"12" листопада 2012 р. Справа № 5027/642/2012.
За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
До відповідача Чернівецької міської ради
Про визнання недійсним п.27 рішення 24 сесії VI скликання Чернівецької міської ради від 31.05.2012 р. № 513.
Суддя С.О. Миронюк.
Представники:
Від позивача -ОСОБА_3 -представник. Довіреність від 21.06.2011 р.
Від відповідача -не з'явився.
СУТЬ СПОРУ: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, що проживає за адресою: АДРЕСА_1, звернулась з позовом до Чернівецької міської ради, м. Чернівці, про визнання недійсним п.27 рішення 24 сесії VI скликання Чернівецької міської ради від 31.05.2012 р. № 513 "Про надання юридичним особам та підприємцям земельних ділянок в оренду та внесення змін до рішень міської ради з цих питань".
Ухвалою суду від 14.09.2012 р. порушено провадження по даній справі, судове засідання призначено на 27.09.2012 р.
Ухвалою суду від 27.09.2012 р. розгляд справи відкладався у зв'язку з неявкою представника відповідача, судове засідання призначено на 11.10.2012 р.
В судовому засіданні 11.10.2012 р. оголошено перерву до 18.10.2012 р.
Ухвалами суду від 18.10.2012 р. та 05.11.2012 р. розгляд справи відкладався в зв'язку з неявкою представника позивача та для витребування додаткових доказів по справі, судове засідання призначено на 12.11.2012 р.
Позов обґрунтовано тим, що відповідачем безпідставно пунктом 27 рішення 24 сесії VI скликання Чернівецької міської ради від 31.05.2012 р. № 513 "Про надання юридичним особам та підприємцям земельних ділянок в оренду та внесення змін до рішень міської ради з цих питань" відмовлено позивачу у продовженні терміну дії дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки за адресою АДРЕСА_2 в оренду до 01.07.2015 р., оскільки вказане рішення суперечить протоколу засідання постійної комісії з питань земельних відносин, архітектури та будівництва Чернівецької міської ради від 13.08.2008 р., яким надано ОСОБА_1 земельну ділянку під власними будівлями. Крім того, оскаржуване рішення прийняте відповідачем при відсутності на те правових підстав передбачених нормами чинного земельного законодавства.
Відповідач у відзиві просить в задоволенні позову відмовити, оскільки оскаржуваним рішенням правомірно відмовлено позивачу в породженні терміну дії дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки в оренду у зв'язку із конфліктною ситуацією та відсутністю згоди із усіма іншими співвласниками будинковолодіння.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, дослідивши докази які мають юридичне значення для розгляду позовної заяви, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні відносини, суд встановив.
11.03.2004 року фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 на підставі договору дарування укладеного між останньою та Товариством з обмеженою відповідальністю торгово-комерційною фірмою „СВД„ набуто у власність будівлі складу літера „В„ та літера „Д,„ що в свою чергу складають 8/100 ідеальних часток, що розташовані в АДРЕСА_2 загальною площею 173,7 квадратних метра.
Чернівецьким обласним комунальним бюро технічної інвентаризації 05.04.2004 року зареєстровано право власності на вищезазначені будівлі складів та відповідно виданий витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно.
12.07.2007 року рішенням 18 сесії V скликання Чернівецької міської ради від 12.07.2007 р. № 351 „Про надання в оренду та користування земельних ділянок, припинення права користування земельними ділянками, відміну та внесення змін в раніше прийняті рішення,, ОСОБА_1 надано дозвіл на складання проекту відведення земельної ділянки за адресою АДРЕСА_2 площею, 0,0320 га до 01.07.2012 року для реконструкції та обслуговування об'єкта громадського харчування та офісних приміщень.
Статтею 123 Земельного кодексу України передбачено, що рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі. Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом її відведення, звертається з клопотанням про вибір місця розташування земельної ділянки до відповідної сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації. До клопотання додаються матеріали, передбачені ч. 5 ст. 151 цього Кодексу. Вибір місця розташування земельної ділянки та надання дозволу і вимог на розроблення проекту її відведення здійснюються у порядку, встановленому ст. 151 цього Кодексу. Розроблений проект відведення земельної ділянки погоджується з територіальним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів, органом містобудування і архітектури та охорони культурної спадщини, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, а також з відповідним територіальним органом виконавчої влади з питань лісового або водного господарства (у разі вилучення (викупу), надання, зміни цільового призначення земельних ділянок лісогосподарського призначення чи водного фонду). Погоджений проект відведення земельної ділянки після одержання позитивного висновку державної землевпорядної експертизи у випадках, передбачених законом, подається разом з клопотанням про надання земельної ділянки до відповідної державної адміністрації, Ради міністрів Автономної Республіки Крим або сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, які розглядають його в місячний строк і в межах своїх повноважень, визначених цим Кодексом, приймають рішення про надання земельної ділянки у користування. Рішенням про надання земельної ділянки у користування за проектом її відведення здійснюється: затвердження проекту відведення земельної ділянки; вилучення (викуп) земельних ділянок у землекористувачів (землевласників) із затвердженням умов вилучення (викупу) земельних ділянок (у разі необхідності); надання земельної ділянки особі у користування з визначенням категорії земель та її використання і затвердженням умов надання, у тому числі (у разі необхідності) вимог щодо відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва, встановлення обґрунтованих граничних термінів забудови земельної ділянки.
13.08.2008 р. протоколом засідання постійної комісії з питань земельних відносин, архітектури та будівництва Чернівецької міської ради надано ОСОБА_1 земельну ділянку під власними будівлями та рекомендовано провести забудову двору з відселенням мешканців, згідно з чинним законодавством.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем виготовлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду в розмірі 0,0236 га із погодженнями з територіальним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів, органом містобудування і архітектури та охорони культурної спадщини, проте, без погодженням меж із співвласниками будинковолодіння.
05.04.2012 р. позивач звернувся до Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради із заявою про внесення змін та доповнень до рішення 18 сесії V скликання Чернівецької міської ради від 12.07.2007 р. № 351 «Про надання в оренду та користування земельних ділянок, припинення права користування земельними ділянками, відміну та внесення змін в раніше прийняті рішення»в частині щодо продовження терміну надання земельної ділянки в оренду та заміни слова «До 01.07.2012 р.»на слова «До 01.07.2015 р.»у зв'язку з необхідністю завершення виготовлення та затвердження проекту відведення земельної ділянки в оренду.
Рішенням 24 сесії VІ скликання Чернівецької міської ради від 31.05.2012 р. № 513 «Про надання юридичним особам та підприємцям земельних ділянок в оренду та внесення змін до рішень міської ради з цих питань», позивачу відмовлено у продовженні терміну дії дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки за адресою АДРЕСА_2 площею 0,0320 га в оренду до 01.07.2015 р. для реконструкції та обслуговування об'єкта громадського харчування та офісних приміщень в зв'язку з конфліктною ситуацією і відсутністю згоди із усіма іншими співвласниками будинковолодіння.
Відповідно до статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" об'єктом нерухомого майна (нерухоме майно, нерухомість) є земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці (будівля, споруда тощо), переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
Таким чином, позивач є користувачем земельної ділянки, на якій розташоване придбане ним нерухоме майно. Оскільки придбана позивачем нерухомість є невід'ємною від зазначеної земельної ділянки, то її використання є невід'ємним від одночасного використання земельної ділянки, на якій розташована ця нерухомість.
Враховуючи право позивача, встановлене ст. 377 ЦК України на користування земельною ділянкою під нерухомістю, що належить позивачу в розмірі 0,0236 га, суд прийшов до висновку, що внаслідок прийняття відповідачем оскаржуваного рішення порушується право позивача на оформлення права користування зазначеною ділянкою, а відтак, право позивача підлягає поновленню.
Відповідно до статті 25 Закону України "Про землеустрій" документація із землеустрою розробляється у вигляді програм, схем, проектів, спеціальних тематичних карт, атласів, технічної документації. Видом документації із землеустрою є, зокрема, технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, тощо.
Статтею 56 названого закону передбачено, що технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку, при поділі чи об'єднанні земельних ділянок включає: пояснювальну записку; технічне завдання на складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, затверджене замовником документації; копії документів, що посвідчують право на земельні ділянки; плани земельних ділянок, які об'єднуються в одну земельну ділянку, або частини земельної ділянки, яка виділяється в окрему земельну ділянку; матеріали польових геодезичних робіт; акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання при поділі земельної ділянки по межі поділу; перелік обмежень прав на земельну ділянку і наявні земельні сервітути; нотаріально посвідчена згода на поділ чи об'єднання земельної ділянки заставодержателів, користувачів земельної ділянки (у разі знаходження земельної ділянки в заставі, користуванні).
Відповідно до ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. При цьому, ст. 321 ЦК України встановлює, що ніхто не може бути обмежений у здійсненні права власності.
В даному випадку орган місцевого самоврядування, відмовляючи позивачу у продовженні терміну дії дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки в порушення ч. 2 ст. 377 ЦК України порушує вимоги визначених статей цивільного кодексу України та обмежує право власності позивача на придбану нерухомість.
Відповідно до пункту 10 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
Згідно з частиною першою статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим, або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Відповідно до абзацу першого частини першої роз'яснень Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000 року за №02-5/35 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів" підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.
Відповідно до ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести і підтвердити належними доказами ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги чи заперечення на позов. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з покладанням на відповідача судових витрат.
Керуючись статтями 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити.
Визнати недійсним пункт 27 рішення 24 сесії VI скликання Чернівецької міської ради від 31.05.2012 р. № 513 "Про надання юридичним особам та підприємцям земельних ділянок в оренду та внесення змін до рішень міської ради з цих питань".
Стягнути з Чернівецької міської ради, пл. Центральна, 1 м. Чернівці, код 36068147 на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 под. номер НОМЕР_1 судовий збір в розмірі 1073 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку, передбаченого для оскарження, а у разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.
У судовому засіданні 12.11.2012 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Оформлене у відповідності до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України рішення підписане 16 листопада 2012 року.
Суддя С.О. Миронюк