36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
29.11.2012 р. Справа №18/2073/12
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Яромир-Агро", вул. Київська, 4 В, с. Вікторія, Пирятинський район, Полтавська область, 37044
про стягнення 85 118,06 грн.
Суддя Сірош Д. М.
Представники:
від позивача: ОСОБА_2, довір. від 01.11.2012 р.
від відповідача: Якуненко О. В. довір. від 03.05.2012 р. № 205
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення у відповідності до вимог ст. 85 ГПК України.
СУТЬ СПОРУ: Розглядається позовна заява про стягнення з відповідача 85 618,06 грн. заборгованості згідно договору підряду на виконання робіт (послуг) № 7 від 07.09.2011р., з яких: 75 500,00 грн. основного боргу, 6 556,65 грн. пені, 2 624,24 грн. - 3% річних, 937,11 грн. інфляційних.
Представник позивача підтримав позов на наполягав на його задоволенні у повному обсязі.
Представник відповідача надав суду клопотання про припинення провадження у справі в частині стягнення вимог про стягнення суми основного боргу в розмірі 75 500,00 грн., у зв'язку з добровільною сплатою.
Також, представник відповідача в судовому засіданні визнав позов в частині стягнення пені, річних та інфляційних в повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив:
07.09.2011 р. між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Яромир-Агро" було укладено договір підряду на виконання робіт (послуг).
Відповідно до п. 1.1 договору Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується виконати своїми засобами за рахунок Замовника роботи (послуги) зі скошування кукурудзи на силос на площі 190 га.
Згідно пункту 4.1. договору вартість робіт по скошуванню кукурудзи на силос становить 450,00 грн. за один гектар скошеної площі.
Отже, загальна вартість наданих позивачем відповідачу послуг становить 85 500,00 грн.
Згідно п. 4.1. вищевказаного договору відповідач повинен здійснити розрахунок за отримані послуги не пізніше десяти банківських днів з моменту підписання сторонами акту виконаних робіт.
Як вбачається з матеріалів справи 19.09.2011 р. між сторонами було підписано акт приймання -передачі виконаних робі (а. с. 11).
Проте, відповідач в порушення своїх договірних зобов'язань, розрахувався за надані послуги частково в сумі 10 000,00 грн.
Станом на момент подання позовної заяви заборгованість відповідача становила 75 500,00 грн.
Після порушення провадження у справі відповідачем було сплачено суму основного боргу в розмірі 75 500,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 2072, № 2078 від 26.11.2012 р. (в матеріалах справи).
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Сплата основного боргу в розмірі 75 500,00 грн., стягнення якого є предметом позову, яка була здійснена відповідачем після подання позову, є підставою для припинення провадження у справі в цій частині позовних вимог у зв'язку з відсутністю предмету спору.
Згідно ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші право чини.
Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, встановлених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно повинно бути виконане у встановлений строк (термін).
Відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань за вказаним договором та приписів чинного законодавства, не оплатив надані послуги у встановлені у договорі строки.
Згідно з ч. 1 ст. 229 ГК України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також: сплатити штрафні санкції.
Відповідно до ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
У позовній заяві позивач ставить вимогу про стягнення з відповідача пені за прострочення оплати наданих послуг.
Відповідно до ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором.
Частиною 2 ст. 217 ГК України встановлено, що у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції. Водночас, до штрафних санкцій ст. 230 ГК України відносить господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми ( неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
За розрахунком позивача, перевіреним судом до стягнення з відповідача підлягає 6 556,65 грн. пені за період з 04.10.2011 р. по 02.04.2012 р.
Крім того, згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, повинен на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредиторів від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримання ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки за порушення виконання зобов'язання.
З огляду на вищевикладене, суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення 937,17 грн. інфляційних та 3% річних в сумі 2 624,24 грн. за період з 04.10.2011 р. по 16.10.2012 р.
Відповідно до ст. 78 ГПК України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.
Оскільки, дії відповідача не суперечать законодавству, не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, заборгованість відповідача підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, суд задовольняє позовні вимоги в повному обсязі.
Судові витрати, понесені позивачем, відшкодовуються йому за рахунок відповідача з урахуванням ст. 49 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 32-33, 43-44, 49, 78, п. 1-1 ст. 80, 82-85 ГПК України, суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Яромир-Агро" (вул. Київська, 4В, село Вікторія, Пирятинський район, Полтавська обл., 37044, р/р 26004054504906 в ПГРУ ПАТ "ПриватБанк", МФО 331401, код ЄДРПОУ 33582194) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_2 в ПАТ "Райффайзен банк Аваль", МФО 380805, ІПН (код) НОМЕР_1) - 6556,65 грн. пені, 2624,24 грн. - 3% річних, 937,11 грн. інфляційних, 1712,36 грн. судового збору.
Видати наказ з набранням цим рішенням законної сили.
3. 1. Припинити провадження у справі в частині вимог про стягнення основного боргу в сумі 75500,00 грн.
Суддя Сірош Д. М.
Повне рішення складено: 04.12.2012 р.