04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"28" листопада 2012 р. Справа№ 5011-48/6944-2012
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Пономаренка Є.Ю.
суддів: Алданової С.О.
Дідиченко М.А.
за участю представників:
від прокуратури -Ткаченко Т.М., посвідчення № 004270 від 15.09.2012;
від І-го позивача - Тхорик С.М., довіреність № 22-Б-КР-1446 від 28.09.2012;
від ІІ-го позивача - представник не прибув;
від І-го відповідача - Друзенко М.П., довіреність № 18 від 21.05.2012;
від ІІ-го відповідача - Яременко С.С., довіреність № б/н від 21.02.2011; Горяєва О.С., довіреність № б/н від 21.02.2011;
від третьої особи - Шевченківської районної у місті Києві ради - Друзенко М.П., довіреність № 3 від 03.01.2012;
від третьої особи - ТОВ "Лук'янівський ринок" - Розинська Н.М., довіреність № б/н від 28.09.2012;
від третіх осіб - 1. ПП "Консалтингова група "Арго-Експерт"; 2. Андрєєва А.В.;3. Товарної біржі "Перша універсальна біржа "Україна" - представники не прибули,
розглянувши апеляційну скаргу Заступника прокурора міста Києва
на рішення господарського суду міста Києва від 30.07.2012 у справи № 5011-48/6944-2012 ( суддя Бойко Р.В.) за позовом Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави, в особі Київської міської ради та Головного управління комунальної власності м. Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до 1. Управління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у місті Києві ради; 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Квіткова галявина", треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів 1. Шевченківська районна у місті Києві рада; 2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Лук'янівський ринок", треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів 1. Приватне підприємство "Консалтингова група "Арго-Експерт"; 2. Андрєєв Андрій Володимирович; 3. Товарна біржа "Перша універсальна біржа "Україна" про визнання недійсним наказів, договору та застосування наслідків недійсності правочину
Заступник прокурора міста Києва звернувся до господарського суду міста Києва з позовом в інтересах держави в особі Київської міської ради та Головного управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до Управління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у місті Києві ради та товариства з обмеженою відповідальністю "Квіткова Галявина" про визнання недійсними наказів першого відповідача від 23.07.2010 р. №46-з "Про затвердження висновків вартості майна" та від 31.08.2010 р. №56-з "Про результати аукціону 31.08.10 з продажу цілісного майнового комплексу", договору купівлі-продажу такого майна та зобов'язання другого відповідача повернути спірне майно територіальній громаді міста Києва.
На обґрунтування позовних вимог прокурор зазначав про те, що початкова ціна продажу об'єкту на аукціоні є нижчою за його реальну вартість.
Рішенням господарського суду міста Києва від 30.07.2012 у задоволенні позову відмовлено повністю.
При ухваленні вказаного рішення по даній справі, суд дійшов висновку про недоведення порушень процедури приватизації цілісного майнового комплексу "Лук'янівський ринок".
Не погодившись з прийнятим рішенням, прокурор звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 30.07.2012 у даній справі скасувати і прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
Апеляційна скарга мотивована необґрунтованістю висновку суду першої інстанції про те, що при проведенні на замовлення прокурора оцінки спірного об'єкту його визначено як комплекс будівель та споруд, в той час як цей об'єкт є цілісним майновим комплексом.
В судовому засіданні 28.11.2012 представником третьої особи - ТОВ "Лук'янівський ринок" були заявлені клопотання про витребування доказів від:
- Шевченківської районної у місті Києві ради рішення VII сесії V скликання від 25.06.2009 № 684 відповідно до якого, ЦМК "Лук'янівський ринок", що розташований за адресою: м. Київ, вул. Мельникова, 1, включено до переліку об'єктів комунальної власності Шевченківського району міста Києва, що підлягають приватизації шляхом продажу на аукціоні;
- комунального підприємства "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" копій правовстановлюючих документів на торгівельні павільйони: літери "Ю", загальною площею 211,60 кв. м.; літери "Я", загальною площею 148,60 кв.м.; літери "Т", загальною площею 72,10 кв. м., а саме актів державних технічних комісій про прийняття в експлуатацію названих будівель.
Перше з наведених клопотань відхилено судом з наступних підстав.
Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України встановлені принципи належності та допустимості доказів. Так, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до положень ст. 36 Господарського процесуального кодексу України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.
В матеріалах справи міститься засвідчений належним чином витяг з рішення Шевченківської районної у м. Києві ради від 25.06.2009 р. № 684. Також, представником Шевченківської районної у м. Києві надано засвідчену печаткою копію вказаного рішення. При цьому, в судовому засіданні даний представник повідомив, що ним особисто знімалися ці копії з оригіналу рішення.
Представником ТОВ "Лук'янівський ринок" не надано будь-яких доказів чи ґрунтовних доводів про підроблення вказаного рішення ради.
Крім того, факт прийняття Шевченківською районною у м. Києві радою рішення від 25.06.2009 р. № 684 щодо приватизації шляхом продажу на аукціоні цілісного майнового комплексу "Лук'янівський ринок" встановлено судами при розгляді спору у справі № 5011-32/4945-2012.
Отже, наявних у справі доказів достатньо для розгляду апеляційної скарги по суті та додаткове витребування оригіналу вказаного рішення не потрібне.
Також, відхилено судом і клопотання про витребування актів державних комісій про прийняття в експлуатацію торгівельних павільйонів: літери "Ю", загальною площею 211,60 кв.м.; літери "Я", загальною площею 148,60 кв.м.; літери "Т", загальною площею 72,10 кв.м.
При розгляді даного спору в апеляційному порядку, суд ухвалою від 22.10.2012 вже витребовував від комунального підприємства "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" копії правовстановлюючих документів на вищезазначені торгівельні павільйони.
На виконання вказаної вимоги суду листом від 20.11.2012 №42856(И-2012) надано пояснення з доданням правовстановлюючого документу на спірні павільйони, яким є оскаржуваний договір купівлі-продажу.
Згідно зі ст. 38 ГПК України сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів.
У клопотанні повинно бути зазначено:
1) який доказ витребовується;
2) обставини, що перешкоджають його наданню;
3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація;
4) обставини, які може підтвердити цей доказ.
Необхідність витребування додаткових документів, а саме актів державних комісій про прийняття в експлуатацію зазначених торгівельних павільйонів, для вирішення даного спору, з урахуванням наявних доказів права власності на спірне майно за другим відповідачем не доведено. Також, не доведено неможливість подачі такого доказу заявником самостійно, тобто, що він звертався за таким доказом та йому було відмовлено.
Також, слід зазначити, що відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.
Заявником не доведено наявність процесуальних передумов, за яких суд апеляційної інстанції має витребувати вказані документи.
В судовому засіданні 28.11.2012 представники прокуратури, першого позивача, першого відповідача та третіх осіб - Шевченківської районної у місті Києві ради, товариства з обмеженою відповідальністю "Лук'янівський ринок" надали пояснення, якими підтримали вимоги апеляційної скарги.
Представники другого відповідача надали пояснення, якими проти апеляційної скарги заперечили.
Другий позивач та треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів правом на участь своїх представників в судовому засіданні не скористались, хоча про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином - ухвали суду направлялися за належними адресами їх місцезнаходження.
Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 N 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.
Дана відмітка є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.
Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Про це Вищим господарським судом України зазначалося і в інформаційних листах від 02.06.2006 N 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" (пункт 4), від 14.08.2007 N 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15), від 18.03.2008 N 01-8/164 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році" (пункт 23).
У першому з названих листів викладено й правову позицію, згідно з якою примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Будь-яких заяв, клопотань щодо відкладення розгляду справи з наданням доказів поважності неможливості участі в засіданні суду від другого позивача та третіх осіб не надійшло.
Явка представників учасників судового процесу не визнавалась судом обов'язковою.
Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.
Шевченківською районною у м. Києві радою V скликання на VIІ сесії 25.06.2009 р. ухвалено рішення № 684 "Про приватизацію об'єктів комунальної власності Шевченківського району м. Києва". При цьому, затверджено перелік об'єктів комунальної власності територіальної громади Шевченківського району м. Києва, що підлягають приватизації шляхом продажу на аукціоні згідно додатку 2. За пунктом 2 додатку до відповідних об'єктів віднесено комплекс будівель цілісного майнового комплексу, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Мельникова, 1.
Право комунальної власності територіальної громади Шевченківського району м. Києва на вказане майно підтверджено судовими рішеннями у справі № 35/489-2/347.
На виконання зазначеного рішення ради Управлінням з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у місті Києві ради 30.07.2009 р. видано наказ №60/1-з "Про приватизацію цілісного майнового комплексу "Лук'янівський ринок" шляхом продажу на аукціоні". Відповідно до п.п. 1, 2 наказу визначено наступне: 1) Здійснити приватизацію шляхом продажу на аукціоні продажу цілісного майнового комплексу "Лук'янівський ринок", що розташований за адресою: м. Київ, вул. Мельникова, 1, та складається з будівель та споруд, а саме: вбиральня - літера "З", загальною площею 25,8 кв. м.; навіс - літера "И", загальною площею 618,3 кв. м.; торговий павільйон - літера "К", загальною площею 296,2 кв. м.; адміністративний будинок - літера "Л", загальною площею 91,6 кв. м.; торговий павільйон - літера "Т", загальною площею 72,1 кв. м.; торговий павільйон - літера "І", загальною площею 168,1 кв. м.; навіс - літера "У", загальною площею 545,4 кв. м.; навіс - літера "Ф", загальною площею 1 154,9 кв. м.; торгівельний павільйон - літера "Ю", загальною площею 211,6 кв. м.; торговий павільйон - літера "Я", загальною площею 148,6 кв. м.; 2) Експертну оцінку початкової вартості об'єктів розпочинати після одержання результатів конкурсу суб'єктів оціночної діяльності на право проведення експертної оцінки нежитлових приміщень та затвердження результатів щодо визначення переможця конкурсу.
При цьому, відхиляються доводи ТОВ "Лук'янівський ринок" про те, що відсутні підстави для приватизації спірного об'єкту.
Виходячи з вимог чинного законодавства органом приватизації здійснено конкурсний відбір суб'єкта оціночної діяльності для визначення початкової ціни продажу цілісного майнового комплексу на аукціоні.
Так, згідно протоколу №36 засідання конкурсної комісії по відбору суб'єктів оціночної діяльності від 18.08.2009 р., виконавцем робіт з оцінки по визначенню початкової вартості продажу спірного майна обрано приватне підприємство "Консалтингова група "Агро-Експерт".
За результатами проведення вказаним суб'єктом незалежної оцінки спірного майна було складено звіт про незалежну оцінку та висновки про ринкову вартість об'єкта незалежної оцінки.
Вказані документи складені 07.06.2010 р. і підписані оцінювачем Андрєєвим А.В. та директором ПП "Консалтингова група "Агро-Експерт" і скріплені печаткою даного підприємства.
Відповідно до вказаних звіту та висновків ринкова вартість спірного майна станом на 31.05.2010 р. склала 4 937 701,00 грн. без ПДВ.
Висновки початкової вартості продажу спірного майна у розмірі 4 937 701,00 грн. було затверджено Наказом Управління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у місті Києві ради від 23.07.2010 р. №46-з "Про затвердження висновків вартості майна".
Згодом, у щотижневій міській газеті "Киевляне" (назва мовою оригіналу) за 27.07.2010 здійснено оголошення з інформацією про продаж на аукціоні цілісного майнового комплексу "Лук'янівський ринок".
Заяви на участь в аукціоні подані трьома юридичними особами, у тому числі і другим відповідачем - ТОВ "Квіткова галявина".
Згідно протоколу товарної біржі "Перша універсальна біржа "Україна" №10/08-31/01 від 31.08.2010 про хід аукціону, затвердженому 02.09.2010 Управлінням з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у місті Києві ради, переможцем аукціону стало ТОВ "Квіткова галявина", яке запропонувало найвищу ціну.
Наказом Управління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у місті Києві ради від 02.09.2010 р. № 56-з "Про результати аукціону 31.08.2010 р. з продажу цілісного майнового комплексу" затверджено як переможця аукціону з продажу спірного цілісного майнового комплексу ТОВ "Квіткова галявина". При цьому, також, затверджено кінцеву ціну продажу та визначено, що остаточна вартість продажу об'єкта становить 7 110 289 грн. 44 коп.
За результатами аукціону між Управлінням з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у місті Києві ради, як продавцем та ТОВ "Квіткова галявина", як покупцем 03.09.2010 р. було укладено договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу на аукціоні, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Федоренко О.Б. та зареєстрований в реєстрі за №319 (надалі - "Договір").
Також, 03.09.2010 була здійснена державна реєстрація вказаного правочину, що підтверджується витягом з Державного реєстру правочинів № 8955050.
Предметом за даним договором є правовідносини з купівлі-продажу, за якими продавець зобов'язався передати, а покупець прийняти у власність цілісний майновий комплекс "Лук'янівський ринок" та сплатити за нього визначену договором суму.
Зазначений об'єкт продажу було передано покупцеві за актом приймання передачі цілісного майнового комплексу на аукціоні від 03.09.2010.
Покупцем було сплачено повну вартість продажу майна, що підтверджується платіжними дорученнями від 26.08.2010 №4 та від 03.09.2010 №9.
Згодом, за покупцем було зареєстровано право власності на спірне майно, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності від 13.09.2010, виданим комунальним підприємством "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна".
Склад майна, яке належало на момент приватизації до комунальної власності Шевченківського району м. Києва, згодом було відчужено на користь другого відповідача та право власності на яке зареєстровано на даний час за останнім повністю співпадає. Дана обставина підтверджується матеріалами справи, зокрема, рішенням господарського суду міста Києва, залишеним без змін при апеляційному та касаційному перегляді у справі №35/489-2/347; рішенням Шевченківської районної у м. Києві ради від 25.06.2009 р. № 684 (п. 2 додатку 2 рішення); наказом Управління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у місті Києві ради від 30.07.2009 р. №60/1-з; договором купівлі-продажу; витягом про реєстрацію права власності від 13.09.2010 та наданими на запити суду листами Комунального підприємства "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна".
При цьому, судом відхиляються доводи третьої особи - ТОВ "Лук'янівський ринок" про нібито різницю у складі об'єкту через неспівпадіння у назвах деяких будівель.
Відповідно до ч. 4 ст. 3 Закону України "Про приватизацію державного майна" відчуження майна, що є у комунальній власності, регулюється положеннями цього Закону, інших законів з питань приватизації і здійснюється органами місцевого самоврядування.
За положеннями ст. 1 Закону України "Про приватизацію державного майна" приватизація державного майна - це відчуження майна, що перебуває у державній власності, і майна, що належить Автономній Республіці Крим, на користь фізичних та юридичних осіб, які можуть бути покупцями відповідно до цього Закону, з метою підвищення соціально-економічної ефективності виробництва та залучення коштів на структурну перебудову економіки України.
Вимоги щодо інформації про об'єкти, які підлягають продажу на аукціоні передбачені в ст. 15 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)".
Такі вимоги були дотримані. Доказів порушення вказаної статті суду не надано. Здійснення публікації інформації про продаж на аукціоні в таких виданнях як "Голос України" та "Урядовий кур'єр" вказаною статтею не передбачено.
При цьому, третьою особою - ТОВ "Лук'янівський ринок" при наданні пояснень щодо не здійснення публікації в зазначених виданнях не наведено жодної норми чинного законодавства, яка б це передбачала.
Публікація інформації про продаж в міській газеті "Киевляне", тобто в місцевій пресі, відповідає вимогам вказаної статті. Доказів того, що органом приватизації, який здійснював продаж спірного об'єкту, було визначено ще й інші видання, в яких необхідно здійснювати такі публікації, суду не надано. Натомість, на запитання суду представник Управління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у місті Києві ради надав пояснення про те, що Управлінням, як органом приватизації не визначалися інші друковані видання в яких необхідно здійснювати публікації інформації про об'єкти приватизації, що виставляються на продаж.
Доводи ТОВ "Лук'янівський ринок" щодо допущення при здійсненні публікацій порушень "Порядку продажу об'єктів малої приватизації шляхом викупу, на аукціоні (у тому числі за методом зниження ціни, без оголошення ціни), за конкурсом з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону", судом відхиляються з наступних підстав.
Зазначений порядок затверджено Наказом Фонду державного майна України від 02.04.2012 № 439, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 14 травня 2012 р. за № 753/21066.
Оспорювана ж у даній справі процедура приватизації здійснювалася у 2009-2010 роках.
Оцінка законності має здійснюватися судом на момент видання оскаржуваних актів та укладення правочину.
Тому, зазначений порядок, затверджений Наказом ФДМ України від 02.04.2012 не підлягає застосуванню судом при вирішенні даного спору.
Стосовно доводів прокурора про те, що початкова ціна продажу об'єкта на аукціоні є нижчою за реальну ціну, слід зазначити наступне.
Положеннями ст. 9 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" передбачено, що за рішенням органів приватизації здійснюється оцінка об'єкта малої приватизації в порядку, встановленому законодавством про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність. Ціна продажу об'єкта, що підлягає приватизації шляхом викупу та початкова вартість продажу об'єкта малої приватизації на аукціоні або за конкурсом визначаються відповідно до методики, затвердженої Кабінетом Міністрів України.
Об'єктом приватизації є цілісний майновий комплекс "Лук'янівський ринок".
Даний факт правильно встановлено судом першої інстанції на підставі матеріалів приватизаційної справи та наведено вище у даній постанові.
Зазначена обставина не спростована апелянтом та іншими учасниками судового провадження.
Відповідно до п. 15 Методики оцінки майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 10 грудня 2003 р. N 1891 для проведення оцінки в процесі приватизації відбір суб'єкта оціночної діяльності здійснюється на конкурсних засадах.
Об'єктом оцінки, проведеної відібраним на конкурсній основі у встановленому законом порядку ПП "Консалтингова група "Арго-Експерт" (оцінювач Андрєєв А.В.), є саме належний об'єкт приватизації - цілісний майновий комплекс "Лук'янівський ринок".
Разом з тим, виходячи зі звіту №173/2 від 05.04.2012 р. та висновку з незалежної оцінки майна, проведеної на вимогу прокуратури оцінювачем Антоновим В.О., об'єктом оцінки визначено комплекс будівель та споруд "Лук'янівського ринку".
Отже, у першому випадку, об'єкт оцінки - цілісний майновий комплекс (далі - ЦМК) співпадає з визначеним об'єктом приватизації, тоді як на замовлення прокуратури здійснена оцінка окремо будівель та споруд, а не ЦМК який був об'єктом приватизації.
При цьому, слід зазначити, що є кардинальна різниця у таких визначеннях як за загальними поняттями, так і при здійсненні оцінки.
Тому, ані звіт та висновок оцінювача Антонова В.О., ані рецензія на такий звіт, здійснена Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву, на які посилається прокурор не можуть бути належними доказами з визначення початкової вартості продажу саме цілісного майнового комплексу, як спірного об'єкту приватизації.
В даному контексті також слід зазначити і те, що законодавством передбачений конкурсний відбір експерта для здійснення оцінки об'єкта приватизації, що було дотримано в процесі приватизації та не мало місця при здійсненні оцінки на замовлення прокуратури.
Наказом Управління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у місті Києві ради від 23.07.2010 р. №46-з "Про затвердження висновків вартості майна" були затверджені висновки початкової вартості продажу ЦМК зроблені відібраним в установленому порядку суб'єктом оціночної діяльності.
Апелянтом не доведено порушення норм чинного законодавства при виданні зазначеного наказу №46-з.
Додатково щодо доводів про заниження початкової ціни продажу, слід зазначити наступне.
Стосовно рецензії РВ ФДМУ по м. Києву на звіт оцінювача Андрєєва А.В. (яким здійснювалася оцінка в процесу приватизації) слід зазначити, зокрема, наступне.
Ключове значення щодо правильності визначення ціни продажу при розгляді позовних вимог є вирішення питання про те, чи відповідає висновок про вартість вимогам закону.
Відповідь на це питання вказана у п. 15 вказаної рецензії, на яку посилається прокурор.
Так, в наведеному пункті рецензії вказано, що висновок про вартість відповідає вимогам закону.
Крім того, далі, у висновках рецензента вказано, що вид вартості, який визначений в звіті відповідає вимогам нормативної бази, а також, що відповідно до обраної методики оцінки вартість визначалась з використанням загальноприйнятих методичних підходів до оцінки майна.
Отже, є необґрунтованим твердження апелянта про те, що за змістом рецензії, звіт з оцінки, на підставі якого було продано об'єкт, не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна.
Відтак, усі доводи прокурора про те, що початкова ціна продажу на аукціоні є нижчою за реальну вартість чим порушені вимоги законодавства, не відповідають дійсності та спростовуються матеріалами справи. Тому, позовні вимоги, що ґрунтуються на таких доводах не підлягають задоволенню.
Крім того, слід зазначити, що продаж об'єкту приватизації відбувся не за визначеною оцінювачем ціною, а за результатами аукціону.
В аукціоні брали участь три учасника.
Переможцем аукціону став другий відповідач, який запропонував найвищу ціну.
Доказів того, що навіть у разі якщо початкова ціна продажу була б визначена у більшому розмірі, то об'єкт був би проданий за більшою ціною ніж це відбулось, суду не надано. Тобто, не надано жодних доказів того, що інші учасники аукціону чи взагалі будь-яка особа пропонували більшу ціну ніж це здійснено переможцем аукціону - другим відповідачем. За таких обставин відсутні підстави стверджувати що врешті продаж відбувся за заниженою ціною.
Також, щодо оскарження Наказу Управління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у місті Києві ради від 02.09.2010 р. № 56-з "Про результати аукціону 31.08.2010 р. з продажу цілісного майнового комплексу" слід зазначити наступне.
Відповідно до п. 6 ст. 17 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" під час аукціону ведеться протокол, до якого заноситься початкова вартість продажу об'єкта, пропозиції учасників аукціону, відомості про учасників аукціону, результат торгів (ціна продажу, відомості про фізичну або юридичну особу, яка одержала право на придбання об'єкта). Протокол підписується ліцитатором та покупцем (його представником), який одержав право на придбання об'єкта. Протокол у триденний термін надсилається відповідному органу приватизації та затверджується ним.
Згідно ст. 13 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" продаж об'єктів малої приватизації на аукціоні полягає у передачі права власності покупцю, який запропонував у ході торгів найвищу ціну.
Як було встановлено судом та наведено вище у даній постанові, за результатами торгів було належним чином складено протокол №10/08-31/01 від 31.08.2010 про хід аукціону. Переможцем аукціону визнано ТОВ "Квіткова галявина", яке запропонувало найвищу в ході торгів ціну, що і відображено в протоколі.
Даний протокол було затверджено 02.09.2010 Управлінням з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у місті Києві ради.
За наведених обставин та виходячи з положень законодавства, що регламентують підстави визначення переможця аукціону, у першого відповідача були відсутні правові підстави не затверджувати протокол про хід аукціону.
Так, оскаржуваний за другою позовною вимогою наказ від 02.09.2010 р. №56-з "Про результати аукціону 31.08.2010 р. з продажу цілісного майнового комплексу" видано відповідно до положень чинного законодавства та відповідно підстави для визнання його недійсним відсутні.
З урахуванням викладеного, відсутні правові підстави і для визнання недійсним договору купівлі-продажу також, з наступних підстав.
Визнати недійсним можна лише укладений договір.
Згідно з частиною 1 статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Оспорюваний правочин є укладеним та виконаним сторонами.
Відповідно до ч.1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно ст. 203 Цивільного кодексу України:
1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
6. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Під час розгляду даного спору не доведено наявність правових підстав для визнання недійсним оскаржуваного договору.
При цьому, також слід зазначити наступне.
Підстави для визнання недійсними угод укладених за результатами аукціону в процесі приватизації регламентовано спеціальними законодавчими нормами - положеннями статті 20 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)".
За частиною першою вказаної статті аукціон, конкурс може бути припинено і об'єкт знімається з торгів, конкурсного відбору на вимогу будь-кого з його учасників або органу приватизації у випадках, коли: не виконано вимог щодо змісту інформації, передбаченої статтею 15 цього Закону, та терміну її опублікування; об'єкт включено до відповідного переліку об'єктів, що підлягають приватизації, з порушенням чинного законодавства; покупець не визнається як такий згідно з законодавством про приватизацію; істотно порушувались інші правила оголошення та проведення аукціону, конкурсу, передбачені цим Законом.
Згідно ч. 2 ст. 20 вказаного Закону зазначені порушення можуть бути підставою для визнання судом недійсними угод, укладених на аукціоні, конкурсі. При цьому, також встановлено, що заява про визнання угод недійсними подається будь-ким з учасників аукціону, конкурсу або органом приватизації у місячний строк з дати проведення аукціону, завершення конкурсу.
Перелік порушень, зазначених в ч.1 ст.20 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", які можуть бути підставою для визнання судом недійсними угод, укладених на аукціоні є виключним і не підлягає розширеному тлумаченню, а такої підстави, як висновок експерта щодо ціни об'єкта приватизації, серед переліку порушень, передбачених вказаною вище статтею, не має.
Такої ж правової позиції дотримується Вищий господарський суд України, яку наведено, зокрема, в постанові від 01.03.2011 по справі №36/309. При розгляді вказаної аналогічної справи суди теж відхилили доводи прокурора, які ґрунтувалися на іншій оцінці об'єкту приватизації та дійшли висновку про відсутність підстав для визнання договору купівлі-продажу недійсним та повернення майна до комунальної власності.
Крім того, позовна заява у даній справі подана заявником з пропуском місячного строку встановленого нормою ч. 2 ст. 20 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)".
Таким чином, відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції.
Доводи третьої особи - ТОВ "Лук'янівський ринок" про те, що на момент винесення на сесію питання про приватизацію Шевченківська районна у м. Києві рада не мала права володіння та розпорядження ЦМК "Лук'янівський ринок", з посиланням на постанову Верховного суду України від 03.11.2009 у справі №35/489, спростовуються матеріалами справи.
Так, господарським судом міста Києва розглядався спір за позовом закритого акціонерного товариства "Лук'янівський ринок" до Шевченківської районної у місті Києві ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Шевченківська районна у місті Києві державна адміністрація про визнання за позивачем права власності на цілісний майновий комплекс "Лук'янівський ринок", розташований за адресою м. Київ, вул. Мельникова, 1.
Відповідачем у вказаній справі було заявлено зустрічний позов, відповідно до якого він просив визнати за територіальною громадою Шевченківського району міста Києва в особі Шевченківської районної у місті Києві ради право комунальної власності на цілісний майновий комплекс "Лук'янівський ринок", розташований за адресою: м. Київ, вул. Мельникова, 1 і який складається із будівель та споруд, позначених в технічному паспорті, а саме: вбиральня - літера "З", загальною площею 25,8 кв. м.; торговий павільйон - літера "Г" загальною площею 168,1 кв. м.; навіс - літера "И", загальною площею 618,3 кв. м.; торговий павільйон - літера "К", загальною площею 296,2 кв. м.; адміністративний будинок - літера "Л", загальною площею 91,6 кв. м.; торговий павільйон - літера "Т", загальною площею 72,1 кв. м.; навіс -літера "У", загальною площею 545,4 кв.м.; навіс - літера "Ф", загальною площею 1154,9 кв.м.; торговий павільйон - літера "Ю", загальною площею 211,6 кв. м.; торговий павільйон - літера "Я", загальною площею 148,6 кв.м.
Рішенням господарського суду міста Києва від 30.03.2009 р. у справі №35/489 у задоволенні вимог первісного позову відмовлено, позовні вимоги зустрічного позову задоволено повністю.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.05.2009 р. рішення господарського суду міста Києва від 30.03.2009р. залишено без змін.
Постановою від 02.09.09р. Вищий господарський суд України залишив без змін постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.05.2009р.
Постановою від 03.11.09р. Верховний суд України скасував постанови Вищого господарського суду України, Київського апеляційного господарського суду, та рішення господарського суду міста Києва, а справу направив на новий розгляд до суду першої інстанції.
При новому розгляді спору, рішенням від 19.01.2010 по справі №35/489-2/347 у задоволенні первісного позову відмовлено повністю, зустрічний позов задоволено в повному обсязі.
Зазначене рішення залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.03.2010 р. та постановою Вищого господарського суду України від 21.07.2010.
Отже, судовими рішеннями чинними на даний час підтверджено правомірність права комунальної власності за територіальною громадою Шевченківського району міста Києва в особі Шевченківської районної у місті Києві ради на цілісний майновий комплекс "Лук'янівський ринок".
Перебування майна на балансі ТОВ "Лук'янівський ринок" не є доказом права власності на майно за вказаною юридичною особою та не спростовує вказані судові рішення про належність спірного майна до комунальної власності під час його приватизації.
Крім оцінки вищенаведених доводів апелянта та ТОВ "Лук'янівський ринок" слід навести інші правові підстави, що виключають можливість задоволення позову.
Стосовно правомірності відчуження в процесі приватизації цілісного майнового комплексу "Лук'янівський ринок" в порядку господарського судочинства вже розглядалися спори у справах №55/254 та №5011-32/4945-2012.
Так, у червні 2011 року товариство з обмеженою відповідальністю "Квіткова галявина" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до закритого акціонерного товариства "Лук'янівський ринок" (правонаступник - товариство з обмеженою відповідальністю "Лук'янівський ринок") про витребування майна з чужого незаконного володіння.
Рішенням господарського суду міста Києва від 20 липня 2011 року позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Квіткова галявина" задоволено у повному обсязі.
Витребувано з незаконного володіння товариства з обмеженою відповідальністю "Лук'янівський ринок" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Квіткова галявина" цілісний майновий комплекс "Лук'янівський ринок", що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Мельникова, 1 та складається з наступних будівель та споруд: 1. вбиральня, літ. "З", загальною площею 25,80 кв. м.; 2. торговий павільйон, літ. "І", загальною площею 168,10 кв.м.; 3. навіс, літ. "И", загальною площею 618,30 кв. м.; 4. торговий павільйон, літ. "К", загальною площею 296,20 кв. м.; 5. адміністративний будинок, літ. "Л", загальною площею 91,60 кв. м.; 6. торговий павільйон, літ. "Т", загальною площею 72,10 кв. м.; 7. навіс, літ. "У", загальною площею 545,40 кв. м.; 8. навіс, літ. "Ф", загальною площею 1154,90 кв. м.; 9. торгівельний павільйон, літ. "Ю", загальною площею 211,60 кв. м.; 10. торговий павільйон, літ. "Я", загальною площею 148,60 кв. м.
Вказане рішення залишено без змін при перегляді його в апеляційному порядку - постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.09.2011 року, та касаційному порядку - постановою Вищого господарського суду України від 20.12.2011 року.
Ухвалюючи судові рішення у справі № 55/254 суди виходили з того, що товариством з обмеженою відповідальністю "Квіткова галявина" у встановленому законом порядку було набуто право власності на цілісний майновий комплекс "Лук'янівський ринок", однак позивач не має можливості реалізувати своє право власності на нього з підстав, що не залежать від його волі, а саме з-за того, що спірне майно перебуває у користуванні відповідача без належних правових підстав.
При розгляді вказаного спору суди аналізували правомірність набуття ТОВ "Квіткова галявина" права власності на спірний ЦМК в процесі приватизації.
Задоволення вказаного позову було б неможливе без встановлення правомірності придбання спірного майна позивачем.
За результатами такого аналізу та оцінки доказів суди встановили, що позивачем при набутті права власності було дотримано вимоги норм матеріального права. Такий висновок відображено на 4-й сторінці постанови Вищого господарського суду України від 20.12.2011 року по справі № 55/254.
Крім того, господарським судом міста Києва у справі №5011-32/4945-2012 розглядався спір за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Лук'янівський ринок" до Шевченківської районної у місті Києві ради та Управління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у місті Києві ради про визнання недійсним результату аукціону від 31.08.2009р. з продажу цілісного майнового комплексу "Лук'янівський ринок", що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Мельникова, 1 та договору купівлі продажу цілісного майнового комплексу "Лук'янівський ринок", що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Мельникова, 1, укладеного між Управлінням з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у місті Києві ради та товариством з обмеженою відповідальністю "Квіткова галявина".
Рішенням господарського суду міста Києва від 13.07.2012р. у справі №5011-32/4945-2012 в позові відмовлено повністю.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.08.2012 зазначене рішення місцевого господарського суду залишено без змін та відповідно до ст. 105 Господарського процесуального кодексу України набрало законної сили.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 22.10.2012 року касаційна скарга ТОВ "Лук'янівський ринок" була повернута скаржнику без розгляду.
Отже, на даний час вказані рішення у справах № 55/254 та №5011-32/4945-2012 є чинними та підлягають обов'язковому врахуванню при вирішенні даного спору.
Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Так, преюдиційні факти є обов'язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв'язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.
Усі учасники судових проваджень у справах №55/254 та №5011-32/4945-2012 також беруть участь і у даній справі - №5011-48/6944-2012.
Крім того, в наведеному контексті також, слід зазначити наступне.
При вирішенні даного спору суд враховує судову практику Європейського суду з прав людини у національному законодавстві як інструменту функціонування Конвенції про захист прав людини та основних свобод, що є частиною національного законодавства України.
17 липня 1997р. Україна ратифікувала Конвенцію про захист прав людини та основних свобод (далі - Конвенція) і окремі Протоколи до неї, які у відповідності до Закону України від 10.12.1991р. "Про дію міжнародних договорів на території України" стали невід'ємною частиною національного законодавства, а у відповідності до Закону України від 22.12.1993р. "Про міжнародні договори України" мають пріоритет норм у разі їх колізії з національним законодавством.
В силу частини 3 статті 4 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" згадані судові рішення та зміст самої Конвенції про захист прав та свобод людини є пріоритетним джерелом права для національного суду.
В преамбулі та статті 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, а також в рішенні Європейського суду з прав людини від 25.07.02 року у справі за заявою № 48553/99 "Совтрансавто-Холдінг" проти України" та рішенні Європейського суду з прав людини від 28.10.99 року у справі за заявою № 28342/95 "Брумареску проти Румунії" визначено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.
Норми статті 124 Конституції України визначають обов'язковість виконання усіма суб'єктами прав судового рішення у вказаних справах.
Таким чином, рішення у справах №55/254 та №5011-32/4945-2012 не можуть бути поставлені під сумнів, а інші рішення, в тому числі і у даній справі не можуть їм суперечити.
За таких обставин ухвалення протилежного рішення у даній справі - про задоволення позову суперечитиме чинним судовим рішенням у наведених справах та відповідно положенням статті 124 Конституції України й інших вищезазначених норм законодавства.
Крім того, позовні вимоги не можуть бути задоволені також виходячи з наступного.
Визначення порушених прав, які передбачені Конвенцією, викладені в ст.1 Першого протоколу до Конвенції. Так, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини від 24.06.2003 "Stretch проти Об'єднаного Королівства Великобританії і Північної Ірландії" визнання недійсним договору згідно якого покупець отримав майно від держави та подальше позбавлення його цього майна на підставі того, що державний орган порушив закон є неприпустимим.
Таким чином, ТОВ "Квиткова галявина", як переможець аукціону і покупець, уклавши договір купівлі-продажу та сумлінно виконуючи покладені на нього договором обов'язки, маючи право власності на спірне майно, не повинно нести будь-які негативні наслідки у зв'язку з недотриманням органами публічної влади процедури підготовки та проведення аукціону та укладення договору, враховуючи, що такі дії здійснюються органом приватизації.
Виходячи з наведеного, за будь-яких умов, навіть при встановленні порушень в підготовці та проведенні приватизації, відсутні підстави для задоволення позову та визнання недійсним договору купівлі-продажу і позбавлення добросовісного власника його прав на придбане майно.
Набувач спірного майна - другий відповідач у справі має право на отримання правового захисту на національному рівні для реального забезпечення прав і свобод, передбачених Конвенцією, незалежно від того, в якій правовій формі вони забезпечуються в національній правовій системі (рішення "Серфінг проти об'єднаного Королівства" від 07.07.1989). Зокрема, це передбачає для держави зобов'язання забезпечувати судову процедуру, яка включає необхідні процесуальні гарантії, і таким чином дозволяє національним судам ефективно і справедливо вирішувати всі можливі спори між особами.
Отже, позиція Європейського суду з прав людини викладена в рішенні від 24.06.2003 у справі "Stretch проти Об'єднаного Королівства Великобританії і Північної Ірландії" підлягає обов'язковому врахуванню при вирішенні господарського спору у даній справі.
Виходячи з наведеного, з огляду на правову позицію Європейського суду, щодо непорушності прав та інтересів покупця та форми захисту у вигляді неможливості настання певних негативних наслідків в тому числі і шляхом визнання недійсним договору купівлі-продажу та повернення придбаного майна, у задоволені позовних вимог слід відмовити.
З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення місцевого господарського суду у даній справі підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 49, 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу заступника прокурора міста Києва залишити без задоволення, рішення господарського суду міста Києва від 30.07.2012 у справі №5011-48/6944-2012 залишити без змін.
2. Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у встановленому Господарським процесуальним кодексом України порядку та строки.
Головуючий суддя Пономаренко Є.Ю.
Судді Алданова С.О.
Дідиченко М.А.