01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"21" листопада 2012 р. Справа № 11/109-12
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліхім -Дніпро»,
м. Дніпродзержинськ
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пак-Експо», м. Славутич
про стягнення 655 400 грн.
Суддя - Мальована Л.Я.
позивач - Майко В.М., довіреність
Представники: від 19.03.2012 р.
відповідач - не з'явився
Обставини справи:
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 655 400 грн. заборгованості за отриману продукцію по видатковим накладним № 14 від 26.06.2012 р. та № 18 від 27.06.2012 р.
Відповідач вдруге в засідання суду не з'явився, про що був належним чином повідомлений судом, але надіслав клопотання, в якому просить суд відкласти розгляд справи у зв'язку з перебуванням представника ТОВ «Пак-Експо»у відрядженні.
Що стосується клопотання про відкладення розгляду справи слід зазначити наступне:
Оскільки представник відповідача вдруге не з'явився в судове засідання, суд вважає, що відповідач недобросовісно користується наданими йому процесуальними правами та виявляє неповагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони.
Відповідно до ст. 28 ГПК України, справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами. Справу від імені підприємств можуть вести керівники підприємств, організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчим документом. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства. Таким чином перебування представника у відрядженні не може бути підставою для відкладення розгляду справи, представляти інтереси підприємства може і сам директор, тому подане клопотання не підлягає задоволенню. Також необхідно звернути увагу відповідача на те, що документів в підтвердження клопотання до суду не подано.
На підставі ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Поліхім -Дніпро»(далі - позивач) поставило товариству з обмеженою відповідальністю «Пак-Експо»(далі - відповідач) поліетилен первинний гранульований Марки SK Chem Yuzex 7300 (поліетилен висової щільності HDPE) всього на загальну суму 680 400 грн.
Факт отримання товару підтверджується довіреністю ААД № 485794 від 26.06.2012 р. на отримання товару, яка видана на ім'я довіреної особи відповідача Данилейко Р.Г. та товарно-транспортними накладними від 26.06.2012 р. та від 27.06.2012 р., в яких в графі «вантаж отримав»стоїть підпис відповідача.
Відповідачем проплата отриманого товару здійснена частково, зокрема сплачено 25 000 грн., що підтверджується банківськими виписками, в результаті чого утворилась заборгованість в сумі 655 400 грн. Також заборгованість підтверджується актом звірки взаємних розрахунків станом на 21.08.2012 р., який підписаний сторонами та скріплений їхніми печатками.
Відповідно до ст. 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.
Тобто, формою вчинення правочину є спосіб вираження волі сторін на його вчинення, яку сторони мають право обирати самостійно, якщо інше не встановлено законом.
У розумінні наведеної норми воля сторін на вчинення правочину може бути виражена усно, в письмовій формі, шляхом вчинення конклюдентних дій або мовчанням.
Статтею 181 Господарського кодексу України визначений загальний порядок укладення господарських договорів та встановлено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що в силу вищезазначених норм права між позивачем та відповідачем шляхом виставлення позивачем рахунку № 18 від 25.06.2012 р. на оплату товару та перерахуванням відповідачем частини грошових коштів по зазначеному рахунку було укладено господарський договір у спрощений спосіб.
Враховуючи те, що рахунок на оплату товару, наявний у матеріалах справи, містить найменування продукції, її кількість, ціну, а банківські довідки містять чітке посилання у призначенні платежу на рахунок виставлений позивачем та те, що сторони вчинили зустрічно юридично значимі дії по передачі товару та його прийнятті, суд приходить до висновку, що між позивачем та відповідачем було укладено усний договір, відповідно до якого позивач зобов'язувався поставляти відповідачу товар, а відповідач зобов'язувався його прийняти та оплатити відповідно до загальних вимог цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
З метою досудового врегулювання спору на адресу відповідача 19.09.2012 р. позивачем було направлено лист-вимогу про сплату заборгованості за поставлений товар. Згідно повідомлення про вручення поштового відправлення зазначена вимога була вручена відповідачеві 24.09.2012 р., яка залишена останнім без відповіді та задоволення.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги вважає безпідставними та такими що не підлягають задоволенню, однак доказів в обґрунтування своїх заперечень не надав, тобто, не виконав вимоги суду, викладені в ухвалі від 31.10.2012 р.
Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-господарські зобов'язання.
Статтею 174 Господарського кодексу передбачено, що господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, витрати по сплаті судового збору відносяться на відповідача.
Керуючись ст. ст. 173, 174, 181, 193 ГК України, ст. ст. 205, 530 ЦК України, ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Пак-Експо»(07100, Київська область, м. Славутич, вул. Ентузіастів, 7, код ЄДРПОУ 30306667) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Поліхім -Дніпро»(51934, м. Дніпропетровськ, вул. Червоногвардійська, буд. 15, кв. 10, код ЄДРПОУ 23938358) -655 400 грн. заборгованості, 13 108 грн. судового збору.
Наказ видати після вступу рішення в законну силу.
Суддя Мальована Л.Я.