номер провадження справи 34/97/12
Запорізької області
22.11.12 Справа № 5009/3716/12
Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О., при секретарі Жаріновій К.С.,
за участю представників: від позивача -Кобець Н.А., довіреність № 02-07/264 від 01.02.2012 р.; від відповідача -не з'явився,
Розглянув в судовому засіданні матеріали справи № 5009/3716/12
за позовом: Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк»(юридична адреса: 03150, м. Київ, вул. Ковпака, буд. 29; адреса для листування: 83114, м. Донецьк, вул. Р.Люксембург, 63, скорочено ПАТ «Укрсоцбанк»)
до відповідача: Спільного українсько -американського підприємства «Віннер Форд Запоріжжя»/ «Інтрейд Груп»(69050, м. Запоріжжя, вул. Космічна, 119, скорочено СП «Віннер Форд Запоріжжя»/ «Інтрейд Груп»)
про стягнення суми.
Сутність спору:
ПАТ «Укрсоцбанк»заявлено позовні вимоги до СП «Віннер Форд Запоріжжя»/ «Інтрейд Груп»про стягнення 837,32 грн. заборгованості, 54,59 грн. пені, 138,15 грн. втрат від інфляції грошових коштів за договором про надання послуг з прийому платежів № 315-26/К від 09.07.2008 р.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 03.10.2012 р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 5009/3716/12, якій присвоєно номер провадження 34/97/12, справу призначено до розгляду на 17.10.2012 р.
Ухвалою суду від 17.10.2012 р., на підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено на 31.10.2012 р.
В судовому засіданні 31.10.2012 р. була оголошена перерва до 07.11.2012 р., потім до 14.11.2012 р. та до 22.11.2012 р.
Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі договору про надання послуг з прийому платежів № 315-26/К від 09.07.2008 р. ПАТ «Укрсоцбанк»надавав СП «Віннер Форд Запоріжжя»/ «Інтрейд Груп» послуги з прийняття на користь відповідача готівкових коштів за придбані його клієнтами автомобілі, з подальшим перерахуванням готівки на поточний рахунок СП «Віннер Форд Запоріжжя»/ «Інтрейд Груп». За надання послуг згідно п. 3.1 договору, відповідач зобов'язаний сплачувати банку комісійну винагороду, яка перераховується згідно п. 3.2 платіжним дорученням не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним. За надані послуги за серпень та вересень 2009 р. сума комісійної винагороди у розмірі 837,32 грн. відповідачем банку не сплачена. Крім суми основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача 54,59 грн. пені, на підставі п. 4.3 договору про надання послуг з прийому платежів № 315-26/К від 09.07.2008 р. та 138,15 грн. втрат від інфляції грошових коштів.
Представник ПАТ «Укрсоцбанк»в судовому засіданні підтримала заявлений позов та просила його задовольнити.
Представник СП «Віннер Форд Запоріжжя»/ «Інтрейд Груп», відповідача по справі, у попередніх судових засіданнях проти позову заперечував, у наданому відзиві на позовну заяву зазначив, що відповідно до п. 3.1. договору № 315-26/К про надання послуг з прийому платежів від 09.07.2008 р. за надання послуг за цим договором клієнт сплачує банку комісійну винагороду, без податку на додану вартість, у розмірі 0,3% від суми кожного прийнятого в оплату послуг клієнта платежу, але не менше 30 грн. за кожний платіж. Також, відповідно до п. 3.2 зазначеного вище договору плата, визначена п. 3.1. договору, виплачується клієнтом платіжним дорученням не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним за реквізитами, зазначеними в консолідованому рахунку-фактурі банку. Також п. 3.2. передбачено, що вартість послуг визначається на підставі консолідованого рахунку-фактури банку та акту виконаних робіт, які в обов'язковому порядку надсилаються на адресу відповідача. Таким чином, обов'язковою умовою щодо виникнення зобов'язання відповідача по оплаті послуг банка є факт надсилання позивачем на адресу відповідача консолідованого рахунку-фактури та акту наданих послуг, в яких повинні бути зазначені вартість послуг та реквізити банку, по яких необхідно здійснити платіж. Як зазначив відповідач, на теперішній час СП «Віннер Форд Запоріжжя»/ «Інтрейд Груп»не отримано зазначені вище документи. Також, банком не надано й доказів фактичного надання позивачем послуг щодо прийняття платежів.
Також, представник відповідача у судовому засіданні 14.11.2012 р. заявив усне клопотання про застосування позовної давності.
За заявою представників сторін, розгляд справи здійснювався без застосування засобів фіксації судового процесу.
У відповідності до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд
09 липня 2008 р. Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк»(правонаступником якого є ПАТ «Укрсоцбанк», відповідно до п. 1.2. статуту позивача, зареєстрованого 14.06.2011 р. за № 10681050062002827; надалі - банк) та СП «Віннер Форд Запоріжжя»/ «Інтрейд Груп»(надалі -клієнт) укладено договір про надання послуг з прийому платежів № 315-26/К (надалі -договір).
Відповідно до пунктів 1.1. та 1.2. договору, клієнт доручив, а банк зобов'язався через мережу своїх філій та відділень приймати готівкові кошти у національній валюті, як оплату фізичними особами, надалі за текстом -споживачі, товарів (автомобілі), що надає клієнт, та перераховувати отримані кошти на поточний рахунок клієнта. Прийом від споживачів готівкових коштів, що сплачуються на користь клієнта, здійснюється через каси банку.
Як передбачено п. 2.3. договору, банк має право отримувати від клієнта плату за надані послуги.
Пунктом 6.1. договору передбачено, що цей договір набирає чинності через один календарний день з дати його укладення сторонами та діє протягом одного року з дати набрання ним чинності, але у будь-якому випадку, до повного виконання сторонами своїх обов'язків, визначених цим договором.
У відповідності до п. 6.2. договору, цей договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо жодна із сторін за 30 календарних днів до закінчення строку його дії не повідомить іншу сторону про припинення його дії.
Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
Правовідносини сторін є господарськими.
Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
За своєю правовою природою, договір по даній справі є договором банківського рахунка.
У відповідності до ч. 1 ст. 1066 ЦК України, за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Згідно із ч. 4 ст. 1068 ЦК України, клієнт зобов'язаний сплатити плату за виконання банком операцій за рахунком клієнта, якщо це встановлено договором.
За положеннями ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У відповідності до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Згідно із підпунктами 2.4.1. та 2.4.2. п. 2.4. договору, банк зобов'язався приймати кошти від споживачів на умовах, визначених цим договором, починаючи з дати, визначеної п. 6.1. цього договору. Отримані протягом операційного часу (до 16:30 поточного дня) кошти від споживачів перераховувати на поточний рахунок клієнта № 26008315460461 в Запорізькій обласній філії АКБ «Укрсоцбанк»МФО 313010 окремо по кожному прийнятому платежу в кінці операційного дня банку. Платежі на користь клієнта, прийняті банком в післяопераційний час, перераховувати на поточний рахунок клієнта, вказаний в цьому пункті, окремо по кожному прийнятому платежу на наступний банківський день. Кошти отримані у святкові та вихідні дні перераховувати окремо по кожному прийнятому платежу у перший робочий день банку.
Згідно довідки позивача № 22/11/12 від 22.11.2012 р., поточний рахунок відповідача № 26008315460461 відповідно до договору про надання послуг № 315-26/К від 09.07.2008 р. було змінено на рахунок № 26009315460461 у зв'язку із реорганізацією Запорізької філії ПАТ «Укрсоцбанк»у квітні 2009 р., відповідно до р. 19 «Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах»№ 492 від 12.11.2003 р. (а.с. 96).
У відповідності до пунктів 19.1., 19.2. «Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах», затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 р. № 492 (в редакції станом на момент реорганізації Запорізької філії ПАТ «Укрсоцбанк»), зміною рахунків клієнтів уважається процедура відкриття нових рахунків і закриття раніше відкритих рахунків клієнтів не за їх ініціативою, у результаті проведення якої змінюються всі або окремі (один або кілька) банківські реквізити клієнтів - назва банку, код банку, номер рахунку, валюта рахунку. Зміна рахунків клієнтів здійснюється банком у разі: проведення реорганізації в межах одного банку; проведення реорганізації банків шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення; зміни місцезнаходження банку, у результаті якої змінюється код банку; зміни порядку бухгалтерського обліку рахунків клієнтів (у тому числі рахунків клієнтів, за якими операції не здійснювалися протягом трьох років і більше та на яких є залишки коштів).
На виконання умов договору, позивачем за серпень та вересень 2009 р. надані послуги з прийому платежів на поточний рахунок відповідача № 26009315460461, на загальну суму 76895,77 грн., що підтверджується меморіальними ордерами: № ps02789683 від 04.08.2009 р. на суму 168 грн., № ps02789684 від 04.08.2009 р. на суму 230 грн., № ps02789680 від 04.08.2009 р. на суму 466,50 грн., № ps02789678 від 04.08.2009 р. на суму 526,75 грн., № ps02793319 від 04.08.2009 р. на суму 608 грн., № ps02793320 від 04.08.2009 р. на суму 872 грн., № ps02789681 від 04.08.2009 р. на суму 905 грн., № ps02793324 від 04.08.2009 р. на суму 1000 грн., № ps02789679 від 04.08.2009 р. на суму 1470 грн., № ps02793322 від 04.08.2009 р. на суму 2016 грн., № ps02789682 від 04.08.2009 р. на суму 2076,25 грн., № ps02793323 від 04.08.2009 р. на суму 2425,50 грн., № ps02793321 від 04.08.2009 р. на суму 4319,99 грн., № ps02828440 від 07.08.2009 р. на суму 1295,49 грн., № ps02828444 від 07.08.2009 р. на суму 425,50 грн., № ps02828443 від 07.08.2009 р. на суму 1853,25 грн., № ps02828437 від 07.08.2009 р. на суму 1830 грн., № ps02828438 від 07.08.2009 р. на суму 1261 грн., № ps02828442 від 07.08.2009 р. на суму 1853,25 грн., № ps02828441 від 07.08.2009 р. на суму 1490 грн., № ps02828439 від 07.08.2009 р. на суму 1800 грн., № ps02861002 від 12.08.2009 р. на суму 4248,55 грн., № ps03006644 від 28.08.2009 р. на суму 3000 грн., № ps03006643 від 28.08.2009 р. на суму 5252 грн., № ps03279975 від 29.09.2009 р. на суму 6396,79 грн., № ps03279974 від 29.09.2009 р. на суму 29105,95 грн. (всього 26 платежів).
Відповідно до пункту 3.1. договору, за надання послуг за цим договором клієнт сплачує банку комісійну винагороду, без врахування податку на додану вартість, у розмірі 0,3 % відсотка від суми кожного прийнятого в оплату послуг клієнта платежу, але не менше 30 грн. за кожен платіж.
Таким чином, враховуючи, що 0,3 % від кожного із 25 платежів здійснених за період: з 04.08.2009 р. по 29.09.2009 р. складає менше 30 грн., комісійна винагорода за кожен із цих 25 платежів складає 30 грн. (всього 750 грн.), та оскільки 0,3 % від платежу здійсненого 29.09.2009 р. на суму 29105,95 грн. складає 87,32 грн., всього розмір комісійної винагороди за прийняті платежі складає 837,32 грн.
Згідно із п. 3.2. договору, плата, визначена п. 3.1. цього договору, виплачується клієнтом платіжним дорученням не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним за реквізитами, зазначеними у консолідованому рахунку-фактурі банку.
Як передбачено п/п. 3.2.1. п. 3.2. договору, банк надсилає клієнту консолідований рахунок-фактуру за формою, зазначеною в додатку № 1 до цього договору і 2 примірники акту наданих послуг за формою, зазначеною в додатку № 2 до цього договору, не пізніше п'ятого числа місяця, наступного за звітним за адресою: м. Запоріжжя, вул. Космічна, 119, індекс 69050. Клієнт підписує акт наданих послуг впродовж трьох робочих днів з дня його отримання та повертає банку на адресу м. Запоріжжя, вул. Дзержинського, 35, Бек-офіс бізнесів кур'єром або поштою один примірник підписаного акту наданих послуг.
Отже, зобов'язання по оплаті комісійної винагороди виникає на підставі акту наданих послуг та консолідованого рахунку-фактури, які відповідач має отримати для виконання п. 3.2. договору.
27.12.2011 р. супровідним листом № 701.5-2260/67-16144 від 26.12.2011 р. позивачем були направлені відповідачу акт наданих послуг від 22.12.2011 р. на суму 837,32 грн. за спірний період, у двох примірниках та рахунок-фактура № 25.4-551 від 22.12.2011 р. на суму 837,32 грн., які були отримані відповідачем 30.12.2011 р., про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу від 30.12.2011 р. (а.с. 16). Відповідач акти наданих послуг не підписав та не повернув, рахунок-фактуру не оплатив.
Таким чином, оскільки п. 3.2. договору визначено, що комісійна винагорода виплачується відповідачем не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним, та враховуючи, що цим же пунктом договору оплата комісійної винагороди фактично поставлена у залежність від отримання відповідачем консолідованого рахунку-фактури на оплату комісійної винагороди та акту наданих послуг, які були отримані відповідачем 30.12.2011 р., в той час, як спірним періодом є: серпень -вересень 2009 р., суд приходить до висновку, що відповідач повинен був розрахуватись за надані послуги з прийому платежів до 16.01.2012 р.
Враховуюче вищевикладене та той факт, що на момент розгляду спору по суті відповідач не надав доказів належного виконання своїх зобов'язань щодо оплати наданих послуг, вимога позивача про стягнення 837,32 грн. заборгованості підлягає задоволенню.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 54,59 грн. пені за період: з 29.03.2012 р. по 29.08.2012 р.
Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Вимоги щодо стягнення пені позивач обґрунтовує п. 4.3. договору, який передбачає, що клієнт відповідає за наявність на поточному рахунку грошових коштів для своєчасної сплати банку комісійної винагороди, розмір та порядок сплати якої встановлено в статті 3 цього договору. При порушенні строку перерахування комісійної винагороди з причин відсутності грошових коштів на поточному рахунку, клієнт сплачує банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, від суми простроченого платежу, за кожний день простроченого платежу.
У відповідності до п/п. 2.2.4. п. 2.2. договору, клієнт зобов'язався забезпечити наявність грошових коштів на поточному рахунку для здійснення договірного списання комісійної винагороди відповідно до п. 3.2. цього договору.
Таким чином, пунктом 4.3. договору передбачено нарахування пені за порушення строку перерахування комісійної винагороди саме з причин відсутності грошових коштів на поточному рахунку відповідача.
Крім того, суд враховує, що позивачем також порушено п/п. 3.2.1. п. 3.2. договору щодо надіслання рахунків-фактур та актів наданих послуг не пізніше 5 числа місяця, наступного за звітним. Звітними місяцями є: серпень та вересень 2009 р., отже відбулось прострочення кредитора.
Згідно частин 1, 2 ст. 613 ЦК України, кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку. Кредитор також вважається таким, що прострочив, у випадках, встановлених частиною четвертою статті 545 цього Кодексу. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.
Отже, враховуючи, що позивачем не доведено факту відсутності грошових коштів на поточному рахунку відповідача та приймаючи до уваги наявний факт прострочення кредитора, вимога позивача щодо стягнення 54,59 грн. пені задоволенню не підлягає.
Також, позивач просить стягнути з відповідача 138,15 грн. втрат від інфляції грошових коштів за період: з жовтня 2009 р. по липень 2012 р.
Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, оскільки, як вже вище встановлено, відповідач повинен був сплатити комісійну винагороду до 16.01.2012 р., нараховувати втрати від інфляції грошових коштів можна починаючи з лютого 2012 р. Отже, враховуючи, що позивачем втрати від інфляції нараховані за період: з жовтня 2009 р. по липень 2012 р., судом перераховані втрати від інфляції грошових коштів за період: з лютого 2012 р. по липень 2012 р., але, оскільки середній індекс інфляції за період: з лютого 2012 р. по липень 2012 р. складає - 99,7, вимога позивача про стягнення з відповідача 138,15 грн. втрат від інфляції грошових коштів задоволенню не підлягає.
Таким чином, позов задовольняється частково.
Щодо заяви відповідача про застосування позовної давності слід зазначити наступне.
Згідно із ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно із ч. 1 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалась або могла довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Відповідач вважає, що строк позовної давності за позовними вимогами про стягнення заборгованості за серпень та вересень 2009 р. сплинув.
Однак, суд не вбачає пропуску строку позовної давності, оскільки в даному випадку треба виходи не з того, за який період виникла заборгованість, а з якої саме дати у відповідача виникла прострочка сплати комісійної винагороди, а отже і порушення права позивача на одержання цих коштів. В даному випадку, порушення грошового зобов'язання відповідача виникло 16.01.2012 р., у зв'язку з чим, суд не вбачає спливу позовної давності за заявленими вимогами.
Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Спільного українсько -американського підприємства «Віннер Форд Запоріжжя»/ «Інтрейд Груп»(69050, м. Запоріжжя, вул. Космічна, 119, ідентифікаційний код юридичної особи: 22115910) на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк»(юридична адреса: 03150, м. Київ, вул. Ковпака, буд. 29; адреса для листування: 83114, м. Донецьк, вул. Р.Люксембург, 63, ідентифікаційний код юридичної особи: 00039019) 837 (вісімсот тридцять сім) грн. 32 коп. заборгованості, 1308 (одна тисяча триста вісім) грн. 34 коп. судового збору.
В іншій частині позову відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 27.11.2012 р.
Суддя А.О. Науменко