01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"30" листопада 2012 р. Справа № 17/106-12
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Сільськогосподарське підприємство „Володар"
до Товариства з обмеженою відповідальністю „Ярош-Траст"
про стягнення 90 183,22грн.
Суддя Горбасенко П.В.
За участю представників:
від позивача Порхун О.П. (дов. № 207 від 02.11.2012р.);
від відповідача не з'явилися.
Обставини справи:
Товариство з обмеженою відповідальністю „Сільськогосподарське підприємство „Володар" (далі -позивач) звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Ярош-Траст" (далі -відповідач) про стягнення 79 991,65грн. заборгованості, з яких: 69 804,51грн. боргу за поставлений на підставі видаткових накладних № 747 від 29.06.2012р., № 756 від 02.07.2012р., № 765 від 04.07.2012р., № 783 від 06.07.2012р. згідно договору поставки № 2-1Вол/Я-І/2012 від 01.06.2012р. товар та 10 187,17рн. пені.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки № 2-1Вол/Я-І/2012 від 01.06.2012р.
Ухвалою господарського суду Київської області від 22.10.2012р. порушено провадження у справі № 17/106-12, розгляд справи призначено на 05.11.2012р.
05.11.2012р. до канцелярії господарського суду Київської області від представника позивача надійшло уточнення до позовної заяви (а.с. 28-30), згідно якого останній збільшив розмір позовних вимог та просив стягнути з відповідача 86 832,58грн., з яких: 69 804,51грн. боргу за поставлений на підставі видаткових накладних № 747 від 29.06.2012р., № 756 від 02.07.2012р., № 765 від 04.07.2012р., № 783 від 06.07.2012р. згідно договору поставки № 2-1Вол/Я-І/2012 від 01.06.2012р. товар та 17 028,07рн. пені.
Ухвалами господарського суду Київської області від 05.11.2012р. та 19.11.2012р. розгляд справи відкладено на 19.11.2012р. та 30.11.2012р.
30.11.2012р. до канцелярії господарського суду Київської області від представника позивача надійшло уточнення до позовної заяви від 29.11.2012р. (вх. № 19461 від 30.11.2012р.), згідно якого останній збільшив розмір позовних вимог та просив стягнути з відповідача 90 183,22грн., з яких: 69 804,51грн. боргу за поставлений на підставі видаткових накладних № 747 від 29.06.2012р., № 756 від 02.07.2012р., № 765 від 04.07.2012р., № 783 від 06.07.2012р. згідно договору поставки № 2-1Вол/Я-І/2012 від 01.06.2012р. товар та 20 378,71грн. пені.
Відповідно до п. 3.11. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011р. ГПК, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про „доповнення" або „уточнення" позовних вимог, або заявлення „додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як:- подання іншого (ще одного) позову, чи - збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи - об'єднання позовних вимог, чи - зміну предмета або підстав позову. У будь-якому з таких випадків позивачем має бути додержано правил вчинення відповідної процесуальної дії, а недотримання ним таких правил тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ГПК та зазначені в цій постанові. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Якщо в заяві позивача йдеться про збільшення розміру немайнових вимог (наприклад, про визнання недійсним ще одного акта крім того, стосовно якого відповідну вимогу вже заявлено), то фактично також йдеться про подання іншого позову.
Згідно абз. 2 п. 7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про судове рішення" № 6 від 23.03.2012р. про зміну предмета або підстав позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, якщо відповідну заяву прийнято господарським судом, зазначається в описовій частині рішення, і подальший виклад рішення, в тому числі його резолютивної частини, здійснюється з урахуванням такої заяви. При цьому у господарського суду відсутні підстави для припинення провадження у справі в частині, на яку зменшився розмір позовних вимог.
Суд встановив, що уточнення до позовної заяви (а.с. 51-52) за своє правовою природою є заявою про збільшення позовних вимог, яка прийнята судом.
В судовому засіданні 30.11.2012р. представник позивача підтримав позов повністю з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог (а.с. 51-52).
Представник відповідача в судові засідання 05.11.2012р., 19.11.2012р. та 30.11.2012р. не з'явився, витребувані судом документи не надав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду даної справи був повідомлений належним чином.
Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України за відсутності представника відповідача.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, суд
01.06.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Сільськогосподарське підприємство „Володар" (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Ярош-Траст" (Покупець) укладено договір поставки № 2-1Вол/Я-І/2012, згідно якого постачальник зобов'язався відповідно до умов договору поставити, а покупець -прийняти та оплатити товар у кількостях, зазначених у видаткових накладних, що виписуються на кожну партію товару.
Згідно п.п. 2.2., 2.3., 2.4. договору покупець зобов'язується придбати у постачальника товар (м'ясопродукти індичі) в кількості не менше 15 000 кг., але не більше 30 000 кг. за один календарний місяць. Орієнтовна загальна сума договору складає 15 000 000грн., в тому числі ПДВ -2 500 000грн. Покупець зобов'язаний перерахувати на поточний рахунок постачальника суму вартості поставленої йому партії товару протягом 3 банківських днів з моменту її отримання згідно видаткової накладної чи акту прийому-передачі (в разі виникнення розбіжностей).
Згідно п. 6.1. договору договір набирає сили з моменту підписання і діє до 01.06.2013р.
На виконання п. 1.1. договору поставки № 2-1Вол/Я-І/2012 від 01.06.2012р. позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 101 065,19грн., що підтверджується видатковими накладними № 747 від 29.06.2012р., № 756 від 02.07.2012р., № 765 від 04.07.2012р., № 783 від 06.07.2012р. (а.с. 14-17), підписаними та скріпленими печатками обох сторін договору.
Відповідач свій обов'язок, передбачений п. 2.4. договору, з оплати отриманого згідно договору товару, виконав частково, сплативши на рахунок позивача 31 260,68грн., решту боргу не сплатив, що підтверджується довідкою АТ „Райффайзен Банк Аваль" № 107 від 29.11.2012р. (а.с. 56), внаслідок чого борг відповідача перед позивачем на момент судового розгляду справи склав 69 804,51грн. (101 065,19грн. -31 260,68грн.), що підтверджується довідкою АТ „Райффайзен Банк Аваль" № 107 від 29.11.2012р. (а.с. 56) та довідкою Товариства з обмеженою відповідальністю „Сільськогосподарське підприємство „Володар" № 207 від 22.10.2012р. (а.с. 32), підписаною директором ТОВ СП „Володар" та скріпленою печаткою товариства.
Предметом позову, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог (а.с. 51-52), є вимоги про стягнення 69 804,51грн. боргу за поставлений на підставі видаткових накладних № 747 від 29.06.2012р., № 756 від 02.07.2012р., № 765 від 04.07.2012р., № 783 від 06.07.2012р. згідно договору поставки № 2-1Вол/Я-І/2012 від 01.06.2012р. товар та 20 378,71грн. пені.
Суд встановив, що між сторонами виникли правовідносини поставки.
Частиною першою ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України).
Згідно ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).
Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Суд встановив, що на виконання п. 1.1. договору поставки № 2-1Вол/Я-І/2012 від 01.06.2012р. позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 101 065,19грн., що підтверджується видатковими накладними № 747 від 29.06.2012р., № 756 від 02.07.2012р., № 765 від 04.07.2012р., № 783 від 06.07.2012р. (а.с. 14-17), підписаними та скріпленими печатками обох сторін договору, відповідач свій обов'язок, передбачений п. 2.4. договору, з оплати отриманого згідно договору товару, виконав частково, сплативши на рахунок позивача 31 260,68грн., решту боргу не сплатив, що підтверджується довідкою АТ „Райффайзен Банк Аваль" № 107 від 29.11.2012р. (а.с. 56), внаслідок чого борг відповідача перед позивачем на момент судового розгляду справи склав 69 804,51грн. (101 065,19грн. -31 260,68грн.), що підтверджується довідкою АТ „Райффайзен Банк Аваль" № 107 від 29.11.2012р. (а.с. 56).
Враховуючи те, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття судового рішення не погашено, розмір вказаного боргу відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 69 804,51грн. боргу за поставлений на підставі видаткових накладних № 747 від 29.06.2012р., № 756 від 02.07.2012р., № 765 від 04.07.2012р., № 783 від 06.07.2012р. згідно договору поставки № 2-1Вол/Я-І/2012 від 01.06.2012р. є обґрунтованою, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягає задоволенню.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором поставки № 2-1Вол/Я-І/2012 від 01.06.2012р., позивачем за період з 29.06.2012р. по 29.11.2012р. нарахована пеня в сумі 20 378,71грн., зокрема: 2 748грн. за період з 29.06.2012р. по 29.11.2012р. на суму боргу 9 162,38грн., 6 522,39грн. за період з 02.07.2012р. по 29.11.2012р. на суму боргу 22 182,29грн., 7 885,10грн. за період з 04.07.2012р. по 29.11.2012р. на суму боргу 27 188,84грн. та 3 223,22грн. за період з 06.07.2012р. по 29.11.2012р. на суму боргу 11 268грн.
Частинами першою і третьою ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення.
У сфері господарювання згідно ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до статті 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Пунктом 7.3. договору сторонами погоджено, що за прострочку оплати кожної партії товару покупець сплачує штрафну пеню в розмірі 0,2 % від суми заборгованості за кожен день прострочення.
Враховуючи положення вищезазначених норм, а також періоди нарахування пені, що вказаний позивачем в поданому ним розрахунку пені (а.с. 53), суд обмежив розмір пені подвійною обліковою ставкою НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня. Відтак, арифметично вірний розмір пені, нарахованої за період з 29.06.2012р. по 29.11.2012р., у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором становить загалом 4 290,37грн., зокрема: 578,28грн. за період з 29.06.2012р. по 29.11.2012р. на суму боргу 9 162,38грн., 1 372,94грн. за період з 02.07.2012р. по 29.11.2012р. на суму боргу 22 182,29грн., 1 660,30грн. за період з 04.07.2012р. по 29.11.2012р. на суму боргу 27 188,84грн. та 678,85грн. за період з 06.07.2012р. по 29.11.2012р. на суму боргу 11 268грн. Відтак, вимога про стягнення 20 378,71грн. пені підлягає частковому задоволенню у розмірі 4 290,37грн. пені.
За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення 69 804,51грн. боргу за поставлений на підставі видаткових накладних № 747 від 29.06.2012р., № 756 від 02.07.2012р., № 765 від 04.07.2012р., № 783 від 06.07.2012р. згідно договору поставки № 2-1Вол/Я-І/2012 від 01.06.2012р. товар та 4 290,37рн. пені є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягають задоволенню.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статей 44, 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Суд встановив, що позивачем за збільшені позовні вимоги про стягнення 90 183,22грн. сплачено судовий збір в розмірі 1 653грн., хоча згідно ст. 3 Закону України „Про судовий збір" останній повинен був сплатити 1 803,66грн. (2 % від суми заявлених позовних вимог), не доплативши до Державного бюджету України 150,66грн. (1 803,66грн. -1653грн.). Враховуючи те, що у разі оплати позивачем збільшених позовних вимог у повному обсязі з відповідача на користь позивача підлягало б стягненню 1 481,89грн. судового збору (пропорційно розміру задоволених позовних вимог (74 094,88грн.), суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 1 331,23грн. (1 481,89грн. -150,66грн. недоплаченого судового збору) та 150,66грн. з відповідача на користь Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Ярош-Траст" (07415, Київська обл., Броварський р-н., с. Зазим'є, вул. Київська, буд. 20; код ЄДРПОУ 36940861) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Сільськогосподарське підприємство „Володар" (09310, Київська обл., Володарський р-н., с. Городище-Пустоварівське, вул. Леніна, 51; код ЄДРПОУ 34069039) 69 804 (шістдесят дев'ять тисяч вісімсот чотири гривні) 51 коп. боргу за поставлений на підставі видаткових накладних № 747 від 29.06.2012р., № 756 від 02.07.2012р., № 765 від 04.07.2012р., № 783 від 06.07.2012р. згідно договору поставки № 2-1Вол/Я-І/2012 від 01.06.2012р. товар, 4 290 (чотири тисячі двісті дев'яносто гривень) 37 коп. пені та 1 331 (одну тисячу триста тридцять одну гривню) 23 коп. судового збору.
3. У задоволенні решти позову -відмовити.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Ярош-Траст" (07415, Київська обл., Броварський р-н., с. Зазим'є, вул. Київська, буд. 20; код ЄДРПОУ 36940861) в доход Державного бюджету України 150 (сто п'ятдесят гривень) 66 коп. судового збору.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено: 03.12.2012р.
Суддя П.В. Горбасенко