Запорізької області
про повернення позовної заяви
29.11.12 Справа № 5009/4496/12
Суддя господарського суду Запорізької області Мірошниченко М.В., розглянувши позовну заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)
до Публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика»(01135, м. Київ, вул. Дмитрівська, буд. 92-94)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору-1 Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 (АДРЕСА_2)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору-2 Підрозділ примусового виконання рішень Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області (69006, м. Запоріжжя, пр. Металургів, буд. 6)
про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,
29.11.2012 р. в господарський суд Запорізької області надійшла позовна заява ФОП ОСОБА_1 про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого напису № 497 від 23.04.2010 р. вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про звернення стягнення на майно, яке належить на праві власності ОСОБА_1, фізичній особі - підприємцю, а саме на наступні нежитлові приміщення, які знаходяться за адресою м. Запоріжжя, вул. Сорок років Радянської України, буд. 41: прим. 148 площею 49,4 кв.м, прим. 149 площею 19,3 кв.м, прим. 156 площею 17,6 кв.м, прим. 157 площею 17,6 кв.м, прим. 158 площею 18,3 кв.м, прим. 159 площею 17,6 кв.м, прим. 160 площею 18,0 кв.м, прим. 161, 163 площею 34,2 кв.м, прим. 164 площею 17,4 кв.м, прим. 165 площею 18,0 кв.м, прим. 166 площею 17,3 кв.м, прим. 167 площею 17,4 кв.м, прим. 168 площею 19,5 кв.м, прим. 175 площею 15,5 кв.м, прим. 176, 177 площею 36,0 кв.м, прим. 178, прим. 179, прим. 180 площею 69,2 кв.м п'ятого поверху, сходова клітина І п'ятого поверху площею 12,3 кв.м, сходова клітина II п'ятого поверху площею 12,3 кв.м, загальною площею 426,9 кв.м, та утримання з
вирученої суми на користь ПАТ "Банк "Таврика" заборгованості у розмірі 1947071,59 грн. та про визнання дій ПАТ "Банк "Таврика" та приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 неправомірними.
Розглянувши зазначену позовну заяву господарський суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає поверненню на підставі пунктів 4, 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), виходячи з наступного.
Статтями 54 та 57 ГПК України встановлено вимоги щодо форми і змісту позовної заяви та комплектності документів, які повинні додаватися до неї. Зокрема, пунктами 2 та 3 ч. 1 статті 57 ГПК України передбачено, що до позовної заяви, що подається до господарського суду, мають бути додані документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, а також документи які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Відповідно до статті 44 ГПК України (із змінами згідно із Законом N 02/163-48 від 08.07.2011 р.) судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
В даному випадку, розмір судового збору визначено Законом України «Про судовий збір», який набрав чинності з 01.11.2011 р. Так, пунктом 1 статті 4 вказаного Закону встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, при поданні позовної заяви, в якості доказу сплати судового збору, позивачем було надано дублікат квитанції № к12/L/59 від 21.11.2012 р., тоді як необхідно подавати докази сплати судового збору в оригіналі. Крім того, як вбачається з довідки господарського суду Запорізької області № 7559 від 29.11.2012 р. оригінал квитанції № к12/L/59 від 21.11.2012 р. було пред'явлено заявником до суду у справі № 5009/4467/12.
Таким чином, господарський суд не може розцінювати дублікат квитанції № к12/L/59 від 21.11.2012 р., як доказ сплати позивачем судового збору.
За таких обставин, суд вважає, що позивачем не надано належних доказів сплати судового збору у встановленому порядку .
При цьому, суд звертає увагу заявника на те, що в процесі підготовки та оформлення документів необхідно дотримуватись правил, які забезпечують їх юридичну силу.
Так, документ має юридичну силу за наявності обов'язкових для цього виду документа реквізитів. Зокрема, документи оформляються на бланках, мають встановлений комплекс реквізитів і відповідний порядок їх розташування, установлений Національним стандартом України.
Відповідно до п. 4.4 Національного стандарту України „Вимоги до оформлення документів" ДСТУ 4163-2003 р., затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 р. № 55, документи, що їх складають в організації, повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва організації, назва виду документа, дата, реєстраційний індекс документа, заголовок до тексту документа, текст документа, підпис.
Дата документа - це дата його підписання, затвердження, прийняття, зареєстрування, яку оформлюють цифровим способом. Реєстраційний індекс документа складають з його порядкового номера, який можна доповнювати за рішенням організації індексом справи за номенклатурою справ, інформацією про кореспондента, виконавця тощо (пункти 5.11 та 5.12 Національного стандарту України).
Відповідно до ч. 1 ст. 56 ГПК України позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при подання позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
В даному випадку позовна заява ФОП ОСОБА_1 не містить ані вихідного номеру ані дати її складання. Надані суду в якості доказів направлення копії позовної заяви відповідачу та третім особам фіскальні чеки від 29.11.2012 р. № 8191, № 8193, № 8192 та описи вкладення у цінний лист від 29.11.2012 р., свідчать лише про факт направлення відповідачу та третім особам копії позовної заяви (без зазначення її вихідного номеру та дати) з додатком.
Таким чином, господарський суд позбавлений можливості пересвідчитись, що відповідачу та третім особам направлено саме копію позовної заяви, яку подано в господарський суд.
Як зазначено в абзаці 1 пункту 3.5 постанови Пленуму Вищого господарського суд України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК.
Згідно із пунктами 4, 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі та не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
За таких обставин, суд дійшов висновку щодо необхідності повернення позовної заяви ФОП ОСОБА_1, без розгляду.
При цьому, суд вважає за необхідне звернути увагу заявника на те, що відповідно до ст. 21 ГПК України підприємства та організації, яким пред'явлено позовну вимогу є відповідачами.
Із прохальної частини позовної заяви слідує, що крім вимоги про визнання виконавчого напису нотаріусу таким, що не підлягає виконанню, також заявлено вимогу про визнання неправомірними дій ПАТ "Банк "Таврика" та приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2
В силу положень статей 1, 2, 18, 22, 27 ГПК України, статей 1 і 3 Закону України "Про нотаріат" нотаріус не може бути відповідачем у господарському процесі.
Відповідно до статті 15 ГПК України справи у спорах за участю боржника і стягувача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса розглядаються господарським судом за місцезнаходженням відповідача або за місцем виконання виконавчого напису нотаріуса за вибором позивача.
При цьому необхідно враховувати, що господарським судам підвідомчі справи у зазначених спорах, але не скарги на нотаріальну дію або відмову у вчиненні нотаріальної дії, про які йдеться у статті 50 Закону України "Про нотаріат" і які розглядаються загальними судами.
Отже, при повторному зверненні з даною позовною заявою, заявнику слід визначитись із позовними вимогами з урахуванням суб'єктного складу сторін.
Суд вважає за необхідне роз'яснити, що у відповідності до ч. 3 ст. 63 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному звертанню з нею до господарського суду у загальному порядку після усунення допущених порушень.
Враховуючи викладене, заява про забезпечення позову шляхом зупинення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису не розглядається по суті.
Керуючись ст.ст. 54, 56, 57, п.п. 4, 6 ч. 1 ст. 63, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовну заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Запоріжжя повернути без розгляду.
Додаток: позовні матеріали на 39 аркушах (в т.ч. оригінали: фіскальні чеки від 29.11.2012 р. № 8191, № 8193, № 8192, а також описи вкладення від 29.11.2012 р., заява про забезпечення позову).
Суддя М.В. Мірошниченко