вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
Іменем України
24 жовтня 2012 р. (17:39) Справа №2а-9968/12/0170/31
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Дудіна С. О., при секретарі Сидельовій М. В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Відкритого акціонерного товариства "ОКБ Сухого" в особі Філії Відкритого акціонерного товариства "ОКБ Сухого" - База відпочинку "Кулон"
до Державної податкової інспекції у м. Алушта АР Крим Державної податкової служби
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень
за участю представників:
позивача - Пустовітенко І. В., довіреність від 18.09.2012 р., паспорт НОМЕР_1
відповідача - Сахарова С. В., довіреність №3307/9/10 від 18.05.2012 р., посвідчення №062999.
Суть спору:
Відкрите акціонерне товариство "ОКБ Сухого" в особі Філії ВАТ "ОКБ Сухого" - База відпочинку "Кулон" звернулося до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовною заявою та просить визнати протиправними та скасувати:
- податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Алушта АР Крим Державної податкової служби №0000132200 від 28.08.2012р., яким нараховане податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 155 293 грн. за основним платежем та штрафні санкції у розмірі 26769,75 грн.;
- податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Алушта АР Крим Державної податкової служби №0000142200 від 28.08.2012р., яким нараховане податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 122008 грн. основного платежу та штрафні санкції у розмірі 24885,75 грн.
Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 10.09.2012 р. було відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 01.10.2012р. провадження у справі було зупинено за клопотанням відповідача до 15.10.2012 р. до 11 год. 00 хв., призначивши на цей час наступне судове засідання.
Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 15.10.2012р. провадження у справі було поновлено.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що спірні податкові повідомлення-рішення були прийняті відповідачем безпідставно, оскільки викладені в акті перевірки твердження про відсутність факту реального здійснення господарської діяльності з контрагентами ПП «Візит Торг», ПП «Ротонда Торг», ПП «Кримторг», ПП «Стар-Гоу», ПП «Аланар», суперечать фактичним обставинам справи та первинним документам бухгалтерського та податкового обліку База відпочинку "Кулон", які спростовують твердження податкового органу щодо нікчемності укладених правочинів. Разом з тим, позивач зазначив, що в контексті приписів ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні», Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, ч. 1 ст. 67, абз. 4 ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, обмеженнями для віднесення до понесених суб'єктом господарювання витрат в складу валових витрат є відсутність розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення та зберігання яких встановлена правилами ведення податкового обліку. Бухгалтерській облік є єдиним видом обліку, на підставі відображення в якому господарських операцій визначається склад витрат, віднесених до валових, оскільки усі види звітності заповнюються на підставі даних бухгалтерського обліку. Крім того, позивач зауважує, що згідно довідок з ЄДРПОУ, контрагенти позивача - ПП «Візит Торг», ПП «Ротонда Торг», ПП «Кримторг», ПП «Стар-Гоу», ПП «Аланар», зареєстровані у якості юридичних осіб. Згідно свідоцтв про реєстрацію платників податку на додану вартість підприємства-контрагенти зареєстровані платниками ПДВ. Посилання ж відповідача в акті перевірки щодо факту порушення стосовно контрагентів позивача кримінальної справи, на думку Бази відпочинку "Кулон", не є доказом вчинення позивачем та контрагентами злочину та здійснення ними фіктивного підприємництва.
У судовому засіданні, що відбулося 15.10.2012 р., позивачем було надано суду правове обґрунтування адміністративного позову, яке було прийнято судом до розгляду.
Відповідач проти позову заперечував та пояснив, що контрагенти позивача - ПП «Візит Торг», ПП «Ротонда Торг», ПП «Кримторг», ПП «Стар-Гоу», ПП «Аланар» мають стан платника «8» - до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням. ДПІ у м. Сімферополі згідно з актами документальних позапланових невиїзних перевірок контрагенти позивача - ПП «Візит Торг», ПП «Ротонда Торг», ПП «Кримторг», ПП «Стар-Гоу», ПП «Аланар» встановлена нікчемність правочинів. За результатами аналізу документів не встановлено у вказаних підприємств власних або орендованих складських, торгівельних, виробничих та інші приміщень, які суб'єкти господарювання могли би використовувати при здійсненні ними господарської діяльності. В ході аналізу податкової звітності контрагентів позивача - ПП «Візит Торг», ПП «Ротонда Торг», ПП «Кримторг», ПП «Стар-Гоу», ПП «Аланар», відповідачем було встановлено, що господарські операції зазначених осіб не підтверджуються стосовно врахування реального часу їх здійснення, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів та інших майнових ознак господарської діяльності, що, на думку відповідача свідчить про відсутність необхідних умов для одержання відповідних результатів господарської (економічної) діяльності. Крім того, у матеріалах кримінальної справи №69-0146, порушеної відносно директора ТОВ «Союз КДС» ОСОБА_4 за фактом умисного ухилення від сплати податків за попередньою змовою групою осіб, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів у особливо великих розмірах, містяться протоколи допитів свідків та обвинувачених, які заперечують наявність господарської мети при створенні підприємств, стверджують про відсутність фактичного ведення господарської діяльності, а також запевняють, що ніяких документів фінансово-господарської діяльності вони не складали, не підписували. На підставі вищевикладеного, відповідач вважає, що договори, укладені позивачем з вказаними постачальниками, та інші документи бухгалтерського та податкового обліку не можуть бути доказами реального виконання таких правочинів та доказом фактичного здійснення поставки товарів тощо (а.с. 84, т. 1).
У судовому засіданні, що відбулося 22.10.2012 р., представником позивача були надані доповненнями до правового обґрунтування, які були прийняті судом до розгляду.
У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги в повному обсязі. Відповідач проти позову заперечував.
Приймаючи до уваги те, що в матеріалах справи достатньо доказів для з'ясування обставин по справі, враховуючи, що адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, суд вважає за можливе, на підставі ч. 6 ст. 71, ст. 128 КАС України, розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі, заслухавши пояснення представників сторін, суд
Як вбачається з матеріалів справи, з 16.07.2012р. по 10.08.2012р. Державною податковою інспекцією у м. Алушта АР Крим Державної податкової служби була проведена планова виїзна перевірка Філії Відкритого акціонерного товариства «ОКБ Сухого» «База відпочинку Кулон», код за ЄДРПОУ 22228962, з питань дотримання вимог податкового законодавства за період 01.04.2009р. по 31.03.2012р., валютного та іншого законодавства за період 01.04.2009р. по 31.03.2012р., за результатами якої був складений акт від 17.08.2012р. №386/22/22228962 (а.с. 21-41).
В ході перевірки податковим органом було встановлено, зокрема, порушення позивачем ч. 1 ст. 203, ст.ст 215, 228, 662, 655, 656 Цивільного кодексу України в частині недодержання в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, вчинених Філією Відкритого акціонерного товариства «ОКБ Сухого» «База відпочинку Кулон» з контрагентами ПП «Візит Торг», ПП «Ротонда Торг», ПП «Кримторг», ПП «Стар-Гоу», ПП «Аланар», та порушення п. п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п. 138.2 ст. 138, п. п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України - включення до складу валових витрат/витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, витрат, не підтверджених відповідними первинним документами.
Внаслідок цього податковим органом був зроблений висновок про:
1) заниження позивачем об'єкта оподаткування податком на прибуток на 637 945 грн., у том числі по періодам:
- 6 місяців 2010р. - на 116 836 грн.
- 9 місяців 2010р. - на 428 318 грн.
- за 2010р. - на 428 318 грн.
- ІІ квартал 2011р. - на 110 905 грн.
- ІІ-ІІІ квартали 2011р. - на 209 627 грн.
- ІІ-IV квартали 2011р. - на 209 627 грн.
2) завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 975 грн., у том числі за 1 квартал 2011 року на 975 грн.
3) заниження податку на прибуток на 155 293 грн., у тому числі по періодам:
- 2 кв. 2010 р. - на 29 209 грн.;
- 6 міс. 2010 р. - на 29 209 грн.;
- 3 кв. 2010 р. - на 77 870 грн.;
- 9 міс. 2010 р. - на 107 079 грн.;
- 4 кв. 2010 р. - на 0 грн.;
- 2010 р. - на 107 079 грн.;
- 2 кв. 2011 р. - на 25 508 грн.;
- 3 кв. 2011 р. - на 22 706 грн.;
- 2-3 кв. 2011 р. - на 48 214 грн.;
- 4 кв. 2011 р. - на 0 грн.;
- 2-4 кв. 2011 р. - на 48 214 грн.
Також відповідачем було встановлено порушення позивачем ч. 1 ст. 203, ст.ст 215, 228, 662, 655, 656 Цивільного кодексу України в частині недодержання в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, вчинених Філією Відкритого акціонерного товариства «ОКБ Сухого» «База відпочинку Кулон» з контрагентами ПП «Візит Торг», ПП «Ротонда Торг», ПП «Кримторг», ПП «Стар-Гоу», ПП «Аланар», та порушення п. 7.2, п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 198.1, п. 198.4, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу, що призвело до заниження податку на додану вартість в сумі 122 008 грн., у тому числі по періодах:
- Червень 2010 року - 23 367 грн.;
- Липень 2010 року - 23 220 грн.;
- Серпень 2010 року - 22 770 грн.;
- Вересень 2010 року - 11 279 грн.;
- Червень 2011 року - 22 469 грн.;
- Липень 2011 року - 12 023 грн.;
- Серпень 2011 року - 6 880 грн.
За результатом проведеної перевірки відповідачем були винесені наступні податкові повідомлення-рішення:
- №0000132200 від 28.08.2012 р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 155 293 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 26 769,75 грн.;
- №0000142200 від 28.08.2012 р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 122 008 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 24 885,75 грн.
Не погодившись з правомірністю винесених податкових повідомлень-рішень, позивач звернувся до суду з вимогою про визнання їх протиправними та скасування.
Суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, в акті перевірки зазначено, що на підставі Постанови від 02.04.2012р. слідчого групи слідчих - старшого слідчого з ОВС ГСУ ДПС України підполковника податкової міліції Мазуркевича В. А., ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС провела ряд перевірок, зокрема, ПП «Кримторг», ПП «Ротонда Торг», ПП «Візит Торг».
За відомостями акта перевірки, кримінальна справа №69-0146 порушена відносно директора ТОВ «Союз КДС» за фактом умисного ухилення від сплати податків, за попередньою змовою групою осіб, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах, за ознаками складу злочину, передбаченого ст. 212 ч. 3 КК України та відносно директора ТОВ БВП «Строітель-плюс» та кола фізичних осіб за фактами фіктивного підприємництва - створення та придбання суб'єктів підприємницької діяльності, зокрема, ПП «Кримторг», ПП «Ротонда Торг», ПП «Візит Торг» з метою покриття незаконної діяльності, яка полягали в сприянні директору ТОВ «Союз КДС» в мінімізації ним податкових зобов'язань, скоєного повторно, за попередньою змовою групою осіб, що заподіяло велику матеріальну шкоду державі, а також пособництва ними в умисному ухиленні від сплати податків директору ТОВ «Союз КДС» , що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів у особливо великих розмірах.
В рамках кримінальної справи, в ході досудового слідства порушено кримінальну справу за фактом фіктивного підприємництва - створення та придбання ряду суб'єктів підприємницької діяльності, зокрема, ПП «Кримторг», ПП «Ротонда Торг», ПП «Візит Торг».
Згідно акта перевірки, використовуючи реквізити та банківські рахунку зазначених підприємств, вказана група осіб документально оформлювала неіснуючі операції, які нібито свідчили про отримання товарно-матеріальних цінностей, надання послуг, виконання робіт, після чого, вказані завідомо підроблені документи передавалися замовникам послуг з конвертації в готівку безготівкових коштів для їх відображення в бухгалтерському та податковому обліку з метою незаконного формування податкового кредиту з ПДВ та валових витрат податку на прибуток підприємства для подальшого заниження своїх податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємства.
В ході перевірки позивача, органом державної податкової служби був здійснений аналіз звітності ПП «Кримторг», ПП «Ротонда Торг», ПП «Візит Торг», ПП «Стар Гоу», ПП «Аланар» та встановлено відсутність будь-якої інформації про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, які необхідні для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства.
Крім того, відповідно до акта перевірки позивача, відповідач фактично встановив, що згідно податкової звітності у ПП «Кримторг», ПП «Ротонда Торг», ПП «Візит Торг», ПП «Стар Гоу», ПП «Аланар» відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності тощо (а.с. 40-41, т. 1).
У зв'язку з цим відповідач дійшов висновку, що ПП «Кримторг», ПП «Ротонда Торг», ПП «Візит Торг», ПП «Стар Гоу», ПП «Аланар» здійснювали діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам.
Зазначене, на думку відповідача, свідчить про ненабуття вказаними підприємствами цивільної право- та дієздатності, фінансово-господарські відносини між ними та контрагентами є фіктивними правочинами, та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цими правочинами, оскільки у таких правочинів відсутні ознаки, встановлені ст. 42 Господарського кодексу України щодо самостійності, ініціативності, систематичності, наявності ризику господарської діяльності тощо та мети - у вигляді отримання економічних та соціальних результатів та одержання прибутку.
В обґрунтування вищенаведеного, відповідач посилався на приписи ст. 1 Закону України «Про підприємництво», який втратив чинність з 1 січня 2004 року, крім статті 4, згідно із Господарським кодексом України від 16 січня 2003 року №436-IV (а.с. 41, т. 1).
Крім того, в обґрунтування своєї позиції в акті перевірки відповідач зазначив, що в ході проведення ДПІ у м. Сімферополі та ДПІ у м. Керчі перевірок ПП «Кримторг», ПП «Ротонда Торг», ПП «Візит Торг», ПП «Стар Гоу», ПП «Аланар» не було встановлено факту передачі товарів від продавців (ПП «Кримторг», ПП «Ротонда Торг», ПП «Візит Торг», ПП «Стар Гоу», ПП «Аланар») до покупців, в тому числі й до позивача, у зв'язку відсутністю (ненаданням до перевірки) договорів про господарські відносини, актів приймання-передачі товарів, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів тощо (а.с. 41, т. 1).
Також відповідно до акта перевірки в рамках кримінальної справи №69-0146 керівник ПП «Візит Торг» та ПП «Кримторг» - ОСОБА_6 надав пояснення, де зазначив, що офіційно числиться директором ПП «Візит Торг», фактично займається наданням послуг фото- та відео- зйомки. Документи бухгалтерського обліку (договори, накладні, податкові накладні, рахунки, акти прийому-передачі та ін..), а також податкову та іншу звітність ПП «Візит Торг» ніколи не складав, не підписував, а також ніякі товари, роботи, послуги на адресу підприємств-контрагентів не поставляв та не надавав. Статутного фонду ПП «Візит Торг» не формував, підприємство на себе зареєстрував за винагороду (а. с. 42, т. 1).
Керівник ПП «Ротонда Торг» - ОСОБА_7 надав пояснення, де повідомив, що став директором та головним бухгалтером ПП «Ротонда Торг», коли йому запропонували зайняти вказані посади, яку він прийняв, але продовжував працювати каменярем, участі у фінансово-господарської діяльності підприємства він не приймав, договорів не укладав, ніякі товарно-матеріальні цінності не продавав, посадових осіб підприємств-контрагентів не знає, ні з ким не спілкувався, як проходив обіг документів та як здійснювалися розрахунки не знає, рахунків у банках не відкривав (а. с. 42, т. 1).
На підставі вищезазначеного, відповідачем був зроблений висновок, що договори, укладені ПП «Ротонда Торг», ПП «Кримторг», ПП «Візит Торг» з позивачем у справі, підписані з боку постачальників невстановленою особою, як і документи на поставку товарів та інші підписані з боку постачальника документи.
Перевіркою визначення податкового кредиту за період з 01.04.2009р. по 31.03.2012р. встановлено його завищення на 122 008 грн. (а.с. 48, т. 1), в тому числі й за періодами:
- Травень 2010р. - 2 287 грн.
- Червень 2010р. - 21 080 грн.
- Липень 2010р. - 23 220 грн.
- Серпень 2010р. - 22 770 грн.
- Вересень 2010р. - 11 279 грн.
- Червень 2011р. - 22 469 грн.
- Липень 2011р. - 12 023 грн.
- Серпень 2011р. - 6 880 грн.
За даними реєстру податкових накладних за травень 2010р. позивачем до складу податкового кредиту включено суми ПДВ із завищенням на загальну суму 2287 грн. за наступними податковими накладними:
- від 20.05.2010р. №993 постачальник - ПП «Кримторг» на суму ПДВ 128,64 грн.
- від 20.05.2010р. №994 постачальник - ПП «Кримторг» на суму ПДВ 742,81 грн.
- від 20.05.2010р. №995 постачальник - ПП «Кримторг» на суму ПДВ 520,88 грн.
- від 20.05.2010р. №996 постачальник - ПП «Кримторг» на суму ПДВ 562,46 грн.
- від 20.05.2010р. №995/1 постачальник - ПП «Кримторг» на суму ПДВ 332,62 грн.
Перевіркою встановлено завищення податкового кредиту за червень 2010р. на 21 080 грн. внаслідок неправомірного включення сум ПДВ за наступними податковими накладними:
- від 01.06.2010р. №1179 постачальник - ПП «Ротонда Торг» на суму ПДВ 648,71 грн.
- від 02.06.2010р. №1178 постачальник - ПП «Ротонда Торг» на суму ПДВ 1486,76 грн.
- від 07.06.2010р. №1196 постачальник - ПП «Ротонда Торг» на суму ПДВ 914,40 грн.
- від 07.06.2010р. №1195/2 постачальник - ПП «Ротонда Торг» на суму ПДВ 1192,52 грн.
- від 07.06.2010р. №1195/2 постачальник - ПП «Ротонда Торг» на суму ПДВ 2744,57 грн.
- від 10.06.2010р. №1233 постачальник - ПП «Ротонда Торг» на суму ПДВ 66,60 грн.
- від 10.06.2010р. №1280 постачальник - ПП «Ротонда Торг» на суму ПДВ 59,40 грн.
- від 14.06.2010р. №1293 постачальник - ПП «Ротонда Торг» на суму ПДВ 1421,92 грн.
- від 14.06.2010р. №1294 постачальник - ПП «Ротонда Торг» на суму ПДВ 522,12грн.
- від 14.06.2010р. №1295 постачальник - ПП «Ротонда Торг» на суму ПДВ 1571,23 грн.
- від 17.06.2010р. №1327 постачальник - ПП «Ротонда Торг» на суму ПДВ 1697,69 грн.
- від 17.06.2010р. №1336 постачальник - ПП «Ротонда Торг» на суму ПДВ 2176,91 грн.
- від 23.06.2010р. №1356 постачальник - ПП «Ротонда Торг» на суму ПДВ 899грн.
- від 24.06.2010р. № 1148 постачальник - ПП «Ротонда Торг» на суму ПДВ 2055,51грн.
- від 28.06.2010р. №1171 постачальник - ПП «Ротонда Торг» на суму ПДВ 3622,32 грн.
Перевіркою встановлено завищення податкового кредиту за липень 2010 грн., в тому числі на 23 220 грн. внаслідок неправомірного включення сум ПДВ по наступним податковим накладним:
- від 01.07.2010р. №1468 постачальник - ПП «Ротонда Торг» на суму ПДВ 2357,24 грн.
- від 05.07.2010р. №1565 постачальник - ПП «Ротонда Торг» на суму ПДВ 4347,10 грн.
- від 12.07.2010р. №1567/1 постачальник - ПП «Ротонда Торг» на суму ПДВ 3943,28 грн.
- від 19.07.2010р. №1620 постачальник - ПП «Ротонда Торг» на суму ПДВ 4064,89 грн.
- від 22.07.2010р. №1811 постачальник - ПП «Ротонда Торг» на суму ПДВ 2494,32 грн.
- від 26.07.2010р. №1815 постачальник - ПП «Ротонда Торг» на суму ПДВ 4968,61 грн.
- від 26.07.2010р. №1836 постачальник - ПП «Ротонда Торг» на суму ПДВ 1045,05 грн.
Перевіркою встановлено завищення податкового кредиту за серпень 2010р. на 22 770 грн. внаслідок неправомірного включення сум податку на додану вартість за наступними податковими накладними:
- від 02.08.2010р. №1944 постачальник - ПП «Ротонда Торг» на суму ПДВ 4632,57 грн.
- від 09.08.2010р. №1945 постачальник - ПП «Ротонда Торг» на суму ПДВ 5786,28 грн.
- від 10.08.2010р. №1947 постачальник - ПП «Ротонда Торг» на суму ПДВ 2155,62 грн.
- від 16.08.2010р. №2203 постачальник - ПП «Ротонда Торг» на суму ПДВ 5710,15 грн.
- від 20.08.2010р. №2205 постачальник - ПП «Ротонда Торг» на суму ПДВ 3701,70 грн.
- від 30.08.2010р. №2208 постачальник - ПП «Ротонда Торг» на суму ПДВ 2710,17 грн.
Перевіркою встановлено завищення податкового кредиту за вересень 2010р. на 11279 грн. внаслідок неправомірного включення сум податку на додану вартість за наступними податковими накладними:
- від 02.09.2010р. №2334 постачальник - ПП «Ротонда Торг» на суму ПДВ 3101,82 грн.
- від 13.09.2010р. №2337 постачальник - ПП «Ротонда Торг» на суму ПДВ 4174,38 грн.
- від 20.09.2010р. №2576 постачальник - ПП «Ротонда Торг» на суму ПДВ 2537,96 грн.
- від 20.09.2010р. №2577 постачальник - ПП «Ротонда Торг» на суму ПДВ 310,32 грн.
- від 27.09.2010р. №2791 постачальник - ПП «Ротонда Торг» на суму ПДВ 1154,13 грн.
Перевіркою встановлено завищення податкового кредиту за червень 2011р. на 22 469 грн. внаслідок неправомірного включення сум податку на додану вартість за наступними податковими накладними:
- від 01.06.2011р. №4 постачальник - ПП «Стар Гоу» на суму ПДВ 1244,65 грн.
- від 01.06.2011р. №5 постачальник - ПП «Стар Гоу» на суму ПДВ 527,28 грн.
- від 06.06.2011р. №41 постачальник - ПП «Стар Гоу» на суму ПДВ 3368,14 грн.
- від 14.06.2011р. №92 постачальник - ПП «Стар Гоу» на суму ПДВ 4537,25 грн.
- від 15.06.2011р. №115 постачальник - ПП «Стар Гоу» на суму ПДВ 6258,88 грн.
- від 17.06.2011р. №137 постачальник - ПП «Стар Гоу» на суму ПДВ 1182,46 грн.
- від 25.06.2011р. №250 постачальник - ПП «Аланар» на суму ПДВ 5349,27 грн.
Перевіркою встановлено завищення податкового кредиту за липень 2011р. на 12023 грн. внаслідок неправомірного включення сум податку на додану вартість за наступними податковими накладними:
- від 04.07.2011р. №60 постачальник - ПП «Аланар» на суму ПДВ 832,80 грн.
- від 11.07.2011р. №150 постачальник - ПП «Аланар» на суму ПДВ 3605,18 грн.
- від 18.07.2011р. №247 постачальник - ПП «Аланар» на суму ПДВ 3888,88 грн.
- від 25.07.2011р. №350 постачальник - ПП «Аланар» на суму ПДВ 3116,87 грн.
- від 25.07.2011р. №351 постачальник - ПП «Аланар» на суму ПДВ 579,14 грн.
Перевіркою встановлено завищення податкового кредиту за серпень 2011р. на 6 880 грн. внаслідок неправомірного включення сум податку на додану вартість за наступними податковими накладними:
- від 01.08.2011р. №2 постачальник - ПП «Аланар» на суму ПДВ 3415,61 грн.
- від 05.07.2011р. №85 постачальник - ПП «Аланар» на суму ПДВ 3281,26 грн.
- від 29.08.2011р. №45 постачальник - ПП «Візит Торг» на суму ПДВ 182,85 грн.
Дослідивши висновки відповідача, викладені в акті перевірки, на підставі яких позивачеві були донараховані податкові зобов'язання, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до законодавства, яке було чинним до набрання чинності Податковим кодексом України та відповідно до зазначеного кодексу, підставою для обчислення та сплати податкових зобов'язань платників податків є господарські угоди та документи первинного бухгалтерського та податкового обліку, відповідні платіжні документи, якими підтверджується факт придбання, отримання та проведення розрахунків за товари (роботи або послуги) суб'єктом господарювання.
Між Базою відпочинку «Кулон» (Покупець) та ПП «СТАР-ГОУ» (Продавець або Постачальник) було укладено договір №113 від 05 травня 2011р., відповідно до умов якого Постачальник зобов'язується поставляти, а Покупець приймати та оплачувати товар за договірною ціною між Продавцем та Покупцем (п.1, п.2.2., п.2.3 Договору). Строк дії договору - з моменту підписання до 31 грудня 2011 року (п.7.1 договору). Орієнтовні ціни вказані у прайс-листах постачальника. При підписанні Договору Постачальником контрагенту надані документи, копії яких додаються: свідоцтво про державну реєстрацію від 22.06.2010р., свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 08.07.2010р.
На виконання договору впродовж строку його дії ПП «СТАР-ГОУ» було поставлено на адресу позивача споживчі товари та продукти харчування на загальну суму 108338,35 грн. із ПДВ.
Факт постачання товарів підтверджується:
1) видатковими накладними:
- видаткова накладна №04/06 (продукти харчування за списком) від 01.06.2011 року на загальну суму 13090.69 грн, у тому числі ПДВ 2181.78 грн;
- видаткова накладна №05/06 (споживчі товари за списком) від 01.06.2011 року на загальну суму 3167.30 грн, у тому числі ПДВ 527.88 грн.
- видаткова накладна №41/06 (продукти харчування за списком) від 06.06.2011 року на загальну суму 20208.84 грн, у тому числі ПДВ 3368.14 грн.
- видаткова накладна №92/06 (продукти харчування за списком) від 14.06.2011 року на загальну суму 27223.50 грн, у тому числі ПДВ 4537.25 грн.
- видаткова накладна №113/06 (продукти харчування за списком) від 15.06.2011 року на загальну суму 37553.26 грн, у тому числі ПДВ 6258.88 грн.
- видаткова накладна №136/06 (споживчі товари за списком) від 17.06.2011 року на загальну суму 7094.76 грн, у тому числі ПДВ 1182.46 грн.
Всього на загальну суму 108338,35 грн. із ПДВ.
2) податковими накладними:
- податкова накладна №4 від 01.06.2011 року на загальну суму 13090.69 грн, у тому числі ПДВ 2181.78 грн;
- податкова накладна №5 від 01.06.2011 року на загальну суму 3167.30 грн, у тому числі ПДВ 527.88 грн.
- податкова накладна №41 від 06.06.2011 року на загальну суму 20208.84 грн, у тому числі ПДВ 3368.14 грн.
- податкова накладна №92 від 14.06.2011 року на загальну суму 27223.50 грн, у тому числі ПДВ 4537.25 грн.
- податкова накладна №115 від 15.06.2011 року на загальну суму 37553.26 грн, у тому числі ПДВ 6258.88 грн.
- податкова накладна №137 від 17.06.2011 року на загальну суму 7094.76 грн, у тому числі ПДВ 1182.46 грн.
Всього на загальну суму 108338,35 грн. із ПДВ.
За отриманий товар Покупцем сплачено на користь Постачальника відповідно до банківських виписок за червень 2011 року:
- плат. документ №142 від 03.06.11 на суму 15 000,00 грн;
- плат. документ №154 від 08.06.11 на суму 1257,99 грн;
- плат. документ №155 від 09.06.11 на суму 20208.84 грн;
- плат. документ №170 від 17.06.11 на суму 27223.50 грн;
- плат. документ №178 від 23.06.11 на суму 7094.76 грн;
- плат. документ №184 від 24.06.11 на суму 37553,26 грн;
Всього на загальну суму 108338,35 грн. із ПДВ.
Між Базою відпочинку «Кулон» (Покупець) та ПП «Кримторг» (Продавець) було укладено договір №52 від 17 травня 2010р., відповідно до умов якого Постачальник зобов'язується поставляти, а Покупець приймати та оплачувати товар за договірною ціною між Продавцем та Покупцем (п.1, п.2.2., п.2.3 Договору). Строк дії договору - з моменту підписання до 31 грудня 2010 року (п.7.1 договору). Товар може бути поставлений як за усною, так і за письмовою заявкою Покупця, а ціна товарів узгоджується сторонами при надходженні заявки. При підписанні Договору Постачальником контрагенту надані документи, копії яких додаються: свідоцтво про державну реєстрацію від 12.12.2008р. (первісна реєстрація 15.11.2002р.), довідка з ЕДРПОУ від 14.04.2010р., свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 05.02.2009р., довідка про взяття на облік платника податків від 15.04.2010р. (відповідно до якої платник узятий на облік 20.11.2002р.
На виконання договору впродовж строку його дії ПП «Кримторг» було поставлено на адресу позивача продукти харчування на загальну суму 13724,45 грн.
Факт постачання товарів підтверджується:
1) видатковими накладними:
- видаткова накладна №993 (продукти харчування за списком) від 20.05.2010 року на загальну суму 771,84 грн, у тому числі ПДВ 128,64 грн;
- видаткова накладна №994 (продукти харчування за списком) від 20.05.2010 року на загальну суму 4456,84 грн, у тому числі ПДВ 742,81грн;
- видаткова накладна №995 (продукти харчування за списком) від 20.05.2010 року на загальну суму 1995,72 грн., у тому числі ПДВ 332,62 грн;
- видаткова накладна №996 (продукти харчування за списком) від 20.05.2010 року на загальну суму 3374,77 грн, у тому числі ПДВ 562,46 грн;
- видаткова накладна №997 (продукти харчування за списком) від 20.05.2010 року на загальну суму 3125,28 грн, у тому числі ПДВ 520,88 грн;
Всього на загальну суму 13724,45 грн.
2) податковими накладними:
- податкова накладна №993 (продукти харчування за списком) від 20.05.2010 року на загальну суму 771,84 грн, у тому числі ПДВ 128,64 грн;
- податкова накладна №994 (продукти харчування за списком) від 20.05.2010 року на загальну суму 4456,84 грн, у тому числі ПДВ 742,81грн;
- податкова накладна №995/1 (продукти харчування за списком) від 20.05.2010 року на загальну суму 1995,72 грн., у тому числі ПДВ 332,62 грн;
- податкова накладна №996 (продукти харчування за списком) від 20.05.2010 року на загальну суму 3374,77 грн, у тому числі ПДВ 562,46 грн;
- податкова накладна №995 (продукти харчування за списком) від 20.05.2010 року на загальну суму 3125,28 грн, у тому числі ПДВ 520,88 грн;
Всього на загальну суму 13724,45 грн.
За отриманий товар Покупцем сплачено на користь Постачальника відповідно до банківських виписок за червень 2010 року платіжним документом №172 від 01.06.10 на суму 13724,45 грн.
Між Базою відпочинку «Кулон» (Покупець) та ПП «Ротонда торг» (Продавець) було укладено договір №50 від 02 червня 2010р., відповідно до умов якого Постачальник зобов'язується поставляти, а Покупець приймати та оплачувати товар за договірною ціною між Продавцем та Покупцем (п.1.1 Договору). Строк дії договору - з моменту підписання до 31 грудня 2010 року (п.7.1 договору). Товар може бути поставлений як за усною, так і за письмовою заявкою Покупця, а ціна товарів узгоджується сторонами при надходженні заявки. При підписанні Договору Постачальником контрагенту надані документи, копії яких додаються: свідоцтво про державну реєстрацію від 14.10.2008р., довідка з ЕДРПОУ від 15.10.2008р., свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 23.04.2010р., орієнтована ціна товарів до поставки надана у прайс-листах.
На виконання договору впродовж строку його дії , а саме у червні - вересні 2010 року ПП «Ротонда Торг» було поставлено на адресу позивача товари на загальну суму 497944,80 грн.
Факт постачання товарів підтверджується:
1) видатковими накладними:
- накладна №1178 (продукти харчування за списком) від 02.06.2010 року на загальну суму 8920,56 грн, у тому числі ПДВ 1486,76 грн;
- накладна №1179 (продукти харчування за списком) від 02.06.2010 року на загальну суму 3892,26 грн, у тому числі ПДВ 648,71грн;
- накладна №1195/1 (продукти харчування за списком) від 07.06.2010 року на загальну суму 7155,11 грн., у тому числі ПДВ 1192,52 грн;
- №1195/2 (продукти харчування за списком) від 07.06.2010 року на загальну суму 16467,42 грн, у тому числі ПДВ 2744,57 грн;
- накладна №1196 (продукти харчування за списком) від 07.06.2010 року на загальну суму 5486,41 грн, у тому числі ПДВ 914,40 грн;
- накладна №1233 (продукти харчування) від 07.06.2010 року на загальну суму 399,60 грн, у тому числі ПДВ 66,60 грн;
- видаткова накладна №1280 (продукти харчування за списком) від 10.06.2010 року на загальну суму 356,40 грн, у тому числі ПДВ 59,40 грн;
- видаткова накладна №1293 (продукти харчування за списком) від 14.06.2010 року на загальну суму 8531,50 грн, у тому числі ПДВ 1421,92 грн;
- видаткова накладна №1294 (продукти харчування за списком) від 14.06.2010 року на загальну суму 3132,72 грн, у тому числі ПДВ 522,12 грн;
- видаткова накладна №1295 (продукти харчування за списком) від 14.06.2010 року на загальну суму 9427,37 грн, у тому числі ПДВ 1571,23 грн;
- видаткова накладна №1327 (продукти харчування за списком) від 17.06.2010 року на загальну суму 10186,13 грн, у тому числі ПДВ 1697,69 грн;
- видаткова накладна №1336 (продукти харчування за списком) від 17.06.2010 року на загальну суму 13061,46 грн, у тому числі ПДВ 2176,91 грн;
- видаткова накладна №1356 (продукти харчування за списком) від 23.06.2010 року на загальну суму 5394,60 грн, у тому числі ПДВ 899,10 грн;
- видаткова накладна №1148 (продукти харчування за списком) від 24.06.2010 року на загальну суму 12333,04 грн, у тому числі ПДВ 2055,51 грн;
- видаткова накладна №1171 (продукти харчування за списком) від 28.06.2010 року на загальну суму 21733,91 грн, у тому числі ПДВ 3622,325 грн;
- видаткова накладна №1468 (господарчі товари за списком) від 01.07.2010 року на загальну суму 15797,41 грн, у тому числі ПДВ 2632,90 грн;
- видаткова накладна №1565 (продукти харчування за списком) від 05.07.2010 року на загальну суму 29132,77 грн, у тому числі ПДВ 4855,46 грн;
- видаткова накладна №1567/1 (продукти харчування за списком) від 12.07.2010 року на загальну суму 26426,52 грн, у тому числі ПДВ 4404,42 грн;
- видаткова накладна №1620 (продукти харчування за списком) від 19.07.2010 року на загальну суму 27241,50 грн, у тому числі ПДВ 4540,25 грн;
- видаткова накладна №1811 (продукти харчування за списком) від 22.07.2010 року на загальну суму 16716,06 грн, у тому числі ПДВ 2786,01 грн;
- видаткова накладна №1815 (продукти харчування за списком) від 26.07.2010 року на загальну суму 33297,95 грн, у тому числі ПДВ 5549,66 грн;
- видаткова накладна №1836 (продукти харчування за списком) від 26.07.2010 року на загальну суму 7003,56 грн, у тому числі ПДВ 1167,26 грн;
- видаткова накладна №1944 (продукти харчування за списком) від 02.08.2010 року на загальну суму 27795,42 грн, у тому числі ПДВ 4632,57 грн;
- видаткова накладна №1945 (продукти харчування за списком) від 09.08.2010 року на загальну суму 34717,66 грн, у тому числі ПДВ 5786,28 грн;
- видаткова накладна №1946 (споживчі товари за списком) від 10.08.2010 року на загальну суму 12933,73 грн, у тому числі ПДВ 2155,62 грн;
- видаткова накладна №2203 (продукти харчування за списком) від 16.08.2010 року на загальну суму 34260,88 грн, у тому числі ПДВ 5710,15 грн;
- видаткова накладна №2205 (продукти харчування за списком) від 20.08.2010 року на загальну суму 22210,21 грн, у тому числі ПДВ 3701,70 грн;
- видаткова накладна №2208 (продукти харчування за списком) від 30.08.2010 року на загальну суму 16261,01 грн, у тому числі ПДВ 2710,17 грн;
- видаткова накладна №2334 (продукти харчування за списком) від 06.09.2010 року на загальну суму 18610,91 грн, у тому числі ПДВ 3101,82 грн;
- видаткова накладна №2337 (продукти харчування за списком) від 13.09.2010 року на загальну суму 25046,27 грн, у тому числі ПДВ 4174,38 грн;
- видаткова накладна №2576 (продукти харчування за списком) від 20.09.2010 року на загальну суму 15227,74 грн, у тому числі ПДВ 2537,96 грн;
- видаткова накладна №2577 (продукти харчування за списком) від 20.09.2010 року на загальну суму 1861,92 грн, у тому числі ПДВ 310,32 грн;
- видаткова накладна №2791 (продукти харчування за списком) від 27.09.2010 року на загальну суму 6924,79 грн, у тому числі ПДВ 1154,13 грн;
Всього на загальну суму 497944,80 грн.
2) податковими накладними:
- податкова накладна №1178 (продукти харчування за списком) від 02.06.2010 року на загальну суму 8920,56 грн, у тому числі ПДВ 1486,76 грн;
- податкова накладна №1179 (продукти харчування за списком) від 02.06.2010 року на загальну суму 3892,26 грн, у тому числі ПДВ 648,71грн;
- податкова накладна №1195/1 (продукти харчування за списком) від 07.06.2010 року на загальну суму 7155,11 грн., у тому числі ПДВ 1192,52 грн;
- податкова накладна №1195/2 (продукти харчування за списком) від 07.06.2010 року на загальну суму 16467,42 грн, у тому числі ПДВ 2744,57 грн;
- податкова накладна №1196 (продукти харчування за списком) від 07.06.2010 року на загальну суму 5486,41 грн, у тому числі ПДВ 914,40 грн;
- податкова накладна №1233 (продукти харчування) від 07.06.2010 року на загальну суму 399,60 грн, у тому числі ПДВ 66,60 грн;
- податкова накладна №1280 (продукти харчування за списком) від 10.06.2010 року на загальну суму 356,40 грн, у тому числі ПДВ 59,40 грн;
- податкова накладна №1293 (продукти харчування за списком) від 14.06.2010 року на загальну суму 8531,50 грн, у тому числі ПДВ 1421,92 грн;
- податкова накладна №1294 (продукти харчування за списком) від 14.06.2010 року на загальну суму 3132,72 грн, у тому числі ПДВ 522,12 грн;
- податкова накладна №1295 (продукти харчування за списком) від 14.06.2010 року на загальну суму 9427,37 грн, у тому числі ПДВ 1571,23 грн;
- податкова накладна №1327 (продукти харчування за списком) від 17.06.2010 року на загальну суму 10186,13 грн, у тому числі ПДВ 1697,69 грн;
- податкова накладна №1336 (продукти харчування за списком) від 17.06.2010 року на загальну суму 13061,46 грн, у тому числі ПДВ 2176,91 грн;
- податкова накладна №1356 (продукти харчування за списком) від 23.06.2010 року на загальну суму 5394,60 грн, у тому числі ПДВ 899,10 грн;
- податкова накладна №1148 (продукти харчування за списком) від 24.06.2010 року на загальну суму 12333,04 грн, у тому числі ПДВ 2055,51 грн;
- податкова накладна №1171 (продукти харчування за списком) від 28.06.2010 року на загальну суму 21733,91 грн, у тому числі ПДВ 3622,325 грн;
- податкова накладна №1468 (господарчі товари за списком) від 01.07.2010 року на загальну суму 15797,41 грн, у тому числі ПДВ 2632,90 грн;
- податкова накладна №1565 (продукти харчування за списком) від 05.07.2010 року на загальну суму 29132,77 грн, у тому числі ПДВ 4855,46 грн;
- податкова накладна №1567/1 (продукти харчування за списком) від 12.07.2010 року на загальну суму 26426,52 грн, у тому числі ПДВ 4404,42 грн;
- податкова накладна №1620 (продукти харчування за списком) від 19.07.2010 року на загальну суму 27241,50 грн, у тому числі ПДВ 4540,25 грн;
- податкова накладна №1811 (продукти харчування за списком) від 22.07.2010 року на загальну суму 16716,06 грн, у тому числі ПДВ 2786,01 грн;
- податкова накладна №1815 (продукти харчування за списком) від 26.07.2010 року на загальну суму 33297,95 грн, у тому числі ПДВ 5549,66 грн;
- податкова накладна №1836 (продукти харчування за списком) від 26.07.2010 року на загальну суму 7003,56 грн, у тому числі ПДВ 1167,26 грн;
- податкова накладна №1944 (продукти харчування за списком) від 02.08.2010 року на загальну суму 27795,42 грн, у тому числі ПДВ 4632,57 грн;
- податкова накладна №1945 (продукти харчування за списком) від 09.08.2010 року на загальну суму 34717,66 грн, у тому числі ПДВ 5786,28 грн;
- податкова накладна №1947 (споживчі товари за списком) від 10.08.2010 року на загальну суму 12933,73 грн, у тому числі ПДВ 2155,62 грн;
- податкова накладна №2203 (продукти харчування за списком) від 16.08.2010 року на загальну суму 34260,88 грн, у тому числі ПДВ 5710,15 грн;
- податкова накладна №2205 (продукти харчування за списком) від 20.08.2010 року на загальну суму 22210,21 грн, у тому числі ПДВ 3701,70 грн;
- податкова накладна №2208 (продукти харчування за списком) від 30.08.2010 року на загальну суму 16261,01 грн, у тому числі ПДВ 2710,17 грн;
- податкова накладна №2334 (продукти харчування за списком) від 06.09.2010 року на загальну суму 18610,91 грн, у тому числі ПДВ 3101,82 грн;
- податкова накладна №2337 (продукти харчування за списком) від 13.09.2010 року на загальну суму 25046,27 грн, у тому числі ПДВ 4174,38 грн;
- податкова накладна №2576 (продукти харчування за списком) від 20.09.2010 року на загальну суму 15227,74 грн, у тому числі ПДВ 2537,96 грн;
- податкова накладна №2577 (продукти харчування за списком) від 20.09.2010 року на загальну суму 1861,92 грн, у тому числі ПДВ 310,32 грн;
- податкова накладна №2791 (продукти харчування за списком) від 27.09.2010 року на загальну суму 6924,79 грн, у тому числі ПДВ 1154,13 грн;
Всього на загальну суму 497944,80 грн.
За отриманий товар Покупцем сплачено на користь Постачальника відповідно до банківських виписок за червень-вересень 2010 року:
- плат. документи №179, 183, 196, 216, 235, 238, 244, (червень) 248, 256, 283, 294, 298, 306, (липень), 318, 322, 340, 346, 354, 361 (серпень), 377, 388, 415, 429, 428, 476 (вересень) на загальну суму 497944,80 грн.
Між Базою відпочинку «Кулон» (Покупець) та ПП «Визит Торг» (Продавець) було укладено договір №8 від 01 березня 2011р., відповідно до умов якого Продавець зобов'язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити споживчі товари за договірною ціною між Продавцем та Покупцем за домовленістю сторін за безготівковим розрахунком за узгодженням. Строк дії договору - з 01.03.2011 по 31.12.2011р.(п.1.1., 2.1., 3.1., 4.3. договору). При підписанні Договору Постачальником контрагенту надані документи, копії яких додаються: свідоцтво про державну реєстрацію від 26.04.2010р., свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 06.09.2010р.
На виконання договору ПП «Визит торг» було поставлено на адресу позивача споживчі товари водонагрівач - ЕВН NOVATEK А-50л за ціною 940 грн. та перехідники у кількості 4 шт. за ціною 6,07 грн. на суму 24,28грн. на загальну суму 1157,14 грн. із ПДВ.
Факт постачання товарів підтверджується:
1) видатковою накладною:
- видаткова накладна №346 від 09.06.2011 року із зазначенням товару на загальну суму 1157,14 грн, у тому числі ПДВ 192,86 грн;
2) податковою накладною:
- податкова накладна №45 від 09.06.2011 року на загальну суму 1157,14 грн., у тому числі ПДВ 192,86 грн.;
За отриманий товар Покупцем сплачено на користь Продавця відповідно до банківської виписки за червень 2011 року платіжним документом №157 від 09.06.11 на загальну суму 1157,14 грн.
Між Базою відпочинку «Кулон» (Покупець) та ПП «Аланар» (Продавець або Постачальник) було укладено договір №113/130 від 05 травня 2011р., відповідно до умов якого Постачальник зобов'язується поставляти, а Покупець приймати та оплачувати товар за договірною ціною між Продавцем та Покупцем (п.1, п.2.2., п.2.3 Договору). Строк дії договору - з моменту підписання до 31 грудня 2011 року (п.7.1 договору). Орієнтовні ціни вказані у прайс-листах постачальника та включають транспортні витрати. При підписанні Договору Постачальником контрагенту надані документи, копії яких додаються: свідоцтво про державну реєстрацію від 19.01.2010р., свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 23.02.2010р., довідку про взяття на облік платників податків від 20.01.2010р. та довідку з ЕРПОУ.
На виконання договору впродовж строку його дії ПП «Аланар» було поставлено на адресу позивача споживчі товари та продукти харчування на загальну суму 152319,31 грн. із ПДВ.
Факт постачання товарів підтверджується:
1) видатковими накладними:
- видаткова накладна №243/06 (продукти харчування за списком) від 25.06.2011 року на загальну суму 33852.62 грн, у тому числі ПДВ 5642,10 грн;
- видаткова накладна №60/07 (продукти харчування за списком) від 04.07.2011 року на загальну суму 8945,64 грн, у тому числі ПДВ 1490,94 грн.
- видаткова накладна №146/07 (продукти харчування за списком) від 11.07.2011 року на загальну суму 21630,95 грн, у тому числі ПДВ 3605,16 грн.
- видаткова накладна №241/07 (продукти харчування за списком) від 18.07.2011 року на загальну суму 23333,28 грн, у тому числі ПДВ 3888,88 грн.
- видаткова накладна №336/07 (продукти харчування за списком) від 25.07.2011 року на загальну суму 18701,22 грн, у тому числі ПДВ 3116,87 грн.
- видаткова накладна №337/07 (споживчі товари за списком) від 25.07.2011 року на загальну суму 3474,85 грн, у тому числі ПДВ 579,14 грн.;
- видаткова накладна №02/08 (продукти харчування за списком) від 01.08.2011 року на загальну суму 22693,21 грн, у тому числі ПДВ 3782,20 грн.
- видаткова накладна №83/08 (продукти харчування за списком) від 05.08.2011 року на загальну суму 19687,54 грн, у тому числі ПДВ 3281,26 грн.
Всього на загальну суму 152319,31 грн. із ПДВ.
2) податковими накладними:
- податкова накладна №250 (продукти харчування за списком) від 25.06.2011 року на загальну суму 33852.62 грн, у тому числі ПДВ 5642,10 грн;
- податкова накладна №60 (продукти харчування за списком) від 04.07.2011 року на загальну суму 8945,64 грн, у тому числі ПДВ 1490,94 грн.
- податкова накладна №150 (продукти харчування за списком) від 11.07.2011 року на загальну суму 21630,95 грн, у тому числі ПДВ 3605,16 грн.
- податкова накладна №247 (продукти харчування за списком) від 18.07.2011 року на загальну суму 23333,28 грн, у тому числі ПДВ 3888,88 грн.
- податкова накладна №350 (продукти харчування за списком) від 25.07.2011 року на загальну суму 18701,22 грн, у тому числі ПДВ 3116,87 грн.
- податкова накладна №351 (споживчі товари за списком) від 25.07.2011 року на загальну суму 3474,85 грн, у тому числі ПДВ 579,14 грн.;
- податкова накладна №02 (продукти харчування за списком) від 01.08.2011 року на загальну суму 22693,21 грн, у тому числі ПДВ 3782,20 грн.
- податкова накладна №85 (продукти харчування за списком) від 05.08.2011 року на загальну суму 19687,54 грн, у тому числі ПДВ 3281,26 грн.
Всього на загальну суму 152319,31 грн. із ПДВ.
За отриманий товар Покупцем сплачено на користь Постачальника відповідно до банківських виписок за червень-серпень 2011 року:
- плат. документ №193 від 30.06.11 на суму 33852.62 грн.;
- плат. документ №209 від 07.07.11 на суму 8945,64 грн.;
- плат. документ №218 від 13.07.11 на суму 21630,95 грн.;
- плат. документ №229 від 20.07.11 на суму 23333,28 грн.;
- плат. документ №239 від 28.07.11 на суму 3474,85 грн.;
- плат. документ №243 від 01.08.11 на суму 18701,22 грн.;
- плат. документ №251 від 03.08.11 на суму 22693,21 грн.;
- плат. документ №265 від 10.08.11 на суму 19687,54 грн.
Всього на загальну суму 152319,31 грн. із ПДВ.
Предметом зазначених правочинів було отримання позивачем споживчих товарів та продуктів харчування.
Дослідивши вищезазначені первинні бухгалтерські документи, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинними документами вважаються документи, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення.
Проте, будь-які документи (у тому числі й договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.
Відповідно до положень Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією вважається операція (дія або подія) яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Законів України «Про податок на додану вартість», «Про оподаткування прибутку підприємств», які були чинними на час виконання вищезазначених правочинів, так й Податкового кодексу України, який є чинним на час 2011р., за який в тому числі проводилася перевірки, й прийняття оспорюваних по справі податкових повідомлень-рішень.
Відповідно до п.1.32 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" господарською діяльністю визначалась будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.
На час вчинення та виконання позивачем вищезазначених правочинів в 2010 році, в період який перевірявся податковим органом, платники податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій були визначені в Законі України "Про податок на додану вартість".
У п.1.4. ст.1 цього Закону було встановлено, що поставкою товарів визначались будь-які операції цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з поставки будь-яких інших, ніж товари, об'єктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатного виконання робіт, надання послуг, а поставка послуг, зокрема, включала надання права на користування або розпорядження товарами у межах договорів оренди (лізингу), поставки, ліцензування або інші способи передачі права на патент, авторське право, торговий знак, інші об'єкти права інтелектуальної, в тому числі промислової, власності.
Згідно з п.п. 1.6 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" податковим зобов'язанням була загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку у звітному (податковому) періоді, яка визначена згідно з Законом.
Відповідно до п.п. 3.1.1. п. 3.1. ст.3 Закону об'єктом оподаткування були операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходилось на митній території України.
База оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначалась, виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, зазначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів ) згідно із законами України з питань оподаткування.
До складу договірної (контрактної) вартості включались будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів , що передавались платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу ( п. 4.1. ст. 4 1 Закону України "Про податок на додану вартість")
Порядок обчислення та сплати податку був встановлений у ст.7 вказаного Закону.
У п.п .7.2.1 п. 7.2. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" було визначено, що платник податку був зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, яка складалась у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надавався покупцю, копія залишалась у продавця товарів (робіт, послуг).
Податкова накладна виписувалась на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). Платники податку повинні були зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків ( п. 7.2.3. п. 7.2 ст.7 Закону).
Відповідно до п.п.7.3.1. п. 7.3 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення податкових зобов'язань з продажу товарів (робіт, послуг) вважалась дата, яка припадала на податковий період, протягом якого відбувалась будь-яка з подій, що сталася раніше:
- або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу;
- або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податків.
У п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" було зазначено, що податковий кредит звітного періоду визначався виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін.
У п.п.7.4.4. п. 7.4 ст. 7 цього Закону було встановлено, що якщо платник податків використовував (виготовляв) матеріальні і нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням) не включалась до складу податкового кредиту.
Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважалась дата здійснення першої з подій:
- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) ( п.п. 7.5.1. п. 7.5 ст. 7 Закону).
Відповідно до п.п. 7.7.1 п.7.7. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" сума податку, що підлягала сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначалась як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми розрахованої згідно з п.п. 7.7.1 цього пункту закону, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди, а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, мала від'ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);
б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (пп. 7.7.2 Закону).
Аналогічні приписи містить й Податковий кодекс України.
Так, зокрема, відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувач) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявністю) податкову накладну.
Згідно з п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку передбаченому ст. 183 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим, суд окремо зауважує, що в акті перевірки позивача не міститься будь-яких відомостей взагалі щодо відсутності такої реєстрації контрагентів позивача - ПП «Візит Торг», ПП «Ротонда Торг», ПП» Кримторг», ПП «Стар Гоу», ПП «Аланар», також відповідачем не надано суду під час судового розгляду справи будь-яких документальних доказів щодо скасування (анулювання) свідоцтва платника податку на додану вартість вищезазначених осіб під час укладення з позивачем правочинів та виконання таких правочинів сторонами.
Як було вище встановлено судом, та як вбачається зі змісту акта перевірки від 17.08.2012р. №386/22/22228962, будь-яких зауважень до форми та змісту первинних бухгалтерських документів, які були складені позивачем та контрагентами у відповідача не було, невідповідність таких документів вимогам законодавства, яке було чинним на час укладення та виконання позивачем правочинів з контрагентами судом під час судового розгляду справи не встановлена.
Суд зазначає, що встановлення факту недійсності, в тому числі нікчемності цивільно-правового правочину, який опосередковує відповідну господарську операцію, не є необхідною умовою для визначення контролюючим органом грошових зобов'язань платнику податків у разі якщо буде встановлено відсутність реального вчинення цієї господарської операції або відсутність зв'язку між такою операцією та господарською діяльністю платника податків.
Оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.
Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку.
При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.
Водночас податкові органи не позбавлені права звернутися до адміністративного суду з вимогою про визнання недійсним правочину, укладеного між останнім у ланцюгу постачань платником податку та його контрагентом, з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства та стягнення в дохід держави коштів, одержаних сторонами оспорюваного правочину за такими угодами, як це установлено частиною третьою статті 228 Цивільного кодексу України.
Аналогічна думка викладена в листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011р. №742/11/13-11.
Таким чином, за умови відсутності будь-яких інших зауважень щодо первинних бухгалтерських документів та документів податкової звітності позивача, відсутності доказів обізнаності позивача про порушення контрагентами вимог законодавства, пов'язаного зі сплатою податку на додану вартість за ланцюгами його господарської діяльності, а також за умови відсутності переконливих доказів або навіть при відсутності обґрунтованих сумнівів щодо приймання позивачем участі у відповідній діяльності за змовою з ПП «Візит Торг», ПП «Ротонда Торг», ПП» Кримторг», ПП «Стар Гоу», ПП «Аланар», пов'язаною з ухиленням від сплати податків, відповідач мав оцінювати документи, на підставі яких був сформований податковий кредит, виходячи з наступного.
Для встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку в обов'язковому порядку необхідно досліджувати наявність господарської мети при вчиненні відповідних дій платника податку.
Для підтвердження права платника податку на формування витрат та/або податкового кредиту з податку на додану вартість достатньо наявності мети використання товарів та послуг, що ним придбані, незалежно від фактичних результатів такого використання.
Філія ВАТ «ОКБ Сухого» - «База відпочинку «Кулон» є відокремленим структурним підрозділом ВАТ «ОКБ Сухого», не є юридичною особою та вправі здійснювати комерційну та господарську діяльність, передбачену статутом Товариства виключно від імені товариства, за його дорученням та в його інтересах.
Функціями філії є, відповідно до положення №02/Кулон-1-02 експлуатація, обслуговування та ремонт будівель та споруд оздоровчого призначення, окремі види діяльності в сфері торгівлі (роздрібна торгівля харчовими та нехарчовими товарами, інші види діяльності з обслуговування відпочиваючих), забезпечення належних умов для відпочинку Товариства та членів їх сімей, охорону території, будівель та споруд, транспортних засобів та інвентарю тощо.
Матеріалами справи підтверджується, що позивачем щорічно отримуються відповідні сертифікати відповідності Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики Державної системи сертифікації, якими підтверджується відповідальність здійснюваної позивачем господарської діяльності - надання послуг харчування в їдальні вимогам ДСТУ та ГОСТів.
Крім того, судом були досліджені й документальні докази, надані позивачем та залучені до матеріалів справи, якими підтверджується використання продуктів харчування за правочинами, які були визнані відповідачем нікчемними, продуктів харчування - відомості руху матеріальних цінностей, внутрішні накладні на переміщення продукції, затверджені меню з детальними меню-розкладками (калькуляції), а також акти списання малоцінних та швидкозношувальних предметів.
Також судом був досліджений й акт №31 від 30.06.2011р. введення в експлуатацію в червні 2011р. водонагрівача ЕВН NOVATEKА-50л за ціною 940,00 грн., придбаний позивачем від ПП «Візит Торг».
Надані документи, в свою чергу, підтверджують факт використання отриманих від контрагентів товарів у власній господарській діяльності позивача.
Під господарською діяльністю в контексті ст. 3 Господарського кодексу України розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення, реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Відповідно до п. 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» - господарською діяльністю є діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формі, у разі, коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.
Згідно з приписами п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України господарською діяльністю є діяльність особи, пов'язана з виробництвом, виготовлення та (або) реалізацією товарів, робіт або послуг, спрямована на отримання доходу та яка проводиться такою особою самостійно та (або) через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, яка діє на користь першої особи, зокрема за договорами.
За приписами п. 5.1 та п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валовими витратами виробництва та обігу є суми будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній чи нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт або послуг), які придбаваються таким платником податку для їх подальшої реалізації (використання у власній господарській діяльності).
Відповідно до приписів п. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).
За приписами п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати платника, які не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Разом з тим, про відсутність факту здійснення господарської операції можуть свідчити, зокрема, такі обставини:
- всупереч даним податкового обліку будь-кого з учасників операції відсутні зміни активів, зобов'язань чи власного капіталу принаймні в одного з таких учасників (наприклад, збільшення статутного капіталу особи за рахунок активів, що не мають ринкової вартості, зокрема фіктивних цінних паперів, тобто цінних паперів, обіг яких на момент вчинення операції був припинений після оприлюднення даних щодо скасування свідоцтва про реєстрацію їх випуску);
- отримання майнової вигоди чи права на таку вигоду будь-кого з учасників операції виключно шляхом зменшення бази оподаткування з певного податку та/або отримання коштів із Державного бюджету за одночасної відсутності об'єктивної можливості отримати майнову вигоду від цієї операції в інший спосіб (наприклад, експорт товару на підставну особу, яка не має відповідної реєстрації чи не веде будь-якої господарської діяльності, виключно з метою отримання документів, що підтверджують право на бюджетне відшкодування з податку на додану вартість;
- "тимчасова" поставка товару (тобто з подальшим поверненням того самого товару без обґрунтованої економічної причини в наступних податкових періодах постачальнику від покупця безпосередньо або через ланцюг посередників) тим платником податку, в якого за результатами певного податкового періоду наявне від'ємне значення податкових зобов'язань із податку на додану вартість тому учаснику, який має зобов'язання до сплати в бюджет тощо);
- результати, відображені у даних податкового обліку будь-кого з учасників господарської операції, фактично не настали внаслідок відсутності відповідних дій будь-кого з учасників такої операції (наприклад, відображення отримання послуг без їх фактичного надання або в разі їх надання іншою особою, ніж та, що вказана у даних податкового обліку чи первинних документах; імітація купівлі товару в особи, яка ніколи його не продавала тощо).
Зазначене взагалі не було предметом дослідження в рамках проведеної перевірки, у зв'язку з чим суд критично ставиться до висновків відповідача щодо невідповідності первинних бухгалтерських документів та документів податкового обліку діючому на момент їх складення законодавству.
Більш того, суд зазначає, що відповідно до покладених на податкову інспекцію функцій та повноважень, передбачених ст. 20 Податкового кодексу України, інспекціям не надано право щодо встановлення висновків в актах перевірки про нікчемність правочинів, укладених суб'єктами господарювання при перевірці їх господарської діяльності.
Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину).
Згідно ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Статтею 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Пунктом 3 ст. 215 ЦК України закріплено, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Згідно з частиною першою ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Обґрунтовуючи законність прийнятих спірних податкових повідомлень-рішень, відповідач посилався на те, що угоди між позивачем та ПП «Візит Торг», ПП «Ротонда Торг», ПП» Кримторг», ПП «Стар Гоу», ПП «Аланар», не були направлені на настання реальних юридичних наслідків.
Разом с тим, укладення угоди без мети настання юридичних наслідків є ознакою фіктивного правочину, який не є нікчемним, а може бути визнаний недійсним, відповідно до ст. 234 ЦК України лише в судовому порядку, а податкові органи такими повноваженнями не наділені.
Відповідно до ст. 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.
Відповідно до ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Крім того, поняття правочину, що порушує публічний порядок надано у Постанові Пленуму Верховного суду України від 06.11.2009 р. № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними». Пункт 18 даної Постанови передбачає перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦКУ: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або законне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.
Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.
Отже, підставами для визнання договору недійсним є недотримання сторонами при укладенні такого договору вимог ст. 203 Цивільного кодексу України, недійсність такого договору прямо не передбачена законом, а одна із сторін або інша зацікавлена сторона вважає, що договір укладений з порушенням ст. 203 ЦКУ, то такий договір може бути визнаний недійсним тільки в судовому порядку. Про недійсність правочину ухвалюється судове рішення.
З аналізу наведених правових норм вбачається, що відповідно до презумпції правомірності правочину, всі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлена судом.
Щодо використання Державною податковою інспекцією у м. Алушта АР Крим Державної податкової служби під час проведення документальної виїзної перевірки Філії Відкритого акціонерного товариства «ОКБ Сухого» «База відпочинку Кулон» інформації, отриманої слідчими в порядку кримінального процесуального законодавства, та яка перебуває в матеріалах кримінальної справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно п. 21.1. ст. 21 Податкового кодексу України посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.
Види перевірок, порядок їх проведення, умови та порядок допуску посадових осіб органів державної податкової служби до проведення документальних виїзних та фактичних перевірок, строки проведення виїзних перевірок, перелік матеріалів, які є підставами для висновків під час проведення перевірок, порядок оформлення результатів перевірок тощо визначені в главі 8 Податкового кодексу України (статті від 75 до 86 включно).
Так, згідно ст. 75 цього Кодексу встановлено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
При цьому документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Перелік матеріалів, які є підставами для висновків під час проведення перевірок, визначений статтею 83 Податкового кодексу України.
Зокрема, для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є:
- документи, визначені цим Кодексом;
- податкова інформація;
- експертні висновки;
- судові рішення;
- інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.
Як зазначалося вище, висновки податкового органу ґрунтуються на матеріалах кримінальної справи. При цьому вказані матеріали не відносяться до документів, визначених Податковим кодексом України, не є експертними висновками або судовими рішеннями та не є такими, що отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Податковим кодексом України або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.
Поняття «податкова інформація» визначено в п.п. 14.1.171. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України, в якому зазначено, що термін «податкова інформація» вживається у значенні, визначеному Законом України «Про інформацію».
Відповідно до ст. 16 Закону України «Про інформацію» податкова інформація - це сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України.
Аналіз вказаної норми дає змогу прийти до висновку, що податкова інформація - це інформація, яка створена або отримана податковим органом в процесі своєї діяльності в порядку, встановленому Податковим кодексом України. При цьому жодних інших підстав для її створення або отримання не передбачено. Таким чином, оскільки інформація, що використовувалася податковим органом під час перевірки Філії Відкритого акціонерного товариства «ОКБ Сухого» «База відпочинку Кулон» була отримана не в порядку, встановленим Податковим кодексом України, а в порядку Кримінально-процесуального кодексу України, суд дійшов до висновку, що працівники податкового органу не мали законних підстав використовувати матеріали кримінальної справи під час перевірки, тим паче, що за вказаними матеріалами судові рішення не приймалися.
Вказана позиція суду також кореспондується з главою 7 Податкового кодексу України (статті 71-73) та Порядком оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 року № 984.
Так, статті 72 «Збір податкової інформації» та 73 «Отримання податкової інформації органами державної податкової служби» Податкового кодексу України визначають джерела та порядок отримання податкової інформації, проте жодним чином вказані статті не містять посилання на таке джерело інформації як матеріали кримінальної справи.
Так само, Порядок оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства зазначає, що факти виявлених порушень викладаються з посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів, та не з посиланням на матеріали кримінальної справи.
Щодо використання безпосередньо судом під час розгляду справи матеріалів кримінальної справи, на яку посилається відповідач, як на встановлені фактичні обставини суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Поняття доказів в адміністративному судочинстві визначено ст. 69 вказаного Кодексу, згідно якої ними є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно частині 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Частиною 4 ст. 72 встановлено, що вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.
Крім того, суд звертає увагу на Лист Державної податкової служби України від 31.07.2012 р. № 20727/7/10-0217/2986, за результатами проведення 30.05.2012 р. у Вищому адміністративному суді України круглого столу з питань однакового застосування норм Податкового кодексу України, з питання права слідчого у межах Кримінального процесуального кодексу України призначати проведення перевірок суб'єктів господарювання.
Відповідно до абзацу другого ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 3 КПК України законом, що визначає повноваження слідчого та відповідно до якого здійснюється провадження у кримінальних справах, є КПК України.
Статтею 66 КПК України визначено, що особа, яка провадить дізнання, слідчий, прокурор і суд в справах, які перебувають в їх провадженні, вправі викликати в порядку, встановленому цим Кодексом, будь-яких осіб як свідків і як потерпілих для допиту або як експертів для дачі висновків; вимагати від підприємств, установ, організації, посадових осіб і громадян пред'явлення предметів і документів, які можуть встановити необхідні в справі фактичні дані; вимагати проведення ревізії, вимагати від банків інформацію, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб у порядку та обсязі, встановлених Законом України «Про банки і банківську діяльність».
Згідно з ст. 130 КПК України про рішення, прийняті слідчим або прокурором під час провадження досудового слідства у випадках, зазначених у цьому Кодексі, а також у випадках, коли це визнає за необхідне слідчий або прокурор, складається мотивована постанова.
Постанова слідчого відповідно до пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України є підставою для проведення органом ДПС позапланової документальної перевірки платника податків.
При цьому відповідно до ст. 114 КПК України постанови слідчого, винесені відповідно до закону в кримінальній справі, яка перебуває в його провадженні, є обов'язковими для виконання всіма підприємствами, установами і організаціями, посадовими особами і громадянами.
Враховуючи зазначене, законодавством України передбачено право слідчого у межах КПК України, відповідною постановою, призначати проведення перевірок суб'єктів господарювання. Такі постанови,з позиції суддів 4 палати ВАСУ, висвітленій на засіданні круглого столу, є обов'язковими до виконання органами ДПС України.
Таким чином, підсумовуючи наведене, для прийняття законного та обґрунтованого рішення суд повинен перевірити всі обставини, на яких сторони ґрунтують свої вимоги і заперечення, та дослідити у судовому засіданні докази, якими ці обставини підтверджуються. Суд не вимагає доведення у судовому засіданні обставин, які встановлені у кримінальній справі, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно конкретною особою. Єдиним джерелом цієї обізнаності є вирок суду в кримінальній справі, який набрав законної сили.
Отже, суд не має підстав врахувати матеріали кримінальної справи, якщо вони не підтверджені вироком, який набрав законної сили.
Додатково суд вважає за необхідне зазначити про непереконливість викладених відповідачем в акті перевірки посилань на відсутність у контрагентів - ПП «Візит Торг», ПП «Ротонда Торг», ПП» Кримторг», ПП «Стар Гоу», ПП «Аланар», основних засобів, виробничого обладнання, транспортного та торгівельного обладнання, матеріалів (сировини), товарних запасів, трудових ресурсів для здійснення основного виду діяльності, оскільки відсутність такових, не є безумовним доказом та не свідчить про неспроможність виконання господарських зобов'язань.
При цьому, суд зазначає, що доведення факту існування нікчемного правочину повинно здійснюватись певними засобами доказування. Тобто, наявність доказів, на які посилаються податкові органи під час проведення перевірок, повинні міститися в актах перевірки, та лише в цьому випадку можуть бути підставою для встановлення факту нікчемності (удаваності) правочину та звернення до суду з позовом про стягнення з платника податків коштів, отриманих за нікчемними угодами, проте вказане документальне дослідження передбачає аналіз усіх документів, необхідних для документування господарських операцій, зокрема, передбачених нормативно-правовими актами (Цивільний кодекс України, Господарський кодекс України, Закон України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність» та ін.), зокрема: наявність контрактів (договорів), пов'язаних з реалізацією, поставкою, купівлею-продажем товарів, тощо та додатки до них; документи, які підтверджують виконання договору або наявність яких є обов'язковою згідно змісту контракту (договору) (такі як - акт прийому-передачі товару, акт виконаних робіт, рахунки-фактури, тощо), а також податкові накладні, довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей), інші дані, що свідчать про реальність здійснюваних операцій; фінансово-господарські документи, що підтверджують сплату коштів (платіжні доручення, виписки банківських установ тощо); реєстри отриманих та виданих податкових накладних.
Податкове законодавство не містить у собі норми, яка б покладала відповідальність на платника податку - покупця товару (послуг) за ненадання первинних документів або правильність визначення платником податку - продавцем об'єктів оподаткування та не покладено обов'язку здійснювати контроль за дотриманням постачальником вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, сплати податку до бюджету і в подальшому за можливі дії порушника.
Вказана позиція також узгоджується з висновками Верховного суду України, викладених у постанові від 31.01.2011 року по справі № 21-47а10, в яких зазначено, що чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема, тим, який не був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту.
Більш того вказана позиція співпадає із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява №3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.
При цьому суд звертає увагу, що вказана позиція стосується не лише адміністрування податку на додану вартість, а й впливає на загальні принципи ведення податкового обліку з усіх видів податку.
З урахуванням цього, суд не може прийняти до уваги викладені відповідачем в акті перевірки посилання на факт відсутності знаходження контрагентів позивача за юридичними та фактичними адресами, оскільки наведені обставини не можуть бути підставою для виключення понесених позивачем витрат зі складу валових, а сплачених сум податку на додану вартість - зі складу податкового кредиту.
Таким чином, суд вважає, що не знайшли свого підтвердження висновки відповідача щодо недійсності правочинів, тобто їх укладення без наміру створення цивільно-правових наслідків, лише з метою отримання певної преференції, зокрема, права на формування валових витрат та податкового кредиту. Більш того, суд вважає, що ці висновки податкового органу ґрунтуються на сумнівах, які не можуть бути доказами.
Разом з тим, на підставі наданих позивачем первинних документів суд з'ясував зміст зазначених вище господарських операцій, який також знайшов своє відображення в бухгалтерському обліку.
Позивач надав суду документи, які надають можливість дійти до висновків про рух активів у процесі здійснення зазначених вище господарських операцій, наявності спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та існуванню зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), понесенням у зв'язку з цим витрат і господарською діяльністю платника податку тощо.
За змістом частин 4, 5 ст. 11 КАС України суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів.
Таким чином, суд дійшов висновку, що поданих позивачем доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.
Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 КАС України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 КАС України, полягає в наступному: суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
На підставі викладеного, суд, перевіривши оскаржувані рішення відповідно до вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, доходить висновку, що оскаржувані позивачем податкові повідомлення-рішення №0000132200 від 28.08.2012р. та №0000142200 від 28.08.2012р., прийняті податковим органом без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, що свідчить про їх необґрунтованість та є підставою для визнання їх протиправними та скасування.
Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
В судовому засіданні 24.10.2012 року оголошена вступна та резолютивна частини постанови, а постанова у повному обсязі складена 29.10.2012 року.
Керуючись ст. ст. 161-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Алушта АР Крим Державної податкової служби №0000132200 від 28.08.2012р.
3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Алушта АР Крим Державної податкової служби №0000142200 від 28.08.2012р.
4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства ОКБ Сухого» (125284, РФ, м. Москва, вул. Полікарпова, 23а) в особі Філії Відкритого акціонерного товариства «ОКБ Сухого» (98522, м. Алушта, с. Рибаче, вул. Промениста, 14) 2146,00 грн. судового збору шляхом їх безспірного списання з рахунків суб'єкта владних повноважень Державної податкової інспекції в м. Алушта АР Крим Державної податкової служби.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Дудін С.О.