"26" листопада 2012 р.Справа № 5017/2855/2012
Господарський суд Одеської області у складі судді Лічмана Л.В.,
секретар судового засідання Глєбова К.В.,
за участю представників учасників процесу:
від позивача Павлова С.О.,
від відповідача Баштовий В.Б.
розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства ,,Концерн Стирол" до Державного підприємства ,,Одеська залізниця" про стягнення 71193,86 грн.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 04.10.2012 р. прийнято позовну заяву Публічного акціонерного товариства ,,Концерн Стирол", порушено провадження у справі № 5017/2855/2012, справу призначено до розгляду в засіданні суду на 22.10.2012 р.
За правилами ст.77 ГПК України в судовому засіданні 22.10.2012 р. розгляд справи відкладено на 26.11.2012 р.
Сторони повідомлені про час і місце засідань господарського суду, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення та розпискою представника відповідача.
Згідно із приписами ст.85 ГПК України в судовому засіданні 26.11.2012 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Публічне акціонерне товариство ,,Концерн Стирол" (далі -ПАТ ,,Концерн Стирол") звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Державного підприємства „Одеська залізниця" (далі -ДП „Одеська залізниця") 71193,86 грн. збитків, завданих втратою вантажу в процесі перевезення.
Обґрунтовуючи позовну заяву, ПАТ ,,Концерн Стирол" посилається на ст.ст.314,315 ГК України, п.п.110,113,114,115,130,131,133,134 Статуту залізниць України, п.п.1.1,1.2,1.6,2.6 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України, п.4.2.4 Інструкції оглядачу вагонів, затвердженої наказом Укрзалізниці, залізничну накладну від 04.06.2012 р. № 52939071, залізничну накладну (досилка) від 05.06.2012 р. № 47157490, комерційний акт від 05.06.2012 р. АА № 045833/2/31, довідку про дійсну вартість вантажу тощо.
ДП „Одеська залізниця" у відзиві на позов просить у задоволенні вимог відмовити, оскільки вагон, у якому перевозився вантаж, є власністю відправника, у зв'язку з чим перевізник звільняється від відповідальності. Крім того, відповідач звертає увагу суду на те, що скарга в порядку п.16 Правил складання актів на зміст комерційного акту, в якому зафіксовано підстава втрати вантажу, його одержувачем не подавалась. Також залізниця зазначає, що в накладній прямо вказано, що спори з приводу недостачі вирішуються без її участі.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив таке.
04.06.2012 р. зі станції відправлення Горлівка Донецької залізниці ПАТ ,,Концерн Стирол" (відправник) на станцію призначення Жовтнева Одеської залізниці відправлено з метою подальшого експорту ТОВ „Морський спеціалізований порт Ніка-тера" (одержувач) групу вагонів, у т.ч. вагон № 59240929, з селітрою аміачною у кількості 62720 кг, що підтверджується залізничною накладною № 52939071.
Відмітки у вказаній накладній свідчать про те, що: вантаж завантажений у вагон засобами відправника навалом; опломбування відправника; перевезення здійснюється на особливих умовах згідно договору з залізницею від 03.01.2012 р., претензії по кількості і якості вантажу, включаючи незбережені перевезення, вирішуються між відправником та отримувачем без участі залізниці, що з отримувачем узгоджено; вагон -власність ПАТ ,,Концерн Стирол".
05.06.2012 р. на станції Девладове Придніпровської залізниці складено комерційний акт АА № 045833/2/31, яким встановлено, що у вагоні № 59240929: нетто 41700 кг; різниця ваги проти документу в сторону зменшення на 24410 кг; вагон прибув з ознаками витікання вантажу з другого розвантажувального люка праворуч по ходу потяга; ЗПП на штурвалі в наявності згідно перевізного документа, не порушені; технічним оглядом комісією встановлено, що просипання вантажу виникло через відкриття розвантажувального люка із-за зламу стяжного болта важеля системи вивантаження, про що складено акт про технічний стан вагону від 05.06.2012 р. № 1; зважування вагону проводилось в присутності комерційного агента.
Після складання актів решту вантажу доставлено одержувачу 12.06.2012 р., доказом чого є залізнична накладна (досилка) від 05.06.2012 р. № 47157490.
В подальшому вантажоодержувач в порядку, встановленому ст.133 Статуту залізниць України, передав відправнику право на пред'явлення претензії та позову, що підтверджується написом на зворотному боці залізничної накладної, після чого ПАТ ,,Концерн Стирол" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з перевізника вартості втраченої під час перевезення аміачної селітри у розмірі 71193,86 грн. (маса відповідальної недостачі з урахуванням норми недостачі 1,5% маси нетто вантажу визначена як 23469 кг; вартість вантажу 2547,94 грн. без ПДВ за 1 тону встановлена по довідці відправника про дійсну вартість селітри).
Перевіривши обґрунтованість доводів представників сторін, господарський суд відмовляє у задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного:
Виходячи з правил ч.3 ст.909 ЦК України, ч.2 ст.307 ГК України, ст.6 Статуту залізниць України, наявна у матеріалах справи залізнична накладна від 04.06.2012 р. № 52939071 свідчить про укладення між ПАТ ,,Концерн Стирол" (вантажовідправник), ДП „Одеська залізниця" (перевізник) та ТОВ „Морський спеціалізований порт Ніка-тера" (одержувач) договору перевезення вантажу залізничним транспортом.
В ч.5 ст.225 ГК України вказано, що сторони господарського зобов'язання мають право за взаємною згодою заздалегідь визначити погоджений розмір збитків, що підлягають відшкодуванню, у твердій сумі або у вигляді відсоткових ставок залежно від обсягу невиконання зобов'язання чи строків порушення зобов'язання сторонами. Не допускається погодження між сторонами зобов'язання щодо обмеження їх відповідальності, якщо розмір відповідальності для певного виду зобов'язань визначений законом.
Згідно абз.5 п.114 Статуту залізниць України витрати і збитки, не передбачені договором перевезення і цим Статутом, не підлягають відшкодуванню.
Наведені норми матеріального права безумовно свідчать про те, що суб'єкти господарювання з власної ініціативи вправі обмежувати розмір відповідальності у вигляді стягнення збитків. При цьому в разі, якщо контрагенти за договором залізничного перевезення дійшли згоди про неоплату збитків, вони не відшкодовуються з огляду на положення абз.5 п.114 Статуту залізниць України.
Приймаючи до уваги викладене, наявне в накладній застереження, за змістом якого претензії по кількості і якості вантажу, включаючи незбережені перевезення, вирішуються між відправником та отримувачем без участі залізниці, що з отримувачем узгоджено, господарський суд дійшов висновку про звільнення в даному випадку сторонами по договору залізничного перевезення залізниці від компенсації збитків, у зв'язку з чим позовні вимоги є безпідставними.
Крім того, як вбачається з тексту залізничної накладної, завантаження вантажу у власний вагон № 59240929 здійснювалося відправником, який згідно ч.3 ст.308 ГПК України, ч.1 ст.918 ЦК України, п.32 Статуту залізниць України зобов'язаний підготувати вантаж до перевезення з урахуванням необхідності забезпечення транспортабельності та збереження його в процесі перевезення.
За правилами п.129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
На відомості комерційного акту в разі оформлення його з порушеннями може подаватись письмова скарга в порядку п.16 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 р. № 334 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08.07.2002 р. за № 567/6855 (із змінами).
Враховуючи той факт, що в комерційному акті від 05.06.2012 р. АА № 045833/2/31, на дані якого скарга на підставі п.16 Правил складання актів не подавалась, а також акті про технічний стан вагону від 05.06.2012 р. № 1 причиною недостачі названо просипання вантажу через відкриття розвантажувального люка із-за зламу стяжного болта важеля системи вивантаження, ту обставину, що ПАТ ,,Концерн Стирол" не доведено відправлення вантажу у справному в технічному відношенні вагоні, ДП „Одеська залізниця" слід звільнити від відповідальності і з мотивів відсутності документальних підтверджень наявності вини перевізника у втраті вантажу.
При цьому господарський суд погоджується з наведеними у запереченнях на відзив доводами позивача щодо його права, а не обов'язку подавати скарги на зміст комерційного акту, та з тим, що відомості останнього не являються беззаперечними доказами, проте зазначає, що інформація, вказана в комерційному акті, дійсно може бути спростована під час вирішення спору за умови представлення в суді належної доказової бази, що зроблено не було, в т.ч. не надано висновок експертизи на підставі п.30 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 р. № 644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 р. за № 862/5083, проведення якої (експертизи) вантажоодержувачем для з'ясування моменту виникнення технічної несправності вагону з невідомих причин не ініційовано.
За таких обставин, правових передумов для задоволення позову немає.
Керуючись ст.ст.33,34,43,82-85 ГПК України, вирішив:
У позові відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.
Повний текст рішення підписано 30.11.2012 р.
Суддя Лічман Л.В.