вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
Іменем України
10 жовтня 2012 р. (14:39) Справа №2а-9924/12/0170/31
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Дудіна С. О., при секретарі Сидельовій М. В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Комісії з питань розгляду матеріалів про визначення учасників бойових дій військового комісаріату АР Крим
про визнання відмови незаконною та спонукання до виконання певних дій,
за участю представників:
представника позивача - ОСОБА_1, паспорт НОМЕР_3;
представника відповідача - не з'явився
Суть справи:
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовною заявою та просить визнати відмову комісії з питань розгляду матеріалів про визначення учасників бойових дій військового комісаріату АР Крим щодо привласнення статусу учасників бойових дій відповідно до протоколу №2 від 04.05.2012р. необґрунтованою та зобов'язати відповідача включити позивача до переліку учасників бойових дій.
Ухвалами Окружного адміністративного суду А Крим від 10.09.2012р. було відкрито провадження по справі, закінчено підготовче провадження, справа призначена до судового розгляду.
Позовні вимоги обґрунтовані положеннями п. 2 ст. 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», за яким до осіб, які відносять до учасників бойових дій, відносяться особи, військовослужбовці Радянської Армії, які за рішенням Уряду колишнього СРСР проходили службу, працюючи або перебуваючи у відрядженні в державах, де в той період проводилися бойові дії та приймали участь в бойових діях або забезпечували бойову діяльність військ. Відповідно до Постанови КМ України від 08.02.1994р. №63 «Про організацію заходів по застосуванню Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» затверджений перелік держав, яким надавалася допомога за участю військовослужбовців Радянської Армії і періодів бойових дій на їх територіях. Відповідно до переліку Чехословаччина входить до таких держав за періодом бойових дій з 20.08.1968р. по 01.01.1969р. Позивач зазначає, що оскільки в період з 22.11.1967р. по 06.12.1969р. він проходив дійсну строкову військову службу в Збройних Силах Міністерства оборони СРСР за планом навчань військової частини 12330 «Дунай» (Чехословаччина) в період з 05.09.1968р. по 18.11.1968р., він є учасником бойових дій в силу приписів закону, у зв'язку з чим відмову комісії в привласненні йому відповідного статусу вважає необґрунтованою.
Відповідач проти позову заперечує та вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають. Так, відповідач зазначає, що документами, наданими позивачем, не підтверджена його особиста участь в бойових діях або забезпеченні бойової діяльності військ на території Чехословаччини.
У судовому засіданні позивач підтримав вимоги в повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з'явився, однак направив до суду клопотання з проханням розглянути справу за наявними в ній матеріалами за відсутністю представника відповідача.
Приймаючи до уваги те, що в матеріалах справи достатньо доказів для з'ясування обставин по справі, враховуючи, що адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, суд вважає за можливе, на підставі ч. 6 ст. 71, ст. 128 КАС України, розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі, заслухавши позивача, суд
Відповідно до архівної довідки Федеральної бюджетної установи - Центрального архіву Міністерства оборони Російської Федерації від 09.02.2012р. вих. № 4/66927, за архівними документами встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу в військовій частині 12330 (з листопада 1968р. - військова частина польова пошта 80511) в період з 22 листопада 1967 року (наказ №283) по 12 грудня 1969 р. (наказ 337) на посаді водія, в військовому званні - рядовий.
В переліку військових частин, які брали участь у навчанні по плану «Дунай» (Чехословаччина) в період з 05.09.1968р. по 18.11.1968р., військова частина значиться.
Як вбачається матеріалів справи, 29.10.1968р. ОСОБА_1 отримав грамоту за досягнуті успіхи в бойовій, політичній підготовці, уміли дії при виконання інтернаціонального боргу в ЧРСР, у честь 50 річчя ВЛКСМ.
Зазначене підтверджується обліково-послужною карткою ОСОБА_3 (а.с. 8-10).
Матеріали справи свідчать, за результатом розгляду поданих позивачем документів з метою отримання статусу учасника бойових дій, відповідно до протоколу засідання комісії з питань розгляду матеріалів про визначення учасників бойових дій військового комісаріату АР Крим №2 від 04.05.2012р. у встановленні статусу учасника бойових дій ОСОБА_1 було відмовлено, оскільки представлена архівна довідка не підтверджує особисту участь у бойових діях чи забезпеченні бойової діяльності військ (а. с. 6).
Не погодившись з таким рішенням, позивач звернувся до суду з вимогою про визнання його необґрунтованим.
Розглянувши позовні вимоги, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до статті 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" №2232-XIІ від 25.03.1992 року військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній із захистом Вітчизни.
Статтею 40 вказаного Закону встановлено, що гарантії правового і соціального захисту громадян України, які виконують конституційний обов'язок щодо захисту Вітчизни, забезпечуються відповідно до законів України "Про Збройні Сили України", "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються із служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей" та іншими законами.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяння формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них визначені Законом України від 22.10.1993 № 3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
У ст. 4 зазначеного Закону зафіксовано, що ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, інваліди війни, учасники війни.
Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 6 Закону учасниками бойових дій визнаються учасники бойових дій на території інших країн - військовослужбовці Радянської Армії, Військово-Морського Флоту, Комітету державної безпеки, особи рядового, начальницького складу і військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ колишнього Союзу РСР (включаючи військових та технічних спеціалістів і радників), працівники відповідних категорій, які за рішенням Уряду колишнього Союзу РСР проходили службу, працювали чи перебували у відрядженні в державах, де в цей період велися бойові дії, і брали участь у бойових діях чи забезпеченні бойової діяльності військ (флотів).
При цьому, перелік держав, зазначених у цьому пункті, періоди бойових дій у них та категорії працівників визначаються Кабінетом Міністрів України.
Кабінетом Міністрів України 08.02.1994 р. прийнято Постанову № 63 "Про організаційні заходи щодо застосування Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", згідно з якою затверджений Перелік держав і періодів бойових дій на їх території. У зазначеному Переліку зафіксовано, що до держав, яким надавалась допомога за участю військовослужбовців Радянської Армії, відноситься, зокрема, Чехословаччина, в період бойових дії на її території зазначений з 20.08.1968 р. по 01.01.1969 р.
Судом встановлено, що згідно даних військового квитка НОМЕР_4 за наказом №283 від 22.11.1967 р. ОСОБА_1 був зарахований до військової частини 12330 на посаду «водій-зварювальник» у званні «рядовий», за наказом №317 від 25.12.1968 р. - до в/ч 80511 на тій самій посаді та званні. За наказом №335 від 03.12.1969 р. позивач був звільнений у запас за закінченням строку служби. Такі самі дані підтверджуються обліково-службовою карткою.
Як було зазначено вище, військова частина 12330 значиться в Переліку частин, які брали участь в навчанні за планом «Дунай» (Чехословаччина) в період з 05.09.1968 р. по 18.11.1968 р., про що свідчить архівна довідка від 09.02.2012р. вих. № 4/66927.
Таким чином, суд вважає, що наявні в матеріалах справи документальні докази, які були надані відповідачеві для вирішення питання щодо привласнення статусу учасника бойових дій, належним чином підтверджують той факт, що позивач дійсно забезпечував бойову діяльність військ у республіці Чехословаччині під час проходження військової служби в період з 05.09.1968 р. по 18.11.1968 р., тобто приймав участь в забезпеченні бойової діяльності військ СРСР у складі військової частини № 12330.
Однак, суд звертає увагу на те, що вирішення питання про встановлення позивачеві статусу учасника бойових дій не віднесено до повноважень Комісії з питань розгляду матеріалів про визначення учасників бойових дій військового комісаріату АР Крим, з наступних підстав.
Так, Постановою Кабінету Міністрів України від 13 січня 1995 р. N 16 «Про застосування пункту 2 статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» було встановлено, що відповідно до пункту 2 статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" учасниками бойових дій визнаються працівники, які за рішенням Уряду колишнього Союзу РСР працювали в державах, де в цей період велися бойові дії, якщо вони безпосередньо брали участь у бойових діях або в забезпеченні бойової діяльності військ (флоту). Переліки таких держав та періодів бойових дій на їх території затверджені постановами Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1994 р. N 63 та від 5 серпня 1994 р. N 530.
Участь громадян, зазначених у пункті 1 цієї постанови, у бойових діях або в забезпеченні бойової діяльності військ (флоту) визначається комісіями, що створюються у міністерствах і відомствах, які направляли своїх працівників на роботу в держави, де в цей період велися бойові дії. Якщо працівників направляли на роботу міністерства, відомства колишнього Союзу РСР, а також Української РСР, що згодом були ліквідовані або реорганізовані, комісії створюються у міністерствах, відомствах України, у віданні яких перебувають чи перебували підприємства, установи та організації, з яких відряджалися зазначені працівники.
З метою виконання вимог Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", постанов Кабінету Міністрів України від 12 травня 1994 року N 302 "Про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни" (із змінами) та від 13 січня 1995 року N 16 "Про застосування пункту 2 статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", Наказом Міністра оборони України від 8 квітня 2009 року N 158 було затверджено Положення про комісії з питань розгляду матеріалів про визначення учасників бойових дій у Збройних Силах України.
Відповідно до пункту 1 Положення комісії з питань розгляду матеріалів про визначення учасників бойових дій у Збройних Силах України (далі - Комісії) створюються в Міністерстві оборони України, військовій частині А0515, військовому комісаріаті Автономної Республіки Крим, обласних та Київському міському військових комісаріатах.
Пунктом 6 Положення передбачено, що на Комісії Міністерства оборони України та військової частини А0515 покладається вирішення питань про визначення учасників бойових дій відповідно до статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
В свою чергу, пунктом 7 Положення закріплено, що на Комісії військового комісаріату Автономної Республіки Крим, обласних та Київського міського військових комісаріатів покладається вирішення питань про визначення учасників бойових дій відповідно до статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" з числа осіб, звільнених з військової служби, які перебувають на обліку у військових комісаріатах.
Таким чином, Комісія з питань розгляду матеріалів про визначення учасників бойових дій військового комісаріату АР Крим має повноваження щодо вирішення питання про визначення учасників бойових дій лише стосовно тих осіб, які перебувають на обліку у військових комісаріатах.
Згідно з ч. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» виключенню з військового обліку у районних (міських) військових комісаріатах (військовозобов'язаних Служби безпеки України у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України) підлягають громадяни України, які досягли граничного віку перебування в запасі.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач був звільнений в запас 03.12.1969 р. в званні рядовий (а. с. 10).
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 28 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» для військовозобов'язаних, які перебувають у запасі та мають військові звання рядового, встановлений граничний строк перебування в запасі до 40 років.
Таким чином граничний строк перебування позивача в запасі (дата народження 12.01.1948р.) спливає з часу досягнення ним 40 років (з 1988 року) в силу приписів закону. Матеріали справи, зокрема ст. 26 військового квитка, свідчать про те, що позивач був знятий з обліку в військовому комісаріаті 31.07.1990 р.
Таким чином, враховуючи те, що позивач з 31.07.1990 р. на обліку у військовому комісаріаті не перебуває, суд дійшов висновку про відсутність у відповідача повноважень з розгляду питання щодо встановлення позивачеві статусу учасника бойових дій.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
При цьому, "На підставі" означає, що суб'єкт владних повноважень:
- має бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України;
- зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.
"У межах повноважень" означає, що суб'єкт владних повноважень повинен приймати рішення, а дії вчиняти відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх. Під встановленими законом повноваженнями прийнято розуміти як ті, на наявність яких прямо вказує закон - так звані "прямі повноваження", так і повноваження, які прямо законом не передбачені, але безпосередньо випливають із положень закону і є необхідними для реалізації суб'єктом владних повноважень своїх функцій (завдань) - так звані "похідні повноваження".
"У спосіб" означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.
Враховуючи наведене, суд вважає, що приймаючи по суті рішення з питання встановлення статусу учасника бойових дій особі, яка не перебуває на обліку в військовому комісаріаті, Комісія з питань розгляду матеріалів про визначення учасників бойових дій військового комісаріату АР Крим перевищила надані їй повноваження, порушила вимоги ст. 19 Основного Закону України, що є достатньою підставою для визнання протиправним та скасування зазначеного рішення, у зв'язку з чим вимоги позивача в частині оскарження цього рішення комісії підлягають задоволенню.
Вимоги позивача про спонукання Комісію включити позивача до переліку учасників бойових дій задоволенню не підлягають з підстав відсутності у відповідача зазначених повноважень, про що було вказано вище.
За таких обставин, позов підлягає частковому задоволенню.
В судовому засіданні 10.10.2012 р. оголошена вступна та резолютивна частини постанови. Повний текст постанови складений та підписаний 15.10.2012 р.
Керуючись ст. ст. 161-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань розгляду матеріалів про визначення учасників бойових дій військового комісаріату АР Крим, оформлене протоколом №2 від 04.05.2012 р., в частині відмови ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) у встановлені статуту учасника бойових дій.
3. В інший частині в позові відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Дудін С.О.