04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"29" листопада 2012 р. Справа№ 5028/22/20/2012
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Гаврилюка О.М.
суддів: Авдеєва П.В.
Куксова В.В.
за участю секретаря судового засідання Камінської Т.О.
в судове засідання прокурор та представники сторін не з'явилися
розглянувши апеляційну скаргу прокурора прокуратури м. Чернігова на ухвалу господарського суду Чернігівської області від 11.09.2012 року
у справі № 5028/22/20/2012 (суддя Селівон А.М.)
за позовом Заступника прокурора м. Чернігова (м. Чернігів) в інтересах держави в особі Комунального підприємства „Діловий центр" Чернігівської обласної ради (м. Чернігів)
до Кредитної спілки „Селянський кредит" (м. Чернігів)
про стягнення 1 489 грн. 59 коп.
До господарського суду Чернігівської області звернувся Заступника прокурора м. Чернігова в інтересах держави в особі Комунального підприємства „Діловий центр" Чернігівської обласної ради до Кредитної спілки „Селянський кредит" про стягнення з відповідача на користь позивача 1 489 грн. 59 коп., з яких заборгованість з відшкодування витрат за надані комунальні послуги та на утримання орендованого майна - 1 454 грн. 91 коп. та пеня - 34 грн. 68 коп.
Ухвалою від 11.09.2012 року господарський суд Чернігівської області позов залишив без розгляду на підставі п. 1 ч. 1 ст. 81 ГПК України.
Не погоджуючись з зазначеною ухвалою місцевого господарського суду прокурор прокуратури м. Чернігова звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали господарського суду Чернігівської області від 11.09.2011 року у справі № 5028/22/20/2012, скасувати ухвалу господарського суду Чернігівської області від 11.09.2012 року у справі № 5028/22/20/2012 та справу передати на розгляд господарського суду Чернігівської області.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.11.2012 року прокурору прокуратури м. Чернігова було відновлено строк на апеляційне оскарження, його апеляційну скаргу було прийнято до провадження та призначено розгляд справи № 5028/22/20/2012 у судовому засіданні за участю прокурора та представників сторін.
В судове засідання 29.11.2012 року прокурор та повноважні представники сторін не з'явилися та про причини неявки суд не повідомили, хоча про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином. Після обговорення судова колегія дійшла висновку, що неявка прокурора та повноважних представників сторін не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті.
Дослідивши докази, що є у справі, перевіривши застосування норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвала господарського суду Чернігівської області від 11.09.2012 року має бути залишена без змін, виходячи із наступного.
Як вбачається з матеріалів справи підставою для залишення позову без розгляду з посиланням на п. 1 ч. 1 ст. 81 ГПК України (позовну заяву підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано) було те, що місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що даний позов заявлений не в інтересах держави, а в інтересах підприємства.
Відповідно до п. 2 ст. 121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом. Відповідно до ст. 361 Закону України „Про прокуратуру" від 05.11.1991 року № 1789-XII підставою представництва прокурором в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.
Згідно з ч. 1 ст. 2 ГПК України господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. В позовній заяві прокурор самостійно визначає, в чому саме полягає порушення інтересів держави і обґрунтовує необхідність їх захисту (ч. 2 ст. 2 ГПК України).
Конституційний Суд України в рішенні від 08.04.1999 року № 3-рп/99 визначив, що прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних чи інших інтересів держави; обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
П. 2 резолютивної частини рішення КСУ визначено, що під поняттям „орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" треба розуміти орган державної влади або орган місцевого самоврядування, який законом наділений повноваженнями органу виконавчої влади.
У п. 5 мотивувальної частини рішення КСУ передбачено, що орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, фактично є позивачем у справі, порушеній за позовною заявою прокурора, і на підставі ч. 1 ст. 21 Арбітражно-процесуального кодексу України є стороною в арбітражному процесі, цей орган здійснює процесуальні дії відповідно до вимог ст. 22 Арбітражного процесуального кодексу України України.
Заступником прокурора м. Чернігова зазначено, що Комунальне підприємство „Діловий центр" Чернігівської обласної ради - позивач у справі створене в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області і входить до управління комунального майна Чернігівської обласної ради. Засновником підприємства є Чернігівська обласна рада. Дана позовна заява вжита як захід прокурорського реагування з метою захисту державних інтересів в особі комунального підприємства обласної ради щодо стягнення коштів до місцевого бюджету.
Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що хоча позов заступника прокурора подано в інтересах держави, проте фактично спірні правовідносини виникли між суб'єктами господарювання: Комунальним підприємством „Діловий центр" Чернігівської обласної ради та Кредитною спілкою „Селянський кредит" при виконанні господарських договорів від 02.02.2011 року № 10-11 та від 02.02.2011 року № 03/11. Вказані відносини за правовою природою є господарськими, і в межах цих відносин Комунальне підприємство „Діловий центр" Чернігівської обласної ради не реалізовує взагалі повноваження держави або органу виконавчої влади, не здійснює владних, управлінських функцій по відношенню до Кредитної спілки „Селянський кредит", вказані особи в зазначених відносинах є рівноправними та незалежними одна від одної. Окрім цього, комунальна власність не входить до складу державної власності, є самостійним об'єктом права власності, управління якою здійснює безпосередньо територіальна громада або створені нею органи.
В свою чергу позивач має статус юридичної особи, самостійний кошторис і печатку, згідно п.3.5 Статуту має право укладати угоди, набувати майнових та немайнових прав, нести обов'язки, бути позивачем і відповідачем у суді загальної юрисдикції, спеціалізованих судах, а також у третейському суді, на підставі укладених ним договорів оренди комунального майна пред'являти претензії та подавати позови до господарського суду, предметом яких є стягнення в доход обласного бюджету належної бюджету частини орендної плати, та відповідно має підстави і можливості для самостійного захисту своїх прав.
Згідно п. 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам" від 23.03.2012 року № 7 господарський суд повинен оцінювати правильність визначення прокурором органу, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретних функцій у правовідносинах, пов'язаних із захистом інтересів держави.
Інтереси держави мають чітко формулюватися й умотивовуватися в позовній заяві або іншому процесуальному документі, поданому прокурором або заступником прокурора.
У випадках неправильного визначення прокурором (його заступником) позивача, тобто органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, господарський суд на підставі п. 1 ч. 1 ст. 63 ГПК України повертає таку позовну заяву і додані до неї документи без розгляду.
Якщо господарський суд помилково порушив провадження у справі за позовом прокурора чи його заступника, в якій неправильно визначено позивача за вимогами про захист інтересів держави, такий позов підлягає залишенню без розгляду відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 81 ГПК України.
Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що наведене прокурором обґрунтування підстав пред'явлення позову не містить посилань на обставини, що свідчать про порушення чи загрозу інтересам держави та визначення органу державної влади, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, позов заявлено в інтересах суб'єкта господарювання, управління господарською діяльністю якого здійснюється через його органи управління, а тому за таких обставин порушувати провадження у справі за позовом прокурора та розглядати спір по суті підстав не було.
Враховуючи вищевикладене та з урахуванням того, що прокурором при поданні позову у даній справі неправильно було визначено за вимогами про захист інтересів держави КП „Діловий центр" Чернігівської обласної ради в якості позивача, тобто органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про залишення без розгляду позову відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 81 ГПК.
Вищезазначене не перешкоджає позивачу самостійно звернутися з вказаним позовом до господарського суду відповідно до положень ч. 4 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України.
З огляду на вищевикладене колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що доводи прокурора прокуратури м. Чернігова, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, а тому відсутні підстави для скасування ухвали господарського суду.
Колегія суддів вважає, що господарський суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, належним чином дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та виніс законну та обґрунтовану ухвалу у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, а тому ухвала підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.
Керуючись ст. ст. 81, 99, 101, 103, 105, 106 ГПК України Київський апеляційний господарський суд -
1. Апеляційну скаргу прокурора прокуратури м. Чернігова на ухвалу господарського суду Чернігівської області від 11.09.2012 року по справі № 5028/22/20/2012 залишити без задоволення.
2. Ухвалу господарського суду Чернігівської області від 11.09.2012 року по справі № 5028/22/20/2012 залишити без змін.
3. Справу № 5028/22/20/2012 повернути до господарського суду Чернігівської області.
Постанова набуває законної сили з дня її прийняття.
Головуючий суддя Гаврилюк О.М.
Судді Авдеєв П.В.
Куксов В.В.