04.12.12р. Справа № 10/5005/8974/2012
За позовом Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" ( м. Павлоград )
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтера" ( м. Павлоград)
Третя особи без самостійних вимог на предмет спору, на стороні Відповідача - Квачьов Олександр Іванович
про стягнення 344 733,96 грн.
Суддя Кощеєв І.М.
Представники:
Від позивача: Скиба С.Г.- представник (дов. від 10.01.12р.)
Від відповідача: Костиря Г.А. - представник (дов. від 28.05.12р.)
Від третьої особи: не з"явився
Позивач звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Відповідача та просить суд стягнути на свою користь збитки в сумі 344 733 грн. 96 коп. Ціна позову складається з: 13 211 грн. 16 коп. вартості ремонтно-відновлювальних робіт; 331 522 грн. збитків від простою дільниці № 2, з урахуванням ПДВ, оскільки ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля»було позбавлено можливості видобути 1012 тон рядового вугілля, переробити його у концентрат, який в подальшому реалізувати. Неодержання прибутку ( втраченої вигоди ) в сумі 29 760 грн. сталося по причині простою, в зв'язку з пошкодженням повітряної дільниці дегазаційного трубопроводу.
Підстави з якими Позивач пов"язує свої позовні вимоги -04.11.2011 р., при виконання перевезення породи, на промисловому майданчику блоку № 3 ВСП «Шахта Західно-Донбаська»ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля»автомашина марки КРАЗ державний номер АЕ 65-53 АЕ, яка належить ТОВ «Альтера», під керуванням Квачьова О. І., який знаходиться у трудових відносинах з Відповідачем, пошкодила повітряну дільницю дегазаційного ставу шахти ( від котельної до вакуумно-насосної ), яка належить ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля». Водій Квачьов О. І. виконував рейс на підставі договору про надання послуг по перевезенню вантажу № 11-14/258-П від 31.01.2011 р., укладеного між ТОВ «Альтера»та ВАТ «Павлоградвугілля». Як результат, повітряна дільниця дегазаційного ставу шахти отримала значні пошкодження, характер яких зафіксований актом № 500002059 від 04.11.2011 р. В зв'язку з пошкодженням дегазаційного ставу, ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля»завдані значні збитки.
Також, Позивач вказує на те, що вина Перевізника полягає в тому, що він надав транспортний засіб в технічно не справному стані, що, в кінцевому результаті, стало причиною пошкодження майна Позивача. Обставини та характер пошкодження дегазаційного трубопроводу викладений в акті розслідування аварії від 04.11.2011 р., свідчать про вину ТОВ «Альтера». Тобто, вина Перевізника існує у вигляді недбалості.
Відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, зазначаючи на їх необґрунтованості та безпідставності, оскільки майнові вимоги спрямованні на винну особу, преюдиціальне визначення якої, до дня подачі позову до господарського суду не встановлено.
Так, Відповідач вказує на те, що дійсно між сторонами було укладено договір з перевезення вантажу автомобільним транспортом і 04.11.2011 р. при виконанні перевезення породи автомашина, яка належить відповідачу на правах оренди, під керуванням водія Квачьова О. І., який знаходився у трудових відносинах з ТОВ «Альтера»пошкодила повітряну дільницю дезагаційного ставу шахти, що було зафіксовано актом № 500002059 від 04.11.2011 р. за участю представників сторін. Матеріалами позовної заяви не доведено факту наявності самих збитків, у вигляді не видобутої вугільної продукції та причинно-наслідкового зв'язку між збитками та порушенням зобов'язань за договором відповідачем.
При цьому, Відповідач наголошує, що його посадові особи, підписуючи акт розслідування аварії № 500002059 від 04.11.2011 р. не мали на меті ані підтверджувати, ані спростовувати факти, в тому числі стосовно винних осіб та відшкодування збитків, викладені в ньому, бо не були безпосередніми учасниками такої дорожньо-транспортної пригоди, а тому викладені в такому акті обставини, вважає припущеннями, які повинні бути доведенні у спосіб передбачений чинним законодавством. Встановлення факту наявності або відсутності вини в діях або бездіяльності осіб, учасників ДТП - є виключною компетенцією органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення. Між тим, в акті розслідування аварії йдеться про самовільний підйом кузова автомобіля КРАЗ, які можливо не пов'язані з винними діями водія транспортного засобу Відповідача. Тобто, жодним чином, не підтверджений факт підняття кузова вантажного автомобіля взагалі та в тому числі, внаслідок умисних або необережних дій водія, бо відповідний ричаг, за свідченнями очевидців, знаходився у положенні, що спричиняє опущення кузова, а факт самовільного підйому кузову, взагалі виключає вину в діях водія.
Таким чином, Відповідач стверджує, що під час проїзду на зазначені ділянці, від постійної вібрації, що спричиняє постійний проїзд вантажних автомобілів, стався самовільний обвал опор повітряної дільниці дезагаційного ставу шахти, або мав місце наїзд на перешкоду, що спричинило підкидання транспортного засобу, або умисні дії сторонніх осіб, перевантаження грузом ( породою ), що спричинило збільшення габаритів транспортного засобу, внаслідок чого і відбулися зазначені пошкодження. Причиною такої аварії могло бути і несвоєчасне таабо неякісне забезпечення ремонтно-відновлювальних робіт повітряної дільниці, не дотримання відповідних будівельних норм при її монтажу, реконструкції та ремонті. Сам факт її знаходження на проїзній частині відносить цей об'єкт до елементів проїзної частини з особливими вимогами, встановленими діючими нормативами, які повинні враховувати, в тому числі всі показники вантажних транспортних засобів, і при наявності обмежень, проїзд по такій ділянці повинен був би бути заборонений її власником. Відповідачу відомо, що будь-яких обмежувальних по габаритам, або інших дорожніх знаків на ділянці дороги, де мала місце аварія, встановлено не було, що в свою чергу виключає із складу правопорушення таку ознаку, як об'єкт правопорушення, через неврегульованість дорожнім знаком правил поведінки водіїв на даній ділянці дороги. Про аварійність автодороги, на дільниці де сталася пригода, свідчить не тільки відсутність її обладнання дорожніми знаками, а й відсутність сигнальних маячків та зовнішнього освітлення.
Третя особа ( Квачьов О. І. ) у письмових поясненнях також проти задоволення позовних вимог Позивача заперечує, вказуючи на те, що за вказаною у позові подією дорожньо-транспортної пригоди, органи Державтоінспекції на місце пригоди не виїзжали, будь-яких протоколів не складали, до адміністративної відповідальності, його як водія не притягали. Закріплена за ним автомашина марки КРАЗ державний номер АЕ 65-53 АЕ, перебувала у технічно справному стані. Особисто ним кузов на цій ділянці не підіймався. Доказів його винуватості у ДТП Позивач не наводить, а акт № 500002059 від 04.11.2011 р. підписаний представниками сторін, не може бути доказом його винуватості у ДТП, бо вони не є компетентними органами з розгляду адміністративних справ, в розумінні ст. ст. 221, 255 КУпАП
Третя особа стверджує, що основною з причин пошкодження дезагаційного ставу, стала його невідповідність п. 6.1 ДБН В.2.3 - 4 - 2000, яким врегульовано, що труби на автомобільних дорогах слід проектувати згідно з вимогами СНІП 2.05.03, пунктом 1.20 яких встановлено, що габарити зближення конструкцій проектованих споруд повинні задовольняти вимогам: на автомобільних дорогах промислових підприємств - не менше висоти намічених до обігу транспортних засобів плюс 1 м, але неменше 5 м. Висота ж, труби на даній ділянці ледве перевищувала 4 метри та за замірами відповідача складала 4 метра 40 см.
Позивачем на вимогу суду так і не були надані докази в обґрунтування своїх позовних вимог, з урахуванням заперечень Відповідача ( підтвердження права власності, на підставі правовстановлюючих документів, дезагаційного трубопроводу та промислової площадки № 3 ш. Західно-Донбаської; визначення відповідності забудови та здійснених за весь час реконструкцій промислової площадки № 3 ш. Західно-Донбаської та дезагаційного трубопроводу стандартам ДБН та СНіП, в тому числі Закону України "Про автомобільні дороги", ПДР та іншим нормативним актам; встановлення власника автомобільної дороги де сталося ДТП та особи, яка відповідає за її стан та утримання, в тому числі дорожні умови та дорожню обстановку, дорожні знаки, розмітку, освітлення та таке інше; встановлення технічного стану автомашини марки КРАЗ державний номер АЕ 65-53 АЕ, яка належить відповідачу на правах оренди, на підтвердження або спростування обставин викладених в акті аварії; підтвердження характеру ушкоджень дезагаційного трубопроводу та автомобіля марки КРАЗ державний номер АЕ 65-53 АЕ, та визначення причин аварії у послідовності і за обставин викладених в акті розслідування аварії № 500002059 від 04.11.2011р.; виконання позивачем умов п.3.2.5 договору № 11014/258-П від 31.01.2011р., в тому числі щодо утримання під'їзних шляхів до пунктів завантаження та розвантаження, вантажно-розвантажувальні пункти і т.д. в справному стані, яке б відповідало повному дотриманню норм охорони праці і техніки безпеки для водіїв та інших працівників Перевізника, а також забезпечення безперешкодного і безпечного руху та вільного маневрування транспортних засобів).
Господарський суд розглядає справу за наявними в ній документами.
Клопотання про застосування засобів технічної фіксації судового процесу ( аудіо запис ) представниками сторін не заявлялося.
У судовому засіданні була оголошена вступна та резолютивна частина рішення.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, Третьої особи ( у попередньому судовому засіданні ), господарський суд, -
31.01.2011 р. між ВАТ «Павлоградвугілля»( перейменоване на ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля») ( Замовник ) та ТОВ «Альтера»( Перевізник ) укладено Договір № 11-14/258-П, відповідно до якого Перевізник взяв на себе зобов'язання надавати послуги по перевезенню вантажу ( вивезення породи, шлаку, перевезення ТМЦ ) автомобільним транспортом з ВСП «Шахта Тернівська», «Шахта Західно-Донбаська», «Шахта «Павлоградська».
П. п. 3.1.3; 3.1.4; 3.1.7 Договору в обов'язок Перевізника входить: надання для перевезення вантажу транспортних засобів, які оснащені у відповідності до ДОСТУ в належному санітарному та технічно-справному стані. Транспортні засоби повинні пройти діагностування на предмет придатності до експлуатації, а також забезпечувати їх експлуатацію водіями, які знаходяться з перевізником в трудових відносинах. Перевізник повинен підтримувати автомобільний транспорт в технічно-справному стані, а також забезпечувати проведення технічного огляду транспортних засобів перед виїздом. Перевізник забезпечує виконання Правил дорожнього руху та Правил перевезення вантажу автомобільним транспортом в Україні від 14.10.1997 р. № 363.
Відповідно до Акту № 500002059 від 04.11.2011 р. за участю представників ТОВ «Альтера»- 04.11.2011 р., при виконання перевезення породи, на промисловому майданчику блоку № 3 ВСП «Шахта Західно-Донбаська»ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля»автомашина марки КРАЗ державний номер АЕ 65-53 АЕ, яка належить ТОВ «Альтера», під керуванням Квачьова О. І., який знаходиться у трудових відносинах з ТОВ «Альтера», пошкодила повітряну дільницю дегазаційного ставу шахти.
За твердженням Позивача, ВСП «Шахта «Західно-Донбаська»із своїх матеріалів провела ремонтно-відновлювальні роботи на суму 13 211 грн. 16 коп., а в результаті пошкодження дегазаційного трубопроводу, на ВСП «Шахта Західно-Донбаська»ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля»- 04.11.2011 року в 878 лаві по дільниці № 2 з 20 год. 30 хв. до 8-00 наступного дня, не проводився видобуток вугілля і втрата видобутку на дільниці склала 1 012 тон.
П. 7.1 Договору передбачено, що в разі невиконання або неналежного виконання однією із сторін своїх зобов'язань по Договору, Сторони несуть відповідальність у згідно з діючим законодавством України.
У відповідності з п. 7.2 Договору Перевізник, як власник ( орендатор ) транспортних засобів - об'єктів підвищеної небезпеки, несе повну відповідальність за шкоду, яка спричинена майну Замовника даним джерелом підвищеної небезпеки.
Перевізник зобов'язується відшкодувати всі збитки, які фактично поніс Замовник, в зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням Перевізником своїх зобов'язань по Договору ( п. 7.3 Договору ).
Предметом спору по цій праві є твердження Позивача про наявність підстав для відшкодування завданих збитків з боку Відповідача.
Відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання є окремим випадком застосування загального принципу цивільного права ( ч. 1 ст. 22 ЦК України), за яким особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.
Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини ( умислу або необережності ), якщо інше не встановлено законом або договором ( ч. 1 ст. 614 ЦК України ).
Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою; вина правопорушника. Тому Позивач має довести не лише сам факт порушення боржником його обов'язку але й шкідливий результат такої поведінки (збитки) їх розмір та причинний зв'язок між цим порушенням та шкодою.
Вимоги, що пред'являються до доказів, визначені ст. 34 ГПК України. Згідно із приписами вказаної норми, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Суд погоджується з твердженням Відповідача, що обставини, викладені у позові, на підтвердження протиправної поведінки Перевізника, що полягала у навмисному або необережному пошкоджені повітряної дільниці дезагаційного ставу шахти, автомашиною марки КРАЗ, підпадають під визначення дорожньо-транспортної пригоди. Дорожньо-транспортна пригода - подія, що сталася під час руху транспортного засобу, внаслідок якої загинули або поранені люди чи завдані матеріальні збитки ( Правила дорожнього руху, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України N 1306 від 10.10.2001 р. ).
Відповідальність за порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна передбачена ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення ( далі КУпАП ).
Ст. 255 КУпАП передбачено, що уповноваженими посадовими особами, які мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення за ст. 124 КУпАП - є органи внутрішніх справ.
Відповідно до ст. 221 КУпАП судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 124 цього кодексу.
П. 4.1 наказу МВС України від 26.02.2009 р. № 77 «Про затвердження Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху»передбачено, що у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху працівник Державтоінспекції МВС відповідно до статті 255 КУпАП, складає протокол про адміністративне правопорушення, копія якого під підпис вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює порушникові його права і обов'язки відповідно до статті 63 Конституції України та статті 268 КУпАП.
Особливості оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 124 КУпАП, передбачені п. 6.1 тієї ж Інструкції, де йдеться, що у разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, на місці ДТП складається протокол про адміністративне правопорушення стосовно цих осіб, до якого додаються: схема місця ДТП в якій графічно відображаються й фіксуються всі об'єкти та обставини, що стосуються події та можуть мати значення для об'єктивного визначення її причин, що підписується особами, які брали участь в огляді, та працівником Державтоінспекції МВС.
Таким чином, в розумінні ч. 2 ст. 34 ГПК України єдиним належними та допустимим доказом вини водія, учасника дорожньо-транспортної пригоди, на яку посилається Позивач, може бути постанова суду про притягнення особи, винної у ДТП, до адміністративної відповідальності, які б свідчили та підтверджували вину особи в настанні ДТП за участю автомобіля марки КРАЗ державний номер АЕ 65-53 АЕ, на підставі складеного працівником Державтоінспекції МВС протоколу та схеми міспя ДТП.
Отже, встановлення факту наявності або відсутності вини в діях або бездіяльності осіб, учасників ДТП - є виключною компетенцією органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, а у випадку отримання доказів поза визначеною законом процедурою, вони вважатимуться неналежними та неповинні сприйматися судом на підтвердження викладених в них обставин (ст. 62 Конституції України).
Натомість, Позивачем у якості доказу на підтвердження факту дорожньо- транспортної пригоди та вини водія транспортного засобу Відповідача, наданий акт № 500002059 від 04.11.2011 р., підписаний представниками сторін. При цьому, Відповідач наголошує, що його посадові особи, підписуючи вказаний акт не мали на меті ані підтверджувати, ані спростовувати факти, в тому числі стосовно винних осіб та відшкодування збитків, бо не були безпосередніми учасниками такої дорожньо- транспортної пригоди.
Сам, безпосередій учасник вказаної дорожньо-транспортної пригоди - Квачьов О. І., не вважає себе винним у її скоєнні, оскільки закріплена за ним автомашина марки КРАЗ державний номер АЕ 65-53 АЕ, за його твердженням перебувала у технічно справному стані, а особисто ним кузов на цій ділянці не підіймався. Доказів його винуватості у ДТП Позивач не наводить, а акт №500002059 від 04.11.2011 р. підписаний представниками сторін, не може бути доказом його винуватості у ДТП, бо вони не є компетентними органами з розгляду адміністративних справ, в розумінні ст. ст. 221, 255 КУпАП. Також, водій стверджує, що основною з причин пошкодження дезагаційного ставу, стала невідповідність останнього п. 6.1 ДБН В.2.3 - 4 - 2000, яким врегульовано, що труби на автомобільних дорогах слід проектувати згідно з вимогами СНІП 2.05.03, пунктом 1.20 яких встановлено, що габарити зближення конструкцій проектованих споруд повинні задовольняти вимогам: на автомобільних дорогах промислових підприємств - не менше висоти намічених до обігу транспортних засобів плюс 1 м, але неменше 5 м. Висота ж, труби на даній ділянці ледве перевищувала 4 метри та за замірами відповідача складала 4 метра 40 см.
На вимогу суду, Позивачем не надані докази в обґрунтування своїх позовних вимог, з урахуванням заперечень Відповідача ( підтвердження права власності, на підставі правовстановлюючих документів, дезагаційного трубопроводу та промислової площадки № 3 ш. Західно-Донбаської; визначення відповідності забудови та здійснених за весь час реконструкцій промислової площадки № 3 ш. Західно-Донбаської та дезагаційного трубопроводу стандартам ДБН та СНіП, в тому числі Закону України "Про автомобільні дороги", ПДР та іншим нормативним актам; встановлення власника автомобільної дороги де сталося ДТП та особи, яка відповідає за її стан та утримання, в тому числі дорожні умови та дорожню обстановку, дорожні знаки, розмітку, освітлення та таке інше; встановлення технічного стану автомашини марки КРАЗ державний номер АЕ 65-53 АЕ, яка належить відповідачу на правах оренди, на підтвердження або спростування обставин викладених в акті аварії; підтвердження характеру ушкоджень дезагаційного трубопроводу та автомобіля марки КРАЗ державний номер АЕ 65-53 АЕ, та визначення причин аварії у послідовності і за обставин викладених в акті розслідування аварії № 500002059 від 04.11.2011р.; виконання позивачем умов п.3.2.5 договору № 11014/258-П від 31.01.2011р., в тому числі щодо утримання під'їзних шляхів до пунктів завантаження та розвантаження, вантажно-розвантажувальні пункти і т.д. в справному стані, яке б відповідало повному дотриманню норм охорони праці і техніки безпеки для водіїв та інших працівників Перевізника, а також забезпечення безперешкодного і безпечного руху та вільного маневрування транспортних засобів).
За приписами ст. ст. 32, 33 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
В порушення вказаних приписів ГПК України, Позивач не надав суду доказів наявність повного складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки з боку Відповідача; шкідливого результату такої поведінки ( наявність реальних збитків ); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою; вини Відповідача.
Враховуючи наведене та приймаючи до уваги не доведення Позивачем повного складу цивільного правопорушення, господарський суд відмовляє Позивачеві в задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 22, 27, 33, 44, 49, 69, 82 - 85 ГПК України, суд, -
В задоволені позову -відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено 04.12.2012 р.
Суддя І.М. Кощеєв