ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-59/13271-2012 26.11.12
За позовом Публічного акціонерного товариства "Леокон"
До Товариства з обмеженою відповідальністю "СТІЛФ"
Про стягнення 11 838,80 грн.
Суддя Картавцева Ю.В.
Представники:
від позивача Сіраш Ю.М. -представник (дов. №б/н від 10.09.2012р.)
від відповідачане з'явився
Публічне акціонерне товариство "Леокон" звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "СТІЛФ" про стягнення заборгованості по договору субпідряду № 03-02-10 від 02.02.2010 р. в розмірі 15 134,65 грн. (10 826,72 грн. -основний борг, 4 307,93 грн. -сума пені).
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань по договору субпідряду № 03-02-10 від 02.02.2010 р. з оплати в повному обсязі виконаних позивачем підрядних робіт в розмірі 10 826,72 грн.
Позивач також просить стягнути з відповідача на підставі п. 13.3 Договору субпідряду № 03-02-10 від 02.02.2010 р. пеню в розмірі 4 307,93 грн.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 28.09.2012 р. порушено провадження у справі №5011-59/13271-2012 та призначено справу до розгляду на 08.10.2012 р.
Представники сторін в судове засідання 08.10.2012 р. не з'явилися, про поважні причини неявки суд не повідомили, вимоги ухвали суду не виконали, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.
У зв'язку з нез'явленням в судове засідання представників сторін, невиконанням вимог ухвали суду про порушення провадження у справі, суд, відповідно до ст. 77 ГПК України, відклав розгляд справи на 29.10.2012 р.
Представник відповідача в судове засідання 29.10.2012 р. не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
В судовому засіданні 29.10.2012 р. представник позивача надав суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості в розмірі 11 838,80 грн. (10 826,72 грн. -основний борг, 1 012,08 грн. -сума пені)
Ч. 4 ст. 22 ГПК України визначено, що позивач до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.
За таких обставин заява позивача про зменшення позовних вимог приймається судом до розгляду.
Суд, у зв'язку з нез'явленням в судове засідання представника відповідача, невиконанням вимог ухвали суду про порушення провадження у справі, з метою повідомлення відповідача за належною адресою відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (м. Київ, бул. Т. Шевченка, 33, поверх 13) про день та час розгляду справи, відповідно до ст. 77 ГПК України, відклав розгляд справи на 12.11.2012 р.
Представники сторін в судове засідання 12.11.2012 р. не з?явились, про поважні причини неявки суд не повідомили, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.
Суд, у зв'язку з нез'явленням в судове засідання представників сторін, невиконанням вимог ухвал суду, відповідно до ст. 77 ГПК України, відклав розгляд справи на 26.11.2012р., про що виніс відповідну ухвалу від 12.11.2012р.
В судове засідання 26.11.2012 р. представник відповідача повторно не з'явився, вимоги ухвал суду від 28.09.2012 р., 08.10.2012р., 29.10.2012 та 12.11.2012р. не виконав, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.
Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності відповідача в судових засіданнях 08.10.2012р., 29.10.2012 12.11.2012р. та 26.11.2012 р. від останнього до суду не надходило.
Приписами ст. 77 Господарського процесуального кодексу України визначений перелік обставин, за яких суд відкладає розгляд справи. Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 названої статті, у разі нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу та, відповідно до п. 2 ч. 1 названої статті, у разі неподання витребуваних доказів. Однак стаття 77 ГПК України встановлює не обов'язок суду відкласти розгляд справи, а визначає лише право суду при наявності зазначених випадків.
За таких обставин суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 26.11.2012 р., запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору та відповідно до вимог ст. 69 ГПК України.
Згідно ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, оскільки відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи відповідачем не подано.
Після виходу суду з нарадчої кімнати, в судовому засіданні 26.11.2012 р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд, -
02.02.2010р. між Публічним акціонерним товариством "Леокон" (Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "СТІЛФ" (Відповідач) був укладений договір субпідряду № 03-02-10 від 02.02.2010 року (Договір).
За умовами Договору Позивач зобов'язується виконати і здати Відповідачу, будівельні роботи на будівництві торгівельно-розважального центру у визначений цим договором строк відповідно до проектно-кошторисної документації, а Відповідач зобов'язаний передати затверджену проектно-кошторисну документацію, надати будівельний майданчик, прийняти закінчені роботи та оплатити їх на умовах цього Договору (п.1.1 Договору).
П.п.3.2.1. та 3.2.2. Договору передбачено, що Відповідач перераховує Позивачу аванс в сумі 43 884,48грн. (сорок три тисячі вісімсот вісімдесят чотири грн.. 48коп.). Остаточні розрахунки за виконані роботи Позивачем роботи Відповідач здійснює на протязі 15-ти банківських днів, у наступному місяці за звітним, на підставі Актів приймання виконаних підрядних робіт (форми КБ-3 та Кб-2в) за фактично виконані Позивачем роботи по цьому Договору, підписаних уповноваженими представниками сторін з урахуванням розміру штрафних санкцій які мали місце при виконанні.
Позивач свої зобов'язання за Договором виконав належним чином, про що свідчить підписаний сторонами акт виконаних робіт № 1 від 26.02.2012р. на суму 109711,20 грн.
В порушення умов Договору, відповідачем обов'язок щодо оплати виконаних позивачем робіт в повному обсязі не виконано. Відповідач лише частково оплатив виконані позивачем роботи на суму 98884,48 грн.
У зв'язку з чим утворилась заборгованість перед Позивачем в розмірі 10826,72 грн.
18.06.2012 року на адресу Відповідача Позивачем було надіслано претензію про погашення заборгованості, проте, відповіді на претензію Позивач не отримав, заборгованість не погашена.
Таким чином, станом на день подання позову до суду, сума основної заборгованості відповідача перед позивачем становить 10 826,72грн.
Крім суми основного боргу позивач ставить вимогу про стягнення пені в розмірі 1012,08 грн.
Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представника позивача, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають до задоволення з огляду на наступне.
Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.
Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.
Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати всій обов'язок, а кредитор -прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
У відповідності ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 Цивільного кодексу України).
Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов'язань судом встановлено.
Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених Позивачем, не надав.
Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми основної заборгованості в розмірі 10 826,72грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача пені, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.
У відповідності до п. 13.3 Договору, за затримку у перерахуванні остаточних платежів, передбачених даним Договором Генпідрядник (Відповідач) сплачує Субпідряднику (Позивачу) пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми вартості неоплачених (недоплачених) Робіт за кожен день затримки.
Відповідно до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Згідно ч.3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею визнається неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Згідно ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Стаття 611 чинного Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно розрахунку позивача сума пені складає 1012,08 грн. (розрахунок в матеріалах справи). Контррозрахунку суми пені відповідачем суду не надано. Розрахунок пені відповідає матеріалам справи та умовам договору.
Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення пені у розмірі 1012,08 грн. підлягають задоволенню.
Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати: судовий збір, відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача.
За таких обставин, керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України суд, -
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Стілф" (01032, м. Київ, бул. Тараса Шевченка, 33, поверх 13; ідентифікаційний код 35033679) на користь Публічного акціонерного товариства "Леокон" (03061, м. Київ, вул. Пост-Волинська, 5; ідентифікаційний код 04012000) основний борг у розмірі 10826 (десять тисяч вісімсот двадцять шість) грн. 72 коп., 1012 (одну тисячу дванадцять) грн. 08 коп. пені, судовий збір у розмірі 1609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення
складено 30.11.2012 р.
Суддя Ю.В. Картавцева