28 листопада 2012 р.
Справа 19/71/2012/5003
за позовом:Дочірньої компанії "Газ Україна" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" ( вул. Шолуденка,1 м. Київ, 04116)
до:Немирівського навчально-виховного комплексу "Загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1 ім. М.Д. Леонтовича-гімназія" Немирівської районної ради Вінницької області ( вул. Некрасова,2, м. Немирів. Вінницька обл., 22800)
про стягнення заборгованості та штрафних санкцій 67 775,05 грн. згідно договору №НБ-10-654 від 01.01.2010р.
Головуючий суддя Яремчук Ю.О.
Cекретар судового засідання Резніченко Ю.В.
Представники
позивача : Іванов П.О.,
відповідача : не з'явився
Подано позов дочірньою компанії "Газ Україна" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" до Немирівського навчально-виховного комплексу "Загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1 ім. М.Д. Леонтовича-гімназія" Немирівської районної ради Вінницької області про стягнення заборгованості та штрафних санкцій 67 775,05 грн. згідно договору №НБ-10-654 від 01.01.2010 року. з яких 54 326,78 грн. сума основного боргу, 4 076,14 грн. пені, 3 802,87 грн. штрафу, 2 553,36 грн. інфляційних втрат, 3 015,90 грн. 3% річних.
Ухвалою суду від 30.10.2012 року порушено провадження у справі з призначенням судового засідання на 13.11.2012 року.
В судове засідання 13.11.2012 року з'явився представник позивача, який позов підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання належним чином повідомлений, про що свідчить поштове повідомлення №8968 від 08.11.2012 року, яке наявне в матеріалах справи.
Враховуючи відсутність представника відповідача та неподання сторонами всіх доказів по справі, позбавив суд можливості вирішити спір по суті в даному судовому засіданні.
Враховуючи викладене ухвалою суду від 13.11.2012 року розгляд справи було відкладено на 28.11.2012 року.
В судове засідання 28.11.2012 року з'явився представник позивача, який позов підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання належним чином повідомлений, про що свідчить поштове повідомлення № 9440 від 22.11.2012 року, яке наявне в матеріалах справи.
Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.
При цьому суд констатує, що відповідачем не подано жодного клопотання, заяви, телеграми, в тому рахунку і щодо перенесення розгляду справи, її відкладення чи неможливості забезпечити участь в судовому засіданні свого представника.
Беручи до уваги приписи ст.69 ГПК України щодо строків вирішення спору та той факт, що неявка в засідання суду відповідача або його представника, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, згідно ст. 75 ГПК України.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
01 січня 2010 року між ДП "Нафтогазмережі" НАК "Нафтогаз України" в особі Вінницької філії ДП "Нафтогазмережі" (постачальник) та Немирівським навчально-виховним комплексом "Загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1 ім. М.Д. Леонтовича-гімназія" Немирівської районної ради Вінницької області укладено договір № НБ-10-654 на постачання та транспортування природного газу
ДП "Нафтогазмережі" реорганізовано. На виконання наказу Міністерства палива та енергетики України від 13 квітня 2010 року № 141/1 з 215.01.2011 року припинено діяльність ДП "Нафтогазмережі" шляхом його реорганізації-приєднання до дочірньої компанії "Газ України "Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України".
Відповідно до змін внесених до п.1.2. статуту ДК "Газ України", компанія є правонаступником реорганізованого Дочірнього підприємства "Нафтогазмережі" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України".
Тому, ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" є правонаступником всіх прав та обов'язків ДП "Нафтогазмережі"
Умовами договору (п.1.1) сторони визначили, що постачальник зобов'язується поставити споживачу в грудні 2009 та 2010 році природний газ, а споживач зобов'язується прийняти від постачальника та оплатити природний газ на умовах даного договору.
Відповідно до п. 3.13. договору, приймання-передача газу, поставленого постачальником споживачу у відповідному місяці, оформлюється щомісячними актами приймання-передачі газу.
Відповідно до п. 3.14. договору акти приймання - передачі газу, що зазначені в п. 3.13 даного договору, уповноважені представники сторін складають 1 ( першого числа), наступного за звітним місяця. В актах зазначаються пункти даного договору, які не виконуються одною із сторін.
Акти приймання-передачі газу є підставою для остаточних розрахунків за спожитий газ.
У разі неоформлення або непідписання актів приймання-передачі газу подальша подачу газу споживачу припиняється.
В п.4.1 договору сторони погодили ціну газу, граничний розмір якої становить 2020,25 гривень за 1000 м. куб. без урахування податку на додану вартість.
Згідно п.5.1 договору споживач не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку поставки газу здійснює попередню оплату грошовими коштами шляхом перерахування на рахунок постачальника 100 % вартості газу, який запланований для поставки (згідно з п.2.1. Договору) та послуг по постачанню та транспортуванню.
В разі перебору обсягів газу понад попередньо оплачених, остаточний розрахунок здійснюється до 5 числа місяця наступного за звітним (п.5.2 Договору).
У випадку сплати споживачем суми, що перевищує вартість фактично спожитого місячного об'єму газу постачальник зараховує її як попередню оплату на наступний період (п.5.3 договору).
Відповідно до п.10.1 договору - даний договір набирає чинності та діє в частині поставки газу з 01 грудня 2009 року до 31 грудня 2010 року, а в частині проведення розрахунків за газ та послуги по постачанню та транспортуванню - до їх повного здійснення.
Виконуючи свої зобов'язання за договором позивач передав споживачу в грудні 2010 року, в січні - березні 2010 року природний газ на загальну суму 54 326,78 грн., що підтверджується актами подачі-прийняття та реалізації газу за даний період.
Натомість, відповідач за отриманий газ не розрахувався.
Внаслідок неналежного виконання договірних зобов'язань відповідачу на підставі договору та чинного законодавства було нараховано 4 076,14 грн. пені, 3 802,87 грн. штрафу, 2 553,36 грн. інфляційних втрат, 3 015,90 грн. 3% річних.
Беручи до уваги встановлені обставини суд дійшов наступних висновків.
Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.
Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Беручи до уваги зміст договору, укладеного між сторонами 01.01.2010 року та характер взятих на себе сторонами зобов'язань, суд дійшов висновку про те, що між сторонами виникли правовідносини з договору про надання послуг, регулювання яких здійснюється в главі 63 "Послуги. Загальні положення", ст.ст.901-907 ЦК України.
Згідно ч.1 ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Частиною 1 ст.903 ЦК України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, що передбачено ст. 525 ЦК України.
Відповідно до статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст.ст. 4-3, 33 ГПК України сторони обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Враховуючи, що на день розгляду справи в суді відповідач не надав суду доказів погашення основного боргу в розмірі 54 326,78 грн., суд дійшов висновку, що вимоги про стягнення 54 326,78 грн. грн. підлягають задоволенню на підставі ст.ст. 526, 525, 712 ЦК України.
Крім суми основного боргу позивачем було заявлено до стягнення 4 076,14 грн. пені, 3 802,87 грн. штрафу, 2 553,36 грн. інфляційних втрат, 3 015,90 грн. 3% річних.
Частиною 2 статті 217 ГК України передбачені такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції, оперативно-господарські санкції.
Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частиною 4 статті 231 ГК України встановлено: "У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг)".
Пунктом 6.1 договору № НБ-10-654 від 01.01.2010 року сторони домовились, що у разі неоплати або несвоєчасної оплати за спожитий газ, послуги по постачанню та транспортуванню у строки, зазначені п.5.2. даного договору, споживач сплачує на користь постачальника, крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. За прострочення понад тридцять календарних днів окрім пені, додатково стягується штраф у розмірі 7 відсотків від суми заборгованості. Неустойка нараховується постачальником протягом шести місяців, що передують моменту звернення з позовом.
У пункті 9.6 даного договору сторони дійшли згоди, що строк позовної давності за цим договором щодо стягнення заборгованості за газ, послуги по транспортуванню та стягнення неустойки встановлюється тривалістю у десять років.
Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіряючи правомірність і правильність нарахування позивачем, пені, штрафу, інфляційних втрат та 3% річних , суд встановив, що останні нараховано правильно та правомірно відповідно до договору та вимог чинного законодавства.
З огляду на викладене. суд прийшов до висновку, що позов в частині стягнення пені, штрафу, інфляційних втрат та 3% річних заявлені правомірно. За таких обставин позовні вимоги про стягнення 4 076,14 грн. пені, 3 802,87 грн. штрафу, 2 553,36 грн. інфляційних втрат, 3 015,90 грн. 3% річних підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.
За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.
Враховуючи викладене позов підлягає задоволенню повністю.
Витрати на судовий збір підлягають віднесенню на відповідача відповідно положень ст.49 ГПК України.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", ст.ст. 4-3, 44, 49, 78, 82, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Немирівського навчально-виховного комплексу "Загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1 ім. М.Д. Леонтовича-гімназія" Немирівської районної ради Вінницької області ( вул. Некрасова,2, м. Немирів. Вінницька обл., 22800, код ЄДРПОУ 13310311) на користь Дочірньої компанії "Газ Україна" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" ( вул. Шолуденка,1 м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ 31301827 ) 54 326,78 грн. сума основного боргу, 4 076,14 грн. пені, 3 802,87 грн. штрафу, 2 553,36 грн. інфляційних втрат, 3 015,90 грн. 3% річних, 1609, 50 грн. судового.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. Копію рішення надіслати сторонам рекомендованим листом.
Повне рішення складено 03 грудня 2012 р.
Суддя Яремчук Ю.О.
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - позивачу ( вул. Шолуденка,1 м. Київ, 04116)
3 - відповідачу ( вул. Некрасова,2, м. Немирів. Вінницька обл., 22800)