вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
Іменем України
29 жовтня 2012 р. (10:30) Справа №2а-6305/12/0170/22
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Радчук А.А., при секретарі судового засідання Говорун М.Ф., за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_1,
від відповідача - Шевченко С.Т.,
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
ОСОБА_3
до Відділу реєстрації актів цивільного стану Керченського міського управління юстиції АР Крим,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_6
про спонукання до виконання певних дій.
Обставини справи. ОСОБА_3 (далі - позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду АР Крим із позовом до Відділу реєстрації актів цивільного стану Керченського міського управління юстиції АР Крим (далі - відповідач) про зобов'язання надати інформацію про дату реєстрації шлюбу між ОСОБА_5 та ОСОБА_6, який зареєстровано в 2004 році.
Позовні вимоги мотивовані тим, що вказана конфіденційна інформація необхідна позивачу для поновлення її прав, однак відповідач перешкоджає їй в реалізації останніх.
Ухвалами суду від 16.07.2012 року відкрито провадження у справі, після закінчення підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду.
Ухвалою суду від 11.10.2012 року до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено ОСОБА_6.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав викладених у позові, просив останні задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала з підстав викладених у письмових запереченнях. По суті вимог пояснила, що запитувана позивачем та її адвокатом інформація, яка міститься у актовому записі цивільного стану згідно із ст.9 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» є конфіденційною та не підлягає розголошенню.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_6., в судове засідання не з'явилась надала заяву про розгляд справи за її відсутності. По суті вимог пояснила, що вона заперечує проти розкриття відносно неї інформації, оскільки остання жодним чином не стосується позивача.
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд
Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до п. 1 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Відповідно до п.7 ч.1 ст. 3 КАС України відповідач є суб'єктом владних повноважень, який здійснює владні управлінські функції на основі Закону України "Про органи реєстрації актів громадянського стану" № 3807-XII від 24.12.1993 року.
Згідно зі статтею 18 зазначеного Закону № 3807 відділи реєстрації актів громадянського стану районних, районних у містах, міських (міст обласного значення) управлінь юстиції проводять реєстрацію народження, смерті, одруження, розірвання шлюбу, встановлення батьківства, переміни прізвища, імені, по батькові, приймають і розглядають заяви громадян про внесення змін, доповнень, поновлення, а також анулювання записів актів громадянського стану та у встановленому порядку зберігають актові книги.
Основними завданнями органів реєстрації актів громадянського стану відповідно до статті 5 Закону є: забезпечення повної, своєчасної і правильної реєстрації актів громадянського стану; внесення до актових записів необхідних змін, доповнень та виправлень; поновлення втрачених та анулювання повторно складених актових записів; видача громадянам свідоцтв про реєстрацію; збереження архівного фонду.
Таким чином, відповідач у відносинах з фізичними та юридичними особами, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є суб'єктом владних повноважень, отже зазначений спір має ознаки публічно-правового та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства Окружним адміністративним судом.
В судовому засіданні встановлено, що 05.12.2011 року адвокат ОСОБА_1,. діючи в інтересах позивача звернувся до відповідача із запитом про надання інформації наступного змісту: коли саме (дата та актовий запис) зареєстровано шлюбу між ОСОБА_5 та ОСОБА_6, який зареєстровано в 2004 році.
Листом за вих.№2175/03/02-17 від 06.12.2011 року відповідачем відмовлено у наданні зазначеної інформації із посиланням на ст.9 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» та п.2 розділу ІV Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні.
У зв'язку із викладеним позивач змушена була звернутись до суду із даним позовом.
Вирішуючи заявлені позовні вимоги суд виходив із наступного.
Законом який визначає правові та організаційні засади державної реєстрації актів цивільного стану є Закон України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» від 01.07.2010 року за № 2398-VI (із відповідними змінами та доповненнями на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №2389).
Як вбачається із ч.1-3 ст.9 Закону №2389 державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті. Державна реєстрація актів цивільного стану проводиться шляхом складення актових записів цивільного стану. Актовий запис цивільного стану - це документ органу державної реєстрації актів цивільного стану, який містить персональні відомості про особу та підтверджує факт проведення державної реєстрації акта цивільного стану.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про інформацію» від 2 жовтня 1992 року № 2657-XII (із відповідними змінами та доповненнями на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №2657) встановлено, що за змістом інформація поділяється на такі види: інформація про фізичну особу та ін.
Згідно із ст.20 Закону №2657, за порядком доступу інформація поділяється на відкриту інформацію та інформацію з обмеженим доступом. Будь-яка інформація є відкритою, крім тієї, що віднесена законом до інформації з обмеженим доступом.
Відповідно до ст.21 Закону №2657, інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна, таємна та службова інформація. Конфіденційною є інформація про фізичну особу, а також інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб'єктів владних повноважень. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом. Відносини, пов'язані з правовим режимом конфіденційної інформації, регулюються законом.
В свою чергу ч.2 ст.34 Конституції України передбачено, що кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.
Законом, який визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес є Закон України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 року за № 2939-VI (із відповідними змінами та доповненнями на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №2939).
У відповідності до п.1 ч.1 ст. Закону №2939 право на доступ до публічної інформації гарантується: обов'язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом.
Як вбачається ж із п. 4 ч.2 ст.10 Закону №2939, кожна особа має право на ознайомлення за рішенням суду з інформацією про інших осіб, якщо це необхідно для реалізації та захисту прав та законних інтересів.
Проаналізувавши зазначені норми права суд зазначає, що позивач фактично має право на ознайомлення за рішенням суду з інформацією про третю особу та дату реєстрації нею шлюбу, однак у випадку якщо це необхідно для реалізації та захисту її прав та законних інтересів.
Досліджуючи підстави з яких у позивача, на її думку, виникло право на отримання конфіденційної інформації стосовно третьої особи, а також необхідності захисту її прав та законних інтересів, судом встановлено наступне.
ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу від 16.08.2004 року придбаний будинок АДРЕСА_1.
Рішенням Керченського міського суду АР Крим від 23.06.2008 року задоволено позов ОСОБА_7 та визнано дійсною угоду купівлі-продажу будинку АДРЕСА_1, укладену 24.06.2005 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_5 та визнано за ОСОБА_7 право власності на зазначений будинок.
Зазначене рішення від 23.06.2008 року ухвалою Керченського міського суду АР Крим від 30.07.2009 року скасовано у зв'язку із нововиявленими обставинами та ухвалою від 04.11.2009 року провадження у справі закрито.
Крім того встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер та після його смерті відкрилась спадщина, яку отримала третя особа - ОСОБА_6., про що 11.04.2011 року їй видано свідоцтво про право власності за законом. На підставі зазначеного за нею в органах БРТІ було зареєстровано право власності на будинок АДРЕСА_1.
Зазначені вище обставини підтверджені в судовому засіданні представниками сторін, а також були перевірені та встановлені рішеннями Керченського міського суду АР Крим від 06.12.2011 року по справі №2/0108/2908/11 та від 17.10.2011 року по справі №2-2909/11, між тими ж сторонами і відповідно до ст.72 КАС України доказуванню в даному судовому засіданні не підлягають.
Між тим, як зазначає позивач та її представник, 24.02.2010 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_7 укладено усний договір купівлі-продажу зазначеного вище будинку АДРЕСА_1, який жодним чином не оформлявся, однак документи на будинок передані позивачу, позивач заселилась в даний будинок і відповідно на даний час спірна інформація, яка зберігається у відповідача, надасть можливість захистити її права.
Уважно дослідивши зазначені обставини, суд зазначає, що на час укладення позивачем усного договору купівлі-продажу будинку АДРЕСА_1, продавець ОСОБА_7 фактично за рішенням суду вже не мала права власності на зазначений вище будинок і відповідно не мала правових підстав для здійснення зазначеної угоди із позивачем.
Суд також рахує, що будь-яких правовідносин з приводу переходу права власності між позивачем, померлим ОСОБА_5, а також третьою особою - ОСОБА_6. не виникало. Більш того, мали місце спадкові правовідносини після смерті ОСОБА_5, до яких позивач не має жодного відношення оскільки не є спадкоємцем.
Таким чином, суд приходить до висновку, що правовідносини які виникли між позивачем та ОСОБА_7 до третьої особи ОСОБА_6. не мають жодного відношення, а тому суд не вбачає підстав для надання відповідачем конфіденційної інформації стосовно останньої.
Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позивачем належними чином не обґрунтовано та не доведено заявлених позовних вимог, у зв'язку із чим суд відмовляє у задоволенні позову у повному обсязі.
Під час судового засідання, яке відбулось 29.10.2012 року оголошено вступну та резолютивну частину постанови. Повний текст постанови складено 01.11.2012 року.
З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
В задоволені адміністративного позову відмовити.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.
Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Радчук А.А.