Рішення від 29.11.2012 по справі 5004/1393/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" листопада 2012 р. Справа № 5004/1393/12

Господарський суд Волинської області у складі:

головуючого судді -Гарбара Ігоря Олексійовича

секретар судового засідання - Череватий Богдан Любомирович

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку у приміщенні господарського суду Волинської області справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЮС-ЛТД»до приватного підприємства «Арт-Десятка»про стягнення 51 802,78 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Буденко Ю.Ф. - представник (дов. № 631 від 21.11.2012 р.)

від відповідача: н/з

В судовому засіданні 28.11.2012 р. у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ: товариство з обмеженою відповідальністю «ЮС-ЛТД»звернулося в суд з позовом до приватного підприємства «Арт-Десятка»про стягнення 51 802,78 грн. заборгованості згідно договору поставки № 181 від 26.07.2012 р.

Ухвалою господарського суду від 06.11.2012 р. за вказаним позовом було порушено провадження у справі та призначено розгляд останньої в судовому засіданні.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав викладених у позові.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із хворобою директора.

Явка представників сторін обов'язковою не визнавалася.

Згідно із ст. 28 ГПК України представляти інтереси сторін у господарському суді можуть керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, довіреністю від імені підприємства, організації.

Тому зайнятість однієї уповноваженої особи чи перебування цієї особи у відрядженні не перешкоджає довірителю доручити представництво інтересів іншому представнику при наявності відповідного волевиявлення.

Представник позивача заперечив проти відкладення розгляду справи, вважаючи клопотання необґрунтованим.

В силу ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Обов'язок здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору.

Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створеним учасниками справи перепонами для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (параграф 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України».

Беручи до уваги викладене та ту обставину, головуючий в даній справі перебуватиме у відрядженні з 02.12.2012 р. по 16.12.2012 р. та ту обставину, що відповідно до ст. 69 ГПК України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви, суд вважає, що відповідно до ст. 75 ГПК України справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮС-ЛТД» звернулося в суд з позовом до приватного підприємства «Арт-Десятка»про стягнення 51 802,78 грн. заборгованості згідно договору поставки № 181 від 26.07.2012 р.

Позов мотивувало тим, що 26.07.2012 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «ЮС-ЛТД»(позивач) та приватним підприємством «Арт-Десятка»(відповідач) було укладено договір поставки № 181.

Позивач стверджує, що на виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар, що підтверджується видатковою накладною PH-0000225 від 31.07.2012 р. на суму 55 600,00 грн.

Товар був отриманий уповноваженою особою відповідача Перемибіда В.О. за дорученням № 205 від 27.07.2012 р.

Сумою цього договору є сума всіх специфікацій, які є невід'ємними додатками до договору.

Специфікацією № 1 до договору № 181 від 26.07.2012 р. передбачено строк оплати за поставлений товар - 20.08.2012 р.

Як зазначає позивач, за отриманий товар відповідач перерахував позивачу 5 000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками №№ БВ-0000257 від 22.08.2012 р. на суму 2 000,00 грн. та БВ-0000267 від 30.08.2012 р. на суму 3 000,00 грн.

Заборгованість відповідача за поставлений товар становить 50 600,00 грн. і як зазначає позивач в позовній заяві, станом на день подачі позову не погашена.

Керуючись умовами договору та приписами чинного законодавства позивач нарахував відповідачу пеню в сумі 1 202,78 грн. за період з 21.08.2012 р. по 17.10.2012 р.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 51 802,78 грн. заборгованості за договором поставки та судові витрати в сумі 1 609,50 грн.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази в справі, суд приходить до наступного висновку.

Як вбачається із матеріалів справи, 26.07.2012 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «ЮС-ЛТД»(позивач) та приватним підприємством «Арт-Десятка»(відповідач) було укладено договір поставки № 181 (а.с.11).

Укладена між сторонами угода предметом судового розгляду не виступала, недійсною судом не визнавалася, сторонами розірвана не була, у зв'язку з чим в господарського суду відсутні підстави вважати зазначену угоду недійсною або неукладеною.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 712 ЦК України).

Відповідно до п. 1.1. договору постачальник (позивач) зобов'язується відвантажити і передати у власність покупця (відповідача) продукцію (товар), а покупець зобов'язується його прийняти та оплатити на умовах цього договору.

Найменування товару: руберойд, пергамін, інші будівельні матеріали в асортименті.

Згідно р. 2 договору, товар поставляється покупцеві партіями. На кожну партію товару складається специфікація, яка є невід'ємним додатком до цього договору, в якій узгоджуються кількість товару, що підлягає поставці в конкретній партії, ціна, сума, а також терміни і умови поставки та оплати.

Судом встановлено, що на виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар, що підтверджується видатковою накладною PH-0000225 від 31.07.2012 р. на суму 55 600,00 грн. (а.с.14).

Товар був отриманий уповноваженою особою відповідача Перемибіда В.О. за дорученням № 205 від 27.07.2012 р. (а.с.15).

Відповідно до п.п. 6.1., 6.2. ціна кожної окремої партії товару визначається і узгоджується сторонами у специфікаціях, що є невід'ємним додатком до цього договору.

Сумою цього договору є сума всіх специфікацій, які є невід'ємними додатками до договору.

Специфікацією № 1 до договору № 181 від 26.07.2012 р. передбачено строк оплати за поставлений товар - 20.08.2012 р. (а.с.13).

Як вбачається з матеріалів справи відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання належним чином. Оскільки за отриманий товар перерахував позивачу 5 000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками №№ БВ-0000257 від 22.08.2012 р. на суму 2 000,00 грн. та БВ-0000267 від 30.08.2012 р. на суму 3 000,00 грн. (а.с.16).

Заборгованість відповідача за поставлений товар становить (55 600,00 - 5 000,00) 50 600,00 грн., а тому суд вважає, що дана вимога підставна та підлягає стягненню з відповідача в повному обсязі.

Згідно п. 8.1. договору, при поставці товару з відстрочкою платежу (п. 3.1. специфікації № 1) за несвоєчасну або неповну оплату отриманого товару, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми заборгованості за кожен день прострочення до моменту повного виконання свого зобов'язання по оплаті.

Керуючись умовами договору та приписами чинного законодавства позивач нарахував відповідачу пеню в сумі 1 202,78 грн. за період з 21.08.2012 р. по 17.10.2012 р.

Штрафні санкції нараховані позивачем обґрунтовано, оскільки судом перевірено підставність, період та методику нарахування, а тому вони підлягають до стягнення з відповідача.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. ст. 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності із ст.ст. 610, 611, ч.1 ст.612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки пеня як один із видів неустойки є засобом забезпечення належного виконання зобов'язання, встановлена чинним законодавством або договором майнова відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань повинна застосовуватись до несправних платників тільки по відповідних зобов'язаннях за укладеними договорами.

Відповідно до ст. ст. 509, 526 ЦК України, в силу зобов'язання одна особа (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, як-от: передати майно, виконати роботу, сплатити гроші та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст.ст. 11, 629 ЦК України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності із ст. 193 ГК та ст.ст. 526, 599 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно з положеннями статті 193 ГК України, статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор -прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов'язання. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 144 ГК України, майнові права та майнові обов'язки суб'єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

У відповідності до ст. 173 ГК України та ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

З огляду на викладене, враховуючи укладення між сторонами договору, виконання належним чином зобов'язань позивачем та не проведення при цьому всіх належних розрахунків і платежів відповідачем, позовні вимоги підставні і підлягають до задоволення в розмірі 51 802,78 грн., з них: 50 600,00 грн. суми основного боргу та 1 202,78 грн. пені.

Оскільки спір до суду доведений з вини відповідача, витрати по сплаті судового збору в сумі 1 609,50 грн., згідно ст. 49 ГПК України слід покласти на нього.

Керуючись ст. ст. 22, 44, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України та на підставі ст. ст. 144, 173, 193, 230 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 509, 546, 549, 610, 611, 512, 526, 901,629, 526, 599, 625, 712 Цивільного кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства приватного підприємства «Арт-Десятка»(вул. Конякіна, 18А, м. Луцьк, код ЄДРПОУ 36541543) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ЮС-ЛТД»(вул. Коксова, 12, м. Дніпропетровськ, код ЄДРПОУ 33183468) заборгованість згідно договору поставки № 181 від 26.07.2012 р. в розмірі 51 802,78 грн. (п'ятдесят одна тисяча вісімсот дві гривні сімдесят вісім копійок) з них: 50 600,00 грн. основного боргу, 1 202,78 грн. пені, а також понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 609,50 грн. (одна тисяча шістсот дев'ять гривень п'ятдесят копійок).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається через господарський суд Волинської області до Рівненського апеляційного господарського суду протягом 10 днів з моменту підписання повного тексту рішення.

Суддя І. О. Гарбар

Повний текст рішення

складено та підписано

29.11.12

Попередній документ
27816315
Наступний документ
27816317
Інформація про рішення:
№ рішення: 27816316
№ справи: 5004/1393/12
Дата рішення: 29.11.2012
Дата публікації: 05.12.2012
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Волинської області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено до судового розгляду (28.12.2012)
Дата надходження: 05.11.2012
Предмет позову: стягнення 51 802,78 грн