номер провадження справи 33/92/12
Запорізької області
про припинення провадження у справі
27.11.12 справа № 5009/3887/12
за позовом Кам'янсько Дніпровського міжрайонного прокурора (71304, м.Кам'янка-Дніпровська Запорізької області, вул. 9 Травня, 4) в інтересах держави, в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції держави у спірних відносинах Позивача Державної екологічної інспекції у Запорізькій області (69035, м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, 72-А)
до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Дніпровська сільська рада Кам'янсько-Дніпровського району Запорізької області (71321, с.Дніпровка Кам'янсько-Дніпровського району Запорізької області, вул. 9 Травня, 42)
про відшкодування шкоди
Суддя Мірошниченко М.В.
Секретар судового засідання Хилько Ю.І.
Відомості про представників сторін та учасників судового процесу:
від прокуратури: Кузьмина А.С. -посвідчення № 008966 від 12.10.2012 р.
від позивача : Кучугурна О.О. -довіреність № 131/03 від 12.01.2012 р.
від відповідача: не з'явився
від третьої особи: Стасюк О.В. -довіреність б/н б/д
Кам'янсько-Дніпровський міжрайонний прокурор, м. Кам'янка-Дніпровська Запорізької області в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції держави у спірних відносинах - Державної екологічної інспекції у Запорізькій області, м. Запоріжжя звернувся в господарський суд Запорізької області із позовною заявою про стягнення з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 шкоди, заподіяної засміченням земельної ділянки в розмірі 4082, 35 грн.
В якості підстави позову в позовній заяві зазначено, що Кам'янсько-Дніпровською міжрайонною прокуратурою за участю державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції у Запорізькій області проведено перевірку додержання вимог природоохоронного законодавства під час використання земельної ділянки, розташованої за межами с. Дніпровка на відстані 1,500 км. від населеного пункту по дорозі Василівка - Кам'янка-Дніпровська. В ході перевірки виявлено, що на зазначеній земельній ділянці всупереч вимогам чинного природоохоронного законодавства розміщено побутове сміття. Площа засмічення земельної ділянки складає 1672 кубічних метрів. При цьому, встановлено, що на території Дніпровської сільської ради Кам'янсько-Дніпровського району населенню надаються послуги з вивозу твердих побутових відходів суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1. З пояснень ОСОБА_1 стало відомо, що вивіз сміття у с. Дніпровка здійснюється ним три рази на тиждень на сміттєзвалище, що розташоване за межами с. Дніпровка. За один раз ОСОБА_1 вивозиться приблизно 5 кубів сміття, в цілому за тиждень - 15 кубів сміття. Між ОСОБА_1 та мешканцями с. Дніпровка укладено 30 письмових та 70 усних угод про надання послуг з вивозу сміття. Проте, як засвідчила перевірка, суб'єктом господарювання жодної угоди з питань надання послуг вивозу твердих побутових відходів з сільською радою, громадою, Кам'янсько-Дніпровською районною державною адміністрацією Запорізької області не укладалися. Вказані порушення вимог природоохоронного та земельного законодавства зафіксовані в акті перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 18.01.2012 р. В результаті засмічення вказаної земельної ділянки побутовими відходами ФОП ОСОБА_1 заподіяна шкода державним інтересам в сумі 4082,35 грн., що підтверджується відповідним розрахунком зробленими відповідно до Методики визначення розміру шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства. Добровільно ФОП ОСОБА_1 спричинену державі шкоду на загальну суму 4082,35 грн. не відшкодував, у зв'язку з чим заподіяна шкода підлягає відшкодуванню у примусовому порядку. Посилаючись на приписи ст. 158, 211 Земельного кодексу України, ст. 376 ЦК України та ст.ст. 50, 51 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», просив позов задовольнити.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 17.10.2012 р. порушено провадження у справі № 5009/3887/12, розгляд якої призначено на 06.11.2012 р. На підставі ст. 77 ГПК України ухвалою суду від 06.11.2012р. розгляд справи було відкладено до 27.11.2012 р.
За клопотанням представників прокуратури, позивача та третьої особи судовий процес ведеться без застосування засобів технічної фіксації.
Третя особа -у письмовому відзиві на позовну заяву вказала на те, що Державна екологічна інспекція у Запорізькій області діє на підставі Положення про Державну екологічну інспекцію України, яке затверджене указом Президента України від 13 квітня 2011 року N 454/2011. Відповідно до вищевказаного положення Державна екологічна інспекція не наділена правом або обов'язком щодо стягненням з фізичних або юридичних осіб збитків, які нанесені Державі за порушення законодавства в сфері природоохоронних відносин. Відповідно до ч 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Просив у позові відмовити.
27.11.2012р. до початку судового засідання, від прокурора Кам'янсько-Дніпровської міжрайонної прокуратури надійшло письмове клопотання про припинення провадження у справі, у зв'язку з добровільним погашенням відповідачем шкоди в сумі 4082,35 грн. На підтвердження здійсненої відповідачем оплати, до матеріалів справи надано дублікат платіжної квитанції № П443/1216730/1 від 26.11.2012 р. на суму 4082,35 грн.
В судовому засіданні представник прокуратури підтримав клопотання про припинення провадження у справі.
Присутні в судовому засіданні представники позивача та третьої особи проти припинення провадження у справі не заперечили.
Відповідач - вимоги суду, щодо надання письмового відзиву та витребуваних судом документів не виконав, процесуальним правом на участь представника в судовому засіданні 27.11.2012р. не скористався, про причини неявки не повідомив. Про час та місце слухання справи відповідач був повідомлений належним чином (в тому числі в попередньому судовому засіданні 06.11.2012 р.).
Відповідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Оскільки про час та місце судового розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином, суд вважає за можливе розглянути справу без участі його представника за наявними у справі матеріалами.
Стаття 75 ГПК України дозволяє суду розглянути спір за наявними у справі матеріалами, у випадку, якщо відзив на позов та витребувані судом документи не надані.
В судовому засіданні 27.11.2012 р. справу розглянуто за наявними в ній матеріалами і прийнято ухвалу.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що провадження по даній справі підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України у зв'язку із відсутністю предмета спору.
Конституцією України закріплено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси є об'єктами права власності Українського народу. Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування, (ст. 13 Конституції України)
Як свідчить ст. 121 Конституції України, одним із завдань прокуратури є представництво інтересів держави у суді у випадках визначених законом. Підставами представництва інтересів держави відповідно до положень ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру»є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.
Статтею 2 ГПК України передбачено право прокурора подавати до господарського суду позовні заяви в інтересах держави, зазначивши орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. Відповідно до ст. 37 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», нагляд за додержанням законодавства про охорону довкілля здійснює Генеральний прокурор України та підпорядковані йому прокурори. При здійсненні нагляду органи прокуратури застосовують надані їм законодавством права, включаючи звернення до суду з позовами про відшкодування шкоди, заподіяної в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Рішенням Конституційного Суду України у справі №1-1/99 від 08.04.1999 року передбачено, що «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах»- це орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом, відповідно до статей 6, 7, 13 та 143 Конституції України може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.
Виходячи зі змісту ст. 20 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», до компетенції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів і його органів на місцях належать:
б) державний контроль за використанням і охороною земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони республіки, дотриманням заходів біологічної і генетичної безпеки щодо біологічних об'єктів навколишнього природного середовища при створенні, дослідженні та практичному використанні генетично модифікованих організмів у відкритій системі, а також за додержанням норм екологічної безпеки;
з) подання позовів про відшкодування збитків і втрат, заподіяних в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах є Державна екологічна інспекція у Запорізькій області, на яку відповідно до п. З Положення про Державну екологічну інспекцію України покладено обов'язок щодо здійснення державного контролю в галузі охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання природних ресурсів, екологічної та, в межах своєї компетенції, радіаційної безпеки, в тому числі за додержанням лімітів на утворення та розміщення відходів, додержанням екологічних вимог у процесі зберігання, транспортування, використання, знешкодження та поховання (складування) виробничих, побутових та інших видів відходів.
Матеріали справи свідчать, що 17.01.2012 р. державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції у Запорізькій області Голощаповою Ю.А., у присутності сільського голови Риболова В.А, землеупорядника сільської ради Амельченка О.М., помічника прокурора Рулевського О.О. було проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Дніпровською сільською радою Кам'янсько-Дніпровського району Запорізької області.
За результатами перевірки, державним інспектором було оформлено акт від 18.01.2012 р., в якому, зокрема, зазначено, що на земельній ділянці, яка розташована за межами села Дніпровка виявлене несанкціоноване звалище твердих побутових відходів. Послуги по вивозу сміття населенню села Дніпровка надає ФОП ОСОБА_1 Площа земельної ділянки під звалищем твердих побутових відходів складає 0,836 га (152 м. * 5,5 м.), середньою висотою 2 метри. Об'єм відходів - 1672 куб.м.
Акт перевірки від 18.01.2012 р. підписано державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища та присутніми при перевірці особами.
На підставі Акту перевірки від 18.01.2012 р. позивачем було розраховано розмір завданої навколишньому природному середовищу майнової шкоди у сумі 4082,35 грн.
Відносини в галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища», Законом України «Про відходи».
Статтею 1 Закону України «Про відходи»від 05.03.1998р. № 187/98-ВР визначені наступні терміни:
- спеціально відведені місця чи об'єкти - місця чи об'єкти (місця розміщення відходів, сховища, полігони, комплекси, споруди, ділянки надр тощо), на використання яких отримано дозвіл спеціально уповноважених органів на видалення відходів чи здійснення інших операцій з відходами;
- розміщення відходів - зберігання та захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об'єктах;
- побутові відходи - відходи, що утворюються в процесі життя і діяльності людини в житлових та нежитлових будинках (тверді, великогабаритні, ремонтні, рідкі, крім відходів, пов'язаних з виробничою діяльністю підприємств) і не використовуються за місцем їх накопичення;
- тверді відходи - залишки речовин, матеріалів, предметів, виробів, товарів, продукції, що не можуть у подальшому використовуватися за призначенням.
Відповідно до ч. 7 ст. 33 цього Закону, забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів, у тому числі побутових, у підземних горизонтах, на території міст та інших населених пунктів, на територіях природно-заповідного фонду, на землях природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, в межах водоохоронних зон та зон санітарної охорони водних об'єктів, в інших місцях, що може створювати небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людини.
Згідно із ст. 17 Закону України «Про відходи», суб'єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов'язані, в тому числі:
з) не допускати зберігання та видалення відходів у несанкціонованих місцях чи об'єктах;
л) відшкодовувати шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу, здоров'ю та майну громадян, підприємствам, установам та організаціям внаслідок порушення встановлених правил поводження з відходами, відповідно до законодавства України.
Крім того, за змістом ч. 2 ст. 55 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»розміщення відходів дозволяється лише за наявності спеціального дозволу на визначених місцевими радами територіях у межах установлених лімітів з додержанням санітарних і екологічних норм способом, що забезпечує можливість їх подальшого використання як вторинної сировини і безпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людей.
Статтею 211 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за таке порушення: в) псування сільськогосподарських угідь та інших земель, їх забруднення хімічними та радіоактивними речовинами і стічними водами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами.
Статтею 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», шкода, заподіяна внаслідок порушення природоохоронного законодавства, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.
Порядок розрахунку розмірів відшкодування шкоди суб'єктами господарювання та фізичними особами в процесі їх діяльності через забруднення земель хімічними речовинами, їх засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами встановлено Методикою визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього середовища від 27.10.1997 року № 171 (у редакції наказу Мінприроди України від 04.04.2007 року № 149) (надалі -Методика).
Як вже зазначалось вище на підставі Методики, позивачем було здійснено розрахунок розміру шкоди від засмічення твердими побутовими відходами земельної ділянки, згідно якого, загальний розмір шкоди склав 4082,35 грн.
Згідно із наданими представником прокуратури доказами, платіжною квитанцією № П443/1216730/1 від 26.11.2012 р. (після порушення провадження у справі № 5009/3887/12 відповідачем суму шкоди в розмірі 4082,35 грн. було сплачено у повному обсязі на рахунок місцевого бюджету Дніпровської сільської ради.
Відповідно до приписів п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
За таких обставин, провадження у справі про стягнення з відповідача шкоди в сумі 4082,35 грн. підлягає припиненню, у зв'язку із відсутністю предмету спору, оскільки зазначена сума була перерахована вже після порушення провадження у даній справі.
Із урахуванням ст. 49 ГПК України, ст. 7 Закону України «Про судовий збір»стягнення судового збору розподілу не підлягає, оскільки позов подано прокурором, внаслідок чого судовий збір при подачі позову не сплачувався.
Керуючись ст.ст. 49, 75, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд
Провадження у справі 5009/3887/12 припинити.
Суддя М.В. Мірошниченко