"28" листопада 2012 р.Справа № 5017/2729/2012
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Інвестиційно-промислова група „МАЙСТЕР"
До відповідачів: Приватного підприємства „Валдай-Луганськ"
Товариства з обмеженою відповідальністю „Авалон"
про стягнення 32201,87 грн.
Суддя Д'яченко Т.Г.
Представники:
Від позивача: Удовіченко О.А., представник за довіреністю
Від відповідачів: не з'явилися
СУТЬ СПОРУ: Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю „Інвестиційно-промислова група „МАЙСТЕР" звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою, у якій з урахуванням уточнень до позовних вимог від 27.11.2012р. просить суд стягнути з Приватного підприємства „Валдай-Луганськ" суму основного боргу у розмірі 27091,04 грн., пеню в розмірі 4259,05 грн., витрати по сплаті судового збору у сумі 1653 грн. та солідарно стягнути з відповідачів Приватного підприємства „Валдай-Луганськ" та Товариства з обмеженою відповідальністю „Авалон" 3% річних за несвоєчасні розрахунки в сумі 851,78 грн.
Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю „Авалон" у наданих суду письмових поясненнях позов Товариство з обмеженою відповідальністю „Інвестиційно-промислова група „МАЙСТЕР" (в первісній редакції) визнав в повному обсязі та просив суд розглядати справу без його участі. На уточнення позовних вимог від додаткових пояснень від даного відповідача до суду не надходило.
Приватним підприємством „Валдай-Луганськ" відзиву на позовну заяву та витребуваних судом документів не надано, відповідач свого права на захист не використав, хоч і повідомлявся про час та місце проведення судового засідання належним чином шляхом надсилання ухвал суду на адресу реєстрації, яка не змінювалася, про що свідчить довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, видана станом на 24.09.2012 року. З огляду на те, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, суд вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив.
17 червня 2011 року між Приватним підприємством „Валдай-Луганськ" (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Інвестиційно-промислова група „МАЙСТЕР" (Продавець) було укладено Договір поставки № 289/1, згідно якого Продавець зобов'язався передати (поставити) Покупцю продукцію, а Покупець зобов'язався прийняти продукцію та оплачувати на умовах договору (на протязі 30 календарних днів з моменту поставки продукції) п. 2.5 договору). Згідно п.п. 4.1, 4.2 дія договору поширювалась до 31.12.2011р.; зміни та доповнення до договору оформлюються письмовими додатками, які вступають в силу після підписання обома сторонами та становляться невід'ємною частиною договору.
Доказів, які б підтверджували продовження строку дії договору поставки № 289/1 від 17 червня 2011 року Товариством з обмеженою відповідальністю „Інвестиційно-промислова група „МАЙСТЕР" надано не було, у зв'язку з чим, суд встановив, що дія договору була припинена 31.12.2011р., у зв'язку з закінченням строку, на який його було укладено.
У період з 16.03.2012р. по 28.03.2012р. Товариством з обмеженою відповідальністю „Інвестиційно-промислова група „МАЙСТЕР" було поставлено, а Приватним підприємством „Валдай-Луганськ" прийнято продукцію на загальну суму 97091,04 грн., що підтверджується залученими до матеріалів справи копіями накладних від 16.03.2012р. на суму 42025,44 грн., від 21.03.2012р. на суму 20592 грн., від 28.03.2012р. на суму 34473,60 грн. (а.с. 13-15)
Як вбачається з пояснень представника Товариства з обмеженою відповідальністю „Інвестиційно-промислова група „МАЙСТЕР", вартість отриманої продукції Приватним підприємством „Валдай-Луганськ" сплачено не у повному обсязі. Так платежами від 23.05.2012р. на суму 20000 грн., від 07.08.2012р. на суму 7000 грн., від 09.08.2012р. на суму 3000 грн., від 23.08.2012р. на суму 20000 грн. та від 11.10.2012р. на суму 20000 грн. Приватним підприємством „Валдай-Луганськ" сплачено за отриману у період з 16.03.2012р. по 28.03.2012р. продукцію 70000 грн. (що вбачається з залучених до матеріалів справи копій виписок з банківського рахунку), у зв'язку з чим за відповідачем рахується заборгованість у сумі 27091,04грн.
У зв'язку з несплатою отриманої Приватним підприємством „Валдай-Луганськ" продукції, 04.05.2012р. Товариство з обмеженою відповідальністю „Інвестиційно-промислова група „МАЙСТЕР" звернулось на адресу відповідача з письмовою вимогою про сплату наявної заборгованості. Належних доказів надіслання та доказів отримання вказаної вимоги ПП „Валдай-Луганськ" позивачем не надано. Так, залучена до матеріалів справи копія поштової квитанції від 04.05.2012р. не може бути належним доказом надіслання письмової вимоги відповідачу, оскільки не містить даних про те, який саме документ було відправлено, а також не містить даних про адресу місцезнаходження відповідача, на яку надсилалось поштове відправлення, а зазначений у квитанції поштовий індекс ПП „Валдай-Луганськ" відрізняється від адреси реєстрації відповідача, вказаної у реєстраційних даних підприємства.
Як вбачається з письмових пояснень представника позивача, моментом виникнення зобов'язання у ПП „Валдай-Луганськ" по сплаті вартості отриманої продукції є 14.05.2012р. (з урахуванням моменту імовірного отримання відповідачем письмової вимоги). У зв'язку з допущеним, на думку позивача, простроченням сплати вартості отриманого товару, позивачем здійснено розрахунок пені та 3% річних. Так, відповідно до даних такого розрахунку за поставлену у період з 16.03.2012р. по 28.03.2012р. продукцію рахується несплаченою основна заборгованість у розмірі 27091,04 грн., пеня в сумі 4259,05 грн., 3% річних в сумі 851,78 грн.
Як встановлено судом, 20.06.2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Інвестиційно-промислова група „МАЙСТЕР" та Товариством з обмеженою відповідальністю „Авалон" укладено договір поруки №25, на підставі якого ТОВ „Авалон" виступило як поручитель та прийняло на себе зобов'язання відповідати перед ТОВ „Інвестиційно-промислова група „МАЙСТЕР" солідарно з ПП „Валдай-Луганськ" за несвоєчасне виконання зобов'язань, передбачених розділами 2 „Порядок передачі продукції та розрахунків", 3 „Відповідальність сторін" договору поставки № 289/1 від 17 червня 2011 року. Згідно до п. 1.3 договору поруки в об'єм відповідальності Поручителя включаються будь-які суми штрафних санкцій, неустойок, відсотків, збитків, передбачених як основним договором, так і діючим законодавством України.
Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням прийнятих на себе зобов'язань по оплаті продукції та направлено на стягнення з Приватного підприємства „Валдай-Луганськ" суми основного боргу у розмірі 27091,04 грн., пені в розмірі 4259,05 грн. та на солідарне стягнення з відповідачів Приватного підприємства „Валдай-Луганськ" та Товариства з обмеженою відповідальністю „Авалон" 3% річних за несвоєчасні розрахунки в сумі 851,78 грн.
Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.
Відповідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Як було встановлено судом відповідно до п. 4.1 дія договору поставки № 289/1 від 17 червня 2011 року поширювалась до 31.12.2011р. та 31.12.2011р. договір припинив свою дію, у зв'язку з закінченням строку, на який його було укладено. Таким чином, поставка Товариством з обмеженою відповідальністю „Інвестиційно-промислова група „МАЙСТЕР" у період з 16.03.2012р. по 28.03.2012р. Приватному підприємству „Валдай-Луганськ" не підпадала під дію умов договору поставки № 289/1 від 17 червня 2011 року.
Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст. 193 ГК України).
Відповідно до вимог п. 1ст 692 Цивільного Кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. А згідно вимог ч. 2 ст. 530 Цивільного Кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Таким чином, в разі відсутності попереднього узгодженого сторонами зобов'язання строку оплати товару, суд при оцінці доказів у справі повинен виходити із системного аналізу положень п. 1ст. 692, ч. 2 ст. 530 Цивільного Кодексу України та наявних у матеріалах справи доказів.
Проаналізувавши наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності, що засвідчують поставку Товариством з обмеженою відповідальністю „Інвестиційно-промислова група „МАЙСТЕР" у період з 16.03.2012р. по 28.03.2012р. Приватному підприємству „Валдай-Луганськ" продукції на суму 97091,04 грн. (копії накладних (а.с. 13-15), а також враховуючи часткову сплату Приватним підприємством „Валдай-Луганськ" вартості отриманої продукції на суму 70000 грн., суд вважає факт наявності заборгованості ПП „Валдай-Луганськ" перед позивачем підтвердженим належними та допустимими доказами. При цьому, з урахуванням положень п. 1 ст. 692 Цивільного Кодексу України, з урахуванням фактичної поведінки Товариства з обмеженою відповідальністю „Інвестиційно-промислова група „МАЙСТЕР", яка полягала у зверненні до ПП„Валдай-Луганськ" з письмовими вимогами на сплату заборгованості в порядку ст. 530 ЦК України, подальше звернення позивача до суду з відповідним позовом, суд вважає, що момент виникнення зобов'язання у ПП„Валдай-Луганськ" по оплаті продукції, отриманої за накладними від 16.03.2012р., 21.03.2012р. та 28.03.2012р. є таким, що настав.
Приймаючи до уваги те, що позовні вимоги ТОВ „МАЙСТЕР" про стягнення основної заборгованості в розмірі 27091,04 грн. підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, не спростовані у встановленому порядку відповідачем, суд вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського Кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.
Відповідно до положень ст. 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Оскільки, з наявних у матеріалах справи доказів не вбачається згоди Товариства з обмеженою відповідальністю „МАЙСТЕР" та Приватного підприємства „Валдай-Луганськ" щодо розміру пені, в разі прострочення платежу за поставлену продукцію згідно накладних від 16.03.2012р., 21.03.2012р. та 28.03.2012р., суд вважає що заявлені позивачем вимоги про стягнення пені є необґрунтованими.
Крім того, на думку суду, наявні у матеріалах справи докази не дають суду можливості перевірити та встановити конкретну дату виникнення у Приватного підприємства „Валдай-Луганськ" зобов'язання по сплаті отриманої продукції, оскільки письмова вимога від 04.05.2012р. Товариства з обмеженою відповідальністю „МАЙСТЕР", адресована ПП„Валдай-Луганськ", була надана до матеріалів справи без доказів вручення. У зв'язку з чим, встановлення позивачем моменту виникнення зобов'язання у відповідача сплатити вартість товару саме з 14.05.2015р., у зв'язку з отриманням письмової вимоги, є лише припущенням позивача, не підтвердженим належними та допустимими доказами. У зв'язку тим, що висновки суду не можуть ґрунтуватись на припущеннях, суд вважає що проведений позивачем розрахунок пені та 3% річних є таким, що не ґрунтується на наявних у матеріалах справи доказах, у зв'язку з чим вимоги про стягнення пені та 3% річних на підставі такого розрахунку не можуть бути задоволені судом.
Згідно ч. 1 ст. 553 Цивільного Кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. А в силу вимог ч. 2 ст. 554 Цивільного Кодексу України поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Як встановлено судом, згідно укладеного 20.06.2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Інвестиційно-промислова група „МАЙСТЕР" та Товариством з обмеженою відповідальністю „Авалон" договору поруки №25 ТОВ „Авалон" виступило як поручитель та прийняло на себе зобов'язання відповідати перед ТОВ „Інвестиційно-промислова група „МАЙСТЕР" солідарно з ПП „Валдай-Луганськ" за несвоєчасне виконання зобов'язань, передбачених розділами 2 „Порядок передачі продукції та розрахунків", 3 „Відповідальність сторін" договору поставки № 289/1 від 17 червня 2011 року.
В свою чергу, як встановлено судом, спірні правовідносини між ТОВ „МАЙСТЕР" та ПП„Валдай-Луганськ" у справі виникли не на підставі договору поставки № 289/1 від 17 червня 2011 року, дія його закінчилась, у зв'язку з чим у суду відсутні правові підстави для стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Авалон", як з поручителя, будь-яких сум, що не пов'язані з договором поставки № 289/1 від 17 червня 2011 року.
Крім того, як було вище встановлено судом, наявні у матеріалах справи докази не дають суду можливості перевірити та встановити конкретну дату виникнення у Приватного підприємства „Валдай-Луганськ" зобов'язання по сплаті отриманої продукції, у зв'язку з чим, проведений позивачем розрахунок 3% річних є таким, що не ґрунтується на наявних у матеріалах справи доказах, тому вимоги у справі про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Авалон" 3% річних на підставі такого розрахунку не можуть бути задоволені судом.
Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог зі стягненням з Приватного підприємства „Валдай-Луганськ" 27091,04 грн. основної заборгованості та про необхідність відмови в позові в решті позовних вимог у справі.
На підставі ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на Приватне підприємство „Валдай-Луганськ" в сумі 1351,98 грн., пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного підприємства „Валдай-Луганськ" (91005, м. Луганськ, вул. Фрунзе, 136 „з"; код 34642374; р/р 26005098 в ПАТ „Кредит промбанк" м. Луганськ, МФО 364382) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Інвестиційно-промислова група „МАЙСТЕР" (65025, м. Одеса, 19 км Старокиївської дороги, 4; код 33658179; р/р 2600631404980 в ПАТ КБ „Інвестбанк" м. Одеса, МФО 328210) 27091 (двадцять сім тисяч дев'яносто одна) грн. 04 коп. заборгованості та 1351 (тисяча триста п'ятдесят одна) грн. 98 коп. витрат по сплаті судового збору.
3. В решті позовних вимог у справі -відмовити.
Повний текст рішення складено та підписано 30.11.2012р.
Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Д'яченко Т.Г.