вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
Іменем України
24 жовтня 2012 р. 11:29 Справа №2а-10381/12/0170/12
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Котаревої Г.М., за участю секретаря Реут А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Управління Пенсійного Фонду України в Київському районі м. Сімферополя АР Крим
до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України у м. Сімферополі АРК
про стягнення 30117,74грн
за участю представників:
позивача - не з'явився;
відповідача - Халілова Е.І., довіреність №01-2076 від 30.07.12р.;
Суть спору: Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополя Автономної Республіки Крим звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Україні у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим про стягнення суми невідшкодованих витрат на виплату та доставку пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві 9 особам за квітень-липень 2012 року в загальному розмірі 30117,74грн.
Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 24.09.12р. відкрито провадження по адміністративній справі та закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
Позивач явку свого представника у судове засідання не з'явився, про час, день та місце його проведення був повідомлений належним чином, надав суду клопотання про розгляд справи за відсутності свого представника.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував з підстав, наведених у запереченнях на позов від 11.10.12р.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника відповідача, дослідивши надані докази, суд
Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо.
Матеріали справи свідчать про те, що позивач та відповідач підписали акт щомісячних звірок витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за квітень-липень 2012 року, згідно з якими виникли, розбіжності, у тому числі, в результаті незгоди відповідача відшкодовувати виплату пенсій ОСОБА_2, з яких: 497,92грн. основний розмір пенсій, включаючи витрати на її доставку, та 2886,61грн. державна адресна допомога, включаючи витрати на її доставку, ОСОБА_3, з яких: 378,68грн. основний розмір пенсій, включаючи витрати на її доставку, та 2768,94грн. державна адресна допомога, включаючи витрати на її доставку, ОСОБА_4, з яких: 360,40грн. основний розмір пенсій та щомісячної цільової допомоги, включаючи витрати на її доставку та 3023,63грн. державна адресна допомога, включаючи витрати на її доставку, ОСОБА_5, з яких: 497,68грн. основний розмір пенсій, включаючи витрати на її доставку, та 2886,85грн. державна адресна допомога, включаючи витрати на її доставку, ОСОБА_6, з яких: 604,76грн. основний розмір пенсій, включаючи витрати на її доставку, та 2779,77грн. державна адресна допомога, включаючи витрати на її доставку, ОСОБА_7, з яких: 367,20грн. основний розмір пенсій та щомісячної цільової допомоги, та 2990,20грн. державна адресна допомога, ОСОБА_8, з яких: 475,92грн. основний розмір пенсій та 2882,08грн. державна адресна допомога, ОСОБА_9, з яких: 600,00грн. основний розмір пенсій та 2082,00грн. державна адресна допомога, ОСОБА_10, з яких: 600,00грн. основний розмір пенсій та 2082,00грн. державна адресна допомога (а.с. 15).
Судом встановлено, що неприйняті до заліку витрати на виплату пенсій по зазначеним пенсіонерам не були включені відповідачем до акту щомісячної звірки у зв'язку з тим, що у відповідача відсутні особові справи потерпілих, що є підставою для відмови у розумінні ч. 2 ст. 7 Закону України «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві й професійному захворюванні, які спричинили втрату працездатності». До того ж, дані про осіб (ОСОБА_6, ОСОБА_2, ОСОБА_3.), яким виплачується пенсія не співпадають з даними осіб, яким встановлена інвалідність, що, на думку відповідача, свідчить про відсутність підстав для виплати пенсій зазначеним особам. Крім того, нещасний випадок, у зв'язку із яким ОСОБА_10 призначена пенсія, не пов'язаний з виробництвом.
Відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (далі по тексту - Закон) Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України зобов'язаний відшкодувати шкоду, заподіяну працівнику внаслідок ушкодження його здоров'я.
У частині 4 статті 26 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування встановлено, що якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між страховиками виник спір щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернулася застрахована особа. При цьому неналежний страховик має право звернутися до належного страховика щодо відшкодування понесених ним витрат.
Враховуючи те, що пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання є наслідком страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, належним страховиком, тим, хто має надавати застрахованій особі матеріальну допомогу чи соціальні послуги відповідно до статті 25 Основ, є Фонд соціального страхування від нещасних випадків.
За змістом частини 2 статті 2 Закону особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону.
Відповідно до пункту 3 розділу XI (Прикінцеві положення) Закону відшкодування шкоди, медична, професійна та соціальна реабілітація провадяться Фондом соціального страхування від нещасних випадків також зазначеним у статті 8 цього Закону особам, які потерпіли до набрання ним чинності та мали право на зазначені страхові виплати і соціальні послуги.
Відповідно до статті 10 Закону України «Про пенсійне забезпечення» пенсійне забезпечення відповідно до цього Закону здійснюється органами Пенсійного фонду України.
Статтею 81 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України.
Але суд враховує, що обов'язок Фонду відшкодовувати витрати позивачу, пов'язані з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві, прямо передбачений Законом України «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» № 2272-IIІ від 22.02.01р.
Відповідно до частини 2 статті 7 Закону передбачено, що Фонд сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 1 квітня 2001 року, з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку Фонду документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому порядку.
Зазначені потерпілі отримують належні виплати та соціальні послуги від своїх роботодавців, Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування України. При цьому кошти, виплачені потерпілому страхувальником, зараховуються Фондом у рахунок його страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а між страховиками з інших видів страхування і Фондом в подальшому відбуваються відповідні розрахунки.
Будь-якими іншими законодавчими актами не передбачена необхідність отримання органами Пенсійного фонду України ще додаткових документів для виплати пенсії по інвалідності, крім акту про нещасний випадок, трудової книжки, довідки МСЕК, тому всі витрати, які понесені позивачем у зв'язку з виплатою таких пенсій, являються обґрунтованими та підлягають відшкодуванню відповідачем.
Крім того, посилання позивача на Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України та Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань від 4 березня 2003 р. № 5-4/4, являється необґрунтованим.
Пунктами 6 та 7 Порядку визначено, що Головні управління Пенсійного фонду та управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на підставі акта щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, узагальнюють і узгоджують довідку про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, та до 20 числа місяця, наступного за звітним, подають її відповідно до Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування від нещасних випадків. Фонд соціального страхування від нещасних випадків на підставі довідки про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, на централізованому рівні до 25 числа місяця, наступного за звітним, перераховує відповідні кошти Пенсійному фонду.
Отже, відповідно до вимог Порядку, Фонд соціального страхування від нещасних випадків перераховує кошти Пенсійному Фонду України на підставі даних, що зазначені в акті щомісячної звірки.
Зазначений Порядок не врегульовує спірних відносин, які виникли у даному випадку, оскільки встановлене ним правило підписання актів звірки розрахунків розраховано на відсутність спору.
Відповідно до вимог Закону Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України зобов'язаний відшкодувати шкоду, заподіяну працівнику внаслідок ушкодження його здоров'я.
Механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які призначені особам, що застраховані згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (крім осіб, зазначених у пункті 2 статті 8 цього Закону), у тому числі добровільно застраховані, та потерпілим особам, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, визначено Порядком відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України, правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 4 березня 2003 року № 5-4/4, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 травня 2003 року за № 376/7697.
Суд також не приймає посилання відповідача на невідповідність актів форми Н-1 встановленій формі, як на підставу для відмови у прийнятті до відшкодування суми витрат на виплату і доставку основного розміру пенсії, оскільки призначення пенсії пенсіонеру ОСОБА_11 за вказаним актом не було оскаржено.
Щодо виплати суми основного розміру пенсії за вказаний період у загальній сумі 600,00грн. ОСОБА_10, суд зазначає наступне.
З матеріалів справи вбачається, що особа ОСОБА_10 зверталась до суду про визнання випадку погіршення стану здоров'я нещасним випадком, пов'язаним з виробництвом, та зобов'язання скласти акт про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, формою Н-1, при цьому остання неодноразово уточнювала позовні вимоги. У січні 2010 року, уточнивши позов, просила визнати незаконними і скасувати акти Н-5 та НПВ від 31.01.08р., складені в порушення п.п. 13, 14, 17 Порядку розслідування і ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.04р. № 1112, визнати випадок погіршення стану здоров'я ОСОБА_10 унаслідок дії шкідливої небезпечної речовини - формальдегіду, що відбувся у березні 2007 р., нещасним випадком, пов'язаним з виробництвом, визнати нещасний випадок страховим випадком; зобов'язати скласти акти про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, формою Н-1 та Н-5 та стягнути з відповідача судові витрати.
Ухвалою Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим від 05.03.10р. закрито провадження в частині позовних вимог ОСОБА_10 про визнання нещасного випадку, що відбувся з ОСОБА_10, страховим випадком.
Рішенням Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим від 05.02.10р. позов ОСОБА_10 залишено без задоволення.
З урахуванням положень законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві й професійному захворюванні, які спричинили втрату працездатності випливає, що відшкодування шкоди потерпілим здійснює саме Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань за умови наявності причинно-наслідкового зв'язку між нещасним випадком, що стався з особою, та виробництвом, де працювала остання, тобто нещасний випадок повинен мати місце саме при здійсненні особою робочих обов'язків за відповідною посадовою інструкцією при здійсненні виробничих функцій.
Рішенням Апеляційного суду АР Крим від 25.01.10р. визнані незаконними та скасовані акти Н-5 та НПВ, складені комісією по розслідуванню нещасного випадку, який стався 13.03.07р. з ОСОБА_10, вказаний нещасний випадок визнаний пов'язаним з виробництвом та ВАТ «Укртелеком» зобов'язано скласти акти форми Н-1 та Н-5., які були затверджені 23.02.11р.
Рішенням Вищого адміністративного суду України від 06.07.11р. рішення Апеляційного суду АР Крим від 25.01.11р. скасовано, справу за позовом ОСОБА_10 про визнання незаконними і скасування актів Н-5 та НПВ, визнання нещасного випадку таким, що пов'язаний з виробництвом, зобов'язання скласти акти про нещасний випадок направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
На час розгляду справи позивачем не надано доказів, що підтверджують обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення витрат на виплату та доставку пенсій за основним розміром та цільової грошової допомоги по особі ОСОБА_10, оскільки на дату прийняття судового рішення по даній справі відсутні докази причинно-наслідкового зв'язку між нещасним випадком, що стався з останньою, та здійсненням нею виробничих функціональних обов'язків.
Тобто позовні вимоги в частині відшкодування витрат на виплату і доставку основного розміру пенсій та цільової грошової допомоги за квітень-липень 2012 року по особі ОСОБА_10 у розмірі 600,00грн. є такими, що не підлягають задоволенню.
Таким чином, відповідач повинен відшкодувати позивачу суму основного розміру пенсії, включаючи витрати на її доставку та суму щомісячної цільової грошової допомоги по зазначеним пенсіонерам за квітень-липень 2012 року в загальному розмірі 3782,56грн., що підтверджується матеріалами справи, зокрема довідками, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Що стосується відшкодування державної адресної допомоги, судом встановлено наступне.
Виплата пенсій, відповідно до статті 8 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII від 05.11.1991 року здійснюється з коштів Пенсійного фонду України, який формується за рахунок коштів, що відраховуються підприємствами і організаціями (в тому числі й тими, що використовують працю громадян за угодами цивільно-правового характеру) на заходи соціального страхування за тарифами, диференційованими залежно від небезпечності, шкідливості, тяжкості робіт та стану інших умов праці, страхових внесків громадян, які займаються підприємницькою діяльністю, обов'язкових страхових внесків громадян, а також коштів державного бюджету України.
Відповідно до статті 6 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.03р. непрацездатні громадяни крім пенсійних виплат із системи пенсійного забезпечення мають право отримувати доплати, надбавки та підвищення до зазначених виплат, додаткову пенсію в порядку та за рахунок коштів, визначених законодавством.
Так, відповідно до п. 2 Постанови КМУ від 26.03.08р. № 265 «Деякі питання пенсійного забезпечення громадян» у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат, державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства і дітям-інвалідам, особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною) не досягає прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога у сумі, що не вистачає до зазначеного прожиткового мінімуму.
Але відповідно до ч. 3 статті 30 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.03р. пенсія по інвалідності від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, яка виплачується Пенсійним фондом України замість відповідача, призначається відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».
При цьому до страхових виплат, передбачених Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» адресна допомога, визначена Постановою КМУ від 26.03.08р. № 265 не включається.
Отже, суд дійшов висновку, що дія Постанови КМУ від 26.03.08р. № 265 не розповсюджується на відповідача та на правовідносини між органами Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в частині відшкодування витрат з виплати адресної допомоги, оскільки такі додаткові державні гарантії громадянам передбачені лише Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який визначає обов'язки саме органів Пенсійного фонду України.
Пунктом 4 Порядку визначаються суми, що підлягають відшкодуванню Фондом - суми, що виплачуються відповідно до Законів України «Про пенсійне забезпечення», «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та інших нормативно-правових актів. Даний перелік є вичерпним, державна адресна допомога до пенсії до нього не входять.
Тобто, щомісячна державна адресна допомога є самостійним видом пенсійних виплат та виплачується пенсіонеру окрім інших видів виплат.
Таким чином, відсутні як правові підстави, так і порядок відшкодування відповідачем суми адресної допомоги зазначеним 9 пенсіонерам.
З огляду на зазначене вище, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належить задовольнити в частині стягнення з відповідача основного розміру пенсії, включаючи витрати на доставку та суму щомісячної цільової грошової допомоги ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 за квітень-липень 2012 року в загальному розмірі 3782,56грн.
В судовому засіданні 24.10.12р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Відповідно до ст.ст.160,163 КАС України повний текст постанови виготовлено 29.10.12р.
Керуючись ст. ст. 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань України у м. Сімферополі АР Крим (АР Крим, м. Сімферополь, вул. Крилова, 7) на користь Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополя АР Крим суму основного розміру пенсії, включаючи витрати на її доставку та суму щомісячної цільової грошової допомоги ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 за квітень-липень 2012 року в загальному розмірі 3782,56грн.
В інший частині позовних вимог - відмовити
У разі неподання апеляційної скарги, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення (у разі проголошення відповідно до ст. 160 КАС України вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні , або, у разі проголошення постанови у відсутності особи, яка бере участь у справі - з дня отримання нею копії постанови).
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Котарева Г.М.