04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"20" листопада 2012 р. Справа№ 10/066-12
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Чорногуза М.Г
суддів: Сухового В.Г.
Мальченко А.О.
секретар судового засідання: Кац О.В.,
в судове засідання з'явились представники:
від позивача: ОСОБА_2 - поспорт; ОСОБА_3 - дов. №755338 від 27.07.2012р.;
від відповідача 1: не з'явились;
від відповідача 2: не з'явились;
розглянувши матеріали апеляційної скарги фізичної особи-підприємця ОСОБА_2,
на рішення господарського суду Київської області від 25 вересня 2012 року,
у справі № 10/066-12 (суддя Привалова А.І.),
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Київ,
до 1) Семиполківської сільської ради Броварського району Київської області,
2) державного підприємства Міністерства оборони України
«Білоцерківський військовий торг», Київська обл., м. Біла церква
про визнання договору оренди дійсним та примусове виселення з приміщення,
ФОП ОСОБА_2 звернулась до господарського суду Київської області з позовною заявою до Семиполківської сільської ради Броварського району, Київської області та ДП Міністерства оборони України «Білоцерківський військовий торг» про визнання договору оренди дійсним та примусове виселення з приміщення (а.с. 11-13).
Рішенням господарського суду Київської області від 25 вересня 2012 року по справі № 10/066-12 в задоволені позовних вимог ФОП ОСОБА_2 відмовлено повністю (а.с. 77-83).
Не погоджуючись із вказаним рішенням місцевого господарського суду, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 25 вересня 2012 року у справі № 10/066-12 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, оскільки судом не взято до те, що договір, який укладено між відповідачем-1 та відповідачем-2 розірвано, також судом не надано належної оцінки доказам поданим позивачем.
Автоматизованою системою документообігу суду здійснено розподіл справ між суддями, відповідно до якого апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_2 по справі № 10/066 12 передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Чорногузу М.Г. Розпорядженням Заступника голови Київського апеляційного господарського суду Верховця А.А. від 30 жовтня 2012 року для розгляду апеляційної скарги по справі № 10/066-12 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя: Чорногуз М.Г., судді: Мальченко А.О., Суховий В.Г.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30 жовтня 2012 року апеляційну скаргу відповідача прийнято до провадження та призначено розгляд справи на 20 листопада 2012 року.
В судовому засіданні 20 листопада 2012 року позивач та його представник надали суду свої пояснення в яких підтримали доводи наведені в апеляційній скарзі, просили скасувати рішення господарського суду Київської області від 25.09.2012 року по справі № 10/066-12 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Семиполківська сільська рада направила до апеляційного суду клопотання про розгляд справи без участі її представника та повідомила, що позовні вимоги визнає.
Представник ДП Міністерства оборони України «Білоцерківський військовий торг» в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлявся належним чином, про причину неявки суд не повідомив.
Враховуючи ту обставину, що ухвалою про прийняття апеляційної скарги до провадження учасників процесу було попереджено, що у разі неявки у судове засідан- ня їх представників, справа буде розглянута за наявними матеріалами, а неявка представників відповідачів не перешкоджає повному, всебічному та об'єктивному розгляду справи, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами та за відсутності представників відповідачів.
Згідно з частиною першою статті 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила наступне.
13 червня 2012 року між ФОП ОСОБА_2 (орендар) та Семиполківською сільською радою (орендодавець) було укладено договір оренди № 01-06/12 частини нежитлового приміщення в/м АДРЕСА_1, (далі по тексту договір), (а.с. 14-17).
Вказаний договір був укладений на підставі рішення конкурсної комісії з питань оренди об'єктів нерухомого майна та земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності територіальної громади села Семиполки Броварського району, оформленого протоколом № 01 від 15 травня 2012 року.
Згідно п.п. 1.1., 1.2. договору, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 153 кв. м. Зазначене майно орендар використовує для організації магазину із продажем продовольчих та промислових товарів.
Пунктом 2.1. договору сторони погодили, що орендар вступає у строкове платне користування майном, у термін, вказаний в договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі майна, який є невід'ємною частиною договору.
Строк дії договору сторони погодили з 13 червня 2012 року по 12 травня 2015 року (п. 9.1 договору).
Позивач зазначає, що він не має можливості використовувати орендоване приміщення за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 153 кв. м., за призначенням, оскільки на даний час у вказаному приміщенні перебуває ДП Міністерства оборони України «Білоцерківський військовий торг», у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про виселення зазначеного підприємства.
В заяві про зменшення позовних вимог, позивач відмовився від вимог в частині визнання договору оренди дійсним та просив задовольнити вимоги в частині виселення відповідача-2 з приміщення.
Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дослідивши матеріали справи та апеляційну скаргу погоджується з висновком місцевого господарського суду про відмову в задоволенні позовних вимог.
За своєю правовою природою, договір який укладений між сторонами є договором оренди (найму).
Частинами 1, 2, 6 статті 283 Господарського кодексу України встановлено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ). До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 765 Цивільного кодексу України, наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором наймом.
Пунктом 6.1.1. договору встановлено, що орендодавець зобов'язується передати орендарю майно, згідно з розділом 2 договору по акту приймання-передачі, який підписується одночасно з договором.
Проте, акт приймання-передачі спірного приміщення сторони суду не надали.
Апелянт як в суді першої інстанції так і в суді апеляційної інстанції посилається на те, що договір, який укладено між відповідачем-1 та відповідачем-2 розірвано, тому відповідач-2 немає жодних прав використовувати спірне приміщення.
Колегія суддів київського апеляційного суду зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ст. 1 ГПК України «Підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Пленум Вищого господарського суду України, п. 2.1 Постанови № 18 від 26.12.2011, "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" вказав, що «Згідно з частиною другою статті 43 ГПК та статтею 33 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Якщо подані сторонами та іншими учасниками судового процесу докази є недостатніми, господарський суд може за їх клопотанням чи за власною ініціативою витребувати в порядку підготовки справи до розгляду необхідні для цього письмові і речові докази, інші матеріали (пункти 3, 4, 6, 8 і 11 статті 65 ГПК), притому не лише від учасників судового процесу, а й від інших підприємств, установ, організацій, державних органів. У разі неможливості самостійно подати необхідні для розгляду справи докази сторона, прокурор, третя особа вправі звернутися до господарського суду, в тому числі й апеляційної інстанції, з клопотанням про витребування доказів; при цьому обґрунтування такої неможливості покладається на особу, що заявляє відповідне клопотання. Звертаючись з клопотанням про витребування доказів до суду апеляційної інстанції, заявник, з огляду на вимоги частини першої статті 101 ГПК, повинен також обґрунтувати неможливість подання цих доказів до місцевого господарського суду. Така неможливість може бути зумовлена, зокрема, тим, що: сторона (сторони) заявляла в місцевому господарському суді клопотання про витребування в інших осіб відсутніх у неї (них) доказів, але зазначеним судом таке клопотання не задоволено; на час прийняття рішення місцевим господарським судом заявникові не було і не могло бути відомо про існування відповідних доказів; докази з'явилися після розгляду справи судом першої інстанції.
Відповідне клопотання має заявлятися (подаватися) в письмовій формі.»
В матеріалах справи відсутні документальні докази оформлення станом на день винесення рішення у даній справі, акту приймання-передачі приміщення в оренду позивачу.
Станом на день винесення рішення по даній справі, сторонами не підписано акт приймання-передачі нежитлового приміщення, отже позивачу не передане приміщення в оренду, відповідно у нього відсутні правові підстави для звернення з позовом про усунення перешкод в користуванні приміщенням в зв'язку із відсутністю у позивача права користування.
Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про безпідставність позовних вимог ФОП ОСОБА_2 про примусове виселення ДП Міністерства оборони України «Білоцерківський військовий торг» з нежитлового приміщення.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду стосовно встановлених обставин і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
З огляду на вищевикладене колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що місцевий господарський суд виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, в рішенні господарського суду Київської області повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами дослідженими в судовому засіданні.
Рішення господарського суду Київської області від 25 вересня 2012 року по справі № 10/066-12 підлягає залишенню без змін.
Апеляційна скарга ФОП ОСОБА_2 на рішення господарського Київської області від 25 вересня 2012 року по справі № 10/066-12 задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 99, 101, п. 1 ч.1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -
1. Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на рішення господарського суду Київської області від 25 вересня 2012 року по справі № 10/066-12 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Київської області від 25 вересня 2012 року по справі № 10/066-12 залишити без змін.
3. Справу № 10/066-12 повернути до господарського суду Київської області .
Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 109 ГПК України.
Головуючий суддя Чорногуз М.Г
Судді Суховий В.Г.
Мальченко А.О.