"28" листопада 2012 р. Справа № 5004/1377/12
Господарський суд Волинської області у складі:
головуючого судді - Гарбара Ігоря Олексійовича
секретар судового засідання - Череватий Богдан Любомирович
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку у приміщенні господарського суду Волинської області справу за позовом публічного акціонерного товариства «Волиньобленерго»в особі Луцької міської філії до приватного підприємця ОСОБА_1 про стягнення 7 120,30 грн.
За участю представників сторін:
від позивача: Корнелюк А.В. - представник (дов. № 19/26-1164 від 04.04.2011 р.)
від відповідача:
В судовому засіданні 28.11.2012р. у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
СУТЬ СПОРУ: позивач - публічне акціонерне товариство «Волиньобленерго»в особі Луцької міської філії звернулося до суду з позовом до підприємця ОСОБА_1 про стягнення 6 354,37 грн. з них: 5 877,71 грн. заборгованості за електроенергію за період з 01.01.2012 р. по 30.09.2012 р., 381,20 грн. пені, 73,78 грн. річних, 21,68 грн. інфляційних втрат.
Ухвалою суду від 31.10.2012р за вказаним позовом було порушено провадження у справі та призначено розгляд останньої в судовому засіданні.
14.11.2012 р. представник позивача подав клопотання про збільшення розміру позовних вимог.
Просив суд збільшити позовні вимоги до 7 120,30 грн. з них: 5 877,71 грн. заборгованості за електроенергію за період з 01.01.2012 р. по 30.09.2012 р., 381,20 грн. пені за період з січня по вересень 2012 р., 73,78 грн. річних за період з січня по липень 2012 р., 21,68 грн. інфляційних втрат та 765,93 грн. вартості перевищення договірної величини споживання електричної енергії за період з 01.01.2012 р. по 30.09.2012 р.
Позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви (ч. 4 ст. 22 ГПК України).
Беручи до уваги викладене, суд задовольнив клопотання позивача. Отже, має місце нова ціна позову, з якої і вирішується спір. Сума позовних вимог становить 7 120,30 грн. з них: 765,93 грн. вартості перевищення договірної величини споживання електричної енергії, 5 877,71 грн. вартості використаної та неоплаченої енергії, 381,20 грн. пені, 21,68 грн. суми індексу інфляції та 73,78 грн. - річних нарахувань.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, ухвала суду була направлена на адресу, вказану в позовній заяві, однак повернулась на адресу суду з відміткою пошти: «За зазначеною адресою відсутній».
Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій (п. 19 інформаційного листа Вищого господарського суду від 13.08.2008, № 01-8/482 «Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року»).
Крім того, відповідно до п. 4 інформаційного листа від 02.06.2006 N 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році», примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній»і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
За наведених обставин та з урахуванням приписів ст. 64 ГПК України, вважається, що ухвали суду від 31.10.2012 р. вручена відповідачу належним чином.
При цьому суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 28.11.2012 р. за відсутністю відповідача, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору та з огляду на встановлений статтею 69 ГПК України строк вирішення спору.
Явка представників сторін обов'язковою не визнавалася.
Враховуючи викладене, керуючись ст.75 ГПК України, господарський суд вважає, що справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Публічне акціонерне товариство «Волиньобленерго»в особі Луцької міської філії звернулося в суд з позовом до приватного підприємця ОСОБА_1 про стягнення 7 120, 30 грн. згідно договору про постачання електричної енергії № 529-0981000 від 24.03.2006 р.
Позов мотивувало тим, що 24.03.2006 р. між ПАТ «Волиньгаз»та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 було укладено договір про постачання електричної енергії № 529-0981000 від 24.03.2006 р.
Позивач зазначає, що на виконання умов договору Луцька міська філія ПАТ «Волиньобленерго»відпустила підприємцю ОСОБА_1 електричну енергію, що підтверджують рахунки на оплату та акти про обсяги переданої споживачу електричної енергії протягом розрахункового періоду від 01.01.2012 р. до 30.09.2012 р.
Відповідно до п.п.1.2. додатку № 2 до договору, розрахунки за електричну енергію проводяться споживачем виключно грошовими коштами на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії. Споживач за 15 днів до початку календарного місяця здійснює платіж на наступний календарний місяць у сумі 100 % вартості очікуваного обсягу постачання електричної енергії, який передбачений додатком №1 договору.
Пунктом 8.5. договору розділу 8 «Порядок розрахунків»визначено, що остаточний розрахунок по всім платежам згідно цього договору проводиться протягом трьох операційних (банківських) днів з дня отримання рахунків.
Відповідач у визначений термін оплату не провів, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 5 877,71 грн. заборгованості за електроенергію та 765,93 грн. вартості перевищення договірної величини споживання електричної енергії.
Керуючись законодавством та умовами договору позивач нарахував 381,20 грн. пені, 73,78 грн. річних та 21,68 грн. інфляційних втрат отже, загальна сума, яку просить стягнути з відповідача становить 7 120,30 грн. згідно договору про постачання електричної енергії № 529-0981000 від 24.03.2006 р., яку провив стягнути з відповідача.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази в справі, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 24.03.2006 р. між ПАТ «Волиньгаз»та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 було укладено договір про постачання електричної енергії № 529-0981000 від 24.03.2006 р. (а.с.9-14).
Відповідно до р. 1 договору позивач (постачальник) продає енергію відповідачу (споживачу) для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами договору та додатками до договору.
Укладена між сторонами угода предметом судового розгляду не виступала, недійсною судом не визнавалася, сторонами розірвана не була, у зв'язку з чим в господарського суду відсутні підстави вважати зазначену угоду недійсною або неукладеною.
На виконання умов договору Луцька міська філія ПАТ «Волиньобленерго»відпустило підприємцю ОСОБА_1 електричну енергію, що підтверджують рахунки на оплату та акти про обсяги переданої споживачу електричної енергії протягом розрахункового періоду від 01.01.2012 р. до 30.09.2012 р.
Відповідно до п.п.1.2. додатку № 2 до договору, розрахунки за електричну енергію проводяться споживачем виключно грошовими коштами на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії. Споживач за 15 днів до початку календарного місяця здійснює платіж на наступний календарний місяць у сумі 100 % вартості очікуваного обсягу постачання електричної енергії, який передбачений додатком №1 договору.
Пунктом 8.5. договору розділу 8 «Порядок розрахунків»визначено, що остаточний розрахунок по всім платежам згідно цього договору проводиться протягом трьох операційних (банківських) днів з дня отримання рахунків.
Відповідач у визначений термін оплату не провів, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 5 877,71 грн. заборгованості за електроенергію та 765,93 грн. вартості перевищення договірної величини споживання електричної енергії, а тому суд вважає, що дані вимоги підставні та підлягають стягненню з відповідача в повному обсязі.
13.06.2012 р. та 19.09.2012 р. на адресу відповідача позивачем були направлені претензії з вимогою погасити борг, проте відповіді він не отримав (а.с.31-34).
Крім того, згідно розрахунку позивача відповідачу нараховано 381,20 грн. пені, 73,78 грн. річних та 21,68 грн. інфляційних втрат, отже загальна сума, яку просить стягнути з відповідача становить 7 120,30 грн.
Штрафні санкції нараховані позивачем обґрунтовано, оскільки судом перевірено підставність, період та методику нарахування, а тому вони підлягають до стягнення з відповідача.
Згідно п.4.2.1. договору та додаткової угоди № 2 «Порядок розрахунків»за внесення платежів з порушенням термінів, споживач сплачує постачальнику електричної енергії пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.
Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. ст. 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
У відповідності із ст.ст. 610, 611, ч.1 ст.612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Оскільки пеня як один із видів неустойки є засобом забезпечення належного виконання зобов'язання, встановлена чинним законодавством або договором майнова відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань повинна застосовуватись до несправних платників тільки по відповідних зобов'язаннях за укладеними договорами.
Відповідно до ст.ст. 11, 629 ЦК України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.
У відповідності із ст. 193 ГК та ст.ст. 526, 599 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
З огляду на викладене, враховуючи укладення між сторонами договору, надання позивачем відповідачу електричної енергії, отримання останнього підприємцем ОСОБА_1 та не проведення при цьому всіх належних розрахунків і платежів, позовні вимоги підставні і підлягають до задоволення та стягнення з відповідача у повному обсязі, а саме: 5 877,71 грн. заборгованості за електроенергію за період з 01.01.2012 р. по 30.09.2012 р., 381,20 грн. пені за період з січня по вересень 2012 р., 73,78 грн. річних за період з січня по липень 2012 р., 21,68 грн. інфляційних втрат та 765,93 грн. вартості перевищення договірної величини споживання електричної енергії за період з 01.01.2012 р. по 30.09.2012 р., всього 7 120,30 грн.
Оскільки, спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то витрати по сплаті судового збору в сумі 1 609,50 грн. (2% від суми позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати) згідно ст. 49 ГПК України слід покласти на нього.
Керуючись ст.ст. 32, 33, 34 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, на підставі ст.ст. 625, 546, 549, 610, 611, 612, 11, 629, 526, 599, 625 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, господарський суд -
Позов задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код ЗКПО НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства «Волиньобленерго»в особі Луцької міської філії (вул. Залізнична, 1, м. Луцьк, код ЄДРПОУ 00131512) 7 120,30 грн. з них: 5 877,71 грн. заборгованості за електроенергію, 381,20 грн. пені, 73,78 грн. річних, 21,68 грн. інфляційних втрат, 765,93 грн. вартості перевищення договірної величини споживання електричної енергії згідно договору про постачання електричної енергії № 529-0981000 від 24.03.2006 р., а також понесених витрат позивачем при сплаті судового збору в розмірі 1 609,50 грн.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга подається через господарський суд Волинської області до Рівненського апеляційного господарського суду протягом 10 днів з моменту підписання повного тексту рішення.
Суддя І. О. Гарбар
Повний текст рішення
складено та підписано
29.11.12