29.11.12 Справа № 5021/1444/12.
Господарський суд Сумської області, у складі судді Левченко П.І., при секретарі судового засідання Чижик С.Ю., розглянув матеріали справи № 5021/1444/12
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Сарекс», м. Суми
до відповідачів: 1.Відкритого акціонерного товариства «Сумське автотранспортне підприємство 15928», м. Суми
2.Товариства з обмеженою відповідальністю «Сура», м. Суми
3.Товариства з обмеженою відповідальністю «Урал-Енерго», м. Одеса
про визнання недійсним договору
За участю представників сторін:
від позивача: не з'явився ;
від відповідачів: 1) не з'явився ;
2) не з'явився;
3) не з'явився;
Суть спору: позивач у своїй позовній заяві просить суд визнати договір про відступлення права вимоги від 25.10.2009 року, укладений між ВАТ «Сумське АТП-15928», ТОВ «Сура» та ТОВ «Урал-Енерго» недійсним з моменту укладення.
Перший відповідач відзиву на позов суду не подав.
Другий відповідач у своїй заяві від 15.11.2012р. зазначив, що 27.09.2012 року в справі про банкрутство ВАТ «Сумське АТП-15928» № 6/225-09 було винесено ухвалу, якою у визнанні кредиторських вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів ТОВ «Сарекс» відмовлено у повному обсязі. Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 13.11.2012р. вищезгадану ухвалу залишено в силі. Таким чином, судами встановлено відсутність у ТОВ «Сарекс» зацікавленості у розгляді цієї справи, а отже і права бути позивачем. В зв'язку з цим другий відповідач просить суд відмовити ТОВ «Сарекс» в задоволенні його позовних вимогах.
Третій відповідач відзив на позов суду не подав.
Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив:
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається у своїй позовній заяві на те, що заборгованість першого відповідача перед другим відповідачем у сумі 8475905,66 грн. виникла з укладеного між відповідачами договору від 25.10.2009 року про відступлення права вимоги.
25.10.2009 року між відповідачами у даній справі було укладено договір про відступлення права вимоги, згідно умов якого кредитор (третій відповідач) передав, а новий кредитор (другий відповідач) набув право вимоги від боржника (першого відповідача) боргу визначеного пунктом 1 цього договору.
Позивач зазначає, що він є кредитором першого відповідача у справі № 6/225-09 про банкрутство останнього, в той час як кредиторські вимоги ТОВ «Сура», яке також є кредитором в зазначеній справі, ґрунтуються саме на договорі, який є предметом спору, тому визнання кредиторських вимог в справі про банкрутство, а, відповідно і визнання частки активів, яка припадає на кожного кредитора при їх розподілі, безпосередньо залежить від результату розгляду справи.
Отже, позивач вважає, що визнання кредиторських вимог ТОВ «Сура», які ґрунтуються на договорі про відступлення права вимоги, який на думку позивача суперечить ст. 203 ЦК України, та включення їх до реєстру вимог кредиторів у справі № 6/225-09 про банкрутство першого відповідача порушить права та охоронювані законом інтереси позивача, оскільки ускладнить виконання ВАТ «Сумське АТП-15928» фінансових зобов'язань перед ТОВ «Сарекс» на суму 1981826,70 грн.
18.12.2009 року за заявою фізичної особи-підприємця Білика Сергія Івановича Господарським судом Сумської області було порушено провадження у справі № 6/225-09 про банкрутство першого відповідача.
Заперечуючи проти позову, другий відповідач наполягає на тому, що оспорюваний договір про відступлення права вимоги не стосується позивача, його прав та охоронюваних законом інтересів, оскільки ухвалою Господарського суду Сумської області від 27.09.2012 року у справі № 6/225-09 про банкрутство першого відповідача, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 13.11.2012 року, у визнанні кредиторських вимог до першого відповідача та включенні їх до реєстру вимог кредиторів позивачеві відмовлено повністю.
Оскільки саме у зв'язку з порушенням його прав як кредитора у справі № 6/225-09 про банкрутство першого відповідача позивач звернувся до суду з позовною заявою про визнання договору про відступлення права вимоги від 25.10.2009р., то у зв'язку з відмовою позивачеві у визнанні його кредиторських вимог до першого відповідача та включенні їх до реєстру вимог кредиторів у справі № 6/225-09, позивач не є кредитором першого відповідача у справі № 6/225-09 в процедурі банкрутства, а відтак оспорюваний позивачем договір не порушує майнових прав та інтересів позивача і тому йому має бути відмовлено в задоволенні його позову у даній справі.
Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частина 2 даної статті визначає способи захисту цивільних прав та інтересів, зокрема визнання правочину недійсним.
Однак, при цьому особа, яка звернулась до суду за захистом повинна довести, що правочином порушуються її права та охоронювані законом інтереси.
Також статтею 1 ГПК України визначено, що підприємства, установи, організації інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваний прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
При цьому кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. (ст. 33 ГПК України).
Згідно ч. 3 ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
У даному випадку позивач не є стороною оспорюваного договору, а свою заінтересованість у визнанні згаданого договору недійсним обґрунтовує лише тим, що він є кредитором першого відповідача (ВАТ «Сумське АТП-15928») у справі № 6/225-09 про банкрутство останнього.
Однак ухвалою Господарського суду Сумської області від 27.09.2012р. у справі № 6/225-09, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 13.11.2012р., у визнанні кредиторських вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів позивачеві відмовлено у повному обсязі.
Таким чином, позивач не є кредитором першого відповідача у справі № 6/225-09 про банкрутство останнього, а відтак він не є заінтересованою особою в розумінні ч. 3 ст. 215 ЦК України.
Позивачем не доведено факт порушення оспорюваним договором майнових прав та інтересів позивача, тому позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню у зв'язку з їх необгрунтованістю.
У зв'язку з відмовою позивачеві в задоволенні його позову, згідно ст. 49 ГПК України, судові витрати у даній справі покладаються на позивача.
На підставі всього вищевикладеного, керуючись ст. ст. 15, 16, 215 ЦК України, ст. ст. 1, 33, 34, 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд
В задоволенні позову відмовити.
Повне рішення складено 30.11.2012р.
СУДДЯ (підпис) П.І.ЛЕВЧЕНКО