вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
Іменем України
22 листопада 2012 р. Справа №2а-12123/12/0170/1
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючої судді Трещової О.Р., при секретарі Веретенникової Ю.В, за участю відповідача - ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення,
До Окружного адміністративного Автономної Республіки Крим звернулося з позовом Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1443,98 гривень.
У судове засіданні представник позивача не з'явився, повідомлений належним чином про час, дату та місце розгляду справи, надіслав клопотання розглядати справи за його відсутністю. Позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Відповідач в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, пояснив суду, що він подав до позивача звіт про нарахування страхових внесків, але в нього відсутні кошти на погашення боргу.
Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо доказів для з'ясування обставин по справі, суд вважає можливим на підставі статті 128 КАС України розглядати справу за відсутністю представника позивача.
Вислухавши пояснення відповідача по справі, дослідивши матеріали справи та оцінивши доказів в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно з частиною 1 статтю 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Пунктом 7 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено коло суб'єктів владних повноважень, до яких віднесено орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до пунктів 1, 3 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 № 384/2011, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що, зокрема, здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством, а також забезпечує збір, ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску, інших коштів відповідно до законодавства та здійснення контролю за їх сплатою.
Згідно з пунктом 1.1 Положення про Управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 № 8-2 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.05.2002 за № 442/6730, (далі - Положення про Управління Фонду) Управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах є органами Фонду, підвідомчими відповідно головним Управлінням Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями утворюють систему органів Фонду.
Відповідно до підпункту 6 пункту 2.2 Положення про Управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, останнє, відповідно до покладених на нього завдань, контролює надходження страхових внесків та інших платежів до Фонду від підприємств, установ, організацій та громадян, збирає у встановленому порядку відповідну звітність, проводить планові та позапланові перевірки фінансово-бухгалтерських документів, звітів та інших документів щодо правильності обчислення та сплати страхових внесків, цільового використання коштів Фонду в організаціях, що здійснюють виплату і доставку пенсій.
Отже, контроль за правильним нарахуванням, своєчасним та повним перерахуванням та надходженням страхових внесків, інших платежів, здійснюється органами Пенсійного фонду.
Таким чином, Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим, реалізуючи свої завдання та функції в правовідносинах з фізичними та юридичними особами виступає як суб'єкт владних повноважень, який здійснює владну компетенцію.
Компетенцію адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ визначено статтею 17 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з пунктом 5 частини 2 якої компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.
З зазначених підстав, спір, що виникає між фізичним, юридичними особами та органами Пенсійного фонду України, у тому числі стосовно відшкодування витрат на виплату пільгових пенсій являється публічно правовим та має розглядатися в порядку адміністративного судочинства.
З 01 січня 2011 року набрав чинності Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування"№ 2464-VI від 08.07.2010 року, яким встановлено новий єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Згідно з п. ч. 1 ст.1 Закону зазначено, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Пунктом 3 Прикінцевих положень Закону встановлено, що з дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, вважаються платниками єдиного внеску.
Перереєстрація платників страхових внесків та застрахованих осіб не здійснюється.
Пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" передбачено, що на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.
Дія вказаної норми Перехідних положень поширюється і на сплату внесків із загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Порядок, підстави та строки сплати внесків із загальнообов'язкового державного пенсійного страхування в 2010 році встановлені Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІV від 09.07.2003 року (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до частини 1 та 2 статті 5 Закону № 1058-ІV всі відносини, які виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування регулюються виключно зазначеним законом, яким також визначаються порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками, організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Частиною 1 статті 15 Закону визначено, що платниками страхових внесків є страхувальники, зазначені у статті 14 Закону.
Відповідно до п.5 статті 14 Закону страхувальниками також є застраховані особи, зазначені у п.3 статті 11 Закону: фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності.
Відповідно до п.п. 2.1.3 п. 2.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за № 64/8663 (далі -Інструкція) фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі, що обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок) є платниками страхових внесків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 01.04.2009 року зареєстрований як Фізична особа-підприємець виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії В02 № НОМЕР_2.
Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_1 зареєстрований в Управлінні Пенсійного фонду в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим за реєстраційним номером 15-11-14230.
Таким чином, ФОП ОСОБА_1 в 2010 році являвся страхувальником та платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Згідно з п.п. 4, 6 частини 2 статті 17 Закону № 1058 страхувальник зобов'язаний подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом; нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески. Відповідно до частини 3 статті 20 Закону територіальні органи Пенсійного фонду мають право обчислювати страхові внески лише на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати страхових внесків, звітності, що подається страхувальником, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суму заробітної плати (доходу), на які нараховуються страхові внески.
Судом встановлено, що відповідно до п.2.2 Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування органам Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 5 листопада 2009 р. N 26-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2009 р. за N 1136/17152 (що діяв на момент виникнення спірних правовідносин), ФО - СПД, у тому числі ті, які обрали ОСО, самі за себе і за членів сім'ї, які беруть участь у провадженні підприємницької діяльності; особи, які забезпечують себе роботою самостійно - займаються адвокатською, нотаріальною, творчою та іншою діяльністю, пов'язаною з отриманням доходу безпосередньо від цієї діяльності, самі за себе формують та подають до органів Пенсійного фонду звіт один раз на рік до 1 квітня року, наступного за звітним періодом. Базовим звітним періодом для них є календарний рік. Звіт подається за формою згідно з додатком 5 до цього Порядку.
Таким чином, з вищевказаного Порядку вбачається, що фізичні особи -підприємці подають до органів Пенсійного фонду звіт один раз на рік до 1 квітня року, наступного за звітним періодом, та відповідно базовим звітним періодом для сплати суми страхового внеску до Пенсійного фонду України для них є також календарний рік.
Частиною 6 статті 20 Закону № 1058 встановлено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Судом встановлено, що відповідно до самостійно сформованого звіту щодо нарахування внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування ФОП ОСОБА_1 розрахував суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2010 рік в сумі 1533,98 гривень.
Відповідно до розрахунку суми позовних вимог по стягненню заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, особового рахунку станом на 17.06.2011 року відповідачем фактично сплачена сума боргу в розмірі 90,00 грн.
Судом встановлено, що заборгованість по страховим внескам в розмірі 1443,98 гривень відповідачем на день розгляду справи не погашена.
Відповідно до частини 3 статті 106 Закону № 1058 територіальні органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам, які мають недоїмку вимогу про її сплату. Згідно з абзацом 3 частини3 статті 106 Закону протягом 10 днів із дня її одержання страхувальник зобов'язаний сплатити суму недоїмки та суму фінансових санкцій.
Відповідно ч. 4 ст. 25 Закону № 2464 територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.
Судом встановлено, що Управлінням Пенсійного фонду в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим відповідачу була направлена вимога про сплату боргу в сумі 1443,98 гривень за № Ф-798 від 11.05.2011 року, яка була направлена відповідачу, згідно поштового повідомлення.
Судом встановлено, що у визначений абзацем 3 частини 3 ст. 106 Закону № 1058, ч. 4 ст.25 Закону України № 2464 10-денний строк відповідач встановлену в зазначеній вимозі суми недоїмки зі сплати страхових внесків не погасив, у передбаченому Законом порядку вимогу позивача не оскаржував.
Таким чином, суд приходить до висновку, що недоїмка зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1443,98 гривень, розрахована позивачем вірно, являється погодженою відповідачем та підлягає стягненню з останнього.
Суд також враховує, що відповідно до частини 12 статті 20 Закону № 1058 страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника та мають пріоритет перед всіма іншими зобов'язаннями, у тому числі із сплати податків та інших обов'язкових платежів.
Отже, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Згідно з частиною 4 статті 94 КАС України у справах, у яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, і відповідачем -фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Тому судові витрати по справі не підлягають стягненню з відповідача.
В судовому засіданні 22.11.2012 року оголошена вступна та резолютивна частини постанови, а постанова у повному обсязі складена 23.11.2012 року.
На підставі викладеного, керуючись статтями 158, 159, 160, 163 КАС України,
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АРК заборгованість по внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1443,98 гривень.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Трещова О.Р.