36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
24.07.2012 Справа № 18/1262/11
за заявою Відкритого акціонерного товариства "Кременчуцький завод технічного вуглецю", вул.Свіштовська, 4, м.Кременчук, Полтавська область, 39600
про визнання наказів такими, що частково не підлягають виконанню по справі № 18/1262/11
за позовом Carbon Products International (Management) Limited / Карбон Продактс Інтернешнл (Менеджмент) Лімітед, PO Box 95, 2A Lord Street, Douglas Isle of Man / а/с 95, вул. Лорд 2А, Дуглас, Остров Мен
до Відкритого акціонерного товариства "Кременчуцький завод технічного вуглецю", вул.Свіштовська, 4, м.Кременчук, Полтавська область, 39600
про стягнення 577 928,47 грн
Суддя Киричук О.А.
Представники сторін:
від стягувача: Никифоров О.В ., довіреність від 24.03.2010 р..
від боржника (заявника): Овчаренко Ю.В., довіреність від 23.12.11 р., Гриценко А.І., довіреність від 11.07.12 р. №01-19/1406
Розглядається заява Відкритого акціонерного товариства «Кременчуцький завод технічного вуглецю»про визнання наказів №18/1262 від 13.03.12 р. (про стягнення 741 323, 37 грн.), а також наказу №18/1262 від 13.03.12 р. (про стягнення 7 337,5 грн.) такими, що не підлягають виконанню в частині 111 198,51 грн. та 1 100,62 грн., відповідно. Також заявник просить зупинити виконавчі провадження №32347475 та №32348016 з примусового виконання вищезазначених наказів.
Заявник просить визнати зазначені судові накази такими, що не підлягають виконанню частково, у зв'язку із тим, що він перерахував до Державного бюджету України податок на доходи нерезидента у розмірі 15% від загального розміру сум, належних до стягнення за виконавчими документами, на підставі ст. 160 Податкового кодексу України.
Представник стягувача 19.07.2012 р. надав відзив на заяву (вх. №9508д), а також 24.07.2012 р. надав письмові пояснення (вх. №9708д), в яких просив відмовити в задоволенні заяви, виходячи з того, що заявник не мав права самостійно визначати що є доходом нерезидента-позивача та що є об'єктом оподаткування позивача-нерезидента, заявник невірно визначив розмір податкових зобов'язань стягувача, крім того, представник стягувача наголосив на тому, що цей по суті спір не може розглядатися господарським судом, оскільки він є податковим.
Боржник (заявник) надав додаткові пояснення (вх. №0718д від 24.07.12 р.) та клопотання про відкладення розгляду справи (вх. №9716д від 24.07.12 р.) та про зупинення виконавчих проваджень №32347475 та №32348016 з примусового виконання наказів №18/1262 виданих 13.03.12 р.
Клопотання про відкладення розгляду заяви вмотивовано заявником тим, що він звернувся до Кременчуцької ОДПІ зі зверненням про надання податкової консультації, яка, на думку заявника, може мати значення для розгляду заяви про визнання наказів такими, що не підлягають виконанню.
Згідно ст. 52 Податкового кодексу України податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
Клопотання про відкладення розгляду справи відхилено судом.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників заявника та стягувача, суд встановив:
Постановою від 25.04.2012 р. відкрито виконавче провадження №32347475 про примусове виконання наказу господарського суду Полтавської області від 13.03.2012 р. про стягнення з заявника на користь позивача інфляційних витрат у розмірі 549 276,92 грн., трьох процентів річних у розмірі 184 472,95 грн., витрат по сплаті державного мита у розмірі 7 337,50 та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 грн.
Постановою від 25.04.2012 р. відкрито виконавче провадження №32348016 про примусове виконання наказу Господарського суду Полтавської області від 13.03.2012 р. про стягнення з заявника на користь позивача 7 337,50 грн., в рахунок відшкодування судових витрат.
Згідно з платіжним дорученням від 12.06.2012 р., заявник перерахував до Державного бюджету України податок на доходи нерезидента у розмірі 15% від загального розміру сум, належних до стягнення за виконавчими документами у розмірі 112 299,13 грн.
Згідно з платіжним дорученням 26 червня 2012 р. заявником було перераховано частину грошових коштів, належних позивачу за судовими рішеннями, у розмірі 636 361,74 грн.
Відповідно до ст. 124 Конституції України та ст. 115 Господарського процесуального кодексу України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України і виконуються в порядку, визначеному законом України "Про виконавче провадження".
Звертаючись із заявою про визнання наказу господарського суду таким, що не підлягає виконанню, скаржник обґрунтовує її, зокрема, посиланням на норму ч. 4 ст. 117 ГПК України, якою передбачено, що господарський суд ухвалою вносить виправлення до наказу, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Якщо стягнення за таким наказом уже відбулося повністю або частково, господарський суд одночасно на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за наказом.
Перелік підстав, передбачений вказаною нормою, на яку скаржник посилається в обґрунтування підстав для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, є вичерпним.
Отже, господарський суд своєю ухвалою може визнати наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, в разі, коли наказ було видано помилково, або коли обов'язок боржника припинився або добровільним виконанням або з інших причин.
Посилання на добровільне виконання заявником наказу господарського суду Полтавської області від 13.03.2012 р., про що свідчить, на думку заявника, фактичне перерахування ним частини суми боргу на рахунок позивача, не є повним виконанням вказаних судових наказів.
Відповідно до ст. 116 ГПК України виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Наказ видається стягувачеві або надсилається йому після набрання судовим рішенням законної сили. Якщо рішення не виконано добровільно, то для його примусового виконання виконавчий документ (наказ) пред'являється до виконання. Закон надає виключне право позивачу наполягати на виконанні рішення у примусовому порядку.
З вищенаведеного вбачається, що процесуальним законодавством передбачено ряд підстав, за якими наказ може бути визнаний таким, що не підлягає виконанню. Позивач на час розгляду справи не припинений як юридична особа, наказ не виконаний, позивач наполягає на його виконанні. Всі доводи заявника щодо сплати ним податку на доходи нерезидента стосуються розгляду справи по суті, а не питань, пов'язаних з виконанням наказу господарського суду.
Заявник, звернувшись до суду із заявою про визнання зазначених вище наказів такими, що не підлягають виконанню, фактично намагається вирішити по суті питання матеріально-правового характеру щодо наявності або відсутності у нього права зменшити суму, належну до сплати за виконавчими документами на суму податкового зобов'язання позивача, які не можуть бути предметом розгляду під час розгляду даної заяви.
Керуючись ст.117 ГПК України, суд, -
Відмовити в задоволенні поданої заяви про визнання наказів такими, що не підлягають виконанню.
Суддя Киричук О.А.