04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"12" листопада 2012 р. Справа№ 5011-14/10820-2012
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Жук Г.А.
суддів: Мальченко А.О.
Остапенка О.М.
при секретарі судового засідання Анісімовій М.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги від 04.10.2012 року № 1172/1 Підприємства з іноземною інвестицією у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Фалбі» на рішення господарського суду міста Києва від 26.09.2012 року
у справі № 5011-14/10820-2012 ( суддя - Мельник С.М.),
за позовом Публічного акціонерного товариства «Вітаміни»
до Підприємства з іноземною інвестицією у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Фалбі»
про стягнення 323 429, 14 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: Ялі К.А. - дов. № 3230/01 від 21.11.2012 року,
відповідача: не з'явилися
08.08.2012 року Публічне акціонерне товариство «Вітаміни» звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Підприємства з іноземною інвестицією у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Фалбі» про стягнення 323 429, 14 грн., з яких 280 506,14 грн. боргу, 42 923,00 грн. пені (а.с.5-7).
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором купівлі-продажу № 6-11 від 26.01.2011 року.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.09.2012 року у справі № 5011-6/9816-2012, з врахуванням ухвали господарського суду міста Києва від 03.10.2012 року про виправлення помилки (а.с.126), позов задоволено частково. Стягнуто з Підприємства з іноземною інвестицією у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Фалбі» на користь Публічного акціонерного товариства «Вітаміни» 260 506, 14 грн. боргу, 42 923 грн. пені, судовий збір. В частині стягнення 20 000 грн. боргу провадження припинено (а.с.123-125).
Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач, Підприємство з іноземною інвестицією у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Фалбі», подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду м. Києва та прийняти нове рішення, яким змінити в частині застосування пені та стягнення судового збору.
Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення прийнято з неповним з'ясуванням обставин справи та неповно досліджено докази у даній справі. Апелянт стверджує, що судом не з'ясовано той факт, що позивачем пропущено строки позовної давності в частині нарахування пені та не враховано факт повернення товару на суму 548,26 грн.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.10.2012 року апеляційну скаргу Підприємства з іноземною інвестицією у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Фалбі» прийнято до провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні за участю представників сторін на 12.11.2012 року.
Представник апелянта в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення поштової установи про вручення 19.10.2012 року представнику апелянта ухвали від 18.10.2012 року про порушення апеляційного провадження у даній справі.
В судовому засіданні 12.11.2012 року та у відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечив доводи скаржника, просив рішення місцевого господарського суду залишити без змін, скаргу - без задоволення.
Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи, апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.
Судова колегія Київського апеляційного господарського суду, розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права встановила наступне.
26.01.2011 року між сторонами у справі було укладено договір купівлі-продажу № 6-11 (далі -договір), відповідно до п. 1.1. якого Публічне акціонерне товариство «Вітаміни» (продавець за договором, позивач у справі) зобов'язався поставити та передати лікарські препарати та вироби медичного призначення (надалі -товар), а відповідач (покупець) прийняв на себе зобов'язання прийняти та оплатити вказаний товар.
Договором сторони передбачили, що ціна товару вказується у накладній та специфікаціях до договору, включаючи вартість тари, пакування, маркування( п. 2.1. договору).
Відповідно до п. 3.1. договору поставка товару по договору здійснюється на умовах FCA м. Умань, Черкаська обл., або СТР - місце поставки, зазначене в товаротранспортних документах, відповідно до «Інкотермс» в редакції 2000 року.
Пунктом 4.2 договору сторони встановили, що оплата за поставлений товар здійснюється на умовах передоплати або відстрочки платежу. Умови оплати по кожній окремій партії товару вказуються у відповідному рахунку або накладній.
Відповідно до п.10.1. договору даний договір набрав чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31 грудня 2011 року. В частині виконання зобов'язань, що виникли у період дії договору - до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань відповідно до умов договору.
Як вбачається із матеріалів справи, на виконання умов договору, позивач за період з 15.02.2011 року по 20.02.2012 року поставив відповідачу товар, що підтверджується відповідними видатковими накладними, який було отримано повноважними представниками відповідача на підставі довіреностей на загальну суму 1 062 519, 44 грн. Належним чином засвідчені копії видаткових накладних представлено в матеріалах справи (а.с.15-49).
Претензій щодо недобросовісного виконання позивачем своїх договірних зобов'язань від відповідача не надходило.
Відповідач розрахувався за отриманий товар частково, станом на час подання позовної заяви, заборгованість становила 280 506,14 грн.
Як вбачається із матеріалів справи, 06.06.2012 року позивач направив на адресу відповідача претензію щодо оплати вартості товару та пені.
Відповідач отримав вищевказані документи 11.06.2012 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового повідомлення (а.с.115), однак, вказана вимога залишена без відповіді та задоволення, що спричинило звернення позивача до суду за захистом свого порушеного права.
Під час розгляду справи в суді І інстанції відповідач платіжним дорученням № 003659 від 15.08.2012 року (а.с. 119) перерахував позивачеві 20 000 грн. боргу. Решта суми заборгованості та пеня в сумі 43 923 грн., відповідачем не сплачені.
Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного господарського суду, з огляду на приписи п. 1-1 ст. 80 ГПК України, визнає обґрунтованим та правомірним висновок місцевого господарського суду про припинення провадження у справі в частині вимог щодо стягнення боргу в сумі - 20 000 грн., які були перераховані відповідачем після порушення провадження у справі.
Таким чином, заборгованість станом на час прийняття рішення суду, становила 260 506,14 грн. (280 506,14 -20 000,00 грн. = 260 506,14 грн.), які правомірно та обґрунтовано стягнуто з боржника.
Місцевий господарський суд правомірно, посилаючись на норми ст.ст. 174, 193 ГК України, ст. ст. 11, 509, 526, 626, 629 ЦК України зазначив, що підставою виникнення зобов'язання є договір укладений між сторонами, зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором, що доведено матеріалами справи та не заперечене відповідачем, позивач правомірно застосував до нього відповідальність, у відповідності до вимог ст.ст. 216, 217, 230 ГК України, ст.ст. 611, 612, 549 ЦК України, у вигляді неустойки (пені), що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідальність у вигляді стягнення пені за порушення строків оплати передбачена сторонами в п. 8.3. договору від 26.01.2011 року № 6-11, відтак, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду про правомірність нарахування пені в сумі 43 923 грн., яку обраховано позивачем з врахуванням вимог ст.232 ГК України та Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».
Твердження апелянта що судом не досліджено пропущення позивачем строків позовної давності в частині нарахування пені за прострочення оплати вартості товару за кожною окремою накладною спростовується наступним.
Відповідно до вимог ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Як вбачається із матеріалів справи, під час розгляду справи такої заяви від відповідача не надходило.
Доказів повернення товару на суму 548,26 матеріали справи не містять, таких доказів відповідачем не представлено і в апеляційній інстанції.
Враховуючи наведене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом належним чином досліджено обставини справи та надано цим обставинам відповідну правову оцінку, тому рішення господарського суду міста Києва від 26.09.2012 року у справі № 5011-14/10820-2012 відповідає фактичним обставинам справи та не суперечить чинному законодавству України, а відтак передбачених законом підстав для скасування оскаржуваного рішення місцевого господарського суду не вбачається.
Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати за перегляд рішення в апеляційній інстанції покладаються відповідача у справі (апелянта).
Керуючись ст. ст. 99, 101, 103 та 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу від 04.10.2012 року № 1172/1 Підприємства з іноземною інвестицією у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Фалбі» на рішення господарського суду міста Києва від 26.09.2012 року по справі № 5011-14/10820-2012 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду міста Києва від 26.09.2012 року по справі № 5011-14/10820-2012 залишити без змін.
3. Справу № 5011-14/10820-2012 повернути до господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку відповідно до вимог ст. ст. 107-111 ГПК України.
Головуючий суддя Жук Г.А.
Судді Мальченко А.О.
Остапенко О.М.