номер провадження справи 18/100/12
Запорізької області
22.11.12 Справа № 5009/3942/12
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Авто-М»(69057, м. Запоріжжя, провулок Тамбовський, 2)
до товариства з обмеженою відповідальністю «Южпромбуд»(69032, м. Запоріжжя, вулиця Південне шосе, 57)
про стягнення боргу та штрафних санкцій за неналежне виконання договору субпідряду
Суддя Носівець В.В.
Представники сторін:
від позивача: Штабовенко Д.В., довіреність б/н від 29.08.2012 р., паспорт серії СА №660856 від 25.02.1998 р.;
від відповідача: не з'явився;
До господарського суду Запорізької області 22.10.2012 року звернувся позивач -товариство з обмеженою відповідальністю «Авто-М»з позовною заявою до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Южпромбуд»про стягнення 196 389,83 грн., які складаються з: 180 968,37 грн. основного боргу, 10 651,25 грн. пені, 3 286,87 грн. інфляційних втрат та 1 483,34 грн. 3 % річних. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилався на ст.ст. 525, 526, 625, 854 ЦК України та умови договору субпідряду на виконання робіт по капітальному будівництву № 119 від 14.03.2012 р.
Ухвалою суду від 23.11.2012 року порушено провадження у справі № 5009/3942/12, присвоєно справі номер провадження 18/100/12, судове засідання призначене на 07.11.2012 р. За клопотанням відповідача у зв'язку з його неявкою, необхідністю встановлення фактичних обставин справи, розгляд справи в порядку ст. 77 ГПК України було відкладено на 22.11.2012 р., про що сторони повідомлені належним чином.
Розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу
В судовому засіданні 22.11.2012 р. представником позивача було заявлено про зменшення розміру заявлених позовних вимог в частині стягнення пені до 7 416,68 грн. Також була надана заява про відмову від позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат у розмірі 3 286,87 грн. З наслідками відмови позивач ознайомлений. Решту заявлених позовних вимог просив суд задовольнити.
Заява про зменшення розміру позовних вимог щодо стягнення пені та заяви про відмову від позову в частині стягнення інфляційних втрат відповідали приписам статей 22, 78 ГПК України, тому прийняті судом та задоволені.
З урахуванням чого, судом розглядаються позовні вимоги про стягнення з ТОВ «Южпромбуд»180 968,37 грн. основного боргу, 7 416,68 грн. пені та 1 483,34 грн. 3 % річних.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, повноважного представника не направив. Про час і місце судового засідання відповідач був попереджений належним чином, в порядку ст. 64 ГПК України.
Відповідно до пунктів 3.9.1. та 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011 р., в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
До повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місця знаходження юридичних осіб -учасників судового процесу. Ухвали суду у справі №5009/3942/12 від 23.10.2012 р. та від 07.11.2012 р. направлені на юридичну адресу відповідача, яка зазначена у позові. Таким чином, відповідач є повідомленим належним чином, про час і місце розгляду справи судом.
Неявка представника відповідача не перешкоджала вирішенню спору, розгляд справи був закінчений 22.11.2012 р., судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення. Справа розглянута, в порядку ст. 75 ГПК України, за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача суд, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Авто-М»(субпідрядник, позивач у справі) та товариство з обмеженою відповідальністю «Южпромбуд»(генпідрядник, відповідач у справі) 14.03.2012 р. уклали договір субпідряду на виконання робіт з капітального будівництва № 119 (далі -договір), за умовами якого субпідрядник зобов'язався на замовлення генпідрядника на свій ризик виконати та здати йому в установленому дійсним договором строк завершені будівництвом роботи по об'єкту будівництва: «ЧАО Ферротрейдінг». Цех шихтопідготовки. Ділянка дроблення та сортування. 1 черга», нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта, що розташований за адресою: місто Запоріжжя, вул. Теплична, 7.
Найменування, види та об'єми робіт, які зобов'язується виконати субпідрядник, строки їх виконання визначаються у «Календарному графіку виробничих робіт», які укладаються сторонами на кожний етап робіт і є невід'ємними частинами договору. Кожний етап, який не увійшов в даний договір, оформляється шляхом підписання сторонами додаткової угоди про додаток до договору «Календарного графіка виробничих робіт»та «Договірної ціни»по відповідному етапу (п. 1.2)
Строки виконання робіт першого етапу визначаються у Календарному графіку виробництва робіт (додаток № 1 до договору) (п.2.1).
Датою закінчення виконання календарного графіку, відповідно до додатку № 1 к договору, є дата підписання сторонами актів технічної готовності. Акт технічної готовності підписується сторонами протягом трьох днів з моменту письмового повідомлення субпідрядника про завершення всіх необхідних випробувань, передбачених вимогами нормативних документів (ДБН, СНіП тощо). Виконання робіт може бути закінчено достроково лише з письмового погодження генпідрядника (п.2.3).
Пунктом 3.1 договору сторони узгодили вартість робіт, яка разом з ПДВ 20 % складає 1 255 570,00 грн.
Договірна ціна визначається на підставі кошторису як тверда і є невід'ємною частиною цього договору (.3.2).
Пунктом 3.6 договору встановлено, що вартість генпідрядних послуг складає 2,5 % від вартості виконаних робіт. Оплата послуг виконується шляхом взаємозаліку відповідної суми від виконаних робіт за поточний місяць.
Відповідно до п. 11.4 генпідрядник з дати підписання форми КБ-3, перераховує протягом десяти банківських днів суму оплати виконаних субпідрядником робіт, включаючи ПДВ.
02 квітня 2012 року сторони підписали додаткову угоду № 1 до договору, якою погодили виконання додаткових робіт на суму 127 512,00 грн.
07 червня 2012 року сторони підписали додаткову угоду № 2 до договору, якою також погодили виконання додаткових робіт на суму 71 292,00 грн.
Як свідчать матеріали справи (а.с. 36-55), сторони підписали довідки про вартість виконаних підрядних робіт та витрат форми КБ-3, акти приймання виконаних будівельних робіт на загальну суму 1 409 506,02 грн.: 30.03.2012 р. на суму 85 064,69 грн.; 25.04.2012 р. на суму 458 323,33 грн.; 22.06.2012 р. на суму 836 316,00 грн.; 31.07.2012 р. на суму 29 802,00 грн.
За час виконання договору, відповідачем були здійсненні наступні платежі: 16.03.2012 р. -1 038 300,00 грн. (аванс), 18.07.2012 р. -100 000,00 грн. (за виконані роботи), 30.07.2012 р. -50 000,00 грн. (за виконані роботи), 04.09.2012 р. -5 000,00 грн. (за виконанні роботи).
Враховуючи положення п. 3.6 договору, 27.06.2012 р. сторони підписали акт № 1 про зарахування зустрічних однорідних вимог, згідно якого зарахували зустрічні однорідні грошові зобов'язання на суму 34 492,60 грн., 31.07.2012 р. був підписаний акт № 2. відповідно до якого зараховані зустрічні однорідні грошові зобов'язання на суму 745,05 грн.
Таким чином, загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем склав 180 968,37 грн.
У зв'язку з неналежним виконання генпідрядником зобов'язань щодо оплати виконаних субпідрядних робіт на його адресу 17.08.2012 р. була надіслана претензія № 3/138 з проханням у місячний строк з дня отримання цієї претензії сплати суму боргу та пеню за прострочку виконання зобов'язань.
Претензія залишена відповідачем без відповіді, сума боргу не сплачена. На час розгляду справи судом заборгованість відповідача складає 180 968,37 грн.
Оцінивши надані докази, суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача 180 968,37 грн. основного боргу підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Приписами ст. 6 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України.
Відповідно до ст. 193 ГК України господарські зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Аналогічні приписи містять ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 837, ч. 1 ст. 838 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. Підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником -як замовник.
Відповідно ч. 1 ст. 843 ЦК України, у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Факт наявності заборгованості у розмірі 180 968,37 грн. підтверджується матеріалами справи.
Глава 50 ЦК України передбачає підстави та умови припинення зобов'язання. Зобов'язання відповідача оплатити виконанні підрядні роботи не припинено.
На день розгляду спору відповідач оплату боргу не довів, тому вимогу позивача про стягнення заборгованості у сумі 180 968,37 грн. суд визнав документально підтвердженою, нормативно обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
За неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором, позивачем заявлена вимога про стягнення, у відповідності до п. 14.4 договору, пені у розмірі 7 416,68 грн.
Приписами ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з положеннями ст.ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочення платежу пеню, в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.
Пунктом 14.4 договору встановлено, що за прострочення оплати виконаних позивачем робіт відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі 0,5 % відсотків від суми заборгованості, але не більше подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочки, що діяла в період стягнення пені.
Наданий позивачем розрахунок суми пені є невірним, оскільки позивачем не вірно порахована кількість прострочених днів та допущені арифметичні помилки. Перерахувавши заявлену до стягнення суму пені, суд дійшов висновку, що за період з 10.07.2012 р. до 21.10.2012 р. до стягнення належить 8 068,58 грн. пені, однак вимога про стягнення із відповідача пені у меншій сумі - 7 416,68 грн. за період з 10.07.2012 р. до 21.10.2012 р. підлягає задоволенню, оскільки таке не суперечить вимогам діючого законодавства.
За порушення виконання відповідачем грошового зобов'язання, позивач просив стягнути 3% річних за період прострочення з 10.07.2012 р. по 21.10.2012 р. у розмірі 1 483,34грн.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.
Інфляційні витрати пов'язані з інфляційними процесами в державі та за своєю природою є компенсацією за понесені збитки, завдані знеціненням грошових коштів, а три відсотки річних -є платою за користування коштами, які не були своєчасно сплачені боржником. Вказана правова позиція викладена в інформаційному листі Верховного Суду України № 3.2-2005 від 15.07.2005 року.
Наведений позивачем розрахунок 3% річних в сумі 1 483,34 грн. є невірним, оскільки позивачем не вірно порахована кількість прострочених днів та допущені арифметичні помилки. При перерахунку судом 3% річних, за вказаний позивачем період, до стягнення належить 1 613,71 грн., однак вимога про стягнення із відповідача 3% річних у меншій сумі - 1 483,34 грн. підлягає задоволенню, оскільки таке не суперечить вимогам діючого законодавства.
В судовому засіданні 22.11.2012 р. судом прийнято заяву про відмову від позову в частині стягнення інфляційних втрат у розмірі 3 286,87 грн. Наслідки відмови від позову, передбачені ст.ст. 78, 80 ГПК України позивачу відомі, про що зазначено в заяві. Вказана заява прийнята судом до розгляду, як така, що не суперечила вимогам статей 22, 78, 80 ГПК України. Відповідно до п. 4 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.
В зв'язку з тим, що відмова від позову не суперечила чинному законодавству України, правам та законним інтересам сторін, суд вважав можливим прийняти відмову від позову, в зв'язку з чим, провадження у справі, в частині стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 3 286,87 грн., суд припиняє на підставі п. 4 ст. 80 ГПК України.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідач не надав суду жодних доказів, які б спростовували позицію позивача.
Відповідно до ст. 49 ГПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, п. 4 ст. 80, ст.ст. 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Южпромбуд»(69032, місто Запоріжжя, вул. Південне шосе, 57, код ЄДРПОУ 34407472, р/р 2600410043401 в АТ «МетаБанк», МФО 313582 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Авто-М»(69057, м. Запоріжжя, провулок Тамбовський, 2, код ЄДРПОУ 31575976, р/р 260012818900 в ПуАТ «СЕБ Банк»м. Київ, МФО 300175) 180 968,37 грн. (сто вісімдесят тисяч дев'ятсот шістдесят вісім грн. 37 коп.) основного боргу, 7 416,68 грн. (сім тисяч чотириста шістнадцять грн. 68 коп.) пені, 1 483,34 грн. (одну тисячу чотириста вісімдесят три грн. 34 коп.) 3 % річних, 3 797,37 грн. (три тисячі сімсот дев'яносто сім грн. 37 коп.) судового збору. Видати наказ.
3. Провадження у справі в частині стягнення 3 286,87 грн. інфляційних втрат припинити.
Суддя В.В. Носівець
Рішення господарського суду набирає законної сили протягом 10 днів із дня його оформлення і підписання. Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 ГПК України, 29 листопада 2012 р.