04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"19" листопада 2012 р. Справа№ 5011-68/9714-2012
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Жук Г.А.
суддів: Мальченко А.О.
Остапенка О.М.
при секретарі судового засідання Анісімовій М.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги від 09.10.2012 року б/н Приватного акціонерного товариства «Епос» на рішення господарського суду міста Києва від 25.09.2012 року
у справі № 5011-68/9714-2012 ( суддя - Ониськів О.М.),
за позовом Приватного акціонерного товариства «Епос»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аква-Тера»
про стягнення 265 100, 00 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: Цапик А.В. за дов.,
відповідача: Родін Р.В. за дов.
17.07.2012 року Приватне акціонерне товариство «Епос» звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аква-Тера» про стягнення 251 100, 00 грн. штрафу та 14 000,00 грн. витрат на адвокатські послуги (а.с.9-15).
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором купівлі-продажу № 2104/08 від 21.04.2008 року.
10.09.2012 року позивач подав уточнений розрахунок штрафних санкцій (а.с.133), відповідно до якого позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 251 100,00 грн. за період прострочення з 01.10.2011 року по 01.01.2012 року.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.09.2012 року у справі № 5011-68/9714-2012 в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач, Приватне акціонерне товариство «Епос», подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду м. Києва в повністю та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.
Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення прийнято з неповним з'ясуванням обставин справи та порушенням норм матеріального права. Апелянт стверджує, що судом першої інстанції неправомірно відмовлено у задоволенні позовних вимог, оскільки позивач звернувся до суду із порушенням строку позовної давності в один рік.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.10.2012 року апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Епос» прийнято до провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні за участю представників сторін на 19.11.2012 року.
Представник апелянта в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги.
В судовому засіданні 19.11.2012 року та у відзиві на апеляційну скаргу відповідач заперечив доводи скаржника, просив рішення місцевого господарського суду залишити без змін, скаргу - без задоволення.
Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи, апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.
Судова колегія Київського апеляційного господарського суду, розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права встановила наступне.
21.04.2008 року між ТОВ «Епос» (правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство «Епос») і Товариством з обмеженою відповідальністю «Аква-Тера» у справі було укладено договір купівлі-продажу № 2104/08 (далі -договір), відповідно до п.п. 1.1., 1.2. якого Приватне акціонерне товариство «Епос» (продавець за договором, позивач у справі) зобов'язався поставити покупцю продукцію згідно специфікації № 1, ТОВ «Аква-Тера» (покупець за договором, відповідач у справі) зобов'язався оплатити та прийняти товар на передбачених даним договором умовах і за встановлену ціну.
Відповідно до п. 1.4 договору ціна на товар, що поставляється по даному договору, вказана в специфікації. Загальна сума договору складає 1 350 000,00 грн.
Договором сторони передбачили, що оплата, здійснюється наступним чином: 50 000,00 грн. - авансовий платіж; 450 000,00 грн. - до 15.05.2008; оплата залишкової суми здійснюється починаючи з першої декади серпня 2007 року по березень 2009 року. Строк оплати в січні - лютому 2009 року може обговорюватись додатково Після одержання передоплати ціна на товар фіксується і зміні не підлягає. Оплата за поставлений товар здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця ( п. 2.1 договору).
Пунктом 6.1. вказаного договору сторони встановили, що у випадку невиконання зобов'язань по строкам поставки чи оплати винна сторона сплачує штраф у розмірі 0,2 % від загальної вартості договору за кожен день прострочення. Сплата штрафу не звільняє жодну із сторін від виконання зобов'язань по даному договору.
Сторони встановили строк дії договору - договір вступає в силу з дати його підписання особами, уповноваженими обома сторонами, і діє до 31.12.2008 (п.10.1. договору).
15.09.2008 року між сторонами була підписана Додаткова угода № 1 до договору № 2104/08 від 21.04.2008 року (а.с.24), якою сторони виклали ст. 2 договору в наступній редакції: «2.1. Оплата здійснюється наступним чином: 2.1.1. 50 000,00 грн. - авансовий платіж; 2.1.2. 450 000,00 грн. - до 15.05.2008 року; 2.1.3. оплата залишкової суми здійснюється у наступному порядку: 300 000,00 грн. до 06.10.2008; 275 000,00 грн. до 01.04.2009; 275 000,00 грн. до 01.10.2009; п. 6 договору в наступній редакції: «У випадку порушення покупцем строку оплати, вказаного в п. 2.1 даного договору, він зобов'язується сплатити штраф в розмірі 20 % від несвоєчасно сплаченої суми. Сплата штрафу не звільняє сторін від виконання взятих на себе по даному договору зобов'язань. Незалежно від сплати штрафу покупець відшкодовує спричинені в результаті цього збитки без врахування розміру штрафу»; п. 10.1 договору в наступній редакції: «Договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін, і діє до 31.12.2009 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань по даному договору».
Як встановлено місцевим господарським судом, до матеріалів справи долучено рішення господарського суду міста Києва від 29.02.2012 року у справі № 14/575, яке набрало законної сили, яким з ТОВ «Аква-Тера» на користь ТОВ «Епос» стягнуто 405 000,00 грн. боргу та 3 % річних у розмірі 6 524,38 грн.(а.с.20-22).
Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України, факт прострочення відповідачем своїх зобов'язань за договором встановлено рішенням господарського суду міста Києва від 29.02.2012 у справі № 14/575 та не потребує доведення при розгляді даної справи.
02.08.2012 року відповідач звернувся із заявою про застосування строків позовної давності (а.с.38), в якій просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, оскільки сплинуло більше трьох років при позовній давності для штрафів у один рік.
Згідно ст.ст. 256 - 257 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється законом тривалістю у три роки.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила та обчислюється з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (ст. 253 ЦК України).
Відповідно до ч. 6 ст. 236 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Частиною 2 ст. 260 ЦК України встановлено, що порядок обчислення позовної давності не може бути змінений за домовленістю сторін.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України спеціальна позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Частиною 4 ст. 267 ЦК України передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі є підставою для відмови у позові.
Місцевим господарським судом правомірно встановлено, що зобов'язання за договором № 2104/08 від 21.04.2008 року були виконані відповідачем з порушення строків визначених у п. 2.1. договору, відтак, вимоги позивача про необхідність застосування до відповідача штрафних санкцій, які передбачені п. 6.1. договору є обґрунтованими та правомірними.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач, починаючи з першої декади серпня 2007 року по березень 2009 року - до 31.03.2009 року включно, повинен був здійснити оплату залишкової суми, відтак перебіг позовної давності щодо вимоги про стягнення з відповідача штрафу у сумі 251100,00 грн. починається з 01.04.2009 року (момент порушення зобов'язання з оплати та виникнення права на нарахування санкцій) та спливає 01.04.2010 року.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції про необґрунтованість доводів позивача щодо переривання строку позовної давності в зв'язку зі зверненням останнього у грудні 2011 року до господарського суду міста Києва з позовом відповідача про стягнення 677 606,14 грн.. за спірним договором з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 264 ЦК України позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги (боргу), право на яку має позивач.
Отже, з пред'явленням позову щодо частини вимоги (боргу), право на яку має позивач, перебіг позовної давності щодо цієї частини вимоги переривається і починає спливати заново. Що ж до вимог, які не охоплюються пред'явленням позову, то позовна давність щодо них не переривається.
Як вбачається з матеріалів справи, вимоги у справі № 14/575 заявлені про стягнення заборгованості 677 606,14 грн., з яких 405 000,00 грн. боргу, 266 000,00 грн. штрафу та 3% річних у сумі 6 606,14 грн., однак відповідно до заяви про зменшення розміру позовних вимог поданої ПАТ «Епос» 17.02.2012 під час розгляду справи № 14/575, вимоги щодо стягнення з ТОВ «Аква-Тера» 266 000,00 грн. штрафу судом не розглядалися.
Відтак, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що оскільки вимога про стягнення з відповідача 251 100,00 грн. штрафу за неналежне виконання зобов'язань за договором купівлі-продажу № 2104/08 від 21.04.2008 року, нарахованих на прострочений борг за період з 01.10.2011 по 01.01.2012, заявлена позивачем поза межами строку позовної давності, який сплинув 01.04.2010 року, висновок місцевого господарського суду про відмову у задоволенні позовних вимог є правомірним, оскільки позивач звернувся з позовом до суду 17.07.2012 року, тобто з порушенням строку позовної давності ( в один рік), передбаченого п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України.
Аналогічна позиція викладена у постановах Вищого господарського суду України у справі № 17/40/5022-810/2011 від 25.01.2012 та у справі № 3/43/10 від 16.05.2011.
Крім того, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні вимоги про стягнення з відповідача 14 000,00 грн. витрат на адвокатські послуги з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Приписами статті 49 ГПК України визначено, що суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при відмові в позові - на позивача.
Враховуючи наведене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом належним чином досліджено обставини справи та надано цим обставинам відповідну правову оцінку, тому рішення господарського суду міста Києва від 25.09.2012 року у справі № 5011-68/9714-2012 відповідає фактичним обставинам справи та не суперечить чинному законодавству України, а відтак передбачених законом підстав для скасування оскаржуваного рішення місцевого господарського суду не вбачається.
Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати за перегляд рішення в апеляційній інстанції покладаються позивача у справі (апелянта).
Керуючись ст. ст. 99, 101, 103 та 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу від 09.10.2012 року б/н Приватного акціонерного товариства «Епос» на рішення господарського суду міста Києва від 25.09.2012 року по справі № 5011-68/9714-2012 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду міста Києва від 25.09.2012 року по справі № 5011-68/9714-2012 залишити без змін.
3. Справу № 5011-68/9714-2012 повернути до господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку відповідно до вимог ст. ст. 107-111 ГПК України.
Головуючий суддя Жук Г.А.
Судді Мальченко А.О.
Остапенко О.М.