейського суду).
Не погоджуючись із вказаною ухвалою, ПАТ «Фінансова компанія «Сантанна» звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 11.10.2012 р. у справі № 5011-65/11600-2012 та прийняти постанову, якою скасувати рішення третейського суду.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржуване рішення третейського суду підлягає скасуванню, оскільки склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону. Також апелянт зазначає, що він не був ознайомлений зі списком судів третейського суду, що позбавило його можливості реалізувати своє право на формування складу третейського суду. В порушення ст. ст. 34, 39 Закону України «Про третейські суди», за доводами апелянта, не було залучено до участі у справу арбітражного керуючого ТОВ «Сантана». Крім того, заявник вказує на те, що третейський суддя, який перебуває у трудових відносинах з ВАТ «Міжнародний інвестиційний банк», що є членом Асоціації українських банків, прямо або опосередковано був заінтересованим у розгляді третейської справи іншого банку - позивача у третейській справі.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.10.2012р. апеляційна скарга ПАТ «Фінансова компанія «Сантанна» прийнята до провадження та призначена до розгляду у відкритому судовому засіданні на 13.11.2012р.
У зв'язку з неявкою учасників апеляційного провадження та задоволенням заявлених клопотань розгляд справи ухвалою від 13.11.2012р. відкладався на 27.11.2012р. Копія вказаної ухвали отримана представником відповідача та третьої особи у третейській справі нарочно, про що свідчить його розписка на звороті оригіналу ухвали суду.
Представники позивача у третейській справі в судове засідання 27.11.2012р. не з'явились, про час та місце судового розгляду повідомлялись належним чином, що, зокрема, підтверджується наявною в матеріалах справи телефонограмою від 16.11.2012р. та реєстром відправки поштової кореспонденції від 19.11.2012р.
Відповідно до ч. 2 ст. 122 4 ГПК України про час і місце розгляду справи повідомляються особи, які беруть участь у справі. Неявка осіб, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Враховуючи те, що в матеріалах справи містяться докази належного повідомлення всіх учасників апеляційного провадження про час та місце проведення судового засідання по розгляду даної апеляційної скарги, явка представників сторін та третьої особи у третейській справі обов'язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статті 22 ГПК України) є правом, а не обов'язком сторони, апеляційна інстанція з огляду на обмеження розгляду апеляційної скарги процесуальними строками вважає за можливе здійснити перевірку ухвали суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за відсутності представників позивача у третейській справі.
Представник відповідача та третьої особи у третейській справі в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити.
Дослідивши матеріали справи, оглянувши матеріали третейської справи, заслухавши пояснення представника відповідача та третьої особи у третейській справі, розглянувши доводи апеляційної скарги, Київський апеляційний господарський суд, -
Як вірно з'ясовано судом першої інстанції та вбачається з матеріалів третейської справи № 187/12, 29 липня 2008 року між Закритим акціонерним товариством «Сведбанк Інвест», правонаступником прав і обов'язків якого у даному спорі є Публічне акціонерне товариство «Сведбанк» (банк за умовами кредитного договору) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сантанна» (позичальник за умовами договору) укладено кредитний договір № 642 (далі - кредитний договір), за умовами якого банк надає позичальникові кредит у гривні на умовах, передбачених цим договором, а позичальник зобов'язується одержувати кошти кредиту, а також повернути кошти кредиту у строки, визначені у графіку встановлення та зменшення ліміту заборгованості за кредитною лінією, сплатити проценти за користування ними та виконати інші зобов'язання, передбачені цим договором.
Крім того, в забезпечення виконання кредитних зобов'язань 29 липня 2008 року між банком та Закритим акціонерним товариством «Фінансова компанія «Сантанна», найменування якого приведено у відповідності до Закону України «Про акціонерні товариства» та змінено на Приватне акціонерне товариство «Фінансова компанія «Сантанна» (поручитель за умовами договору поруки), укладено договір поруки № 642/П-2 (далі - договір поруки), за умовами якого поручитель зобов'язався перед банком відповідати за виконання боржником кредитних зобов'язань, що випливать з кредитного договору від 29.07.2008р. № 642.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про третейські суди» (далі - Закон) юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону.
Згідно зі ст. 12 вказаного Закону третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди. Посилання у договорі, контракті на документ, який містить умову про третейський розгляд спору, є третейською угодою за умови, що договір укладений у письмовій формі і це посилання є таким, що робить третейську угоду частиною договору.
Таким чином, аналіз вищенаведених норм в їх системному зв'язку свідчить, що обов'язковою умовою для розгляду спору в третейському суді є наявність третейської угоди між сторонами.
У відповідності до п. 9.2 кредитного договору та статті 9 договору поруки у випадку неможливості вирішення спірного питання шляхом переговорів, сторони, керуючись ст. 5 Закону, домовились про те, що спори, розбіжності та вимоги, які виникають при виконанні договору поруки чи у зв'язку з ним або випливають з нього, підлягають розгляду у постійно діючому Третейському суді при Асоціації українських банків, що знаходиться за адресою: 02002, місто Київ, вул. М. Раскової, 15, згідно з регламентом даного третейського суду. Третейський розгляд справ, учасниками якого є сторони даного договору, здійснюється третейським судом у складі одного судді. Призначення третейського судді для розгляду спору в постійно діючому Третейському суді при Асоціації українських банків здійснюється Головою постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків у відповідності до регламенту даного третейського суду.
Отже, приймаючи до уваги наявність третейського застереження в кредитному договорі та договорі поруки, а також з огляду на відсутність доказів визнання недійсним в судовому порядку зазначених договорів (повністю або частково), спори що виникають при виконанні кредитного договору та договору поруки або пов'язані з ними, підлягають вирішенню постійно діючим Третейським судом при Асоціації українських банків.
Як вірно з'ясовано місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів третейської справи, Публічне акціонерне товариство «Сведбан», що є правонаступником всіх прав та обов'язків ЗАТ «Сведбанк Інвест», звернулось до Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків на підставі третейського застереження, яке міститься в кредитному договір та договорі поруки, з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства «Фінансова компанія «Сантанна», за участю третьої особи: Товариства з обмеженою відповідальністю «Сантанна» про стягнення кредитної заборгованості.
Згідно зі ч. 1 ст. 45 Закону рішення третейського суду приймається після дослідження усіх обставин справи третейським суддею, що одноособово розглядав справу, або більшістю голосів третейських суддів, які входять до складу третейського суду.
У відповідності до ч. ч. 1, 2 ст. 51 цього ж Закону рішення третейського суду є остаточним і оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених цим Законом. Рішення третейського суду може бути оскаржене сторонами, третіми особами, а також особами, які не брали участь у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їх права і обов'язки у випадках, передбачених цим Законом, до компетентного суду відповідно до встановлених законом підвідомчості та підсудності справ.
Крім того, відповідно до ст. 122 1 ГПК України сторони, треті особи, а також особи, які не брали участь у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їх права і обов'язки, мають право звернутися до господарського суду із заявою про скасування рішення третейського суду.
Частиною 3 ст. 122 4 ГПК України передбачено, що при розгляді справи в судовому засіданні господарський суд встановлює наявність або відсутність підстав для скасування рішення третейського суду.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 122 5 ГПК України рішення третейського суду може бути скасовано лише у випадках, передбачених цією статтею. Рішення третейського суду може бути скасовано, зокрема, якщо: 1) справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону; 2) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди; 3) третейську угоду визнано судом недійсною; 4) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону; 5) третейський суд вирішив питання про права і обов'язки осіб, які не брали участь у справі.
Аналогічні положення містяться у ч. 3 ст. 51 Закону.
ПАТ «Фінансова компанія «Сантанна» як на підставу для скасування рішення третейського суду посилається на те, що склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону, оскільки будь-якого доручення, яке в силу ст. 14 Закону давало б іншій (третій) особі призначати або обирати третейського суддю чи суддів відповідачем у третейській справі не вчинялось (п. 2 ч. 2 ст. 122 5 ГПК України). Також апелянт зазначає, що він не був ознайомлений зі списком судів третейського суду, що позбавило його можливості реалізувати своє право на формування складу третейського суду. Третейський суддя, що здійснював розгляд справи, на думку заявника, був зацікавленим в розгляді справи щодо стягнення з ПАТ «Фінансова компанія «Сантанна» коштів на користь ПАТ «Сведбанк». Також апелянт вказує на те, що арбітражний керуючий ТОВ «Сантана» не залучався до розгляду справи (п. 5 ч. 2 ст. 122 5 ГПК України).
Вищевикладені твердження апелянта не приймаються судом апеляційної інстанції, як підстава для скасування рішення третейського суду, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 627, ч. 1 ст. 628 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Рішенням Конституційного Суду України від 10 січня 2008 року у справі за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень абзаців сьомого, одинадцятого статті 2, статті 3, пункту 9 статті 4 та розділу VIII "Третейське самоврядування" Закону України "Про третейські суди" (справа про завдання третейського суду) визнано, що відповідно до чинного законодавства підвідомчий суду загальної юрисдикції спір у сфері цивільних і господарських правовідносин може бути передано його сторонами на вирішення третейського суду, крім випадків, встановлених законом (стаття 17 ЦПК України, стаття 12 ГПК України, стаття 6 Закону України "Про третейські суди"), оскільки, гарантуючи право на судовий захист з боку держави, Конституція України водночас визнає право кожного будь-якими не забороненими законом засобами захистити свої права і свободи від порушень і протиправних посягань (частина п'ята статті 55 Конституції України). Це конституційне право не може бути скасоване або обмежене (частина друга статті 22, стаття 64 Конституції України).
Зі змісту наявного в кредитному договорі (п. 9.2) та договорі поруки (стаття 9) третейського застереження вбачається, що сторонами було узгоджено порядок призначення третейського судді, зокрема, Головою постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків у відповідності до регламенту даного третейського суду.
Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що підписанням в договорах третейського застереження сторони надали свою згоду на такий порядок призначення третейського суду для кожного спору, що може виникнути між ними у зв'язку з виконанням договору поруки № 642/П-2 від 29.07.2008 р.
Також судом апеляційної інстанції відхиляються доводи апелянта про те, що йому не було надіслано пропозицію про обрання третейського судді, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 17 Закону формування складу третейського суду в постійно діючому третейському суді здійснюється в порядку, встановленому регламентом третейського суду. Формування складу третейського суду в постійно діючому третейському суді для вирішення конкретного спору здійснюється в порядку, погодженому сторонами. Якщо сторони не погодили іншого, то формування складу третейського суду в третейському суді для вирішення конкретного спору здійснюється в такому порядку: 1) при формуванні третейського суду в складі трьох і більше третейських суддів кожна із сторін призначає чи обирає рівну кількість третейських суддів, а обрані у такий спосіб третейські судді обирають ще одного третейського суддю для забезпечення непарної кількості третейських суддів. Якщо одна із сторін не призначить чи не обере належної кількості третейських суддів протягом 10 днів після одержання прохання про це від іншої сторони або якщо призначені чи обрані сторонами третейські судді протягом 10 днів після їх призначення чи обрання не оберуть ще одного третейського суддю, то розгляд спору в третейському суді припиняється і цей спір може бути переданий на вирішення компетентного суду; 2) якщо спір підлягає вирішенню третейським суддею одноособово і після звернення однієї сторони до іншої з пропозицією про призначення чи обрання третейського судді сторони не призначать чи не оберуть третейського суддю, то розгляд спору в третейському суді припиняється і цей спір може бути переданий на вирішення компетентного суду. Головуючий складу третейського суду у справі та третейський суддя у випадку, передбаченому абзацом першим пункту 1 частини третьої цієї статті, обираються не менш як двома третинами від призначеного чи обраного складу суду шляхом відкритого голосування. Сторони та призначені чи обрані ними третейські судді при призначенні чи обранні у відповідних випадках третейських суддів або головуючого складу третейського суду повинні забезпечувати додержання вимог цього Закону.
Частиною 2 ст. 12 Закону передбачено, що регламент третейського суду розглядається як невід'ємна частина третейської угоди.
За приписами ст. 16 Закону склад третейського суду формується шляхом призначення чи обрання третейських суддів (третейського судді). Третейський суд може розглядати справи в складі одного третейського судді або в будь-якій непарній кількості третейських суддів. У постійно діючому третейському суді кількісний та персональний склад третейського суду визначається за правилами, встановленими регламентом третейського суду.
Відповідно до ст. 14 Закону у постійно діючих третейських судах призначення чи обрання третейських суддів здійснюється із затвердженого відповідно до статті 8 цього Закону списку третейських суддів, який за регламентом цього постійно діючого третейського суду може мати обов'язковий чи рекомендаційний характер.
При цьому, статтею 17 Регламенту Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків, визначено, що формування складу третейського суду в постійно діючому Третейському суді здійснюється в порядку, встановленому цим Регламентом. Якщо інше не передбачено третейською угодою, справа розглядається одним суддею. Якщо спір підлягає розгляду суддею одноособово, не пізніше 5 днів з моменту реєстрації позовної заяви Голова Третейського суду або заступник повинен призначити суддю.
Таким чином, виходячи з аналізу вищенаведених норм, слід дійти висновку, що законодавець розрізняє порядок формування третейського суду (в разі якщо іншого не узгоджено сторонами) для розгляду справ в третейському суді від формування складу в постійно діючому третейському суді.
Зважаючи на те, що сторони погодили в третейському застереженні інший порядок призначення третейського судді (зокрема головою третейського суду), суд апеляційної інстанції відзначає, що до спірних правовідносин визначений в ч. 3 ст. 17 Закону порядок формування складу третейського суду не може бути застосований. Тоді як, у даному випадку, підлягає застосуванню положення ч. 2 ст. 17 Закону, ч. 2 ст. 17 Регламенту та укладеного між сторонами третейського застереження.
Як встановлено судом апеляційної інстанції та вбачається з матеріалів третейської справи, позовна заява ПАТ «Сведбанк» згідно розпорядження Голови Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків в формі резолюції передано на розгляд третейському судді Білоконь Ю.М., тобто в порядку, погодженому сторонами в третейському застереженні та згідно положень Регламенту і Закону.
Твердження апелянта щодо його необізнаності зі списком суддів третейського суду відхиляються судом апеляційної інстанції як необґрунтовані, оскільки вказана інформаціє є загальнодоступною та знаходиться на відповідному сайті Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків. Водночас, суд апеляційної інстанції відзначає, що ні нормами Закону, а ні положеннями Регламенту чи умовами договору обов'язку сторони та/або третейського суду здійснювати ознайомлення іншого учасника третейського розгляду зі списком третейських суддів не передбачено.
За наведеного, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками місцевого господарського суду про те, що призначення судді Білоконь Ю.М. у третейській справі № 187/12 здійснено у відповідності до вимог чинного законодавства, а відтак підстав для скасування рішення третейського суду з наведених підстав не вбачається.
Щодо доводів апеляційної скарги про заінтересованість третейського судді з огляду на те, що гонорар за розгляд третейської справи виплачується судді Асоціацією українських банків, фінансова та господарська діяльність якої контролюється ревізійною комісією у складі якої є представник ПАТ «Сведбанк», суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Третейський суд є постійно діючим недержавним органом, який створений на підставі рішення Ради Асоціації українських банків від 22.04.2005р., протокол № 2 «Про створення постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків», в порядку встановленому Законом України «Про третейські суди» для вирішення спорів, які виникають з цивільних та господарських правовідносин.
Відповідно до статті 2 Регламенту Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків третейський суд є недержавним, незалежним, постійно діючим органом, який створений для захисту майнових і немайнових прав та охоронюваних законом інтересів сторін третейського розгляду шляхом всебічного розгляду та вирішення спорів відповідно до закону.
Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону третейські судді не є представниками сторін.
Статтею 19 Закону передбачено, що третейський суддя не може брати участі у розгляді справи, а після його призначення чи обрання підлягає відводу чи самовідводу: якщо він особисто чи опосередковано заінтересований у результаті розгляду справи; якщо він є родичем однієї із сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, або перебуває з цими особами чи сторонами в особливих стосунках; на його прохання або за спільним рішенням сторін; у разі встановлення стороною обставин, які дають їй підстави вважати упередженим або необ'єктивним ставлення третейського судді до справи, про яке сторона дізналася після його обрання чи призначення; у разі тривалого, більш як один місяць від дня призначення чи обрання, невиконання ним обов'язків третейського судді у конкретній справі; у разі виявлення невідповідності третейського судді вимогам, встановленим статтею 18 цього Закону; якщо третейський суддя бере участь у вирішенні спору, який прямо чи опосередковано пов'язаний з виконанням ним службових повноважень, наданих державою. Жодна особа не може бути третейським суддею у справі, в якій вона раніше брала участь як третейський суддя, але була відведена чи заявила самовідвід, як сторона, представник сторони або в будь-якій іншій якості.
Інших застережень Закон не містить та сторонами в третейському застереженні не визначено.
Матеріалами справи підтверджується, що третейський суддя Білоконь Ю.М. не є представником чи працівником ні позивача у третейській справі, а ні відповідача чи третьої особи. Той факт, що представник ПАТ «Сведбанк» входить до складу ревізійної комісії Асоціації українських банків жодним чином не підтверджує існування підстав для опосередкованої зацікавленості третейського судді Білоконь Ю.М. в результаті розгляду справи про стягнення боргу за договорами, оскільки суддя третейського суду є незалежним при вирішенні справи від будь-яких посадових осіб, в т.ч. незалежним від члена ревізійної комісії асоціації.
Твердження апелянта щодо незалучення до участі у третейській справі арбітражного керуючого ТОВ «Сантанна» також відхиляються судом апеляційної інстанції, оскільки у відповідності до ч. 2 ст. 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, керівник банкрута звільняється з роботи у зв'язку з банкрутством підприємства, про що робиться запис у його трудовій книжці, а також припиняються повноваження власника (власників) майна банкрута, якщо цього не було зроблено раніше. Так як суду не надано доказів визнання ТОВ «Сантанна» банкрутом або припинення повноважень його органів управління, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними вищенаведені доводи апелянта з огляду на наявні в матеріалах третейської справи докази отримання товариством повідомлення про третейський розгляд справи. Крім того, третейська справа містить докази отримання арбітражним керуючим Шклярем О.С. (призначений згідно ухвали суду від 26.01.2010р. у справі № 44/474-б та повноваження якого були чинні на час розгляду справи в третейському суді) та ПАТ «Фінансова компанія «Сантанна» повідомлень про третейський розгляд справи (аркуші третейської справи 80, 83).
Таким чином, за результати перегляду в апеляційному порядку оскаржуваної ухвали Київським апеляційним господарським судом встановлено, що справа, у якій прийнято спірне рішення, підвідомча третейському суду, відповідно до чинного законодавства; вказане рішення прийнято у спорі, переданому третейським застереженням у договорі, що компетентним судом недійсним не визнавалось; склад третейського суду, яким прийнято рішення, відповідав вимогам статей 16 - 19 Закону, а також третейський суд вирішив питання про права і обов'язки заявника, який брав участь у справі в статусі відповідача та який, як встановлено судом апеляційної інстанції, був належним чином повідомлений третейським судом про судовий розгляд третейської справи. Відтак, передбачені ст. 1225 ГПК України та ч. 3 ст. 51 Закону підстави для скасування рішення третейського суду відсутні. В цій частині суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні заяви про скасування оскаржуваного рішення третейського суду.
Посилання апелянта на Ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 01.02.2012р., залишену без змін ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 24.04.2012р. та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України від 13.07.2012р., відхиляються судом апеляційної інстанції, оскільки по-перше, предметом розгляду вказаної цивільної справи було інше рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків, зокрема, у третейській справі № 694/11. По-друге, третейське застереження, викладене в статті 9 договору поруки, укладеного між банком та ПАТ «Фінансова компанія «Сантанна», не досліджувалось судами цивільної юрисдикції. По-третє, викладені у вказаних процесуальних документах судження не можуть бути преюдиційними фактами в розумінні ст. 35 ГПК України.
Враховуючи вищевикладене, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для зміни чи скасування ухвали суду першої інстанції в розумінні ст. 104 ГПК України.
Судові витрати покладаються на апелянта в порядку ст. 49 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 32-35, 43, 49, 99, 101 -106, 1221 - 1225 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Фінансова компанія «Сантанна» на ухвалу господарського суду міста Києва від 11.10.2012р. у справі № 5011-65/11600-2012 залишити без задоволення.
2. Ухвалу господарського суду міста Києва від 11.10.2012 року у справі № 5011-65/11600-2012 залишити без змін.
3. Доручити господарському суду міста Києва повернути матеріали третейської справи № 187/12 до Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків.
4. Матеріали справи № 5011-65/11600-2012 повернути до господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Головуючий суддя Коротун О.М.
Судді Ільєнок Т.В.
Корсакова Г.В.