04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"27" листопада 2012 р. Справа№ 5011-30/9782-2012
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Чорногуза М.Г
суддів: Жук Г.А.
Сухового В.Г.
при секретарі судового засідання Кац О.В.
в судове засідання зявились:
від позивача: ОСОБА_1. - паспорт серія НОМЕР_1 від 26.01.2007р.;
від відповідача : Качур О.А. - дов. №17/09/12-2 від 01.10. 2012р.;
розглянувши матеріали апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Арсенал-Центр»,
на рішення господарського суду міста Києва від 02 жовтня 2012 року,
у справі № 5011-30/9782-2012 (суддя Ващенко Т.М.),
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1,
Дніпропетровська обл., м. Нікополь,
до товариства з обмеженою відповідальністю «Арсенал-Центр», м.
Київ,
про стягнення 35 224 грн. 36 коп. та зобов'язання вчинити дії,
ФОП ОСОБА_1. звернувся до господарського суду міста Києва з позовною заявою до ТОВ «Арсенал-Центр» про стягнення 10 588 грн. 79 коп. та зобов'язання повернути майно (а.с. 10-17).
01 жовтня 2012 року позивач подав заяву про збільшення позовних вимог та просив стягнути з відповідача 7 645 грн. - основного боргу, 111 грн. 09 коп. - 3% річних, 534 грн. 14 коп. - пені, 25 903 грн. 23 коп. - неустойки та 3000 грн. витрати на послуги адвоката (а.с. 161-162).
Рішенням господарського суду міста Києва від 02 жовтня 2012 року по справі № 5011-30/9782-2012 позов задоволено частково. Зобов'язано відповідача повернути позивачу приміщення, розташоване за адресою Дніпропетровська обл., м. Нікополь, вул. Чубая, 9/52. Крім того, стягнуто з відповідача на користь позивача 7 645 грн. - основного боргу, 109 грн. 78 коп. - 3% річних, 528 грн. 02 коп. - пені, 25 935 грн. 49 коп. - неустойки. В задоволені іншої частини позовних вимог відмовлено (а.с. 172-182).
Не погоджуючись із вказаним рішенням місцевого господарського суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 02 жовтня 2012 року по справі № 5011-30/9782-2012 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права оскільки не взято до уваги те, що відповідач вживав заходів про дострокове розірвання договору, проте, письмові повідомлення про розірвання договору позивач не отримував.
Автоматизованою системою документообігу суду здійснено розподіл справ між суддями, відповідно до якого апеляційну скаргу ТОВ «Арсенал-Центр» по справі № 5011 30/9782 2012 передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Чорногузу М.Г. Розпорядженням в.о. голови Київського апеляційного господарського суду Верховця А.А. від 07 листопада 2012 року для розгляду апеляційної скарги по справі № 5011 30/9782-2012 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя: Чорногуз М.Г., судді: Жук Г.А., Суховий В.Г.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07 листопада 2012 року апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду.
В судовому засіданні 27 листопада 2012 року представник відповідача надав суду свої пояснення в яких підтримав апеляційну скаргу, просив скасувати рішення господарського суду міста Києва від 02 жовтня 2012 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
ФОП ОСОБА_1., також надав суду свої пояснення в яких заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 02 жовтня 2012 року у справі № 5011 30/9782-2012 без змін.
Згідно з частиною першою статті 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила наступне.
20 червня 2011 року ФОП ОСОБА_1. (орендодавець) та ТОВ «Арсенал-Центр» (орендар) уклали договір № ФН/06/11 оренди нежитлового приміщення (далі по тексту - договір), (а.с. 21-25).
Пунктом 1.1 договору сторони погодили, що орендодавець передає, а орендар приймає в оренду (користування) нежитлове приміщення, розташоване на першому поверсі будинку за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 39,8 кв.м, приміщення офісу-магазину промислової групи товарів, що належить орендодавцеві на праві власності (об'єкт оренди).
Об'єкт оренди передається в оренду орендодавцем строком на 12 (дванадцять) місяців. Термін дії договору встановлений з 20 червня 2011 року до 19 червня 2012 року (п. 1.3, 9.1 договору).
Передача об'єкта в оренду здійснюється сторонами шляхом підписання сторонами акту прийому-передачі №1, повернення об'єкта після закінчення строку оренди здійснюється шляхом підписання акту прийому-передачі №2 про повернення майна нежитлового приміщення (п. 2.3 договору).
На виконання п. 2.3 договору, 20 червня 2012 року між сторонами підписано та скріплено печатками акт № 1 прийому-передачі нежитлового приміщення (а.с. 27).
Відповідно до п. 6.1, 6.2, 6.3 договору, за користування об'єктом оренди орендар сплачує орендодавцеві орендну плату в розмірі 3 000,00 грн. за місяць. Зобов'язання по сплаті орендної плати починається за даним договором з моменту підписання акту № 1 прийому-передачі, а закінчується з моменту акту прийому-передачі № 2. Орендар щомісяця до 15-го числа поточного місяця сплачує орендодавцеві суму орендної плати за поточний місяць в наявній формі шляхом видачі коштів з каси орендаря або шляхом їхнього перерахування на розрахунковий рахунок, зазначений орендодавцем, або іншими способами, не забороненими законодавством України.
Пунктом 4.4 викладені обов'язки орендаря, в яких орендар зобов'язується вчасно і у повному обсязі здійснювати орендні платежі.
Проте, відповідач в порушення умов договору, не здійснив оплату за оренду приміщення згідно виставлених рахунків-фактур за березень, квітень та травень місяці 2012 року.
Позивач неодноразово надсилав на адресу відповідача вимоги про сплату заборгованості за вказані місяці, а саме: №3 від 10 квітня 2012 року (а.с. 34) про сплату заборгованості за березень 2012 року, №4 від 07 травня 2012 року (а.с. 32) про сплату заборгованості за березень та квітень місяць 2012 року.
Отримання відповідачем вказаних вимог підтверджується доданими до матеріалів справи копіями повідомлень про вручення поштових відправлень, квитанціями та описами вкладень поштових відправлень (а.с. 49-53).
Однак, зазначені вимоги відповідачем не були виконані, у зв'язку з чим листом № 5 від 15 травня 2012 року, позивач звернувся до відповідача з повідомленням про розірвання договору оренди та вимогою повернути орендоване приміщення (а.с. 31). Отримання вказаного листа підтверджується повідомленням на запит від Нікопольського відділення спецзв'язку Дніпропетровської обл. (а.с. 47).
Вимоги позивача про повернення майна та сплату заборгованості відповідачем виконані не були, що зумовило ФОП ОСОБА_1. звернутись до суду.
Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дослідивши матеріали справи та апеляційну скаргу погоджується з висновком місцевого господарського суду про часткове задоволення позовних вимог.
За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором оренди (найму).
Частиною 1 ст. 283 Господарського кодексу України встановлено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Відповідач, в судових засіданнях як в суді першої інстанції так і в апеляційному судді не надав доказів сплати вказаної позивачем заборгованості. Тому, вказана позивачем сума основного боргу підлягає стягненню в повному обсязі.
За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Провівши повторний розрахунок трьох процентів річних, пені та неустойки за допомогою «калькулятора підрахунку ЛІГА:ЗАКОН», колегія суддів київського апеляційного суду встановила, що господарський суду міста Києва дійшов вірного висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 109 грн. 78 коп. - 3% річних, 528 грн. 02 коп. - пені та 25 935 грн. 49 коп. - неустойки.
Відповідно до ст. 782 Цивільного кодексу України, наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.
Як вже зазначалось, позивач звернувся до відповідача з листом про розірвання договору оренди та повернення орендованого приміщення. Зазначений лист відповідач отримав 17 травня 2012 року (а.с. 48).
Частиною 2 ст. 795 Цивільного кодексу України встановлено, що повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.
В матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували повернення орендованого майна тому, вимога позивача про повернення майна є обґрунтованою та законною.
Також, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про відмову в стягненні витрат по оплаті юридичної допомоги в сумі 3000 грн., виходячи з наступного.
Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката.
Однак, доказів, які б підтверджували витрати позивача на оплату юридичних послуг позивачем не надано.
Пунктом 5 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.07.2004 р. N 01-8/1270 «Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у 2003 р. щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України», встановлено, що стягнення суми в рахунок майбутньої їх оплати у вигляді судових витрат, чинним законодавством не передбачено.
Скаржник, в обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що він вживав заходів про дострокове розірвання договору, проте, в матеріалах справи відсутні документальні докази отримання позивачем письмового повідомлення про розірвання договору.
Колегія суддів зазначає, що в обґрунтування своїх доводів відповідач не надав належних доказів розірвання договору та повернення орендованого майна.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду стосовно встановлених обставин і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
З огляду на вищевикладене колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що місцевий господарський суд виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, в рішенні господарського суду міста Києва повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами дослідженими в судовому засіданні.
Рішення господарського суду міста Києва від 02 жовтня 2012 року, по справі № 5011-30/9782-2012 підлягає залишенню без змін.
Апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю « Арсенал-Центр», на рішення господарського суду міста Києва від 02 жовтня 2012 року, задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 99, 101, п. 1 ч. І ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -
1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю « Арсенал-Центр» на рішення господарського суду міста Києва від 02 жовтня 2012 року, по справі № 5011-30/9782-2012 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду міста Києва від 02 жовтня 2012 року, по справі № 5011-30/9782-2012 залишити без змін.
3. Справу № 5011-30/9782-2012 повернути до господарського суду міста Києва.
Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову Київського апеляційного господарського, протягом двадцяти днів, суду може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 109 ГПК України.
Головуючий суддя Чорногуз М.Г
Судді Жук Г.А.
Суховий В.Г.